| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.В. Піддубська; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2001. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено проблему метафоричного вживання дієслівних форм способу та часу в сучасній українській мові. Застосовано комплексний підхід щодо аналізу транспозиційних виявів модальної та темпоральної семантики дієслова. Встановлено внутрішній механізм способової та часової транспозиції дієслівних форм на підставі аналізу семної структури граматичного значення. З'ясовано передумови супровідних конотацій. Запропоновано цілісну картину функціонування модальної та темпоральної дієслівної метафори у сучасній українській мові. Дослідження здійснено в аспектах функціональної граматики та семантичної прагматики.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Л. Доценко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2001. — 22 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено питання прагматичних і семантичних особливостей реалізації суб'єктивно-модальних та об'єктивно-модальних значень у структурі об'єктивно-з'ясувальних конструкцій. Визначено категоріальний статус модальності як універсальної логіко-граматичної категорії, окреслено її субкатегоріальні значення. Встановлено, що об'єктивна та суб'єктивна модальності є обов'язковими для кожного висловлення, але суб'єктивно-модальні значення можуть виражатися у структурі висловлення експліцитно та імпліцитно, а в структурі логічного судження завжди експлікуються. На основі дослідження особливостей реалізації об'єктивної та суб'єктивної модальностей у об'єктивно-з'ясувальних висловленнях визначено основні засоби вираження модальних площин у структурі експліцитного висловлення.
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / Т.Ю. Ковалевська; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2002. — 36 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено вербальні та невербальні маркери, які формують загальне емпатичне тло комунікації. У науковий обіг уведено поняття комунікативної емпатії, моделювання якої пов'язане з адекватним використанням відповідного набору мовних та екстралінгвальних одиниць і комплексів. Розроблено теоретичні засади теорії комунікативної емпатії. Пояснено глибинну природу даного феномена, який містить ментальні, психолінгвістичні, нейрофізіологічні, лінгвальні та невербальні складники. Встановлено мовні категорії української мови та конструктивних елементів невербального рівня, які оптимізують міжперсональну взаємодію. Виявлені одиниці та сигнатури корелюють із глибинними ментальними процесами, які характеризуються універсальними та динамічними ознаками. Виокремлення даних комунікативних маркерів здійснено за допомогою синтезу класичних і новітніх мовознавчих методик, де провідне місце належить парадигмі нейролінгвістичного програмування та сугестивної лінгвістики. Розглянуто лінгвальну специфіку емпатичної комунікації, пов'язану з дією універсальних законів мовного моделювання. Вивчено конкретні мовні компоненти метамодельних патернів. Теоретичні узагальнення дослідження верифіковано у релевантних психолінгвістичних експериментах. З'ясовано глибинну природу мовної сугестії й актуальних невербальних елементів. З метою визначення сугестивної динаміки проаналізовано всі мовні рівні. Висунуто гіпотезу про те, що концентром потенційної сугестивності є семантичне наповнення одиниць мови. Наголошено, що іманентною ознакою мовного впливу є семантична дифузність різної етіології. Кваліфіковано роль невербаліки в аспекті комунікативного впливу. Висвітлено характерні особливості опосередкованих контекстів. Детально розглянуто специфіку українського рекламного та політичного мовлення, а також фідеїстичних контекстів. Встановлено лінгвістичні особливості названих текстових масивів та їх сугестивний потенціал.
