Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Є. Клєщова; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано стилістичні функції різних шарів лексики та стилістичне використання фразеологізмів, колоративів, власних назв та індивідуально-авторських новотворів у їх зв'язку із світобаченням письменника. Виокремлено максимально естетично наповнені мовні одиниці у публіцистиці І.Багряного - образ України та лексико-семантичне поле СРСР. З'ясовано, що перифраза є функціонально активним засобом творення образності, цей описовий зворот вторинної номінації є невичерпним джерелом формування заголовків у публіцистиці письменника. На підставі результатів дослідження зроблено висновок, що публіцистика Івана Багряного художня та політична одночасно, але має документальну основу. Зазначено, що це своєрідний сплав, синтез кількох мовних стилів: художнього, наукового та розмовного.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.О. Науменко; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено особливості мови ранніх творів В.Винничена в аспекті мовно-естетичного освоєння світу. Проаналізовано різні шари лексики, зокрема, розмовного лексикону, діалектизмів, жаргонізмів, застарілої та суспільно-політичної та визначено їх функції. Виявлено особливості вживання фразеологізмів, естетичні засоби колористики та тропеїстики, що визначає індивідуально-авторську манеру письма.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.В. Ліхтей; Ужгород. нац. ун-т. — Ужгород, 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено мову та стиль українських перекладів словацьких поетичних творів, виконаних відомим вченим і культурним діячем Словаччини І.Мацинським. Розглянуто умови, за яких формувався його талант як перекладача, визначено причини пізнього переходу митця на українську мову та причини звернення до перекладу словацьких романтиків саме українською мовою. Проведено зіставно-типологічний аналіз українських перекладів з метою виявлення в них точних, неточних і хибних лексико-семантичних, граматичних та фонетичних відповідників, встановлено їх кількісне співвідношення. Розкрито причини підсвідомого залучення до українського тексту старослов'янізмів, русизмів, словакізмів. Відзначено місце діалектної лексики та розмовних слів у доробку І. Мацинського. Досліджено вплив фонологічної організації словацького тексту на український. Визначено причини міжмовної інтерференції, рівень засвоєння І. Мацинським норм української літературної мови та запропоновано шляхи вирішення проблемних моментів, які мають місце в українському тексті.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.С. Грималовський; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано та систематизовано досвід українського мово-, літературо-, музикознавства та фольклористики у вивченні української духовної поезії XVIII - початку XIX ст. Досліджено стильові, лексико-стилістичні особливості та риси поетичного синтаксису духовних віршів. Головну увагу приділено певним фігурам, а саме: перифразі, антитезі, порівнянню, символу, риторичним звертанням і запитанням, інверсії, гіперболі. Здійснено їх системний опис і визначено стилістичні функції.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / М.В. Кравченко; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено мову наукових, публіцистичних і художніх творів Б.Грінченка з позицій висвітлення ідіостильових особливостей та відмінностей від мовної практики першої половини XIX ст. Виокремлено наскрізні лексико-тематичні групи (Україна, народ, робота (праця), школа, мова, література) та слова-символи у макроконтексті творів митця. Здійснено стилістичний, семантичний, функціональний аналіз лексичних, лексико-граматичних, словотвірних книжних і розмовних одиниць у мові творів Б.Грінченка, що дало змогу виявити традиційне та новаторське в мовній практиці культурно-громадського діяча.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.В. Криштанович; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано процес формування теоретичної концепції мовного образу автора, який розглянуто як категоріальну об'єднувальну одиницю й охарактеризовано його структуру. На широкому фактичному матеріалі (поетичних, прозових, драматичних та епістолярних творах) вперше проаналізовано мовленнєву структуру образу автора у творчості Ю.Федьковича як основоположника українського письменства на західноукраїнських землях. Показано специфіку лексико-стилістичної та організаційної структури тексту художніх творів митця. Встановлено джерела та чинники формування Ю.Федьковича як мовленнєвої особистості. На підставі комплексного аналізу творчості письменника показано розвиток української мови як загальноукраїнського цілісного історичного мовного процесу. У контексті категорії образу автора розглянуто прийоми мовленнєвої організації тексту у творчості митця.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.В. Зіневич; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто мовотворчість М.К.Зерова, реалізовану в оригінальній та перекладацькій поезії. Проаналізовано ідейно-естетичну програму Зерова-неокласика та теоретичні засади його художньої творчості. Встановлено взаємозв'язок між світоглядними, естетичними настановами Зерова і художньо-мовними принципами їх вербалізації. Систематизовано вагомі стилетворчі лексичні та фразеологічні одиниці оригінальних і перекладених текстів, охарактеризовано способи поєднання різностильової лексики. З використанням методу виділення та декодування концептуальних слів описано індивідуальні константи світосприйняття, ціннісні орієнтири митця та способи образного відтворення реальності. Визначено спільні та відмінні риси ідіостилю Зерова-поета та перекладача.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Ольга Іванівна Радченко; Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2000.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.І. Должикова; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2004. — 21 с. — укp.

Аннотация: Вперше в лінгвостилістиці висвітлено різностильову й різножанрову мовотворчість Пантелеймона Куліша в історії української літературної мови другої половини XIX ст., простежено умови формування мовної особистості письменника. Визначено екстра- та інтралінгвальні чинники формування митця як мовної особистості. З'ясовано значення його редакторської й видавничої роботи, мовознавчих студій та перекладацької діяльності в становленні норм літературної мови. Висвітлено погляди П.Куліша щодо проблеми мовнонаціональної єдності. Проаналізовано мовну тканину творів письменника, на підставі чого з'ясовано співвідношення народнорозмовних (розмовно-нейтральних та емоційно-експресивних), фольклорних та книжних лексичних елементів у його художній та нехудожній, а також перекладацькій мовній практиці. Показано практичне входження в художньо-образну мову Куліша церковно-книжних мовних одиниць, функції яких представляють один із шляхів інтелектуалізації української літературної мови.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.Ф. Стецій; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2003. — 18 с. — укp.

Аннотация: На основі аналізу роману "Волинь" з'ясовано принципи ідейно-естетичного освоєння Уласом Самчуком української державності, вказано на своєрідність мовної особистості письменника, яка виявилася в романтично-художньому осмисленні національних суспільно-вагомих ідей, що відображаються в семантиці та функціонуванні відповідних ключових слів, слів-символів, сакральної лексики та художніх тропів. Запропоновано модель дослідження мовної особистості письменника, суть якої полягає у встановленні безпосереднього зв'язку між його мовотворчістю та світоглядом. Зроблено спробу створити мовний портрет письменника - політичного емігранта, класика української літератури У.Самчука, виявити закономірності формування його ідіостилю.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.М. Бурда; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2002. — 22 с. — укp.

Аннотация: Розкрито теоретичні засади розуміння проблеми білінгвізму та диглосії як різновиду двомовності. Розроблено моделі повного та часткового диглосного білігвізму та визначено його особливості. Висвітлено особливості формування особистості у двомовному соціумі та виділено соціальні детермінанти мовної поведінки білінгвів. Подано класифікацію ендогенних та екзогенних факторів впливу на мовну поведінку двомовних осіб. Запропоновано більш повне визначення поняття білінгвізму та уточнено співввідношення між білігвізмом та диглосією. Наведено методику експериментального дослідження мовної поведінки молоді, яка може бути використана для аналізу мовної поведінки інших соціальних груп в різних регіонах країни. Відзначено особливості продуктивної та рецептивної мовної поведінки молоді Києва, внутрішнього дискурсу двомовних осіб. Встановлено ієрархію факторів впливу на кодові переключення в артикульованому мовленні. Визначено основні мотиви мовної поведінки молоді та їх основні компоненти.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.М. Данилевська; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2004. — 24 с. — укp.

Аннотация: Здійснено комплексний аналіз мовної політики Центральної Ради, Гетьманату та Директорії УНР у макросоціолінгвістичному аспекті. З'ясовано, що основними напрямами реалізації мовної політики досліджуваного періоду є статусне та корпусне мовне планування. Зазначено, що дана стратегія сприяла юридичному закріпленню статусу української мови як державної, істотному розширенню її функціональних можливостей, розгортанню кодифікаційних процесів, активізації мовознавчих досліджень. У законодавчому забезпеченні діяльності українських урядів виокремлено та систематизовано ряд директивних документів, на яких грунтувалися статусні заходи. Зроблено висновок про послідовність та наступність мовної політики Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР. Проаналізовано участь держави у визначенні заходів корпусного планування. Як вияв корпусної мовної політики кваліфіковано діяльність тогочасних правописних і термінологічних комісій, видання термінологічних словників, директивні документи про використання української мови у діловодстві. Обгрунтовано вплив мовної політики Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР на суспільну свідомість та мовну поведінку.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.І. Брага; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто основні мовні засоби, які використовуються для створення публіцистичного образу в газетних текстах, з урахуванням їх соціолінгвістичних і прагмалінгвістичних параметрів. Проаналізовано публіцистичний образ держави, який за останні 20 років зазнав певних трансформацій, пов'язаних із змінами в житті українського народу і України в цілому. Визначено, що публіцистичний образ держави є важливим елементом політичного дискурсу і складається з концептів, ключових слів, а також з одиниць мови, які виражають оцінку, а саме: лексем з оцінними семами, що містяться у денотативному або конотативному значенні, метафор, фразеологізмів з оцінною семантикою, прецедентних текстів і деяких графічних елементів. Формування даного образу відбувається на підставі дії аксіологічних моделей "своє" - "чуже" і "нове" - "старе". Зазначені мовні засоби по-різному реалізуються у газетних текстах, і їх активність цілком залежить від зміни стратегії політичного дискурсу.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Г.А. Онищенко; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено семантичний і синтаксичний аспекти мовної структури української народної загадки, обгрунтовано її визначення як лінгвокультурного міні-тексту. Виявлено, що специфіка загадки як семантичного фольклорного твору полягає в обранні конкретної теми, виборі згадуваного об'єкта, денотата, якому присвячено міні-текст, а також у лаконізмі, парадоксальності змісту, чіткій лаконічній формі тексту. Показано, що цілісність тексту загадки створюється поєднанням її образної частини та відгадки. З'ясовано, що номінація текстом загадки - це форма висловлення, в якій закодовано евристичне розуміння певного предмета або явища. Виявлено, що текстова номінація загадки об'єднує образну частину та слово-відгадку. Досліджено синтаксичну структуру загадки, яку можна виявити лише у процесі зіставлення тексту загадки з діалогічною єдністю. З'ясовано, що текст загадки, як і діалогічна єдність, складається з двох частин, тісно пов'язаних змістом. Встановлено, що образну частину загадки, як і першу репліку у діалогічній єдності, формують синтаксично розгорнуті речення, а відгадки - однослівні, двослівні, рідше багатослівні.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.В. Скорбач; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 1999. — 20 с. — укp.

Аннотация: У дисертації аналізуються мовні засоби вираження художнього простору в поезії двох видатних українських поетів 20-х - 30-х років ХХ ст. - М.Семенка і В.Поліщука. Проводиться зіставлення структури художнього простору в їх поезіях у зв'язку з лексико-семантичними засобами вираження ідилічного, реалістичного, міського простору і різних явищ, що визначають його. Розглядаються питання про традиції й новаторство, динаміку розвитку мовного образу світу в кожного поета. Порівнюється мовний світ двох поетів і робиться спроба встановити залежність художнього простору й мовних засобів його вираження від психологічного типу митця.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.М. Цапок; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Комплексно досліджено особливості мовної репрезентації етноконцепту "краса" в поезії українських шістдесятників. Розглянуто місце та структуру цього концепту у концептосистемі та ментальному лексиконі українського етносу. Обгрунтовано комплексну методику концептуального аналізу на базі моделювання пропозиційно-асоціативного фрейму, проаналізовано зміст етноконцепту "краса" у співвідношенні з універсальним концептом, охарактеризовано семантику та етимологічну структуру ядерних слів дослідженого етноконцепту, розглянуто мовну репрезентацію краси людини, духовного та матеріального світу відповідно до світоглядних позицій поетів-шістдесятників.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.О. Литвиненко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2003. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано графічну, фонетичну та морфологічну системи української мови кінця XVIII ст. на матеріалі "Книжеці для господарства". Розглянуто явища вокалізму та консонантизму, а також особливості іменної та дієслівної словозміни. Простежено співвідношення загальномовних норм і діалектичних явищ, визначено ступінь нормованості фонетичної та морфологічної систем даного періоду. На підставі даних досліджень показано, що фонетичні та морфологічні риси пам'ятки засвідчують високий рівень відповідності нормам сучасної української літературної мови, а наявність живомовних елементів зумовлена її побутовим призначенням. Доведено, що окремі діалектні особливості тексту вказують на вплив волинсько-подільських говорів та польської мови.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.М. Мацько; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2001. — 21 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано еволюцію поглядів на основні поняття та категорії лінгвостилістики, з'ясовано поняття функціонального стилю, підстилю, мовного жанру та тексту, мовної формули, розкрито когнітивно прагматичні аспекти текстотворення. Визначено основні типи комунікативних стратегій, що використовуються у дипломатичному текстотворенні. Розроблено класифікацію мовних формул дипломатичних текстів. Виконано семантико-функціональний аналіз номінативних і предикативних мовних формул, описано особливості їх реалізації, функції, роль і значення у текстах основних жанрів дипломатичного підстилю.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.П. Мамчич; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2002. — 22 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано нетрадиційні судження В.Чапленка про походження мови - про те, що мова давніх людей складалася з звукових комплексів або складофонем (протофонем). З метою більш повної етимологізації сучасних слов'янських слів В.Чапленко використував адигейські мови. Висловлено думку, що прабатьківщиною цих мов була територія України та Північного Кавказу, через це мови зберегли в архаїчному стані глотогенетичні елементи. Розмежовано поняття "мовний знак" та "символ". Мовний знак - це безпосереднє значення, а символ - позначення з одночасним поєднанням двох різних речей чи явищ. Лігвіст визначав основні функції мови, проте давав їм більш чітку, лаконічну назву. В.Чапленко вводить до наукового обігу нове мовознавче поняття - "середня мова", тобто це уявлення, що постають у свідомості людей через сприймання звуків, слів, їх значень і форм. Мовна політика, на думку В.Чапленка, змінює або зберігає функціональний розподіл мов у багатомовному суспільстві. Відмічено, що, за словами вченого, літературна мова, писемна й розмовна, культурно унормована, об'єднує собою певну сукупність близьких діалектних одиниць, є засобом творення культури. У теоретичній праці "Межі й можливості мовостилю" вчений довів, що мовна творчість письменника можлива з використанням звуків, лексики та семантики слів, морфологічних явищ, синтаксису.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.Г. Гуцуляк; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано досвід українського мово- та літературознавства в дослідженні явищ українського бароко у контексті загальнослов'янського, висвітлено основні проблеми та перспективи сучасних лінгвостилістичних студій у даному напряму. На матеріалі україномовної поезії кінця XVI - середини XVII ст. з характерними мовностильовими ознаками літератури бароко досліджено лінгвальну природу тропів і стилістичних фігур, їх семантику та структуру, а також особливості стилістичного використання у барокових текстах.