Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / М.В. Поістогова; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2005. — 23 с. — укp.

Аннотация: Досліджено номінаційні процеси у східнополіських говірках, зокрема закономірность виникнення похідних флорономенів, їх мотивації. Виявлено мотиваційні зв'язки похідних назв рослин з назвами інших тематичних груп лексики (ТГЛ), відношення кожного мотивованого знака до мотивуючого. Проаналізовано процеси, що супроводжують виникнення та функціонування лексем цієї ТГЛ. Розглянуто мотиваційні ознаки, на яких базуються похідні номени. Виявлено моделі мотивації ботанічних назв (до основи виділення моделей мотивації покладено ідеографічний принцип - належність мотиватора та мотивованого знака до відповідної тематичної групи лексики). Визначено ступінь їх продуктивності. Проаналізовано відношення флорономенів як окремого сегмента лексичної системи східнополіського діалекту до номінативних одиниць інших тематичних груп. Досліджено способи називання флорооб'єктів, репертуар словотвірних засобів та їх функціональне навантаження. Відтворено просторові характеристики кожної номінативної одиниці, її формальні (акцентні, фонетичні, словотвірні) варіанти, локалізацію кожного мотиву номінації. З метою дослідження мотивації як прояву номінаційних процесів у діалектичному мовленні цінними є свідчення мовної свідомості діалектоносіїв, їх коментарі щодо причин та умов постання номінативних одиниць.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.В. Лєснова; Запоріз. держ. ун-т. — Запоріжжя, 1999. — 21 с. — укp.

Аннотация: Розроблена модель опису тематичної групи лексики, у складі якої наявна значна кількість конотованих елементів. Здійснено аномасіологічний та ареалогічний аналіз лексики східнослобожанських говірок на позначення людини та її рис. Встановлено лексико-семантичні зв'язки в межах досліджуваної тематичної групи, яка становить складну парадигму, що об'єднує ряд мікропарадигм, вичленованих на підставі реалізації понять, їх диференціації за певними ознаками. Розкрито особливості номінативних процесів у межах аналізованої тематичної групи, зазначено, що для більшості лексем на позначення людини та її рис характерна яскрава експресивність, більш виражена при пейоративній оцінці й менше - при меліоративній. Визначено провідні способи й засоби номінації. Розглянуто особливості функціонування дублетних утворень серед репрезентантів окремих сем. Досліджено функціональне співвідношення однослівної й багатослівної, первинної і вторинної номінації людини та її рис. Подано лінгвогеографічну характеристику аналізованої лексики. Відзначено, що східнослобожанським говіркам не властиве різко виражене протиставлення діалектних зон, хоча самі зони окреслюються; більшість міжговіркових відмінностей пов'язана з неоднаковим репертуаром лексем окремих сем у різних мікроареалах регіону, різною функціональною активністю репрезентантів семи. Визначено типи ареальної поведінки репрезентантів сем.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Р.С. Омельковець; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2004. — 23 с.: рис. — укp.

Аннотация: Виявлено склад, проаналізовано ареальну варіативність та просторову поведінку фітономенів у західнополіських говірках. Досліджено семантичну мотивацію західнополіських найменувань лікарських рослин, встановлено інвентар словотворчих афіксів, визначено їх продуктивність. З'ясовано ареальну диференціацію даного шару лексики. На базі карт "Атласу західнополіських назв лікарських рослин", що відтворюють не лише відмінності в репертуарі та лексичному вираженні аналізованих маніфестантів, а й словотворчі особливості, встановлено внутрішню диференціацію досліджуваного континууму, зокрема виділено північну, північно-західну, західну, південно-західну, південну, південно-східну, східну, північно-східну, центральну діалектні та визначено перехідні зони.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Г.І. Гримашевич; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2003. — 23 с.: рис. — укp.

Аннотация: Проаналізовано склад, структурну організацію, семантичну, формальну та просторову варіантність лексики одягу та взуття середньополіського діалекту. Визначено семантичну структуру даних лексем; виділено типи формального варіювання лексики на фонетичному, словотвірному, акцентному та граматичному рівнях; з'ясовано походження багатьох назв, встановлено мотиви номінації; виявлено словотвірні особливості даної лексики, а також розглянуто співвідношення між питомою та запозиченою лексикою, виявлено нову та архаїчну лексику. На підставі аналізу та картографування загальних назв одягу, назв верхнього одягу, плечового, який носять під верхнім, спіднього, назв сорочки та її деталей, поясного одягу, головних уборів та взуття виявлено сім діалектичних зон даної території: норинські говірки, верхньоубортські, середньоубортські, жеревські, узькі, слуцькі та говірки у межиріччі Ірша та Тетерева (черняхівські). Встановлено міждіалектні та міжмовні паралелі лексики взуття та одягу.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.М. Наумова; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вперше здійснено структурно-семантичне та стилістичне дослідження номінацій осіб, що функціонують у гумористично-сатиричних текстах І.Франка та В.Самійленка. Запропоновано функціонально-семантичний і контекстуально-оцінний підхід щодо зафіксованих номінацій осіб, на підставі якого здійснено об'єднання лексичних і семантичних одиниць як засобів вираження жанрово-релевантної категорії досліджуваних текстів. Висвітлено загальнотеоретичні питання, пов'язані з структуруванням поняттєво-денотантної та оцінної семантики назв осіб, що функціонують у гумористичних текстах І.Франка та В.Самійленка.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Ф. Ледней; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2003. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проведено системне дослідження об'єктних синтаксем у семантично елементарному та неелементарному простих реченнях на власне-семантичному, семантико-синтаксичному та формально-синтаксичному рівнях. Визначено статус об'єктних синтаксем у структурі речення. Залежно від семантичних типів керуючих предикатів виділено семантичні різновиди об'єктних синтаксем і розподілено їх за рангами. Досліджено семантичні процеси ускладнення даних синтаксем та з'ясовано їх лексичне наповнення. Описано центральні та периферійні відмінкові, а також прийменниково-відмінкові засоби вираження семантико-синтаксичної категорії об'єкта, розподілено їх за рангами.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.А. Філінюк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено дослідження мовно-образної системи поетичного тексту як динамічної даності та розглянуто специфіку образного слова як важливого компонента художнього ідіостилю Еми Андрієвської. Визначено сутність тексту як особливої семантико-синтаксичної системи в комплексних взаємозв'язках його складників та одиниць різних мовних рівнів. З'ясовано, що основними динамізуючими компоненентами поетичного тексту є заголовки, ключові слова, контекст, мовно-образні засоби (епітет, порівняння, метафору). Наведено характеристику епітетних, порівняльних і метафоричних конструкцій у поетичній мові Емми Андрієвської. Описано їх семантичну організацію, визначено основні групи лексики, подані в образних конструкціях. Розглянуто різноманітні способи граматичного вираження тропеїстики, показано роль різних частин мови у творенні образних структур у системі поетичного тексту. Визначено функціональні особливості образного слова в поезії Емми Андрієвської.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Віра Василівна Котович; Прикарпатський ун-т ім. Василя Стефаника. — Івано-Франківськ, 2000.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.М. Турчак; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано основні теоретичні положення, які є базою для вивчення оказіональної лексики в мові української преси 1990-х рр. Розглянуто наявні у лінгвістиці критерії розмежування понять "оказіоналізм", "неологізм", "потенційне слово". Охарактеризовано основні ознаки оказіональної лексики та з'ясовано поняття, взаємопов'язані з явищем оказіональності. Висвітлено основні екстралінгвальні та інтралінгвальні фактори, що сприяли появі оказіоналізмів у мові преси дослідженого періоду. Вивчено структуру, семантику, частиномовну належність оказіональних утворень, установлено найбільш продуктивні способи оказіонального словотворення у мові преси 1990-х рр. Визначено функціонально-стилістичні особливості оказіоналізмів та їх використання як засобу збагачення експресивно-стилістичних можливостей мови преси.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.Г. Юрченко; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2003. — 18 с. — укp.

Аннотация: Виявлено структуру, семантику, частиномовну співвіднесеність нестандартних утворень; з'ясовано умови актуалізації внутрішньої форми оказіоналізмів і мотивації внутрішньотекстових зв'язків. Встановлено найбільш продуктивні засоби словотворення в ідіостилі письменника, зокрема, оказіональні (контамінація, редеривація, слово-, основоскладання, "вивільнення" афіксів або окремих сегментів слова, каламбурні "ігри" зі словом). Виявлено взаємозв'язок між окремими засобами словотворення та жанровою специфікою художнього твору. Простежено мотиваційні зв'язки між складними оказіоналізмами, з одного боку, та фразеологізмами, ремінісценціями, фольклорним мовним матеріалом - з іншого. Розглянуто оказіональність в ономасіологічному та характеристичному аспектах, визначено характеристичні функції індивідуально-авторських утворень. Встановлено критерії визначення ступенів експресивності оказіоналізмів.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.П. Кушлик; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено явище омонімії, що є продуктом деривації у групі незмінних класів слів, внаслідок якого на базі власних мовних ресурсів, передусім, класу прислівників, у семантиці яких закладено потенційні можливості для вираження відношень, зв'язків та модально-експресивних відтінків, утворюються нові одиниці - вторинні прийменники, сполучники та частки. Вони семантично, граматично і функціонально відмінні від їх твірних одиниць, що визначено за допомогою системи критеріїв розмежування однойменних явищ. Поява і функціонування похідних службових слів збагачує корпус з'єднувально-зв'язкових та експресивно-стилістичних засобів української мови.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.І. Крупеньова; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано весь онімічний простір усіх завершених драматичних творів Лесі Українки. Поетеса використовувала спочатку власні назви дуже ощадно і навіть уникала їх, замінюючи апелятивною номінацією, але зрештою упевнилась у могутніх виразових спроможностях онімів і з 1907 р. стала широко їх використовувати. У творах поетеси немає вигаданих онімів - вона оперує реальними власними назвами, відповідними зображуваному місцю та часові, і спирається передусім на антропонімію, топонімію та теонімію. І до того ж у неї немає онімів нейтральних: ретельний добір власних назв і майстерне введення їх у контекст наповнюють кожен онім значною інформацією та високою експресією. Це досягається за допомогою фонетики, етимології, варіативності та перегуків онімів.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / М.Р. Мельник; Одес. держ. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 1999. — 18 с. — укp.

Аннотация: Виконано комплексний аналіз літературної ономастики всіх поетичних творів Ліни Костенко до збірки "Вибране" (1989 р.) включно, з'ясовано специфічні особливості їх ономастичного простору. Ужиток онімів різниться залежно від етапів творчості поетеси та жанру і тематики твору. З часом кількості уживаних власних назв збільшуються, а їх художні функції урізноманітнюються, зростає онімічна глобальність, посилюється конотативне, експресивне наповнення онімів - до переростання їх у конотоніми, змінюється співвідношення онімічних розрядів. Уживаність антропонімії дещо знижується за рахунок підвищення впливовості топонімії та теонімії, а також астронімії. Вимогливий добір онімів та включення їх у належні контексти робить власні назви одним з найважливіших компонентів твору й дійовим художнім засобом.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.О. Порпуліт; Одес. держ. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вивчено кількісний та якісний склад і функціональні особливості українських фольклорних імен, засвідчених чарівними казками (у зіставленні з російськими). Визначено точні чи ймовірні етимології "темних" фольклорних онімів, проаналізовано проміжне положення частини казкових імен між категоріями власних і загальних назв, з'ясовано сутність і вторинність християнських імен у поетичній структурі казкового тексту. У процесі дослідження фольклорної системи називання українців і росіян виявлено можливі сліди спільної пракультури і давніх міфологічних вірувань, а також відображення національних особливостей бачення навколишнього світу, життя, побуту, традицій двох народів. Проведені спостереження свідчать про краще збереження язичництва в онімії російських чарівних казок і більшої християнізації українських чарівних казок, що є незалежним свідченням більш ранньої християнизації України.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Г.В. Шотова-Ніколенко; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2006. — 21 с. — укp.

Аннотация: Досліджено онімний простір романів Ю.І.Яновського "Майстер корабля" (1928 р.), "Чотири шаблі" (1930), "Вершники" (1935), "Мир" ("Жива вода") (1956). Проаналізовано функціональне навантаження, особливості вживання, варіативність, частотність власних назв дев'яти онімічних розрядів у зазначених творах. Розкрито зміст і тематику романів письменника, функціонування певної онімійної лексики, організацію особливостей онімного простору романів. Визначено тенденцію використання письменником великої кількості онімів, їх динаміку від романтизму до реалізму. Відзначено, що власні назви в романах Ю.І.Яновського є незамінним засобом когезії, своєрідними знаками-ідентифікаторами, розкривають підтекст і авторську концепцію письменника.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / А.В. Соколова; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2003. — 19 с. — укp.

Аннотация: З'ясовано основні функції, специфіку добору та ужитку антропонімів у романах Г.Тютюнника "Вир" і В.Земляка "Лебедина зграя". Детально досліджено ситуації ужитку антропомоделей, які функціонують у аналізованих романах. Розглянуто співвідношення персонажа та його антропонімійного позначення, варіативності номінацій, проаналізовано іменування головних і другорядних персонажів. Показано, що в індивідуально-творчій трансформації використані оніми в обох письменників набувають додаткових значень, авторських конотацій, реалізуються на різних рівнях - змістовому, емоційно-експресивному, асоціативному. Зазначено, що структурні типи антропонімів, їх розподіл за частотою використання у тексті, особливості функціонування виразно вказують на відмінності авторської манери письма Г.Тютюнника та В.Земляка.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.Я. Бияк; Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 2004. — 19 с.: табл. — укp.

Аннотация: Вивчено всі найменування осіб, ужитих в 64-х творах української художньої прози кінця XIX - XX ст. Проаналізовано 3 648 найменувань, зокрема неантропонімних, що в межах конкретного художнього твору виконують функції власних назв. Установлено співвідношення вживання антропонімів, замінників імен та безіменної омінації для називання осіб у кожному конкретному творі. Досліджено основні способи передачі різних видів українських антропонімів засобами німецької мови та взаємозв'язок цих способів. Проаналізовано варіативність графічного та звукового оформлення українських антропонімів у німецьких перекладах. Виявлено функціональне навантаження онімів у художніх текстах і з'ясовано, якою мірою найменування зберігають свої функції у перекладах і в які способи перекладачі цього досягають.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.В. Катиш; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено історію формування та специфіку жанру наукової фантастики. Охарактеризовано визначальні риси термінологічної лексики як складової частини мови сучасних українських фантастичних творів. Встановлено співвідношення загальновживаної та специфічної спеціальної термінології й обгрунтовано закономірності вживання термінологічної лексики в художньому тексті. Охарактеризовано найбільш вживані терміни різних галузей науки і техніки та досліджено основні шляхи їх використання у мові українських письменників-фантастів. Простежено особливості вживання термінів у номінативній функції та образно-переносному значенні та проаналізовано їх основні структурні типи.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / У.В. Соловій; Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 2003. — 24 с.: рис. — укp.

Аннотация: Розглянуто лінгвістичний статус категорії оцінки, з'ясовано її суть та структуру, проаналізовано основні класифікації типів абсолютної оцінки, розкрито прагматичну зумовленість функціонування власне оцінних та контекстуально оцінних номінацій у кваліфікативних мовленнєвих актах. На підставі грунтовного вивчення фактичного матеріалу (картотека налічує близько 6000 найменувань з кононативною оцінною семою) здійснено комплексний системний аналіз оцінно-образних номінацій з урахуванням їх структурно-семантичних, комунікативно-функціональних особливостей. Встановлено співвідношення об'єктивного (деонтичного, ознакового) та суб'єктивного (аксіологічного, власне оцінного) факторів оцінки в процесі активізації конотативних сем позитивного чи негативного характеру. З'ясовано роль внутрішньої форми слова як імпліцитного вияву оцінності. Проаналізовано ілокутивні функції, що актуалізуються оцінно-образними номінаціями. Згідно з результатами аналізу текстів "малої прози" кінця XIX - початку XX ст. доведено, що оцінно-образні найменування як стрижневі елементи окремих мовленнєвих актів і художнього тексту в цілому є характеризуючими, образотворчими компонентами, засобами текстотворення та структурування, а також індивідуалізації авторської манери письма.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.Є. Олійник; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено парадигматику категорії безвідносної міри ознаки в українській мові. Розглянуто безвідносну міру ознаки у межах лексико-граматичної категорії, яка має трикомпонентну структуру парадигматичного ряду: форми недостатньої міри вияву ознаки (лівий компонент ряду) - якісний прикметник у медіальній формі (домінанта) - форми надмірної міри вияву ознаки у предметі (правий компонент ряду). Охарактеризовано семантичні та структурні особливості відповідних прикметникових утворень і визначено співвідношення синтетичних та аналітичних способів формотворення в структурі безвідносного ступенювання.