Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Филологические науки / Русский язык


Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Ю.В. Бічай; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Виявлено параметри власне "модного" слова: орієнтованість на сучасність, новизна (оновлена семантика), частота й активність використання, універсальність (масове використання), словотвірна активність (включеність у словотвірну систему російської мови, наявність словотвірних рядів), демонстративність та ігровий момент (словесний вчинок, зміна номінації). Уведено поняття "модних" слів, що реалізується у корпусі загальновживаних слів, які перебувають у фокусі мовного смаку, мовленнєвої практики сучасної людини та ефектній позиції впізнавання завдяки незвичності їх залучення і семантики через належність до іншомовних та іншостильових слів, а також їх високій частоті та словотвірній активності. Наведено лексикографічне досьє на деякі "супермодні" слова з описом етапів їх входження у статус "модного" слова як такого. Показано різні дискурсивні прийоми введення "модних" слів у мовленнєву практику.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.02 / Н.В. Підмогильна; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2001. — 35 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто функціонально-семантичні особливості ад'єктивного атрибута у поетичних творах О.С.Пушкіна. Комплексно проаналізовано поетичний ад'єктив та його трактовку як лінгвістичну категорію, що виступає як один з основних чинників формування та розвитку національної та літературної мов через систему поетичних образів і фігур. Описано комплекс власне лінгвістичних параметрів поетичного ад'єктива. Систематизовано лексичні новації у сфері ад'єктивних слів у поезіях О.С.Пушкіна. Надано поняття конструкційної мовотворчості та показано відповідні синтаксичні побудови. Запропоновано типологічне тлумачення ад'єктива як епітета. Показано пряму кореляцію епітетарної творчості поета й особливостей його художнього світогляду. Розглянуто ад'єктив як компонент атрибутивної конструкції - основної структурно-функціональної ланки поетичного мовлення. Наведено основні види конструкційної мовотворчості у поетичному мовленні: з функціонально-стилістичним зрушенням, з комплексною контамінацією характеру визначального та визначуваного.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Чжун Сяовен; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто об'єктивні критерії класифікації та системного опису російських ад'єктивних кольоративів. Сформовано групу основних кольоративів, виділено підгрупу базових, що визначають характер словотвірної парадигми прикметника зі значенням кольору, побудовано їх синонімічні ряди та розподілено за ціми рядами всі російські прикметники, що позначають колір. Запропоновано систему словотвірної парадигми ад'єктивного кольоратива як твірного слова, висвітлено процедуру її формування й опису російського ад'єктивного кольоратива. Сформовано систему мотиваційних класів ад'єктивного кольоратива, на їх підставі побудовано систему словотвірних парадигматичних класів прикметників, що позначають колір.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Л.В. Сосніна; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Здійснено аналіз адаптації англійських власних імен у сучасній російській мові. На підставі вивчення всіх класів запозичених онімів у мові періодичних видань розглянуто основні напрямки їх фонетичної, морфологічної та структурної адаптації. Проведено порівняльне дослідження функціонування в російській мові англійської онімної лексики у XVIII - XIX ст. та другій половині XX - початку XXI ст. Розглянуто процеси морфологічної адаптації основних класів англійської онімної лексики. Встановлено, що введення в граматичну систему мови-реципієнта англійських онімів супроводжується їх співвіднесенням з категоріями роду, числа та відмінка. Досліджено структурну адаптацію запозичених онімів. Виявлено переважний фонетичний характер модифікації їх структурних елементів. Зазначено відсутність явища взаємозаміни під час передачі словотворчих формантів російською мовою. Розглянуто особливості атрибутивних відношень у системі англійської топонімії, реалізованих шляхом описових моделей. Досліджено здатність англійських запозичень вступати в синтаксичні відношення у складі російського речення. Особливу увагу приділено проблемі адаптації ірландських і шотландських прізвищ з компонентом Мак- та апострофом. Обгрунтовано доцільність перекладу англійських онімів російською мовою та збереження їх оригінального вигляду.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Т.В. Слива; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено особливу лексико-семантичну парадигму - асоціативно-семантичну групу, що може бути частиною асоціативно-семантичної структури. Запропоновано гіпотезу, яка базується на лексемах, що входять до логіко-семантичної групи (АСГ) "пори року", що трактуються як вихідні слова асоціативно-семантичних груп (кауземи). У семантичній структурі цих слів виокремлено темпоральні, квалітативно-темпоральні та квалітативно-предметні ознаки, у межах яких кауземи семантично (на рівні "ядро - периферія") поєднані зі словами інших денотативних зон (рефлексемами). За допомогою асоціативного експерименту з'ясовано наявність асоціативного зв'язку між цими лексемами. Сукупність вихідної кауземи та рефлексем, упорядкованих у АСГ різних рівнів, трактується як асоціативно-семантична структура (АСС). З'ясовано, що найчисленнішою є АСС з кауземою зима, найменш численною - АСС кауземи осень. Усі структури об'єднують асоціативно-семантичні групи трьох рівнів, окрім АСС осень, яка представлена рефлексемами двох рівнів. Незважаючи на різноманітний кількісний і якісний склад асоціативно-семантичних структур, зазначено щодо наявності типової асоціативно-семантичної парадигми рефлексем, взаємопов'язаних з назвами пір року. рефлексеми реалізують аналогічні семантичні ознаки, а відмінності у складі денотативних зон зумовлені лише екстралінгвістичними причинами - квалітативними особливостями сезонів. Чим більше семантичних кроків відділяють рефлексеми від вихідної кауземи, тим більшою мірою вони різняться за значенням з рефлексемами інших АСС.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / О.Е. Пчелінцева; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1999. — 17 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено дослідженню семантичної категорії аспектуальності у структурі імен дії. Встановлено, що девербативи є периферійними компонентами функціонально-сематичного поля аспектуальності на підставі наявності в них імпліцитних аспектуальних ознак та певних залишкових маркерів виду. Аспектуальна семантика девербативів - це результат взаємодії імпліцитно і експліцитно успадкованих дієслівних властивостей мотиватора, набутих граматичних та структурних особливостей іменника, а також аспектуально-релевантних контекстуальних ситуацій їхнього вживання.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Ге Яньлей; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Розв'язано теоретичні та практичні проблеми, які стосуються системного вивчення поетичних конструкцій з семантичним зсувом. Розкрито суть поняття семантичного зсуву й атрибутивної конструкції з семантичним зсувом. Побудовано класифікації цих конструкцій у взаємозв'язку з певними критеріями. Наведено номенклатуру моделей конструкцій з семантичним зсувом та проаналізовано їх окремі компоненти (прикметники, дієприкметники, іменники).