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / В.Д. Шинкарук; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2003. — 36 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено модус та диктум як два основні рівні у змістовній організації речення: модусний, що відображає ставлення мовця до повідомленого, тобто як він сприймає, оцінює чи кваліфікує певну мікроситуацію, відображену реченням; диктумний, що репрезентує реальну дійсність. Визначено критерії розмежування модусу й диктуму та їх співвідношення в семантико-синтаксичній структурі речення, а також установлено їх категорії та засоби вираження. Обгрунтовано взаємозв'язок лексичних, морфологічних та синтаксичних виразників модусних і диктумних значень у структурі речення. До наукового обігу введено поняття модусно-диктумної синтаксичної структури, установлено типові в сучасній українській літературній мові, серед яких - складнопідрядні речення зі з'ясовуваними та перехідними з'ясувально-причиновими й з'ясувально-умовними відношеннями, а також складнопідрядні речення займенниково-співвідносного типу несиметричної та зрідка - симетричної структури.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.А. Мартос; Луган. нац. пед. ун-т ім. Т.Шевченка. — Луганськ, 2006. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Вивчено молодіжний соціолект як структурний складник мови м.Херсона. Визначено поняття "молодіжний сленг" у аспекті місця цього соціолекту у мовленнєвій структурі міста. Реконструйовано мовну картину світу молодіжної субмови. Проаналізовано неофіційні найменування внутрішньоміських об'єктів даного регіона як складника молодіжного та міського сленгів. Досліджено процеси взаємодії молодіжного соціолекту з іншими субстандарними системами урбаністичного простору м.Херсона, а саме: з кримінальним жаргоном, жаргоном наркоманів, школярсько-студентською субмовою, професійними соціолектами (військовослужбовців, музикантів, комп'ютерників, торгівців і бізнесменів, водіїв). Розглянуто словотвірну структуру молодіжних сленгізмів. Установлено основні способи творення молодіжного сленгу м.Херсона. Висвітлено процеси формування власне українського молодіжного сленгу за умов асиметричної українсько-російської двомовності. Наведено словник регіональних молодіжних сленгізмів м.Херсона.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.Г. Кіндей; Кіровогр. держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка. — Кіровоград, 2002. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Вивчено семантичні структури найбільш уживаних префіксів на основі загальних значень локативності, темпоральності та квантитативності. Досліджено взаємозв'язки семантичних відтінків. Проаналізовано особливості граматичного значення префіксів. Виявлено специфічні ознаки полісемії та омонімії префіксальних морфем і дієслівних похідних. Встановлено критерії розмежування явищ до яких належать особливості функціонування значень морфем і дієслів. Виокремлено семантичні групи лексико-граматичних омонімів. Проаналізовано названі одиниці та відношення між ними.
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / М.Ю. Федурко; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2005. — 36 с. — укp.
|
Аннотация: Уперше в україністиці здійснено перспективний (від твірного слова) комплексний аналіз морфологічних особливостей досліджуваного мовного об'єкта - підсистеми відіменникових словотвірних гнізд. З'ясовано, що словотвірні гнізда (СГ) як одиниці конструювання словотвірної системи мови в аспекті морфонології є неоднорідними структурами. Обгрунтовано доцільність їх диференціації за морфологічними класами з використанням поняття "типова морфонологічна структура СГ". Для встановлення різновидів типових морфонологічних структур дослідженої підсистеми СГ використано процедуру узагальнення морфонологічних моделей, виявлених на кожному зі ступенів похідності у гніздах, мотивованих морфологічно однотипними вершинними іменниками. Доведено, що типова морфологічна структура наділена прогностичними функціями, оскільки дозволяє передбачити морфонологічну поведінку словотвірних морфем нереалізованих словотвірних моделей. Уточнено призначення морфонологічних засобів мови, зокрема відзначено, що вони не просто усувають формальні перешкоди на шляху сполучуваності словотвірних морфем, а уможливлюють постання похідного будь-якої з словотвірних категорій від будь-якої з основ, якщо це не дозволено змістовим планом мови.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.М. Васильченко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2000. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Дисертацію присвячено діахронічному дослідженню словотвірної підсистеми відіменникових відносних прикметників української мови. З'ясовано похідну природу відносноприкметникового підкласу української мови. Виділено та досліджено словотвірні типи, за якими діахронічно утворювалися відіменникові відносні прикметники, на матеріалі історичних писемних джерел. Проаналізовано етапи розвитку їх продуктивності та згасання. Визначено іменники лексико-семантичних груп, від яких утворювалися відіменникові відносні прикметники в історії української мови. Досліджено морфонологічні зміни, що відбулися на стику твірних основ і дериваційних суфіксів відіменникових відносних прикметників. Встановлено явище лексико-словотвірної синонімії відіменникових відносних прикметників та визначено його межі.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.І. Лісняк; Ужгород. нац. ун-т. — Ужгород, 2004. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: З використанням 5 000 мікротопонімів досліджено мікротопонімію Західного Поділля. Проведено комплексний лінгвістичний аналіз матеріалу, зібраного завдяки експедиціям та шляхом анкетування респондентів. Здійснено класифікацію мікротопонімів, яка грунтується на детальному вивченні семантики їх твірної бази. Досліджено їх структуру, виявлено дериваційні особливості, зокрема визначено моделі, за якими утворено мікротопоніми досліджуваного регіону, з'ясовано їх регулярність. Укладено словник мікротопонімів Західного Поділля.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.І. Михальчук; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 1998. — 16 с. — укp.
|
Аннотация: Дисертацію присвячено системному вивченню мікротопонімії Підгір'я (Надвірнянського району Івано-Франківської області). У роботі використано понад 1000 назв мікрооб'єктів, більшість з яких зібрано автором і введено в науковий обіг уперше. Мікротопонімія регіону вивчається з огляду на лексико-семантичне значення основ та специфіку словотвірно-структурної організації, що дозволяє виявити особливості базової лексики в топонімотворчому процесі і простежити основні мотиви пропріальної номінації в мікротопонімії.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.В. Желязкова; НАН України. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні. — К., 2001. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено особливості наголошення прикметників, займенників, числівників та прислівників у "Енеїді" І.Котляревського, які зіставлено з правилами вживання наголосу в сучасній українській літературній мові; наголошення слів, які вийшли з ужитку зіставлено з даними, викладеними у "Словарі української мови" за редакцією Б.Грінченка. Детально проаналізовано випадки розбіжностей у наголошенні прикметників, займенників, числівників і прислівників у "Енеїді" та в сучасній українській літературній мові з залученням свідчень давніх українських пам'яток і словників, джерел, де зафіксовано дані щодо полтавських говірок, інших слов'янських мов, насамперед російської.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.В. Сірик; Запоріз. держ. ун-т. — Запоріжжя, 1998. — 16 с. — укp.
|
Аннотация: У дисертації всебічно досліджена лексика на позначення доріг в сучасній українській мові. На обширному матеріалі із залученням джерел різнорідної часової приналежності у роботі розглядаються синхронічно й діахронічно компоненти лексико-семантичного поля найменувань шляхів сполучення з особливою увагою до семантики слова, сфери його побутування, географії поширення, простежуються їх структурні, деріваційні особливості.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.В. Гайдаєнко; Запоріз. держ. ун-т. — Запоріжжя, 2002. — 16 с. — укp.
|
Аннотация: Комплексно досліджено лексику на позначання смаку в сучасній українській мові. На підставі вивчення значної кількості матеріалу з залученням джерел різнорідної стильової приналежності охарактеризовано тематичні групи назв на позначення смаку, проаналізовано лексико-семантичні, етимологічні, структурно-граматичні особливості лексем на позначення смаку, а також визначено стилістичні функції, виражально-зображальний потенціал даної категорії номінацій.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.Б. Клименко; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2001. — 19 с.: карт. — укp.
|
Аннотация: Наведено результати системного аналізу одного сегмента побутової лексики східностепових говірок. Визначено особливості структурної організації та семантики тематичної групи назв одягу, з'ясовано характерні риси словника новостворених українських говірок Донеччини. З'ясовано, що проаналізована тематична група лексики є багатоплановою системою, до її складу входять лексико-семантичні групи назв одягу різних типів, кожна з яких поділяється на дрібніші лексико-семантичні парадигми. Узагальнююча модель кожної лексико-семантичної групи відображає диференціацію лексики одягу за певними ознаками. Структурно-семантичні особливості назв одягу східностепових говірок характеризують говірки досліджуваного регіону як складову частину українського діалектного континууму. На підставі аналізу просторової поведінки назв одягу східностепових говірок уточнено та доповнено інформацію про ареальне членування говірок Донеччини.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Е.Д. Гоца; Ужгород. нац. ун-т. — Ужгород, 2001. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Здійснено лексиколого-етимологічний аналіз 2522 українських карпатських назв, що стосуються 172 реалій. Визначено основні способи номінації. З'ясовано, що збагачення назв їжі та кухонного начиння однолексемними одиницями відбувається в результаті словотворення (майже дві третини досліджених назв), переосмислення слів (понад 20 %) і запозичення готових назв з інших мов (9,5 %). Визначено співвіднесеність українських карпатських говорів з українською літературною мовою та з іншими українськими діалектами в обсязі зазначеної лексики. На підставі лінгвістичного атласу надано характеристику даної лексики.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.В. Кульбабська; Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 1998. — 17 с. — укp.
|
Аннотация: Запропоновано системний опис речень, ускладнених напівпредикативними дієприслівниковими комплексами, окреслено граматичний статус категорії напівпредикативності та поняття напівпредикативної конструкції, які реалізуються параметрами відносної темпоральності й модальності та часткової персональності. У роботі проаналізовано семантичну та комунікативну структуру речень з Part ІІ-конструкціями, комплексно описано формально-семантичні співвідношення досліджувальних структур з іншими реченнями.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Г.В. Чорновол; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2004. — 23 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено комунікативні особливості вживання спеціальних лексичних одиниць - економічних термінів - у неспецифічному оточенні (текстах публіцистичного стилю). Виявлено співвідношення між такими підгрупами спеціальної лексики, як власне термін, професіоналізм, жаргонізм. Установлено основні групи економічних термінолексем у контексті їх метафоричного перенесення, набуття економічним терміном додаткового кононативного забарвлення внаслідок поєднання їх зі специфічним контекстом чи засобами загальновживаної мови. Охарактеризовано основні лінії розвитку термінів економіки протягом початку XX - початку XXI ст. шляхом аналізу існуючих фахових словників. Виявлено основні чинники запозичень іншомовних спеціальних лексем.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.Б. Алатирєва; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2002. — 16 с. — укp.
|
Аннотация: Охарактеризовано обрядовий гіпертекст і його складові, його динаміку, зв'язки з кінетичною частиною, функціонування його в усній та писемній формах. З'ясовано зміст поняття першотексту та інваріанта, висвітлено особливості гіпертексту як комунікативного конструкту, структуру обрядових свят, деякі світоглядні уявлення міфологічного мислення, метатексти в обрядовому гіпертексті. Розглянуто номінативну ланку як форму існування номінації у гіпертексті, лакунне використання власних назв у гіпертекстовій лексиці та механізми обрядової номінації. Описано вузли родинного (родильного, весільного) голосінь і календарного (колядкового, веснянкового, русального, купальського та жнивного) кола гіпертексту.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.В. Дуденко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено українські паремії як лінгвоментальні, символіко-семіотичні та комунікативні одиниці. Застосовано комплексний лінгвістичний підхід до розгляду природи паремій як одиниць мови та мовлення. Розкрито особливості та механізми паремійної номінації. Деталізовано специфіку паремій як знаків-символів типових ситуацій. Описано функціонування паремій як автосемантем, непрямих мовленнєвих актів та їх можливості трансформації під час актуалізації. Обгрунтовано доцільність кваліфікації паремій як комунікативно нерозчленованих висловлень. Доведено необхідність розгляду паремійних одниць як фразеологізованих речень "ідеальної" структури.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.О. Дворянкін; Луган. нац. пед. ун-т ім. Т.Шевченка. — Луганськ, 2006. — 23 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено номінативні процеси в українських східностепових говірках Південної Донеччини на матеріалі тематичної групи лексики "Людина та її риси". Здійснено комплексний аналіз антропономенів з використанням лексико-семантичних груп, визначено причини виникнення номінативних одиниць (НО), їх типи (лексичної, пропозитивної, дискурсивної номінації). Розглянуто формальну та семантичну варіативність найменувань, викладено засоби вираження категорії оцінки в досліджуваних говірках, розкрито особливості градуальної характеристики об'єкта номінації, висвітлено процеси реалізації конотативних сил. Запропоновано основні моделі мотивації назв, виявлено міждіалектні паралелі до антропономенів, зафіксованих на даних територіях. На підставі "Лінгвістичного атласу лексики на позначення рис людини в українських східностепових говірках Південної Донеччини" викладено просторову поведінку НО, зокрема, охарактеризовано мікрореали у дослідженому континуумі. Доведено, що НО з виразною конотацією мають деякі особливості порівняно з нейтральними номенами.
|