Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / В.О. Вуколова; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2004. — 21 с. — укp.

Аннотация: Визначено суть змістово-підтекстової інформації та підтексту як поняття, на якому базується її виділення. З'ясовано основні види підтекстової інформації, що експлікуються за допомогою власне авторизованих антропонімів, а також мовні засоби створення експресивних номінацій. Охарактеризовано функції антропонімів нульової авторизації як сигналів підтекстової інформації. Досліджено роль прецендентних висловів у формуванні глибинного смислу твору. Виявлено специфіку функціонування мовних одиниць, що зазнають виділення в тексті роману (заголовок, епіграф, присвята, пролог, початок твору, заключні рядки роману, епілог). Доведено особливе значення ретроспективної інтерпретації назви роману для адекватного розуміння підтексту, закладеного автором. Охарактеризовано особливості функціонування факультативних сильних позицій у межах вертикального контексту та фонових знань читача.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук.: 10.02.02 / І.В. Чепуріна; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Запропоновано комплексне дослідження семантико-словотворчих зв'язків емотивних дієслів та їх іменних похідних з урахуванням функціональних особливостей дериватів. Наведено поняття розширеної типової словотворчої парадигми, до складу якої включаються деривати формально-семантичного та семантичного рівня, утворені за регулярними метонімічними моделями. У межах даного поняття виявлено список потенційних дериваційних значень емотивних імен на рівні словотворчих категорій "ім'я дії", "ім'я особи" та "ім'я якості", а також досліджено характер взаємодії між- та внутршньоіслівної мотивації у межах одного полісеманта.

Источник: Автореф. дис...канд. філол. наук: 10.02.02 / О.А. Петриченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філол. — К., 2004. — 21 с. — укp.

Аннотация: Досліджено образи води, вогню, землі та повітря як складових етнічного передконцепту та індивідуально-авторських концептуальних систем М.Гумільова та В.Хлєбнікова. Виявлено факт реалізації та відображення у структурі інтенсіональних полів першоелементів матричної етноміфопоетичної передконцептуальної парадигми, не пов'язаний з іншими авторськими настановами, стильовими та композиційними особливостями. Обгрунтовано наявність етнокультурної лінії наступності у художній мові М.Гумільова та В.Хлєбнікова.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / І.О. Пугачова; Харк. держ. ун-т. — Х., 1998. — 19 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено дослідженню сфер, рівней, форм і засобів реалізації різних типів діалогу у віршованому тексті. Запропоновано нову, цілісну типологію діалогу у віршованому тексті, на підставі якої проаналізовано види діалогу у текстах ранньої лірики О.Блока. На основі розширеного лінгвофілософського підходу до феномену "діалог", як способу співіснування мислячих суб'єктів у культурному просторі, виявлено особливе значення для віршованого тексту імпліцитних показників діалогу та факторів, що свідчать про включення віршованих текстів у міжтекстовий діалог (розширення сфери потенційних суб'єктів діалогу, зміна автономінацій суб'єктів, значуще мовчання, сюжетне варіювання, циклізація тощо).

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Л.В. Корновенко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2001. — 21 с. — укp.

Аннотация: Проведено прагмалінгвістичне дослідження категорії звертання в сучасній російській мові. Об'єктом комплексного аналізу є ситуації мовленнєвого акту звертання з експлікованим перлокутивним ефектом. Здійснено комплексний аналіз прагматичного потенціалу звертань на матеріалі художнього дискурсу. Досліджено прагматично адекватні/неадекватні звертання з позицій адресата та розгортання комунікації. Обгрунтовано текстову валентність звертання. Розроблено типологію мовленнєвих реакцій у ситуаціях з прагматичною неадекватністю звертань. Виявлено закономірність взаємодії категорій адекватності/неадекватності, ефективності/неефективності з позицій розгортання комунікативного акту. На підставі позитивної/негативної реакції адресата встановлено різновиди комунікативних моделей кооперації та конфлікту. Виявлено типізовані мовленнєвою практикою репліки-реакції адресата, досліджено авторський коментар як засіб зображення комунікації загалом.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / І.О. Соболєва; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто актуальні процеси сучасного мовлення. Досліджено вплив соціальних факторів на формування та розвиток знижених мовних засобів у сучасній російській мові. Удосконалено методику комунікативно-прагматичного, дискурсивного та фреймового різновидів аналізу. Розглянуто мовну та прагматичну варіативність окремих просторічних і жаргонних одиниць у сучасному публічному спілкуванні, встановлено межі семантичного поля знижених лексичних домінант (ключових слів жаргонного походження).

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / О.В. Лісіна; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 1998. — 16 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена зіставному аналізу лексики ідіостилів С. Єсеніна й імажиністів з точки зору складу, функцій, засобів зв'язку лексичних парадигм, а також виявленню ступеня близькості досліджуваних систем у творчості поетів. Уперше виділено "базовий" параметр, який дозволяє зробити відбір віршів для такого дослідження, а також служить основою для створення міжідіостильової типології. В основу запровадженої міжідіостильової класифікації антитез, зіставленої з функціональною типологією текстів, покладено співвідношення проективного й концептуального принципів відображення дійсності в тексті, ступінь експліцитності оцінних характеристик. Запропонована міжідіостильова класифікація антитез представлена у співвідношенні з функціональною типологією текстів.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / М. Рожавін; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вперше методом функціонально-семантичного аналізу в складі категорії роду виявлено дві субкатегорії: категорію граматичного роду та семантичну категорію біологічної статі. Обидві субкатегорії розглянуто як субполя двоєдиного функціонально-семантичного макрополя. Елементи даних взаємопов'язаних лінгвістичних полів належать до сфер лексикології, морфології, синтаксису, структури тексту, словотвору, а в семантичному полі статі - лексики. Аналіз формального та семантичного полів ілюструє наявність взаємопов'язок між позамовними і внутрішньомовними категоріями та граматичними формами, а також їх взаємозалежність. Типологічну специфіку сучасної російської мови порівняно із сучасною англійською. Визначено, існування формально-граматичного поля з класами слів і словоформ, з таким засобом синтаксичного зв'язку, як узгодження, а також вираженням роду у випадках анафоричних зв'язків у тексті; семантичне поле статі використовує засоби формально-граматичного поля, тоді як аналогічне поле англійської мови має характер прихованої категорії. Контрастивне та характерологічне дослідження показали співвідносність полів семантичного роду (статі) у російській та англійській мовах, збіг центрів та розходження периферійних частин, що пояснюється різними мовними картинами світу, менталітетом та відмінною соціальною культурою. Розглянуті аспекти лінгвокультурологічного та соціально-правового характеру дозволили виявити національні особливості та спільні проблеми.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Н.Л. Тичинська; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2001. — 18 с. — укp.

Аннотация: Здійснено аналіз і систематизацію квазідефініцій, що використовуються в чотиритомному Словнику російської мови (М., 1981 - 1984рр). Обгрунтовано статус квазідефініції як інформативно значущого компонента словникової статті. Виділено та класифіковано продуктивні та непродуктивні типи квазідефініції з урахуванням їх структурних особливостей і частоти використання. Запропоновано шляхи оптимізації окремих типів квазідефініцій, які забезпечують одноманітність, зняття невизначеності, надмірності у тлумаченні слів.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / А.І. Башук; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2002. — 21 с. — укp.

Аннотация: Досліджено поетичну картину світу М.Гумільова крізь призму метафоричних виразів у його творчості. Метафору розглянуто в органічному зв'язку з мисленням, як основний засіб концептосистеми носія мови. Зазначено, що концептуальний підхід до феномена метафори надає можливість відтворити поетичну картину світу письменника на базі найактуальніших для його поезії концептів: "я", "вона", слово, література. Проаналізовано складну та неоднорідну структуру ключових концептів, охарактеризовано способи їх метафізичного осмислення. Представлено типологію індивідуально-авторських метафор, у формально-семантичному аспекті виділено предикатні та суб'єктні метафори, структурний аспект реалізується простими, поширеними, розгорнутими та розгалуженими метафорами. Виявлено закономірності використання метафор різних видів для формування концептів, охарактеризовано мовні засоби творення метафор у поезії М.Гумільова.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / С.П. Муляр; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 18 с. — укp.

Аннотация: З'ясовано функції колористичної лексики у прямому та метаферичному значеннях. Вивчено символічні ускладнення колористичних лексем у поетичному тексті. Виявлено характер оказіонального вживання кольоропозначень. Розкрито особливості функціонування колористичної лексики у складі порівняльних конструкцій (колір як основа і засіб для порівняння). Проаналізовано кольоропозначення як засіб створення антонімічних ситуацій.

Источник: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.02 / О.П. Барменкова; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні.. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено роль компаративних тропів у мовній моделі світу І.Бабеля. З'ясовано сутність категорії компаративності та окреслено інвентарний набір функціонально-семантичного поля компаративності. Аргументовано ієрархію членів цього поля за їх семантичними та формальними опозиціями. Показано, що у функціонально-семантичному полі компаративності виділяється два субполя: відмінності й уподібнення, а в субполі уподібнення - два рівні: порівняльних конструкцій і метафор. Доведено, що для розуміння механізму компаративних відношень важливими є пресуппозиції знання й уявлення, що фіксуються відповідно у порівняннях зі сполучником как і в конструкціях зі сполучниками-частками з ірреальним значенням та метафорах. Компаративні засоби репрезентації мовної картини світу І.Бабеля описано з урахуванням семантики предмета і прототипа компаративних конструкцій. Проаналізовано концептуальне наповнення компаративних тропів, встановлено чинники, що зумовлюють специфіку компаративної моделі світу І.Бабеля.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / І.О. Безкровна; Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні НАН України. — К., 1999. — 20 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено лінгвістичному моделюванню комунікативних параметрів поетичного тексту, виявленню функціонально-мовних закономірностей текстової діяльності в поезії як комунікативного процесу. Об'єктом наукової реконструкції стала комунікативна структура поетичного тексту як сфера взаємодії основних компонентів комунікативного акту (адресанта, адресата та мовленнєвої дії). В роботі досліджено егоцентричні особливості поетичного мовлення, визначено параметри текстового адресата в поезії, проаналізовано специфіку поетичного висловлювання. Побутовано багаторівневі класифікації поетичних адресантів, адресатів та способів мовленнєвих дій в поезії. Дослідження комунікативної структури на матеріалі ідіостилей О.Мандельштама, Б.Пастернака, М.Цвєтаєвої дало можливість виявити універсальне та специфічне в поетичному мовленні як моделі комунікації.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Н.І. Романець; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2002. — 19 c. — укp.

Аннотация: Проаналізовано роль малого синтаксису в організації та здійсненні процесу спілкування. Введено поняття синтаксичної конструкції для малого синтаксису, яке реалізується в широкому спектрі будь-яких граматично та семантично зв'язаних груп слів. Сурядні ряди інтерпретуються як синтаксичні конструкції через їх понятійну об'ємність. Висвітлено типологічну класифікацію конструкцій малого синтаксису, що інтерпретуються як самостійні синтаксичні одиниці, самодостатні за своїми структурними та функціональними параметрами, не регламентованими ні реченням як комунікативною одиницею, ні словом як одиницею номінативною. Визначено сферу функціонування конструкцій малого синтаксису в самостійній позиції, що виводить їх у ранг комунікативно значущих компонентів мовної реальності. Синтаксична конструкція виконує за певних умов комунікативну функцію та інколи виступає як переважний та єдиний засіб спілкування. Сфера функціонування різних типів синтаксичних конструкцій дуже широка і різноманітна - від назв закладів, вузів, комплексів до рекламних слоганів. Мобільність, об'ємність, змістовність синтаксичної конструкції забезпечують їй статус оперативної ланки малого синтаксису і висвітлюють її суттєву і незалежну роль в процесі комунікації, що обумовлює логічність виділення малого синтаксису.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / О.П. Лисицька; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2001. — 18 с. — укp.

Аннотация: Досліджено специфіку відображення концептів "Добро" та "Зло" в російській мовній картині світу. Доведено, що інформація про добро та зло репрезентується в одиницях номінації, символах, а також словах, які логічно або асоціативно пов'язані з номінуванням. Охарактеризовано модель логічної та семасіологічної структури лексико-семантичних груп іменників і прикметників на позначення добра та зла. Встановлено причини відсутності дзеркального співвідношення лексичних парадигм "Добро" та "Зло". Виявлено корпус символів добра та зла. Визначено шляхи формування символічних значень. Запропоновано оригінальний підхід до розмежування символічних та образних значень. Висвітлено мовні засоби репрезентації концептів добра та зла в художньому тексті. Відображено індикатори - мовні засоби, які сприяють пізнаванню концептів у тому випадку, коли номінанти "добра" та "зла" відсутні.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / У.О. Карпенко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філології. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено концепти у структурі фрейму "Збройне протистояння" російської культурно-мовної традиції. Уточнено первісне значення слова "концепт", етапи та підходи до його вивчення, структуру, а також проаналізовано наявні у сучасній науці визначення цього феномену та поняття концептосфери. Здійснено відмежування концепту від суміжних понять і термінологічних синонімів. На підставі аналізу теоретичних даних виведено три антиномії концепту. Обгрунтовано фреймовий підхід до аналізу концептів. Виявлено понятійні значення та з'ясовано зміст концептів ядра фрейму "Збройне протистояння" - позиції ім'я дії (сформованої концептами "Война", "Бой", "Сражение", "Битва", "Брань", "Поединок", "Набег"), а також визначено концептне наповнення периферійних фреймових позицій актант-суб'єкт ("Воин", "Герой", "Товарищ", "Молодец", "Брат", "Сын"), актант-об'єкт ("Враг"), мотив ("Родина", "Мир", "Победа", "Свобода", "Слава", "Месть"), властивості антанта ("Отвага", "Смелость", "Удаль", "Мужество"). За допомогою зіставлення виведених значень з англійським та італійським матеріалом виявлено типові та специфічні для російської культури концепти.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / О.А. Аргуткіна; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2001. — 18 с. — укp.

Аннотация: Вивчено мікросистему "число" з точки зору лінгвофілософії, у когнітивно-функціональному аспекті, крізь призму прагматики, синтактики та семантики. Проаналізовано мовні засоби вираження поняття числа на прикладі слів різних частин мови з коренями, що позначають числа першого десятка. Досліджено специфіку особливостей прояву числового концепту в мовній картині світу носія російської мови з урахуванням її різних рівнів: буденного, фольклорного, міфологічного, релігійного, поетичного. Число інтерпретовано в аспекті категорії персональності та простору, виявлено зв'язок поняття числа з комунікативною налаштованістю мовців. Число розглянуто як філософему, психологему, міфологему та культурний концепт. На підставі результату аналізу мікросистеми побудовано когнітивну карту концепту "число".

Источник: Автореф. дис. д-ра філол. наук: 10.02.02 / Л.П. Дядечко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філол. — К., 2003. — 34 с. — укp.

Аннотация: На основі аналізу понад 3 000 одиниць у 15 000 слово- та фразовживаннях обгрунтовано мовний статус крилатих слів, які є іпостасною формою поєднання контекстів - вихідного та актуального. Встановлено, що в процесі функціонування крилаті слова стабілізують свої семантико-структурні параметри, включаються в інший як готова одиниця великого експресивного заряду, який виявляється принаймні по лінії "своє" - "чуже (авторитетне)", внаслідок асоціативно-генетичного зв'язку з першоджерелом. Виявлено найбільш типові семантико-структурні стабілізаційні моделі крилатих імен та крилатих зворотів у російській мові. Розкрито особливості категорії ептонімічності ("крилатості") - головної ознаки крилатих слів, яка виникає і закріплюється внаслідок дії вербального імпринтингу. Визначено, що на ступінь її виявлення впливають не тільки позалінгвістичні внутрішні та зовнішні чинники, але й власне лінгвістичні: існування загальномовного омоніма, простота конструювання і частота звороту в мовленні, який має ідентичні з крилатим висловом структуру і лексичне наповнення. Специфіку крилатих слів відображено в запропонованому мультимедійному варіанті словника, здатному адекватно передати інформацію, яку несе першоджерело - невербальний текст або текст складної фактури (теле-, кінотекст).

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / О.П. Просяник; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2005. — 16 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто лексику віршів М.Клюєва та здійснено зіставний аналіз лексики поетичних творів С.Єсеніна й М.Клюєва стосовно складу, функцій і засобів взаємозв'язку лексичних парадагим з метою виявлення ступеня близькості досліджених систем у творчості поетів. Уперше використано категорію концепт як критерій відбору віршів для міжідіостильового зіставного дослідження лексики, який дає змогу представити поезію М.Клюєва як єдину систему. Антиномію та концепт виділено як образно-поняттєву основу парадигматичного об'єднання лексики. Уточнено та деталізовано параметри парадигматичного аналізу лексики, що допомагає виявити особливості ідіостилю М.Клюєва й порівняти його з ідіостилем С.Єсеніна.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Л.В. Педченко; Харк. нац. ун-т ім. В.Каразіна. — Х., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Наведено комплексне дослідження лексики, що номінує вогонь у говірках російської мови, метою якого є встановлення характеру інтерпретації відповідної реалії мовною свідомістю росіян. Здійснено ономасіологічний аналіз субстантивних діалектних найменувань вогню, який полягає у виявленні внутрішньої форми номінацій, встановленні репертуару і типології їх мотивуючих ознак, визначенні найбільш характерних принципів номінації. Найменування вогню вивчено також у семасіологічному аспекті: встановлено репертуар і структуру їх значень (семем), змодельовано семантичне поле "вогонь". Розглянуто семантичну специфіку дієслів, які вживаються в типових контекстах, що номінують ситуацію горіння. На підставі виявлених фактів доведено, що інтерпретація вогню в російській мовній картині світу характеризується діяльнісно-практичним антропоцентризмом, тобто вогонь репрезентується діалектною мовою переважно як елемент матеріальної культури та артефакт, що створює і контролює людина у процесі практичної діяльності.