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Е.В. Неженець; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2003. — 23 с. — укp.

Аннотация: Досліджено типи варіантності термінів правознавства та способів їх репрезентації у сфері функціонування та фіксації. З застосуванням системного та комунікативно-прагматичного підходу встановлено, що у метамові правознавства відбувається варіювання форми та семантики юридичних термінів. Проаналізовано основні різновиди формальних варіантів у парадигматичному та синтагматичному аспектах. З'ясовано, що варіювання семантики правознавчих термінів виявляється як лексико-семантичне варіювання (полісемія) або як варіювання семантичного обсягу одного й того ж терміна (поняттєвий поліморфізм, амбісемія, еврисемія). Визначено та проаналізовано продуктивні різновиди полісемії та моліформізму юридичних термінів, розглянуто причини цих явищ у сфері термінолексики. Обгрунтовано, що варіантність будь-якого різновиду репрезентується у функціонально та прагматично зумовлених фрагментах спеціального тексту, які одержали назву метатекстових комунікативних ситуацій (МтКС). Виявлено типи МтКС, властиві метамові правознавства. Проаналізовано способи репрезентації варіантів термінів у навчально-наукових текстах і термінологічних словниках. Зазначено, що в когнітивному аспекті варіативність плану вираження та плану змісту розглянуто як результат багатоаспектного наукового вивчення юридичних понять, який свідчить про динамічність терміносистеми правознавства, відсутність застою у процесі пізнання.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Н.О. Кушнір; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філології. — К., 2005. — 15 с. — укp.

