Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Филологические науки / Германские языки


Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / А.О. Худолій; Київ. нац. лінгв. ун-т. — К., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено морфологічні та синтаксичні зміни лексичних одиниць у мові американської публіцистики. З'ясовано, що динаміка функціональних змін виявляється у появі новотворів, чисельність яких свідчить про їх комунікативну цінність і відповідний дериваційний потенціал. Досліджено активність та розвиток новотворів у мові американських публіцистичних текстів. За результатами аналізу динамічних явищ мови виявлено, що гнучкість лексичних одиниць у функціональному аспекті зумовлена раціональним і ощадним використанням внутрішніх мовних ресурсів. Значну увагу приділено концептуальним метафорам, оскільки вони є підгрунтям мовних змін в американській публіцистиці. Зазначено особливості семантичних змін у процесі словотворення. З'ясовано найбільш продуктивні способи словотворення, виявлено моделі творення нових лексичних одиниць у мові американської публіцистики. Розглянуто термінологізацію, транстермінологізацію та детермінологізацію, які супроводжуються розширенням словникового складу зазначеної мови. Установлено, що кількість термінів у повсякденному житті зростає, оскільки вони відповідають потребам комунікації.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Я.О. Бондаренко; Київ. нац. лінгв. ун-т. — К., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Здійснено комплексний комунікативно-когнітивний аналіз дискурсу акцентуйованих мовних особистостей в сучасній американській художній прозі. Висвітлено ідіосинкратичні особливості паранояльних, депресивних та демонстративних мовних особистостей. Комунікативні особливості виражені у співвідношенні вербального самовираження та самоствердження, комунікативних стратегій, засобів аргументації та вирішення вербальних конфліктів. Когнітивні - в особливостях Я-концепції, ціннісних, емотивних та концептуальних домінант, ключових концептуальних метафорах. Виявлено зв'язок комунікативних девіацій персонажів - акцентуйованих мовних особистостей у вигляді порушення максим комунікації. З'ясовано залежність концептуальних девіації та кількості ірраціональних елементів від ступеня когнітивної складності та абстрактності.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / А.А. Бігарі; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 21 с. — укp.

Аннотация: Здійснено комплексний аналіз дискурсу сучасної англомовної сім'ї, який сформувався під впливом позалінгвальних змін другої половини XX ст. і якому притаманні залежна від статі, віку та сімейних ролей адресантно-адресатна конфігурація, широкий вибір комунікативних тактик, конфліктонебезпечні типові та новітні комунікативні ситуації, вищі вимоги до комунікативної компетенції мовців. Встановлено, що існує взаємовплив між фактором влада, традиційними та новими стереотипами та рольовою парадигмою сучасної сім'ї. Показано, що для сімейного спілкування у межах адресантно-адресатної конфігурації "ДРУЖИНА - ЧОЛОВІК" та "БАТЬКИ - ДИТИНА" характерним є паралельне застосування як конфронтативних (патріархальних), так і консенсусних (егалітарних) мовленнєвих засобів. Змодельовано типову для сімейного дискурсу конфліктонебезпечну комунікативну ситуацію "зрада", а також комунікативні ситуації, які набувають конфліктних ознак у сучасному житті ("сім'я на вихідні", "поповнення сім'ї").

