Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / К.В. Нестеренко; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2000. — 16 с. — укp.

Аннотация: Вперше подано аналіз лексики віршів Б.О.Чичибабіна. Лексику проаналізовано з точки зору складу, функцій та засобів взаємодії лексичних парадигм, що дозволяє виявити особливості ідіостилю віршів Б.О.Чичибабіна. Виділено категорію концепту, що дозволяє визначити поезію Б.О.Чичибабіна як єдину систему. Встановлено роль символів як системоутворюючих факторів, проаналізовано функціонування головного символу поезії Б.О.Чичибабіна в текстах віршів. З'ясовано та деталізовано параметри парадигматичного аналізу лексики, що допомагає виявити особливості ідіостилю Б.О.Чичибабіна.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Н.В. Кузнецова; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вперше проведено комплексний аналіз лексикографічної інтерпретації семантичної структури прикметників російської мови, а також зіставний аналіз відображення тлумачними словниками російської мови кінця XIX - XX ст. полісемії прикметників, що дозволив виявити основні тенденції її розвитку. Досліджено епідигматичні зв'язки значень полісемічних прикметників на міжслівному та внутрішньослівному рівнях. Встановлено специфіку відображеної полісемії у колі похідних прикметників. Охарактеризовано формальні та змістові типи зв'язків значень в епідигмі багатозначного прикметника.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Т.Б. Фунтова; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2002. — 18 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено структурно-семантичні особливості категорії уточнення. Охарактеризовано уточнення як логіко-синтаксичну категорію, що реалізується з урахуванням прагматичних установок, комунікативних завдань. Компоненти уточнення можуть бути подані словом, словосполученням (у вузькому розумінні терміна), лексією, фразовим номінантом. Провідну роль відіграють словоформи; розчленовані ономатологічні одиниці частіше використовуються для вираження уточнювального компонента. Свобода мовця проявляється в прийнятті рішення про можливість використання конструкції уточнення та у виборі потрібної ономатологічної одиниці. Конструкції з уточненням належать до універсалій, які мають місце в ряді мов, що свідчить про певні універсалії в мисленні людини, прояв антропоцентризму в мові.

Источник: Автореф. дис. канд... філол. наук: 10.02.02 / А.Г. Шиліна; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Описано динаміку формування терміносистеми гендерних досліджень (ГД). Визначено основні механізми, що регулюють закони розвитку терміносистеми ГД: міжмовні, міжсистемні запозичення та спеціалізація значення. Всі терміни поділено на дві основні групи: базові терміни, запозичені з зарубіжних ГД та терміни, запозичені з інших наук. Показано, що спеціалізація значення термінів ГД полягає в розширенні значення слова й у звуженні значення слів. Розглянуто процес звуження значення, який здійснюється способами: спеціалізацією значення через дефініцію, за одночасної "підтримки" контекстом, через іншу словотвірну модель, синонімічну заміну, в процесі формування складних термінів або термінологічних сполучень.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Ю.В. Беспалова; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено комплексне порівняльно-зіставне дослідження лексики мовленнєвої дії (ЛМД), що функціонує в художніх творах О.Купріна та В.Вересаєва: проаналізовано найважливіші теоретичні положення, накопичені сучасною русистикою у межах системно-семантичного й функціонального підходів до вивчення ЛМД, які слугували основою для моделювання функціонально-семантичного (ФСП) та дієслівно-адвербального полів (ДАП) мовлення. Визначено поняття лексики мовленнєвої дії, дієслів говоріння, семантичного поля й лексико-семантичної групи тощо. Обгрунтовано методику лінгвостилістичного аналізу ЛМД на матеріалі художніх текстів. Опрацьовано ідеї функціонально-семантичного та дієслівно-адвербального полів мовлення, розроблено їх моделі та досліджено їх текстові реалізації в прозі О.І.Купріна та В.В.Вересаєва в порівняльному аспекті. Виявлено семантичний потенціал ядерних дієслів говорить/сказать в аналізованих творах і здійснено функціонально-образний аналіз дієслів мовлення у межах мінімального дієслівно-адвербального художнього контексту-ремарки, що дозволив виявити типи смислових відношень (доповнення, посилення й протиставлення) між головним та залежними компонентами мінімального контексту й охарактеризувати ЛМД як засіб створення образної конкретизації в художньому тексті.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Н.Л. Коваленко; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2006. — 17 с. — укp.

Аннотация: Розкрито семантичний зміст російськомовного рекламного слогана, який представлений як автономний різновид рекламного тексту на основі певних значеннєвих та структурних відносин з брендом. Проаналізовано головну комунікативну інтенцію російськомовного слогана для створення асоціацій з брендами, виражених лексемами іншомовного походження. Визначено ядерні компоненти слогана залежно від характеру рекламованого товару з метою створення сучасної картини світу реклами для споживачів. Описано синтаксичні особливості російськомовного слогана, що використовуються для оформлення певних асоціацій слогана і бренда. Висвітлено основи досягнення прагматичного ефекту слогана за допомогою синтаксичних структур з емоційно-експресивною лексикою.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / О.О. Половинко; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2006. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вивчено основні фактори лінгвістичного й екстралінгвістичного характеру, що зумовлюють у сучасній російській мові лексичне наповнення семантичних полів взагалі та семантичного поля вік зокрема, як фрагмента лексичної системи, що ілюструє складну та специфічну для російської мови картину світу. Конкретизовано аспекти різних семантичних угруповань слів, що безпосередньо пов'язані з формуванням семантичного поля. Сформульовано загальні принципи конструювання семантичних полів. Розглянуто структуру семантичного поля вік у сучасній російській літературній мові: ядро, центр, периферія з відповідним їх лексичним наповненням. Розширено межі семантичного поля вік внаслідок включення в нього усіх лексем, що відображають часові межі існування не лише живих організмів, а й речей, предметів, явищ реальної дійсності. Знайдено кореляцію між існуючими віковими періодизаціями та їх відображенням у сучасній російській мові. Розглянуто питання про універсальне та специфічне у віковій лексиці у зв'язку з актуалізацією головної семи. Визначено зв'язок процесів деривації з сематичною структурою конкретних слів.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Г.П. Божко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філології. — К., 2003. — 16 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто лексико-синтаксичні компоненти висловлювань і невербальні засоби спілкування ініціатора примирення. Доведено релевантність соціальної ролі мовця під час вибору мовленнєвих тактик (МТ) і невербальних компонентів комунікації. МТ визначено як стереотипну модель мовленнєвої поведінки, за допомогою якої мовець (у даному випадку - ініціатор примирення) намагається розв'язати надзавдання в конкретній ситуації спілкування. Аналіз комунікативної ситуації (КС) "примирення" здійснений за сформованою в процесі дослідження прагмалінгвістичною схемою: визначення комунікативно-прагматичної настанови; окреслення пресуперпозиційної зони; вичленовування використаних у ситуації мовленнєвих тактик; опис соціальної ролі мовця; характеристика лексико-синтаксичних засобів, які беруть участь у реалізації ілокуції; класифікація невербальних компонентів спілкування; установлення залежностей між компонентами схеми (e. g. детермінація вибору мовленєвої тактики, невербальних засобів спілкування соціальною роллю адресанта висловлювання). Установлено корпус МТ, який застосовується в КС "примирення" російськомовною особистістю.

Источник: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.02 / Т.Ф. Фільчук; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2003. — 18 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено онтологічну і гносеологічну природу сучасної мисленнєвої системи, виявлено передумови її виникнення. Проаналізовано мовну атракцію як дискурсивну категорію, що бере участь у формуванні різних видів текстів: з одного боку - публіцистичних, наукових, науково-публіцистичних, "метафоричної есеїстики", а з другого - "малих" текстів (заголовки і заголовкові комплекси). Виявлено лінгвофілософський зміст мовної атракції в її словесних і дискурсивно-текстових формах, пов'язаних із планом сприйняття та інтерпретації. Явище мовної атракції визначено як домінантний принцип сучасної мисленнєвої системи, що базується на постмодерністській культурній парадигмі. Встановлено, що за допомогою категорій інтертекстуальності, міфологічності, гіпертекстуальності і соціально розподілених мов на основі опозиції докса-парадокс, що реалізують це явище, мовна атракція виключає настанову традиційної науки на однодумність, на існування однієї істинної інтерпретації того чи іншого дискурсу. Розглянуто різні філологічні напрями сучасності, які можна позначити як традиційні та метафізичні, або "нові".

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.02 / В.В. Зірка; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2005. — 32 с. — укp.

Аннотация: Визначено основні характеристики сучасної реклами, що свідчать про явно виражений маніпулятивний характер рекламних текстів. Розкрито суть мовного маніпулювання, здійсненого завдяки свідомому та цілеспрямованому використанню особливостей структури та вживанню мови. Наведено визначення поняття "маніпулема". Акцентовано увагу на категорії маніпулятивної гри та маніпулятивному компоненті (кваліфікаторі). Висвітлено прийоми маніпулятивної гри у рекламі, подано класифікацію адресатів і адресантів мовних стратегій реклами. Відповідно до сучасної лінгвістичної теорії запропоновано визначення мовної парадигми у контексті рекламного маніпулювання. Здійснено системний опис маніпулятивних компонентів реклами, зокрема: словникового корпусу за різних варіантів, рекламних слоганів та прецедентних феноменів. Відзначено, що найяскравішим, традиційним і широко вживаним маніпулятивним компонентом є оцінна лексика, що має високий прагматичний потенціал ("революцинное алмазное укрепляющее средство"). Зауважено, що важливим засобом впливу та маніпулювання свідомістю споживача є використання прецедентних феноменів. Зроблено висновок, що дії людини навіть у час комп'ютерних технологій певною мірою обумовлені пам'яттю, традицією та міфом ("о вкусном не спорят" (реклама сирів)). З'ясовано, що істотне значення для тактики залучення й утримання уваги адресата мають запозичення, зокрема англіцизми ("требуются мерчендайзер и креатор"), значна роль у рекламому маніпулюванні належить "грі слів", що робить текст яскравим, пікантним і таким, що запам'ятовується ("уколы красоты"). Слоган як важливий маніпулятивний кваліфікатор рекламного звертання реалізує зазначені мовні засоби ("Vichi. Источник здоровья"). Виявлено шляхи креативних маніпулятивних рекламних текстів, що реалізуються у навмисній гендерній маркованості лексики та впровадженні реклами у нові сфери людського буття, зокрема сферу потенційного володіння чим-небудь: їжею, матеріальними цінностями, інформацією, красою ("зеркало души").

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Т.О. Дегтярьова; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2002. — 17 с. — укp.

Аннотация: На матеріалі прозових творів О.С.Гріна (повісті-феєрії "Червоні вітрила" та роману "Та, яка біжить хвилях") досліджено мовні засоби вираження імпресіонізму на фонетичному та лексичному рівнях. Проаналізовано явище фонетичного символізму, тобто здатність звуків викликати певні незвукові асоціації. Обговорено собливості звуко-колірного символізму. У контексті індивідуального сприйняття світу письменником розглянуто особливості використання лексичних одиниць у портретних і пейзажних описах.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Л.В. Мірошнік; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2005. — 18 с. — укp.

Аннотация: Системно проаналізовано особливості семантики часу у поезії А.Тарковського. Розглянуто питання мовних репрезентацій категорій часу в поетичних текстах А.Тарковського у різних моделях часу (циклічній, спіралеподібній, історичній, лінійній). Висвітлено основні мовні елементи, що стосуються суб'єктивного , індивідуально-авторського сприйняття та відображення часу А.Тарковським. Вперше в поетичному дискурсі А.Тарковського виявлено модель часу (циклічну), яка домінує як переважний спосіб представлення художнього часу, з'ясовано особливості ідеостилю А.Тарковського у відображенні часової картини світу.

Источник: Автореф. дис...канд. філол. наук: 10.02.02 / І.В. Жогіна; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2001. — 18 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено питання функціонування та розвитку дієслівної та іменникової систем у пам'ятках літератури XVIII ст. і виявлено особливості такого розвитку на мовному матеріалі Єсиповського літопису. Функціонування дієслівних та іменникових форм розглянуто за списками літопису, компактно розміщеними в часі. Це дає можливість як виявити загальні тенденції, виокремити властиві тільки мові конкретного списку закономірності, зумовлені багатьма чинниками. На підставі конструктивного та зіставного аналізу з'ясовано природу взаємозамін і трансформацій досліджуваних форм за списками та типами літописних статей, виявлено й описано основні тенденції та закономірності їх розвитку.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / І.М. Литвин; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено теоретичні засади когнітивно-ономасіологічного аналізу мотивації. Розглянуто особливості прислівникової номінації у російській мові у зв'язку з семантичними та граматичними ознаками прислівника. Досліджено різновиди пропозитивно-диктумної мотивації відсубстантивних прислівників у російській мові. Проаналізовано особливості асоціативно-термінальної мотивації російських відсубстантивних прислівників та їх функціональні властивості у тексті. Описано когнітивні кореляції модусно мотивованих відсубстантивних прислівників. Всебічно охарактеризовано мотиваційну специфіку російських відсубстантивних прислівників-полісемантів з огляду на функціонування та процеси вторинного позначення.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / О.А. Сорокін; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено містичні символи як художній компонент поетики романтизму. Запропоновано системний аналіз вихідних, містичних символів, що, на відміну від похідних, первинні та розвивають із себе низку значеннєвих асоціацій, створюваних художником слова романтичної епохи, яка визначає ці містичні символи з урахуванням колективно-несвідомих інтересів, спрямованих на чуттєвість. Виділено особливості використання автором містичної символіки у контексті й інтертекстуальних зв'язках, що має не тільки цільову настанову в системі поетичних образів, але і ритуальну у світорозумінні ліричного героя. Розкрито причини звернення поетів-романтиків до містичної символіки, пов'язані з містичними вченнями та масонськими школами в Росії ХІХ ст.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Ю.В. Вишницька; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2003. — 25 с. — укp.

Аннотация: Зазначено етнолінгвістичне тло дослідження образів: зроблено спробу реконструювати компліментарні парадигми міфологем (запозичені та етнічні міфи). Проведено системне дослідження образів зі світу речей, що складають центральний міфологічний пласт духовної культури російського етносу. Запропоновано індивідуальну інтерпретацію культурологічних артефактів; проаналізовано дескрипторні ряди інтенсіональних полів міфологеми у просторах полісвітів універсуму, механізми трансформації образів із системи профанічних речей у розряд сакралізованих ритуальних предметів, образів-символів у хронотипи (як-от "дзеркало', "книга"). Досліджено функціонування міфологем на різних культорологічних зрізах, що свідчить про багатогранність російського етнічного художнього образу у текстах О.Блока.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Л.Ю. Дикарева; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філол. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Системно лінгвосеміотично висвітлено метморфозу - важливу складову системи міфопоетичних значень і тропа на матеріалі художнього мовлення М.В. Гоголя та М.О. Булгакова. Проаналізовано способи об'єктивації метаморфози у складі художньо-образних картин світу М.В.Гоголя та М.О.Булгакова в їх подібностіта розбіжностях. Здійснено аналіз способів об'єктивації метаморфози у міфопоетичних світах позасвідомого (сну, марення, галюцинування). Логіко-лігнвістичну зону об'єктивації метаморфози досліджено шляхом аналізу типової ситуації перетворення, в центрі якої знаходяться предикати перетворення. Розвинуто структурно-семіотичні класифікації метаморфоз. Укладено словник метморфоз, зафіксованих у художній прозі М.В. Гоголя та М.О. Булгакова.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / А.В. Тарлєва; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Описано модель уявлення світу А. Платонова як концептуальну систему світосприйняття автора. Її можна реконструювати через аналіз творчих концептів, які виділяються у процесі спостереження над текстами, і подати у вигляді концептуалізованих сфер, що описують парадигматичні та синтагматичні взаємовідносини концептів. Творчі концепти є системовідтворювальними знаками із багатошаровою семантикою, що структурують модель світу А.Платонова. Надано порівняльний аналіз авторських творчих концептів А.Платонова з архетипами, символами, міфологічно значущими одиницями. Письменник показав: міфопоетичний зміст, включений у семантичну структуру концептів, що розгортається у тексті оповідань, ініціює конфлікти, події, особливу організацію сюжету. Як основні компоненти моделі світу А.Платонова розглянуто концептуалізовані сфери "терпіння", "звички", "любові", "щастя", "серця", образи-концепти "Матері", "Дитини", "Старого", а також систему просторово-часових символів.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Г.В. Ходоренко; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2006. — 18 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено проблему найменування користувача мережі Інтернет (нік, логін) в семантичному та структурному аспектах. Розглянуто лінгвістичні та когнітивні методи дослідження феномена ніконіма. Висвітлено дефініцію ніконіма, що виражений словом, словосполученням, реченням. Описано номенклатуру базових моделей ніконімів-словосполучень. Проаналізовано когнітивну модель ніконіма, стилістичні особливості як лінгвістичні гештальти. Визначено концепт семантичного ядра, який репрезентується у фреймі, а також основні концепти та концептосфери, представлені у мережі Інтернет.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Л.Ю. Ріднева; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 1998. — 16 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено дослідженню народних назв хвороб і хворобливих станів у російській мові, які розглянуто у семасіологічному, функціональному і дериваційному аспектах. Проаналізовано системні зв'язки зазначеної групи лексичних одиниць, розкрито особливості номінації народних медичних найменувань, з'ясовано вплив світоглядного чинника на принципи та засоби номінації, здійснено порівняльний аналіз народних медичних терміносистем близькоспоріднених мов.