Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Ю.А. Обелець; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2006. — 21 с. — укp.

Аннотация: Запропоновано схеми ієрархічної структури Художнього Світу та Художнього Часу і встановлено їх кореляцію. З'ясовано взаємозалежність темпоральної структури літературного твору та його композиції. Внесено суттєві корективи у тлумачення "сюжетного теперішнього" та з'ясовано його гетерогенність на різних рівнях репрезентації у тексті. Виявлено можливість розшарування хронотопу та розкрито закономірності даного явища. Розроблено типологію структури Можливого Світу, визначено основні типи "вертикальних зламів" Художнього Часу, зокрема наведено характеристику Ретроспекції та Проспекції. Виокремлено опозицію "Час, який зображується (Час Зображуваний) та Час, який переживається (Час Переживаний)". Досліджено результати впливу її членів на стягення/розтягнення Часу. Уточнено та/або переглянуто поняття інтертекстуальності, перспективи (точки зору), художньої комунікації та її компонентів. Проведено дослідження темпоральної структури Можливого Світу, створюваного текстом. Здійснено ієрархічну структуризацію Можливого Світу тексту - Художнього (фікціонального) Світу, охарактеризовано його рівні. Показано, що нижчий рівень Можливого Світу тексту представлений окремими мікросвітами персонажів/нараторів/автора та позначається, відповідно, як мікрорівень.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Е.Ш. Ісаєв; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1999. — 19 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено вивченню проблем мовної варіативності в умовах функціонування мови в живому природному мовленні. Проведено дослідження фоностилістичної варіативності вимови старшокласників Німеччини, тобто піддано аналізу характер взаємозв'язків варіантів мовленнєвої структури (варіантів реалізацій сегментного складу німецької мови) з елементами соціальної структури (соціальної групи німецьких старшокласників). Варіативність у мовленні старшокласників зафіксовано як на рівні голосних, так і на рівні приголосних. Під час аналізу практичного матеріалу були визначені середні індекси реалізації кожної фонологічної змінної та її варіантів для трьох умов спілкування, що дало можливість встановити перемінні правила реалізацій фонологічних змінних та їх варіантів у соціолекті старшокласників, які ми вважаємо нормою вимови у даному соціолекті.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Е.С. Бондаренко; Київ. нац. лінгв. ун-т. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено функціонування німецьких голосних та приголосних фонем у підготовленому мовленні з урахуванням їх територіальної варіативності. Доведено, що реалізації фонем у мовленні неоднакові на всій території Німеччини, змінюються залежно від місцевості, змішуються північні та південні вимовні риси у середньонімецькій зоні, кожна інновація з'являється в певному місці і має свої зони поширення.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / С.М. Рибачок; Запоріз. нац. ун-т. — Запоріжжя, 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено когезійно-когерентний потенціал термінологічної лексики в економічних текстах в аспекті когнітивно-комунікативної й антропоцентричної парадигми мовознавства. Визначено дискурсивний статус категорії когезії та когерентності, виявлено й описано лінгвокогнітивні та лінгвопрагматичні механізми її реалізації в дискурсі. На підставі вивчення економічного дискурсу як лінгвосоціокультурної взаємодії суб'єктів економічної діяльності здійснено системний аналіз когезійних засобів термінологічної лексики в лексико-семантичному, синтаксичному та функціональному аспектах. На підставі дискурсивного дослідження різних жанрів економічних текстів визначено механізм функціонування термінологічної лексики у даному контексті, спрямований на досягнення фахових і комунікативних цілей. Встановлено, що функціонування термінів визначається прагмасемантичними настановами економічного тексту та вибором когезійних засобів для адекватної репрезентації його формально-змістової цілісності. З'ясовано вплив соціокультурних та ідіостильових факторів у процесі трансферу інформації в економічному дискурсі.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Л.Л. Славова; Київ. держ. лінгв. ун-т. — К., 2000. — 18 с. — укp.

Аннотация: Комплексно досліджено порушення акту комунікації. Розглянуто основи типології комунікативних невдач (КН). Рівень сформованості комунікативної компетенції, обсяг тезауруса, наявність у індивида необхідних знань є основними чинниками, за допомогою яких можна передбачити успішність або неуспішність акту комунікації. КН визначено як збій у спілкуванні через повне або часткове нерозуміння вербалізованого повідомлення партнерами з комунікації. Типологію КН у сучасному англійському мовленні представлено КН мовного, мовленнєвого та лінгвокогнітивного характеру. Іншою причиною виникнення порушень акту комунікації є використання невербальних засобів спілкування. Комунікативні акти здебільшого не проходять без супроводу паралінгвістичних елементів, таких, як проксеміка, кінетика, просодія та різноманітні невербальні дії комунікантів. КН паралінгвістичного характеру зумовлено невідповідністю невербальних засобів вербальному процесу спілкування; омонімією та полісемією жестових знаків.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.Р. Курилас; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Вперше транслокальні прислівники та преверби з доцентровою скерованістю дії розглянуто як окрему систему транслокального деіксису. Встановлено категоріальний статус транслокальних прислівників і превербів, обгрунтовано семантичні та синтаксичні особливості транслокальних прислівників у межах лексико-граматичного класу прислівників та транслокальних превербів як словотвірних елементів. Доведено, що складені дієслова моделі "транслокальний преверб + дієслово" внаслідок відносної семантичної та синтаксичної самостійності превербів перебувають на межі синтаксису та словотвору. Проведено детальний аналіз семантичної структури транслокальних прислівників. На широкому мовному матеріалі визначено парадигматичні ряди складних дієслів та доведено, що модель "транслокальний преверб + дієслово" загалом дуже продуктивна. Проаналізовано семантичну структуру складених дієслів і словотвірних значень превербів. Встановлено, що транслокальні прислівники у межах речення виконують синтаксичні функції субституту предиката, адвербіального або адномінального уточнення. Доведено, що характерне для транслокального преверба порушення дієслівної рамки зумовлене комунікативним членуванням та синтаксичною будовою речення.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Т.В. Гремалюк; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2005. — 22 с. — укp.

Аннотация: Уперше здійснено аналіз фонетико-морфологічної взаємодії у закореневій структурі словоформ та висвітлено особливості її зміни у різні періоди існування німецької мови. Виявлено, що типовим для кінця слова є поступове фонетичне послаблення звуків, зумовлене впливом лексико-граматичних факторів. З'ясовано, що послаблення у кінцевій частині слова корелює з фонетичним підсиленням, що припадає на кореневу морфему. На тлі загального послаблення зазначено щодо наявності фонетичного посилення деяких морфемних одиниць, яке виявляється у реалізації фонематичних диференційних ознак і стосується функціонування окремих суфіксів.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / І.В. Пересада; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вивчено фонетичну структуру слова давньо-, середньо- та ранньоновонімецького періодів мови. Виконано аналіз слова з позицій єдиного комплексного підходу, що дає змогу порівняти різні за часом і за структурою словоформи. Відзначено, що послаблення перед- і післянаголошеної частин слова призводить до появи нових сполук приголосних у цих позиціях у ході розвитку мови. Показано, що приголосні та їх сполучення суттєво відрізняються в різних позиціях слова. Експериментально-фонетичне дослідження також підтвердило, що суттєвими є початкова, серединна та кінцева позиції. За результатами дослідження встановлено, що в ході розвитку мови діє компресія лінгвістичної інформації в межах однокореневого слова. Наведено ствердження, що слово має характерні "закони" розвитку, які повинні враховуватися під час розгляду його морфологічних і лексичних одиниць у діахронії, а також у разі реконструкції більш давніх форм.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / В.О. Бондаренко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Описано основні фонетичні критерії формування та функціонування інноваційних складних слів у сучасній англійській мові. Методом експериментального дослідження встановлено та систематизовано найповніші акцентно-ритмічні моделі складних слів, які ввійшли у лексикон англійської мови протягом останнього десятиліття. Вивчено просодичні характеристики структурно-складних одиниць у мовленнєвій комунікації. З використанням аудиторського та електроакустичного видів аналізу визначено основні акустичні параметри реалізації складних слів, що становить невід'ємну частину опису об'єктивної акустичної структури мовленнєвого потоку, природи акустичних образів мовлення, а також механізмів співвідношення даних одиниць з фізичними характеристиками мовленнєвої комунікації.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / С.Є. Перепечкіна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вперше здійснено комплексний аналіз варіативності вимови викладачів Німеччини, як носіїв німецької мови. Виявлено й описано характерні особливості вимови викладачів на сегментному рівні за ситуацій спілкування, що відрізнялися ступенем офіційності. Виведено змінні правила реалізації ними сегментного складу німецької мови, які відображають взаємодію соціального та ситуативного чинників. Експериментально підтверджено факт, що залежно до ситуаціїї спілкування використовуються різні стилі вимови. Проаналізовано співвідношення літературних, розмовних і діалектних форм у вимові викладачів різної статі та віку.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук.: 10.02.04 / Марина Миколаївна Медвідь; Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2003.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / С.М. Єнікєєва; Харк. держ. ун-т. — Х., 1999. — 16 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування нових словотворчих засобів англійської мови, вивченню джерел та шляхів утворення нових засобів деривації. Визначено особливий статус словотворчих елементів перехідного характеру (напівафіксів); розроблено систему критеріїв виділення словотворчих елементів перехідного характеру. Встановлено основні шляхи утворення нових дериваційних засобів: формантизації та фрагментації лексичних одиниць (остання здійснюється через телескопію, скорочення слова, поділ слова на псевдоморфеми). Розглянуто іншомовні та внутрішньомовні запозичення як джерела виникнення нових словотворчих елементів. Наведено результати інвентаризації формантів, що поповнили словотворчу систему англійської мови в 70-90-ті роки ХХ сторіччя.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Ю.А. Фірсова; Київ. нац. лінгв. ун-т. — К., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проведено комплексний аналіз шляхів утворення та видозміни німецьких фразеологічних одиниць з топонімічним компонентом з використанням лінгвокультурологічного підходу. Досліджено семантичну структуру топонімів і розкрито семантичні трансфомації, які зумовлюють зміну ідентифікуючої функції топонімів на характеризуючу. Встановлено провідну роль топонімічних компонентів передачі культурнозначущої інформації та пов'язаних з топонімом конотацій у процесі створення фразеологічних одиниць. Визначено та розкрито механізми фразеологічної деривації з урахуванням культурологічного компонента значення фразеологічних одиниць.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Н.Г. Лисецька; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2004. — 20 с.: рис. — укp.

Аннотация: Уперше здійснено комплексний аналіз фразеологічних інновацій (ФІ) та відмежовано їх від фразеологічних одиниць, проведено ідеографічну та семантичну характеристики. Показано провідну роль ФІ у процесі передачі національно-культурної інформації та інформації, що пов'язана безпосередньо з суспільно-політичними, економічними явищами, які відбувалися в Німеччині після 1989 р. Наведено узагальнену когнітивну модель ФІ та виявлено її основні концепти на основі ФІ. Досліджено функціонування ФІ як репрезентантів певних концептів у газетному дискурсі та визначено їх текстотвірні функції.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Г.В. Висоцька; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вперше проведено комплексне дослідження діалогічної єдності питання - відповідь (ДЄПВ), що інтегрує внутрішньоструктурні мовні риси та екстралінгвістичні аспекти їх реалізації. Запропоновано визначення ДЄПВ як мікроодиниці дискурсу, здійснено моделювання її когнітивних основ. Описано структуру системи ДЄПВ, визначено релевантні чинники середовища, проаналізовано їх взаємодію. Встановлено наявність стійких кореляцій між репрезентаціями фактуальної/концептуальної інформації та макротемою, структурно-синтаксичними, структурно-семантичними, семантико-прагматичними характеристиками системи. Виявлено стійкі та нестійкі, ризоморфні кореляції між репрезентаціями інформації про соціальні ознаки комунікантів, їх стратегії та типом мікротеми, комунікативно-прагматичними характеристиками. Встановлено, що властивості діалогічної єдності питання -- відповідь зазнають впливу контекстуальних чинників і водночас конструюють їх, що відображає інтерактивність системи та середовища.

Источник: Автореф. дис... канд. філол наук: 10.02.04 / А.А. Марчишина; Київ. нац. лінгв. ун-т. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вперше здійснено функціонально-семантичний аналіз дієслівних операторів гумористичної модальності у текстах сучасної англомовної художньої прози. У науковий обіг введено поняття гумористичної модальності тексту та дієслівного оператора модальності. З'ясовано, що основним середовищем функціонування дієслівних модальних операторів є гумористична ситуація, для виділення якої з тексту використано спеціальну модель у вигляді формального аналога висловлення з такими обов'язковими компонентами, як дієслівний оператор гумористичної модальності, його контекстуальне оточнення та сема у значенні дієслівного оператора, реалізація якої надає контексту значення гумористичної модальності. На підставі використання критерію подібності продукованого гумористичного ефекту моделі гумористичної ситуації згруповано у блоки. Проаналізовано семантичну структуру та тематичну дистрибуцію операторів гумористичної модальності та визначено їх основні функції (референційну, операційну, регулятивну, сугестивну). Досліджено особливості використання та встановлено поліфункціональні властивості дієслівних операторів гумористичної модальності в художньому тексті.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.І. Миголинець; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Комплексно досліджено префіксальну номінацію (кодифіковану/некодифіковану), реалізовану ономасіологічними категоріями, у сучасній англійській мові. Здійснено поетапний аналіз функціональних характеристик даних категорій у тому вигляді, в якому вони проявляються в текстах різної стильової та тематичної орієнтації. Описано кодифіковані номінації, грунтуючись на фіксації репрезентативності ономасіологічних категорій, виявленні інтегральних та дистинктивних ознак їх інвентарної реалізації, установленні квантитавно-функціональних характеристик префіксальних одиниць у межах кожної з ономасіологічних категорій, аналізі особливостей синтагматичної репрезентації інваріантних/варіантних номінативних різновидів. Значну увагу приділено виконанню мікро- та макрофункцій префіксальними морфемами. Установлено репрезентативність кожної ономасіологічної категорії дериватами, що не є частиною мовного узусу, здійснено фіксацію словотвірної активності префіксальних одиниць. На основі морфем, активність яких перевищує 50 похідних утворень, показано основні тенденції їх лексико-граматичної сполучуваності.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.М. Торосян; Київський держ. лінгвістичний ун-т. — К., 1998.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.Г. Васильченко; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2004. — 22 с. — укp.

Аннотация: Досліджено алофонічне варіювання фонеми /r/ у період з 1923 р. до 2003 р. з наступною диференціацією на три історично зумовлених періоди: 1920 - 1940 рр. (довоєнний); 1950 - 1980 рр. (період розколу Німеччини); 1990 - 2000 рр. (період об'єднаної Німеччини). На прикладі алофонічного варіювання фонеми /r/ визначено тенденції "зсуву" артикуляції її приголосних варіантів у бік втрати ознаки напруженості, що виражається у превалюванні ленісних r-алофонів у сучасному німецькому вимовному стандарті з урахуванням комбінаторно-позиційних умов. Німецькі r-алофони розглянуто як систему фонів з диференціацією за способом та місцем творення, ступенем участі голосу (дзвінкості/глухості), а також з урахуванням їх ранжирування за ознакою сонорності (звучності) або консонантної сили. Досліджено взаємозв'язок історичного контексту з умовами усної презентації у ЗМІ (періоди Третього рейху, розколу Німеччини на НДР/ФРН та об'єднаної Німеччини) і обгрунтовано прагматчний аспект функціонування вібрантних r-алофонів у дикторському мовленні в інформаційних текстах. Створено базу акустико-артикуляторних характеристик німецьких r-алофонів на матеріалі окремо вимовлених слів та відрізків суцільного дикторського мовлення. Здійснено класифікацію позицій розподілу r-алофонів за ознакою "стабільний/нестабільний", що є визначальним під час вибору форми r-алофону (консонантний/вокалізований). Досліджено асимілятивні характеристики консонантних r-алофонів у превокальній позиції.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / І.М. Микитюк; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Комплексно досліджено семантичні, прагматичні та лінгвостилістичні особливості засобів вторинної номінації персонажів у художньому тексті. Розглянуто комунікативні та прагматичні потенції одиниць вторинної номінації головних персонажів на різних ланках композиційної структури тексту, на локальному та глобальному дискурсних рівнях, у кількісному аспекті. Визначено та описано специфіку номінаційного ланцюжка як одного з засобів зв'язності тексту. Досліджено морфологічні та структурні характеристики вторинного найменування персонажа як обов'язкового та істотного компонента цілого тексту. Встановлено обернений зв'язок між кількістю лексем, що вживаються для номінації персонажів коротких оповідань, та емоційним напруженням елементів композиції - зі збільшенням кількості найменувань зменшується емоційна насиченість композиційного елемента.