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / С.В. Засєкін; Київ. нац. лінгв. ун-т. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено, що дискурсивні маркери є носіями процедурного значення, сигналами когерентності діалогічного тексту. Визначено функцію дискурсивного маркера в термінах сконструйованої дискурсивної моделі когерентності та когнітивної моделі розподілу інформації у діалозі. Концептуальним профілем дискурсивних маркерів є їх спрямованість на позначення локальних і глобальних відношень між сегментами діалогу. Реалізовано когерентну функцію дискурсивного маркера на трьох структурних рівнях, які визначаються як семантичний, прагматичний і топікальний. Виділено семантичні маркери, що співвідносять дві суміжні пропозиції, прагматичні маркери, які є експлікаторами відношення між двома суміжними мовленнєвими актами, і топікальні маркери, що сигналізують глобальні когерентні відношення та виступають засобами тематичної організації діалогу.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.Ю. Моісеєнко; Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 1999.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / А.В. Капуш; Київ. держ. лінгв. ун-т. — К., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено факти впливу екстралінгвістичних, соціальних чинників на розвиток словникового складу, зокрема, суспільно-політичної лексики, у їх взаємозв'язку з чинниками внутрішньосистемного характеру. Виокремлено основні схеми функціонування німецької мови, в яких її лексика є найбільш схильною до змін за нових історичних умов. Встановлено механізм адаптації окремих елементів мовної системи до нових умов її функціонування. Проаналізовано зміни у слововжитку мовців колишньої НДР та мовців Західної Німеччини з урахуванням сучасної ситуації німецької мови після об'єднання двох німецьких держав з відмінним суспільно-економічним устроєм. Встановлено основні шляхи та способи становлення нової лексики у сучасному загальнонімецькому слововжитку та визначено можливі сфери функціонування власне східнонімецьких лексем. Значну увагу приділено ролі іншомовної лексики (насамперед, англо-американізмів) у розвитку тієї частини словникового складу, яка обслуговує суспільно-політичну сферу діяльності носіїв німецької мови.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Л.В. Михайлова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: На матеріалі англійської мови здійснено комплексний аналіз еволюції мовленнєвих актів (МА) директива як багатоаспектної системи. Уточнено прагматичний статус МА директива, з використанням системно-діяльнісних принципів встановлено критерії його диференціації від інших типів МА, зокрема ін'юктивів і реквестивів, прямих і непрямих (експіцитніх та імпліцитніх), простих (моно- та поліілокутівних) і складних. Визначено діахронічний інваріант і варіанти системи МА директива, закономірності та тенденції їх історичного варіювання в англійській мові XVI - XX ст. Досліджено прагматичне поле спонукання, описано історичне варіювання його конституентів. За результатами аналізу реалізації принципа ввічливості у спонукальному дискурсі виявлено набір стратегій ввічливості, реалізований МА директивами, простежено його історичне варіювання в даний період.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.04; 10.01.04 / Л.С. Піхтовнікова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2000. — 40 с. — укp.

Аннотация: Встановлено концептуальні засади еволюційно-стилістичної парадигми у лінгвостилістичних та літературознавчих дослідженнях, а саме у стилістиці байки як жанру та типу тексту, які базуються на системно-структурному та синергетичному підході. Еволюцію стилю німецької байки досліджено з погляду теорії самоорганізації систем. З'ясовано, що синергія стилю обіймає всі рівні системи "соціально-мовленнєве середовище - мова - байка - стиль - архетип". Проаналізовано еволюцію стилю німецької віршованої байки протягом 8 сторіч з виокремленням декількох епох: Середньовіччя, Гуманізму, Реформації, Бароко, Просвіти, XIX та XX ст. Запропоновано базову модель еволюції стилю й відповідні моделі за епохами, в яких враховуються головні соціальні, тематичні, стильові атрактори та відповідні стилістичні засоби, а також стильові риси. Розроблено еволюційно-стильову типологію байки: виокремлено головні стильові архетипи, які складалися й еволюціонували протягом сторіч та існують і в наш час: риторично-стислий, поетично-розважальний, соціально-критичний, дитячої та юнацької байки, жартівливо-комічної байки, сучасної абстрактно-інтелектуальної байки з глобалізованим образно-символічним значенням. Здійснено стилістико-порівняльний аналіз еволюції німецької, української та російської байок, у процесі якого застосовано розроблену методику класифікації образів-символів за їх семантичною ємністю та методику виокремлення й опису стильових архетипів. З'ясовано, що еволюція стилю німецької, української та російської байок відбувається за однаковими літературознавчими законами.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.04 / М.В. Гамзюк; Київ. нац. лінгв. ун-т. — К., 2001.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / С.В. Гладьо; Київ. держ. лінгв. ун-т. — К., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено вивченю емотивності як однієї з базових категорій художнього тексту, дослідження якої пов'язано з вилученням із тексту емоціогенних знань і визначенням специфіки їх текстового означування. Встановлено, що реалізація емотивності в художньому тексті здійснюється через її показники - емоційно значущі компоненти тексту, які характеризуються лінгвосеміотичною, лінгвокогнітивною, формально-семантичною та функціональною неоднорідністю. З погляду текстової статики показники емотивності (сигнали емотивності, емотивні ситуації та емотивні топіки) розглянуто як емотивно навантажені текстові компоненти, за допомогою яких у тексті експліковані емоціогенні знання про мову та в мові, про світ, а також текстову дійсність. У ракурсі текстової динаміки показники емотивності відбивають процес експлікації даних знань у тексті через вказівку на внутрішньорівневі та міжрівневі зв'язки між ними. Сукупності функціонально-однорідних показників емотивності, що базуються на відношеннях аналогії, контамінації та амальгамування, об'єднуються у конфігурації. Показники емотивності різних рангів утворюють емотивний профіль як емотивно значущу підструктуру художнього тексту.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Н.В. Скибицька; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 21 с. — укp.