Аннотация: Досліджено мовленнєві тактики (МТ) у комунікативній ситуації (КС) "освідчення в коханні" з урахуванням різноманітних факторів мовленнєвого спілкування - соціальних ролей комунікантів, лексико-синтаксичних засобів, невербальних компонентів комунікацій. МТ визначено як стереотипну модель мовленнєвої поведінки певного соціуму, за допомогою якої мовець намагається реалізувати свою комунікативну інтенцію у конкретній ситуації спілкування. На підставі аналізу фактичного матеріалу виділено МТ, яким користується ініціатор мовленєвих актів у КС "освідчення в коханні". Розглянуто лексико-синтаксичні компоненти мовленнєвих актів і невербальні засоби спілкування комунікантів, які освідчуються в коханні. Завдяки здійсненому дослідженню встановлено залежність вибору МТ і невербальних засобів комунікації від соціальної ролі комуніканта. З'ясовано, що для успішного міжособистісного спілкування в КС "освідчення в коханні" вибір комунікантом найбільш психологічно доцільної форми вираження свого почуття має грунтуватися на експлікації емпатії, двоцентричного характеру любовних почуттів, здатності до ідентифікації та децентрації, що означає апріорне, безумовне прийняття іншої особистості, орієнтацію на її природну індивідуальну неповторність.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Р.Я. Гладкова; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Комплексно описано мовні виражальні засоби прози К.Г.Паустовського як прояв мови, що реалізується у художньому контексті та має чітку авторську естетичну функцію, яка ускладнює функцію комунікативну та виникає у фактах мови внаслідок різних прийомів їх художнього застосування. Лінгвостилістичний аналіз дозволив виділити виражальні можливості одиниць різних рівнів мови, прийоми їх використання та особливості їх функціонування у художньому творі. У процесі дослідження визначено функції експресивно використаних мовних одиниць.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Ю.А. Грушевська; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проведено дослідження власних назв (рекламних прагматонімів) у російському рекламному тексті в лінгвістичному та функціональному аспектах. Проаналізовано шляхи поповнення складу власних назв у рекламних текстах початку XX та XXI ст. Визначено їх функції та особливості використання. Досліджено взаємозв'язок ономастикону, характерного для певного періоду розвитку мови, з соціальними та культурними відносинами в суспільстві. Відзначено, що даний взаємовплив особливо помітний у процесі дослідження реакції мовців на сприйняття рекламної онімії у дискурсах зазначених часових періодів.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Н.Д. Писаренко; Дніпропетр. держ. ун-т. — Д., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вивчено та описано внутрішньофразовий еліпсис, інформативно самодостатні синтаксичі конструкції (просте і складне речення) з незаміщенням однієї чи декількох структурних позицій. Запропоновано тлумачення поняття "внутрішньофразовий еліпсис", наведено класифікацію існуючих типів неповних речень, виявлено спільні риси внутрішньофразового еліпсиса, повних та неповних речень, знайдено механізм інформативної самодостатності внутрішньофразового еліпсиса, основними одиницями якого є показник необхідності незаміщеної синтаксичної позиції, антецедент і проектований або прогнозований семантичний варіант. Комплексно розглянуто типи внутрішньофразового еліпсиса, антецедентний і логіко-вірогіднісний. Виявлено, що кожному типу притаманні свої структурні компоненти - проектори незаміщеної позиції: антецедент (прямий, опосередкований), валентність, логіко-практичний досвід та енциклопедичні знання комунікатора.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Л.В. Бердник; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Аргументовано необхідність інтерпретації поняття внутрішньої форми як конституючого універсального компонента глибинної структури похідного слова, який вступає у відношення синтагматичної субординації зі словотвірним значенням і семантичним нашаруванням і дозволяє системно співвідносити зовнішню (номінативну) оболонку деривата з його лексичним значенням. Введено поняття внутрішньої гіпоформи (індивідуальної у будь-якої окремо взятої назви) та внутрішньої гіперформи (загальної для групи похідних слів у межах словотвірного типу). Відзначено, що специфіка та набір внутрішніх гіперформ груп похідних найменувань діяча на кожному окремому словотвірному етапі зумовлюють його своєрідність, неповторність і відмінність дериваційних типів. В основу когнітивного підходу щодо виявлення специфіки семантичної структури похідних назв діяча покладено облік типізованих пропозиціональних імплікацій: своєрідність синтаксичних і семантичних зв'язків і ступінь їх передбачуваності на підставі регулярності.

Источник: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.02 / Т.О. Пономарьова; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2006. — 18 с. — укp.

Аннотация: Аргументовано положення стосовно того, що оригінальні твори та віршовані переклади Й.Бродського є відображенням його художньої та мовної картин світу. Розкрито сутність поняття "концепт" як ментального елементу, мовна презентація якого відображає особливості художнього мислення поета. Здійснено аналіз аспектів теорії перекладу, важливих щодо співвідношення картин світу автора оригіналу та перекладача. Висвітлено погляди Й.Бродського на сутність поезії та проблеми перекладу. Описано особливості ідіостилю поета з акцентом на ті, які найбільш яскраво проявляються в його поетичних перекладах.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Л.П. Летюча; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Виявлено засоби репрезентації категорії оцінки у морфемно-словотвірній структурі слова, установлено словотвірний потенціал слів усіх граматичних класів російської мови щодо їх здатності утворювати оцінні похідні. Визначено основні способи творення евалюативних іменників, прикметників, прислівників, дієслів та структурних слів: афіксація, складання, графіксація. У межах диференціації понять "аксіологічність" і "евалюативність", "об'єктивна" та "суб'єктивна оцінка" охарактеризовано різновиди квалюативів. З'ясовано, що найбільша кількість евалюативів мотивується іменниками, прикметниками, прислівниками; значно менша - дієсловами, вигуками, частками, займенниками. Зовсім не утворюють оцінних похідних числівники, сполучники, прийменники, дієслова-зв'язки, модальні слова. Зауважено, що у творенні евалюативів домінують суфіксальні афікси, а також можуть приймати участь префікси, префіксоїди, повторення основ. Зазначено, що конкретне значення поліфункціональних афіксів уточнюється контекстом.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / І.А. Салата; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2006. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено процес актуалізації тематично та темпорально обмеженої лексики, що є одним із проявів динамічних змін у лексиці російської мови наприкінці XX ст., пов'язаних із значними соціально-політичними, економічними й ідеологічними трасформаціями сучасного суспільства. Охарактеризовано роль новітніх тлумачних словників щодо відображення динаміки словникового складу мови. Визначено поняття актуалізації лексики, висвітлено значення цього процесу як основи інших динамічних змін, що відбулися у лексичній системі російської мови на зламі XX - XXI ст. Досліджено процес перерозподілу між активним і пасивним складом російської мови. Проаналізовано семантичні зміни у лексиці обраних актуалізованих розрядів, що відбулися на рівні семантичної структури слова, а також на рівні семантичних компонентів окремого значення мовної одиниці, простежено фіксацію цих змін у сучасних однотомних тлумачних словниках.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Я.Е. Левченко; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2000. — 18 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено зв'язок між статичними та динамічними характеристиками, а також встановлено зони константності та варіативності у семантиці слів. Доведено тезу щодо спільності зон константності у слів однієї семантичної групи та визначено семи, які утворюють дані зони. Обгрунтовано поняття ступеня метафоричності та запропоновано засоби розмежування значення та відтінка значення з огляду на ступені метафоричності. Встановлено специфіку семантичного поширення проаналізованих слів внаслідок формування значень фразем, прислів'їв та загадок. Обгрунтовано тезу щодо актуалізації додаткової інформації, співвідносної з "подальшим" значенням, за умов функціонування слова у художньому тексті. Визначено типи додаткової інформації та засоби її експлікації.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / А.В. Терехова; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Визначено специфіку творчого методу А.Платонова у його ставленні до мови у співвідношенні з феноменом інтерпретації текстів письменника. Уперше встановлено ізоморфізм дискурсивної процесуальної інтерпретації та творчої процесуальності митця, що відображує унікальні особливості пам'яті як форми мовного існування. Досліджено концепцію осмислення дискурсу А.Платонова як унікального способу оперування мовою, який є виявом універсальних закономірностей мовного та творчого існування як всеосяжного процесу, позбавленого будь-якої жорсткої форми та єдиного напрямку, що реконструйований у "полі глобальних зв'язностей" між складниками єдиного тексту письменника у двох вимірах: світотворчому (автор - текст) і діалогічному (текст - читач/інтерпретатор).

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / С.О. Кот; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено дискурсивне дослідження православної Різдвяної проповіді як жанру, історії її виникнення та розвитку, аналізу структурних компонентів. Розглянуто власне мовні особливості проповіді поряд із паралінгвістичним її оформленням як дискурсу. Охарактеризовано глобальні текстові категорії на базі текстового аналізу проповіді. Указано на суміжність Різдвяної проповіді з системою російських функціональних стилів. Доведено, що комунікативна ситуація проповіді характеризується своєю детермінованістю соціокультурним контекстом, а комунікативна мета проповіді - різноаспекта та сотеріологічна. З'ясовано, що виразною рисою паралінгвістичного оформлення проповіді є інституційність та обмеження у використанні кінем. Ситуаційні паралінгвістичні засоби виконують, головним чином, стверджувальну функцію, а мануальні, мімічні та пантомімічні - емоційно-експресивну. Показано, що проповідь на Різвдво Христове співвідноситься із публіцистичним стилем російської мови на засадах функціонально-стилістичних чинників: сфери вживання, функцій, мовних особливостей вербального рівня.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Н.О. Ізмайлова; Харківський держ. ун-т. — Х., 1998.

Аннотация:


[0] [1] [2] [3] [4] [5]

Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины