Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.В. Максим'юк; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено умови кореферентності нерозкладних компонентів у структурі речення (на матеріалі художньої творчості українських письменників і культурних діячів XIX - XX ст.) та типологію синтаксично неподільних і семантично неподільних словосполучень в українській мові. Запропоновано новий підхід до дослідження проблеми синтаксичної номінації й ономасіології, семантично-синтаксичної валентності опорного слова словосполучення як носія певної номінативності й інформативної достатності/недостатності, яка визначає тип синтаксичного зв'язку (вільного чи синтаксично зв'язаного). Охарактеризовано основні типи синтаксично неподільних словосполучень, сформованих на основі комплетивних (доповнювальних) відношень, та субстативні словосполучення з обов'язковим атрибутивним компонентом. З'ясовано, що інформативна недостатність синсемантичних іменників значною мірою послаблює їх номінативні потенції. Атрибутивний компонент бере на себе роль "уточнювача", "наповнювача" семантики головного компонента для того, щоб позиційно стійке словосполучення слугувало самодостатнім номінативним знаком. До семантично неподільних зараховано чотири види нерозкладних компонентів, а саме: з фазисним і партетивним значенням, з займенниковим компонентом найбільш узагальненої семантики, тавтологічні та метафоричні словосполучення. Поняття кореферентності синтаксично нерозкладних компонентів доповнює лінгвістичну теорію відомостями про обов'язкову та факультативну синтаксичну сполучуваність, природу синтаксичних зв'язків та ізофункціональність компонентів реченнєвої структури.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.П. Куриляк; Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 2004. — 24 с. — укp.

Аннотация: Розкрито категоріальну сутність кореферентності, з'ясовано її текстотвірний характер, визначено види репрезентантів об'єктів дійсності, їх функціонально-стилістичні різновиди. Обгрунтовано типові та факультативні об'єкти репрезентації у художньому, науковому, епістолярному текстах, а також у друкованих текстах ЗМІ, розглянуто найбільш поширені моделі їх представлень. Висвітлено топіко- та образотвірну роль дескрипцій (конструкцій описового характеру), встановлено принцип формування кореферентних рядів співвказівними одиницями, простежено вплив внутрішньоформних значень кореферентних одиниць на формування імпліцитного змісту тексту. На підставі аналізу фактичного матеріалу (картотека налічує понад 11 000 референційно тотожних одиниць, які утворюють 520 кореферентних пар та 1 880 кореферентних рядів) здійснено дослідження функціонально-семантичного навантаження референційно тотожних номінативних одиниць. На основі аналізу кореферентних пар та рядів як типових моделей вербальних репрезентацій об'єктів реальної та художньо інтерпретованої дійсності встановлено універсальний текстотвірний характер категорії кореферентності.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.В. Мельник; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2001. — 18 с. — укp.

Аннотация: Досліджено шляхи формування й характер культурно-національної конотації українських фразеологізмів у ділектичному зв'язку з їх загальною конотацією. Обгрунтовано думку про конотативний компонент фразеологічного значення як провідний, як явище прагматики, розкрито взаємовідношення інгерентної й адгерентної конотації. Встановлено показники та способи об'єктивізації культурно-національної конотації у словниках і різних видах дискурсу. Розроблено методику її вивчення за допомогою психолінгвістичного експерименту. Виявлено різні параметри конотації, роль національно маркованих і немаркованих компонентів у її формуванні. На базі українських відетнонімних ідіом і висловів з концептами-флоризмами простежено особливості й характер становлення культурно-національної конотації, її залежність від етимологічно-образної основи фразем.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.М. Сидоренко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено кількісні способи дієслівної дії як лексичну периферію моноцентричного функціонально-семантичного поля аспектуальності. Здійснено структурно-семантичний аналіз дієслівних одиниць, що об'єднуються у розряди кількісних способів дієслівної дії. З'ясовано особливості взаємодії граматичної категорії виду, абстракції "граничності/неграничності", розрядів лексико-граматичної семантики кількісних способів дієслівної дії. Розглянуто дієслівні предикати як реалізатори значення кількості у тісному взаємозв'язку з логіко-поняттєвими категоріями кратності й інтенсивності, які знаходять своє вираження у системі дієслівних значень.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.Ю. Дроботенко; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2001. — 23 с.: схем. — укp.

Аннотация: На базі етнолінгвістичного опису сімейних обрядів (родильного, весільного, поховального) Донеччини виконано системний опис складу й семантичної структури лексики сімейних обрядів східностепових говірок та подано їх ареальну та лексикографічну характеристику. Встановлено специфіку обрядової лексики як тематичної групи (ТГЛ), її зв'язок з іншими ТГЛ, визначено центральні та периферійні лексико-семантичні групи. Встановлено ступінь збереженості сімейних обрядів на Донеччині та їх вербального компонента, подано порівняльну характеристику структури традиційної та сучасної родильної, весільної та поховальної обрядовості, що дає матеріал для з'ясування закономірностей формування та розвитку новостворених говірок південно-східного наріччя на лексичному рівні. Встановлено неоднорідність етнодіалектного масиву, на підставі чого зроблено спробу ареального представлення етнолінгвістичних моделей та лексико-семантичних груп, визначено різні типи просторової поведінки матеріальних і вербальних елементів родильної, весільної та поховальної обрядовості, частина яких утворює мікроареали, бере участь у диференціації східностепових говірок. Результати лінгвогеографічного аналізу представлено у вигляді атласу (90 карт), проілюстровано запропонованими у додатках текстами (понад 400 текстів) і матеріалами словника лексики сімейної обрядовості (100 словникових статей).

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Р.Л. Сердега; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: З використанням значного фактичного матеріалу здійснено лексикологічний опис та виявлено особливості складу лексики традиційного господарювання у центральнослобожанських говорах, а також скартографовано кілька елементів системи лексики традиційного господарювання, охарактеризовано їх просторову поведінку. Розглянуто суфіксальне словотворення сільськогосподарських назв (збірних найменувань на позначення листя та стебел сільськогосподарських культур, сингулятивних назв, найменувань поля та соломи, агентивних номенів).

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.М. Баденкова; Запоріз. держ. ун-т. — Запоріжжя, 1999. — 20 с. — укp.

Аннотация: Робота присвячена комплексному дослідженню лексики традиційної народної медицини в українських говірках Інгульсько-Бузького межиріччя в зіставленні з літературними відповідниками, фактами інших українських говірок та слов'янських мов. Проаналізовано склад і структуру окремих підгруп лексики народної медицини, розглянуто їх системні відношення, з'ясовано генезис, номінативні та словотворчі процеси, описано семантику слів, зроблено етнолінгвістичні спостереження.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Р.Є. Кисельов; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 18 с. — укp.

Аннотация: В порівняльно-історичному й типологічному аспектах проаналізовано розвиток лексичного складу української мови за друкованими виданнями Почаївського Успенського монастиря XVIII - першої третини XIX ст. Методом контекстного аналізу простежено умови та способи закріплення живого народного мовлення, визначено репертуар видань, текст яких повністю або частково є українським: богослужбові книги, видання катехітичного змісту, ораторсько-проповідницькі твори, підручник з богослів'я, духовні пісні, поетичні твори, світські видання науково-практичного жанру. Детально проаналізовано лексику, що характеризує інтелект людини, її професійну діяльність, побут, суспільне становище, а також пов'язану зі світом живої та неживої природи, часом, простором та іншими характеристиками буття. Особливу увагу приділено дослідженню взаємозв'язку між тематичною організацією лексики та інтенсивністю впливу народнорозмовного мовлення, книжних джерел. Розглянуто вплив інших мовних систем на формування української літературної мови. Зроблено висновок, що в цілому всі україномовні тексти, вміщені у виданнях Почаївського Успенського монастиря, засвідчують високий ступінь представлення лексичних одиниць, притаманних народнорозмовному мовленню. Встановлено важливу роль досліджуваних видань у розвитку української мови, оскільки саме в цих текстах утверджувалась й апробовувалась лексика, на базі якої сформувалась нова літературна мова.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.Ю. Бурківська; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2003. — 23 с. — укp.

Аннотация: Визначено екстра- та інтралінгвальні чинники формування Б.Лепкого як мовної особистості. Здійснено структурно-семантичну характеристику стилістично маркованої лексики, зокрема, виявлено значення та способи використання книжних (історизмів, архаїзмів, старослов'янізмів) та усно-розмовних джерел, співвідношення між ними. На підставі кількісного аналізу встановлено відсоток розмовних, рідковживаних, діалектних лексем від загальної кількості усно-розмовних слів, зафіксованих у історичній прозі письменника. Досліджено функціонування фонетичних, морфологічних, словотвірних, комбінованих варіантів слів та некодифікованої в сучасних словниках лексики. Установлено, що варіантність - структурна ознака лексики історичної прози Б.Лепкого та характерна ознака індивідуально-авторської мовотворчості. Відзначено, що лексика історичної прози відтворює епоху письменника, живу діалектну стихію, часовий зріз писемної української практики, надає матеріал для зіставлення з сучасним словником літературної мови.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / В.П. Сімонюк; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. — Х., 2002. — 36 с. — укp.

Аннотация: Відмічено, що глобалізація лексики сприяє збільшенню кількості запозичених слів у лексико-семантичній системі мови. Проаналізовано особливості взаємодії української та англійської, французької та німецької мов у процесі їх контактування. Дані мови обрано для дослідження через їх розповсюдженість і вплив на інші мови світу. Континуум запозиченої лексики розглянуто у соціолінгвістичному, лексико-семантичному, структурно-семантичному та антропоцентричному аспектах. Розроблено класифікацію лексико-семантичних груп запозиченої лексики, висвітлено процес семантичного освоєння іншомовних слів у внутрішній системі україської мови, проведено розмежування мовної та концептуальної картин світу, визначено показники абсолютного й відносного збагачення української мови.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.М. Костенко; Запоріз. нац. ун-т. — Запоріжжя, 2005. — 22 с. — укp.

Аннотация: Досліджено українську термінологію садівництва. Висвітлено шляхи її формування в аспекті розвитку галузі народного господарства - садівництва. Доведено, що дана термінолексика є цілісною системою ієрархічно організованих мовних одиниць, основним джерелом її формування є сучасна українська літературна мова, в якій поряд з національними існує значна кількість лексичних одиниць, запозичених з інших мов. Установлено, що термінології садівництва властиві полісемія, омонімія, синонімія, антонімія, наявність яких свідчить про розвиток лексико-семантичних відношень всередині цієї системи. Детально проаналізовано морфолого-синтаксичну та словотвірну структуру термінології садівництва, запропоновано конкретні рекомендації щодо подальшого її унормування.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.В. Волкова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено лексико-семантичні характеристики фізичних термінів кінця ХХ ст., спрогнозовано деякі тенденції подальшого розвитку української фізичної термінології. Проаналізовано особливості фізичного терміна як знака наукового поняття в зіставленні з термінами початку ХХ ст. Виявлено, що сучасна фізична термінологія відзначається значною кількістю складених термінів, наявністю великої кількості символів, розвинутою системною організацією, основою якої є синонімічні, гіперо-гіпонімічні, антонімічні, полісемічні та омонімічні кореляції. Наведено рекомендації щодо вживання окремих фізичних термінів.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.В. Ковальова; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.Сковороди. — Х., 1999. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджуються лексико-семантичні поля кольоративів у художньому мовленні українських поетів початку XX століття: Б.-І.Антонича, М.Зерова, Б.Лепкого, О.Олеся, В.Поліщука, М.Хвильового. Аналізується залежність колірної гами та семантики колірних номінацій від психологічного типу поета та його належності до певного літературного напряму. Розглянуто особливості функціонування слів на позначення кольору, зокрема, розширення їх лексичної валентності та стилістичне оновлення семантики, що виявляється у зрушеннях ядерних і периферійних, денотативних і конотативних сем у структурі значень кольоративів.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.В. Бочарова; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 1999. — 17 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено комплексному аналізу культової лексики - назв релігійних свят - як одиниць з подійно-темпоральною семантикою, які мають бінарну денотативну віднесеність і специфічне сигніфікативне значення. Визначено статус мовних одиниць, які на лексичному рівні парадигматично структуруються у тематичну групу. Визначено системні відношення між найменуваннями релігійних свят, з'ясовано їх референтну віднесеність, виокремлено прагматичний компонент в їх структурі. Проаналізовано морфолого-синтаксичне варіювання номінативів та їх кількісного складу, а також функції досліджуваних одиниць у синтаксичній структурі речення. Змодельовано регулярні структурні типи назв релігійних свят. Розкрито роль подійно-темпоральних нормативів у формуванні семантико-синтаксичної організації речення, досліджено вмотивовані ними семантичні відношення: атрибутивні, об'єктні, адвербіальні, компаративні. Доведено, що найменування релігійних свят мають специфічний вияв як одиниці мови і мовлення та заповнюють аплікативну зону в еквіполентній опозиції, яку утворюють семантичні поля подійності і темпоральності, а координати і обсяг зазначеної аплікативної зони зумовлені синтаксичною позицією найменувань релігійних свят.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.В. Лепеха; Дніпропетр. держ. ун-т. — Д., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено українську судово-медичну термінологію. Простежено шляхи її формування і розвитку, запропоновано її періодизацію, зважаючи на вплив мовних і позамовних чинників, проаналізовано склад термінологічної лексики судової медицини з погляду походження, а також визначено шляхи поповнення термінофонду. Проаналізовано лексико-семантичні, структурні та словотвірні особливості термінології судової медицини, тематичні та словотвірні гнізда, розглянуто проблеми її практичного застосування, запропоновано конкретні рекомендації щодо подальшого унормування судово-медичної термінології.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.О. Шестакова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2002. — 17 с. — укp.

Аннотация: З'ясовано сутність лексико-семантичного способу словотвору, його основні механізм та модельні різновиди, розглянуто аспекти активізації лексико-семантичних субститутів. Подано класифікації лексико-семантичних інновацій у системі ергонімів і прагмонімів за основними мотиваційними ознаками та характером лексичних основ. Досліджено своєрідність номінації різних груп ергонімів і прагмонімів.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.А. Шуляк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вперше в українському мовознавстві проаналізовано лексико-тематичні парадигми поетичного ідіолекту Є.Гуцала у функціонально-семантичному аспекті. Визначено зміст поняття "лексико-семантична парадигма" як позначення групи слів, що є певним способом упорядкування предметів, явищ, подій, виділених на основі логічних зв'язків та розгляду даних суб'єктів у певному аспекті. Встановлено пріоритетне значення парадигм флоролексем, зоолексем, номінацій на позначення простору та часу, кольороназв у мовній картині світу поетичного ідіолекту Є.Гуцала. Простежено особливості організації лексико-тематичних парадигм у поетичних творах митця, здійснено функціонально-семантичну класифікацію їх компонентів. З'ясовано, що лексико-тематичні парадигми є важливим конструктом для характеристики концепутально значущих для митця образів, неодмінним складником індивідуально-образної картини світу поета. Охарактеризовано образні засоби, що грунтуються на розгортанні певних компонентів лексико-семантичних парадигм. Показано роль досліджуваних одиниць у динамічній системі поетичних творів Є.Гуцала.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.Н. Бук; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2004. — 17 с. — укp.

Аннотация: Розроблено методику виділення лексичної основи української мови (ЛОУМ), що полягає у порівнянні й аналізі частотних списків підкорпусів текстів основних функціональних стилів української мови з урахуванням покриття тексту. Уперше мінімімалізований словник української мови виділено та з'ясовано на матеріалі корпусу загальним обсягом 1 700 000 слововживань, що, за класифікацією слововживань, починаючи з Браунівського корпусу (Brown Corpus), належить до середніх. Уперше укладено частотні словники розмовно-побутового, наукового та офіційно-ділового стилів української мови, що є завершеними самостійними працями. Проаналізовано внутрішню організацію ЛОУМ, а саме: виявлено, які лексико-семантичні й тематичні групи та поля творить її склад, визначено основні семантичні відношення між одиницями ЛОУМ на внутрішньолексемному, міжлексемному та внутрішньогруповому і міжгруповому рівнях, з'ясовано, які ономасіологічні сфери покривають її одиниці.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.О. Погрібна; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вперше в українському мовознавстві проаналізовано лексикографічні моделі лексичної та граматичної семантики іменникових лексем на матеріалі тлумачного Словника української мови (СУМ). Побудовано лексикографічні бази даних автоматичної репрезентації граматичної та лексичної семантики іменникових лексем української мови. Представлено оригінальну інтерпретацію декомпозиції структури іменникових словникових статей СУМ. Встановлено кількісне співвідношення параметрів лексичної та гарматичної семантики іменникових лексем та запропоновано нову класифікацію іменників української мови з урахуванням формальних показників їх граматичної семантики. Виведено формулу компонентної структури тлумачень іменників на позначення назв знарядь праці та споруд.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.К. Гливінська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Досліджено особливості функціонування лексичної підсистеми у поетичній мові М.Вінграновського. З метою увиразнення індивідуальних словесно-виражальних пріоритетів письменника до аналізу залучено тексти інших поетів-шістдесятників - І.Драча, Л.Костенко, Б.Олійника, Д.Павличка. За результатами опрацювання фактичного матеріалу установлено вагоме функціональне навантаження антропоморфізованих слів (субстантивних одиниць, що зазнають метафоричного переосмислення за принципом уподібнення людині), кольорономінацій, лексем з меліоративною конотацією, оказіоналізмів у художньому мовленні М.Вінграновського. Досліджено склад, квантитативні характеристики, структурно-семантичні особливості, стилістичні функції виявлених релевантних одиниць.