Аннотация: Проведено дослідження категорії епістемічної модальності у діахронному аспекті, розкрито шляхи формування та еволюції системи мовних засобів (морфологічних, синтаксичних, лексичних) її вираження у середньоанглійській мові у контексті граматичних засобів реалізації достовірності/недостовірності у давньоанглійській мові та у порівнянні з системою форм суб'єктивної модальності сучасної англійської мови. Встановлено динаміку розвитку значень категорії епістемічної модальності (достовірності/недостовірності, гіпотетичної модальності (припущення, передбачення) та модальності логічної необхідності, сформульованої як висновок на основі міркувань мовця про очевидні для нього факти, попередніх знань, звичайного стану речей, свідчень очевидців) в історії англійської мови. Показано процеси переходу від оформлення модальних значень закінченнями дієслова до вираження їх модальними прислівниками, частками, модальними словами, засобами складнопідрядного зв'язку у реченнях, за допомогою контексту.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Т.М. Онопрієнко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено новий підхід до тлумачення тропіки як системно-структурного макропольового утворення, подане окремими полями, що частково перетинаються. Розглянуто епітет як первинний троп в аспекті генезису і як системотвірний центр тропіки. Запропоновано класифікацію епітетів з розподілом їх на узуально-асоціативні й оказіонально-асоціативні. Перші розподіляються за двома підкласами на постійні та описово-оцінні. Оказіонально-асоціативні епітети, гібридні утворення, що виникають у результаті пересічення поля епітета з полями інших тропів розрізняють на метафоричні, компаративні, літотні/гіперболічні, метонімічні, перифразні, оксюморонні та іронічні епітети. У термінах словотвору епітети розподіляються на прості, похідні, складні, складно-похідні, фразові зі структурою словосполучень та епітети, виражені інтегрованими реченнями. Визначено структурні моделі семантичних класів складних епітетів. Досліджено роль епітета в реалізації прагматичної скерованості тексту (на матеріалі текстів художньої літератури та деяких газетно-журнальних жанрів).

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Є.П. Ісакова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Запропоновано новий - ергономічний - напрям лінгвістичного аналізу мовних одиниць та їх функціонування в комунікативному процесі. Ергономіка вивчає різні види людської діяльності, в тому числі мовленнєву, з метою визначення передумов їх оптимальності та ефективності. Даний підхід пов'заний із когнітивними аспектами продукування, розуміння та запам'ятовування мовленнєвих повідомлень. Ергономічний аналіз категорій аспекту, часу, стану, модальності, негативності здійснено на матеріалі текстів, які імітують спонтанне мовлення людей і проведено з урахуванням когнітивних, антропологічних, соціальних, психологічних, культурних характеристик комунікантів. Проведено ергономічний аналіз текстів реклами та інструкцій, які є прикладами підготовленого мовлення, оформлено алгоритми їх ефективної побудови. Значну увагу приділено граматичним, лексичним, структурним, графічним засобам оптимального та раціонального оформлення текстів реклами й інструкцій.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.04 / О.М. Ільченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 37 с. — укp.

