Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.В. Жук; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2005. — 18 с. — укp.

Аннотация: Досліджено лексичний та синтаксичний повтор як стилістичний засіб в українських народних казках. Зроблено спробу дослідити специфіку повтору у розповідному фольклорному жанрі в аспекті культурологічних особливостей української казки. Повтор охарактеризовано як мовне явище: як одиницю лексичну, фразеологічну, синтаксичну, що виконує текстотвірну, граматичну та стилістичну функції.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.Я. Іванишин; Прикарпат. нац. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Виявлено особливості формування імпліцитних значень лексичними засобами, розкрито їх функціональне навантаження у текстах української драми початку XX ст. На підставі дослідження фактичного матеріалу визначено функції конотованих лексем (імплікаційно-конекторну та функцію розширення асоціативно-образного поля лексеми), оказіоналізмів (рецептивно-фокусну, експресивну, делімітаційно-образну), займенників та дейктичних конструкцій (інтенсифікаційно-сюжетну, антиномійну та функцію розгортання діалогу), вигуків та часток (змінно-тематичну та акційно-спрямувальну), внутрішньої форми слова (конфліктно-зорієнтовану та креативно-дискурсивну). Доведено, що імпліцитність є визначальною рисою, конструктивним, текстотвірним фактором драматургічного тексту початку XX ст.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.В. Галайчук; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Систематизовано лінгвофольклористичну термінологію щодо лексичних одиниць зі специфічно фольклорною семантикою. Запропоновано типологію "рослинних" фольклоризмів за значенням у текстах фольклору. Визначено їх характерні синтагматично-парадигматичні зв'язки. Проаналізовано внутрішню форму та з'ясовано народнотворчу основу мотивації українських назв рослин. Установлено залежність окремих фукціонально-семантичних ознак фітонімів від ментальності авторів фольклорних текстів.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.І. Дубовик; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано особливості структурування та засоби реалізації категорії причини у складному реченні й тексті для визначення її логіко-граматичних параметрів. Розглянуто кваліфікаційні та класифікаційні ознаки даної категорії, а також її парадигматичні взаємозв'язки у системі категорій української мови. Визначено ядерні та периферійні площини поліцентричної організації категорії причини, з'ясовано специфіку її реалізації в гіпо- та паратаксичних конструкціях, у складних безсполучникових реченнях з недиференційованим синтаксичним зв'язком корелятивного й некорелятивного типів, у неелементарних складних реченнях. Досліджено текстотвірний потенціал категорії причини, зокрема, засоби та способи її репрезентації у межах надфазних єдностей і текстових величин.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.І. Сердюкова; Запоріз. держ. ун-т. — Запоріжжя, 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено, що синтаксеми з локативним і темпоральним значенням в українських східнослобожанських говірках побудовані за типовими для багатьох українських говірок моделями. Проаналізовано різноманітні синонімічні засоби, які є вираженням того самого або близького значення, та створюють синонімічність синтаксису. Кожна з моделей має специфічні ознаки за характером головних компонетів та їх поширювачів, позначає однорідні або неоднорідні відношення, розрізняються засобами та показниками граматичного зв'язку між словами. Відзначено, що більшість міжговіркових відмінностей пов'язана з неоднаковим репертуаром лексем, розглянутих синтаксем, які є засобом вираження різних семантичних відтінків. На підставі зіставлення локативних і темпоральних синтаксем східнослобожанських говірок з синтаксемами історичних пам'яток виявлено динаміку їх розвитку, особливості функціонування дублетних утворень.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.І. Зелінська; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2002. — 17 с. — укp.

Аннотация: Досліджено структурно-семантичні, стилістичні, лексичні, граматичні властивості рекламних текстів. Проаналізовано принципи організації інформації у рекламних зверненнях, роль заголовка та слогана - ключових елементів рекламного оголошення. Виявлено основні логіко-композиційні моделі рекламних текстів. Розглянуто лінгвальні та екстралінгвальні компоненти рекламних текстів. Простежено взаємозалежність позитивної прагматичної спрямованості рекламних звернень та особливостей добору їх мовних і позамовних складових. З'ясовано особливості функціонування мовних засобів у рекламних текстах.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01; 10.02.02 / А.В. Корольова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філології. — К., 2003. — 35 с. — укp.

Аннотация: Запропоновано новий інтегрований підхід до вивчення інтимізації художнього мовлення. Спираючись на теорію лінгвістики наративу, у дослідженні представлено цілісну картину конструювання й функціонування інтимізації в українській та російській художній розповіді другої половини XIX - першої половини XX ст., здійснено аналітичний розгляд цього періоду в розвитку наративних форм художнього мовлення. Значну увагу приділено розкриттю механізмів лінгвопоетичного та наративного кодів інтимізації крізь призму антропоцентризму та текстоцентризму. Наведено визначення інтимізованого тексту як ієрархічно організованого сегмента авторського художнього мовлення, в різних типах якого міститься концептуальна, комунікативно-прагматична, фактуральна, імпресивна та естетична інформація. Специфіка наповнення художньої інформації відображає індивідуальні особливості авторської моделі світу, яка зумовлюється наративною формою, фокалізацією та позицією наратора. Зроблено спостереження за функціями наратора, які засвідчили тенденцію до імпліцитності автора твору в історико-типологічній перспективі розвитку української та російської художніх літератур. Відзначено, що способи та прийоми інтимізації залежать від наративної форми та визначаються фокалізацією. Установлено, що гетеродієгетична наративна форма супроводжується імпліцитними засобами інтимізації, зокрема, підтекстом, асоціативною каогезією, передтекстовими пресупозиціями, а в гомодієгетичній оповіді авторська модель трансформується через експліцитний інтимізуючий потенціал фігури наратора. З застосуванням лінгвопоетичного аналізу-інтерпретації інтимізованих текстів встановлено типологію авторських наративних структур і визначено їх функції в наративній структурі цілого твору.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.В. Шапошникова; Запоріз. держ. ун-т. — Запоріжжя, 1999. — 17 с. — укp.

Аннотация: У роботі вперше зроблено спробу комплексного аналізу лексико-семантичної структури образу України у мові поезій другої половини ХХ століття. Визначені семантичні комплекси та мікрообрази, які є складовими мікрообразу України у системі лексичних засобів поетичної мови проаналізованого періоду. Комплексний лексико-семантичний аналіз номенів на позначення часопросторових реалій у структурі образу України розширює уявлення про лінгвостилістичні особливості аналізованих творів.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.О. Євтушина; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено особливості репрезентації фразеологічних одиниць (ФО) у художньо-словесному просторі В.Стефаника. Висвітлено динаміку поглядів на природу фразеологічних одиниць, їх конструктивні ознаки та класифікації, механізм функціонування ФО у художніх текстах. З'ясовано, що ФО у новелах письменника є маркерами індивідуального стилю автора, своєрідними концептами художньої картини світу В.Стефаника. Обгрунтовано методику концептуального аналізу художніх суперконцептів "людина", "земля", "дійсність", вербалізованих на фразеологічному рівні. Суть цих концептів відображається у складній, неоднорідній структурі. Установлено системні відношення між фразеологізмами у межах концептів, їх взаємопроникнення. Проаналізовано узуальні й оказіональні ФО в аспекті контекстуальної реалізації. Визначено стилістичний і прагматичний ефект семантичних і структурно-семантичних способів трансформацій ФО. Значну увагу приділено індивідуально-авторським утворенням ФО. Укладено словникові статті до словника фразеовживань В.Стефаника.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.О. Бірюкова; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Доведено, що у другій половині XX ст. паронімічна атракція (семантичні зближення на грунті фонетичної подібності являла собою засадничий принцип розвитку поетичної мови, зокрема української поезії в діаспорі періоду 1960 - 1980 рр. Відзначено, що лексико-семантичні поля та лексико-тематичні групи є важливими конституентами мовно-поетичної системи діаспорної поезієї. Здійснено детальний аналіз текстового функціонування та розвитку домінантних лексико-семантичних полей "людина", "Україна", "мова - слово" та лексико-тематичних груп "назви природних стихій", "назви рослин", "назви птахів", "звук", "час", "sacrum", "назви кольорів" тощо. Описано систему їх традиційно-поетичних (наприклад фольклорних) та контекстуально-семантичних (індивідуально-авторських) функціонально-естетичних модифікацій.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.В. Тумай; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філології. — К., 2006. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено лінгвоцид української мови та шляхи його подолання у XIX - на початку XX с. Розглянуто теоретичні питання мовного простору, лінгвосфери, націє- та державнотвірну ролі мови, типології мовних політик і мовних ситуацій. Значну увагу приділено досліду асиміляційної політики у країнах Західної Європи. Висвітлено стан і становище української мови у XIX - на початку XX ст. на східних і західних землях України. Здійснено критичний аналіз і опис заборонних та обмежувальних актів з боку Росії, Австро-Угорщини, а також Польщі. Досліджено згубні впливи лінгвоциду української мови та відповідні йому засоби протидії й опору культурних сил українства, а саме: відстоювання науковцями права української мови на самобутній розвиток, мовні дискусії та шляхи розвитку української мови, обговорення у пресі проблем української мови, роль видатних особливостей у нормуванні, значення українського театру та громадських організацій у збереженні української національної мови.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / О.О. Семенець; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2005. — 36 с. — укp.

Аннотация: Встановлено синергетичні закономірності формування ідеостилю відомого українського письменника Є.Маланюка. Розроблено інтегративну методологію наукового дослідження на основі синтезу ідей синергетики, традиційної лінгвістики (зокрема, фоностилістики, лексичної семантики, функціональної граматики, семантичного синтаксису), а також філософії мови, модальної логіки та лінгвосеміотики. Розкрито системотворчі функції алетичної, епістемічної, аксіологічної, деонтичної, емотивної модальності ментальної сфери Є.Маланюка у процесі розвитку його мистецького ідіолекту. У контексті синергетики модальностей проаналізовано зв'язки між сферами інтенсіоналів і референтів поетичного тексту та досліджено іконічну природу мовно-естетичної зображальності. Розглянуто механізм дії структур пам'яті мовних одиниць як лінгвопоетичного концепту, чинника наростання змістової складності та українського поетичного тексту.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.Ф. Попович; Ужгород. нац. ун-т. — Ужгород, 2004. — 21 с. — укp.

Аннотация: Вперше здійснено монографічний опис літературно-художньої антропонімії (ЛХА) української драматургії XIX - XX ст. Уточнено основні терміни літературно-художньої антропоніміки, з'ясовано функціонально-стилістичне навантаження онімів, встановлено ті семантичні варіації ЛХА, що виникають у конкретному вжиткові та зумовлені контекстом твору. Встановлено специфічні ознаки ЛХА драматичних творів, досліджено склад літературно-художньої антропонімії української драматургії XIX - XX ст., з'ясовано структуру ЛХА.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.В. Климчук; Ужгород. нац. ун-т. — Ужгород, 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проведено комплексне дослідження власних назв персонажів оригінальних літературно-художніх текстів П.Куліша. До процедури лінгвістичного аналізу залучено близько 1 500 літературно-художніх антропонімів (ЛХА) письменника. Досліджено їх кількісні характеристики, особливості структури, джерельну базу, ресурси, мовне походження. Запропоновано періодизацію літературно-художньої антропомії П.Куліша. На підставі аналізу функціонально-стилістичних можливостей ЛХА письменника, власні назви персонажів поділено на такі групи: номінативні, національно значущі, соціально значущі, хронологічно значущі, інформаційно-оцінні, емоційно-оцінні та поліфункціональні.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.І. Погрібний; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено категоріальну семантику та граматичні показники матеріально-речовинних іменників сучасної української літературної мови, а також їх динаміку в межах відповідної лексико-граматичної категорії. Визначено категоріальний статус речовинності у системі мовних значеннєвих категорій, а також лексико-семантичну категоризацію речовинних іменників сучасної української мови. Проведено комплексний аналіз системи їх значень у межах різних лексико-семантичних полів. Розкрито механізм взаємодії лексичної та граматичної семантики матеріально-речовинних іменників, висвітлено динаміку категоріальних значень мовлення.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Г.М. Дидик-Меуш; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено українські медичні найменування у діахронному аспекті. На основі пам'яток ХVІ - ХVІІІ ст. проаналізовано семантичну структуру, основні словотвірні моделі, походження, еволюційні процеси, системну організацію конституентів тематичної групи "назви хвороб людей", у межах якої функціонували лексико-семантичні групи "загальні назви хвороби" та "назви конкретних захворювань". Простежено подальшу долю аналізованих найменувань, їх роль у розвитку української літературної мови загалом та мови медичної науки зокрема, функціонування в сучасних говорах. Встановлено, що особливістю лексики даної тематичної групи є її тісний зв'язок із природничими науками, удосконаленням знань про специфіку людського організму, що зробило досліджувану медичну номенклатуру динамічною та нестійкою.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.М. Чадюк; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено метафори у сфері сучасної української політичної комунікації у контексті когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології та соціолінгвістики з застосуванням концептуально-когнітивного підходу. Даний підхід дає змогу моделювати та відображати структурні елементи свідомості учасників політичної комунікації, базуючись на аналізі концептів, фреймів, метафоричних моделей і стереотипів, що є підгрунтям певних політичних переконань. Показано, що метафори грають роль потужного інструмента маніпуляції масовою свідомістю. Проаналізовано масиви креативних і конвенціональних метафор, що знаходяться у взаємозв'язку з концептами "війна", "гра". Висвітлено взаємовплив політичної метафорики з політичною міфологією, політичною фразеологією.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.О. Лисенко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2003. — 17 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто метафори й символи у їх конструктивних взаємозв'язках і смислотвірних функціях, що виявляються в межах одного ідіостилю. Уперше в українському мовознавстві здійснено опис домінант поетичної мови Т.Осьмачки, виявлено риси метафорики й символіки автора, досліджено особливості індивідуально-авторської реалізації традиційних образів з метафоричною та символічною семантикою. Уточнено теоретичні положення щодо ідіостилю, ідіостильової домінанти, поетичної моделі світу, архетипного символу. Запропоновано класифікацію авторських символів Т.Осьмачки.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.В. Грайворонська; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2000. — 16 с. — укp.

Аннотация: Виявлено мовну специфіку певних жанрів українського дитячого фольклору: колискових пісень, пестушок, потішок, забавлянок, лічилок, дражнилок. Завдяки здійсненню комплексного лексико-граматичного аналізу названих жанрів доведено, що мова кожного жанру становить певний етап у розвитку мовлення дитини. Твори фольклору для дитини (поезія пестування) і власне дитячого фольклору (лічилки та дражнилки) демонструють співвіднесеність своєї мовної специфіки з ходом мовленнєвого розвитку малюка. Дослідження мовних особливостей творів дитячого фольклору здійснено з урахуванням прагматичної функції жанрів. Аналіз за жанрами зумовлено лінгвістичними факторами, оскільки кожному жанрові притаманні власні особливості, що виявляються на всіх рівнях мови: фонологічному, морфологічному, лексико-фразеологічному, синтаксичному, стилістичному.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01; 10.02.02 / О.А. Семенюк; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2002. — 33 с. — укp.

Аннотация: Вивчено процеси в лексиці (словниковому складі) російської та української мов кінця XX ст., що знайшли відображення в сатирико-гумористичних текстах. Розглянуто питання щодо аналізу тексту як створеного мовною особистістю продукту, в якому виявляються основні характеристики тезауруса особистості та її (та суспільства) реакція на найбільш значимі соціальні та культурні процеси часового періоду. Збірний образ авторів текстів розглянуто як прототип мовної особистості епохи, тезаурус якої формується чи трансформується відповідно до особливостей історичного періоду. Запропоновано загальну та порівняльну характеристику соціолінгвістичної ситуації 1980 - 1990-х рр., описано основні результати взаємодії лінгвістичних та соціальних факторів у мові епохи. Визначено одиниці словникового складу мов і тезауруса мовної особистості, які є ключовими елементами в мовній картині світу. Наведено ілюстративний матеріал, який дозволяє визначити диференційні та інтегральні риси лексики й фразеології російської та української мов зазначеного періоду, а також особливості відображення лінгвістичних процесів, характерних для епохи, крізь призму індивідуальної свідомості носіїв мови. На підставі аналізу деяких лексичних та фразеологічних одиниць у лінгвістичному, соціокультурному, психологічному аспектах наведено твердження щодо наявності особливих соціопрагматичних нашарувань, властивих актуальним, ключовим словам історичного періоду. Обгрунтовано значущість ролі маніпулятивних дискурсів у формуванні фрагментів картини світу пострадянської особистості та впливу на російську й українську мови 1980 - 1990-х рр.