Аннотация: Досліджено етикетизацію сучасного англо-американського наукового дискурсу як специфічну функціонально-комунікативну категорію, за допомогою якої реалізується персуазивна інтенція адресанта щодо поліпшення ефективності комунікації. Засобами передачі категорії етикетизації є комплекс вербальних текстуальних структурно-композиційних та інтерперсональних комунікативних одиниць, ряд яких є культурно забарвленими, а також невербальні візуально-риторичні засоби. До мовних засобів передачі етикетизації належать апроксиматори, індикатори епістемічної модальності, поступки та протиставлення, некатегоричного заперечення, умови, засоби вираження деперсоналізації, волюнтативної й деонтичної модальності, а також оцінні та емоційно-експресивні номінації, риторичні запитання і гіпофори. Етикетизація передається через модуляції категоричності та некатегоричності номінацій з тяжінням до некатегоричності на рівнях слова, речення й тексту та через структурування тексту. Стратегіями етикетизації є "зменшення" впливу на адресата, вуалювання негативної думки, виявлення солідарності з адресатом, привертання його уваги, полегшення декодування інформації.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Л.В. Дученко; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2004. — 22 с. — укp.

Аннотация: Досліджено роль текстових категорій та лінгвістичних одиниць лексичного та синтаксичного рівнів, що створюють жанрову специфіку детективної прози. Виявлено особливість розповідної манери як засобу створення емоційно-інтелектуального напруження. Виділено конкретні мовні засоби втілення темпоральної структури тексту, тобто зображуваного хроносу. Виділено і таксономічно структуровано тематичне поле часу, зіставлено два типи висловлювань, що реалізують у мовленні структуру складнопідрядного речення з when-клаузом. Доведено, що варіативність видо-часової парадигми дієслівних предикатів корелює передусім з функціонально-синтаксичною перспективою висловлювання, тобто його тема-рематичним членуванням.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / А.М. Коваленко; Київ. нац. лінгв. ун-т. — К., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено структурні, семантичні та прагматичні особливості заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення. Поєднання трьох даних аспектів вивчення заголовка дає можливість визначити його роль у репрезентації текстової інформації. Проаналізовано структурні моделі, що використовуються у заголовках журнального мікротексту-повідомлення. Розвинуто питання про функції, які виконує заголовок. Розкрито роль заголовка у смисловій організації всього мікротексту, наведено класифікацію семантичних типів заголовків і встановлено логіко-семантичні відношення між заголовком і текстом повідомлення. Виявлено прагматичні типи заголовків у комунікативній системі адресант - адресат, встановлено критерії та умови транспортування одного прагматичного типу заголовка в інший тощо. Наведено нові дані щодо функціональної спрямованості заголовків, що виражаються іронічними мовленнєвими актами та впливають на сприйняття інформації адресатом.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Н.В. Пирлік; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто супроводжувальну дію в сучасній німецькій мові як один з засобів відображення категорії часу в мові. Зроблено всебічний аналіз впливу, який мають на дане мовне явище темпоральність, часова локалізованість, аспектуальність, таксис і часовий порядок. Визначено, що супроводжувальною є дія, що відбувається одночасно з головною в єдиний проміжок часу, здійснюється єдиним суб'єктом дії та має певне формальне вираження щодо головної дії. Розглянуто два типи синтаксичних конструкцій, які мають у своєму складі супроводжувальну дію - прості ускладнені та складнопідрядні речення. Дані конструкції зумовлені ієрархічними відношеннями між головною та супроводжувальною діями. У простому ускладненому реченні виділено регулярні та частотні засоби вираження супроводжувальної дії: дієприкметник I, прикметниково-субстантивні сполучення з іменами дії, дієприкметниковий зворот з дієприкметником II, конструкція з абсолютним знахідним, інфінітивний зворот ohne ...zu + інфінітив. Вказані засоби мають певні відмінності щодо частоти вживання, а також у репрезентації власне супроводжувальної дії. Зазначено, що взаємодія таких факторів, як значення сполучника та дієслова, дієслівних форм і граничної/неграничної семантики дієслівних лексем має насуттєвіший вплив на вираження супроводжувальної дії. вживанні дієслівних лексем у складнопідрядних реченнях цього типу.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / С.В. Подолкова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено лексичні, синтаксичні та структурні засоби реалізації комунікативності у текстах технічної реклами та анотацій науково-експериментальних статей. Комунікативність трактовано як здатність тексту передавати інформацію, що забезпечує найефективнішу реалізацію комунікативного наміру автора. Характер мовних одиниць та структурно-композиційна організація текстів, зазначених жанрів, обумовлені їх комунікативними функціями. Домінуюча комунікативна функція текстів технічної реклами - вплив на цільового читача і переконання його в перевагах рекламованого об'єкта - реалізується за допомогою епістемічних та лінгвістичних засобів, що одночасно впливають на інтелект і почуття адресата. Експресивно-емоціонально-оцінні засоби у текстах технічної реклами допомагають передати технічну інформацію з максимальною ефективністю. Вплив анотацій до текстів науково-експериментальних статей здійснюється фактичною стороною інформації та її вірогідністю, що обумовлено провідною комунікативною функцією текстів даного жанру - функцією повідомлення. Домінуюча експліцитна фактична інформація є засобом реалізації комунікативності на рівні змісту. Кожний елемент композиції текстів технічної реклами має конкретну прагматичну задачу, виконання якої забезпечило реалізацію прагматичної настанови тексту. Принцип подання інформації у текстах (переважно дедуктивний) має на меті реалізацію прагматичної спрямованості. Лексичні, синтаксичні, структурно-композиційні особливості досліджуваних текстів є засобами реалізації їх комунікативності.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Н.В. Степанюк; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2002. — 16 с. — укp.

Аннотация: Проведено порівняльне дослідження іншокодових включень, що функціонують у англомовних наукових та художніх творах. Описано зв'язок вербального тексту та іншокодових включень за допомогою спільної змістовно-фактуальної інформації, теми, образу автора, концепту, художнього простору, часу та стилістичних засобів. Вивчено формально-структурні зв'язки різнокодових повідомлень: їх змістовну, мовну зв'язність та візуальну співвіднесеність. У процесі дослідження змістовної зв'язності вербальних та іншокодових повідомлень використано поняття автосемантії та синсемантії складників полікодового тексту. Розглянуто фактори, які впливають на засоби інтеграції іншокодових фрагментів у цілісний текст, доведено вплив функціонального стилю твору, його жанрової специфіки й фактора адресата на типи іншокодових повідомлень, їх функції у комунікативній та мовній структурі цілого тексту, а також на засоби їх інтеграції у текст.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / І.В. Корнійко; Київ. держ. лінгв. ун-т. — К., 2000. — 18 с. — укp.

Аннотация: Визначено особливості лексичної реалізації звертання у контексті узуальності й оказіональності. Виділено функції звертання в мовленні, а саме: номінативну, управління комунікативним процесом, емотивну. Досліджено адекватність і неадекватність номінації адресата, звертання як засіб встановлення (розмикання) комунікативного контакту, продовження комунікації, а також роботи комунікатів над іміджем, мовні й мовленнєві засоби в маніфестації емотивно-оцінного ставлення мовця до адресата. З огляду на амбівалентну природу й динамічність розглянутого феномена, описано зміни в парадигмі його форм. Поруч з номінальними формами звертання охарактеризовано нові тенденції у функціонуванні іншого засобу вираження зверненості на сучасному етапі розвитку німецької мови - апелятивних займенників.


[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины