|
|
 |
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций |
|
|
 |
|
 |
|
|
|
 |
|
 |
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / К.С. Буркут; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2003. — 16 с. — укp.
|
Аннотация: Визначено найбільш характерні образи, що функціонують у поетичних ідіолектах О.Олеся, П.Тичини, М.Рильського. Здійснено структурно-семантичний аналіз ключових образів лірики означених поетів, виявлено спільні та відмінні риси в образних системах митців, встановлено особливості індивідуально-авторських стилів О.Олеся, П.Тичини, М.Рильського через аналіз функціонування словесно-образних засобів. Розглянуто суттєві риси авторських концепцій світу через аналіз системи поетичних парадигм, покладених в основу тропеїчних синтагм.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.В. Онищенко; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2004. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: З'ясовано співвіднесеність логіко-філософського та мовного аспектів категорії оцінки, визначено її структуру, проаналізовано семантико-прагматичні особливості реалізації оцінного значення. Досліджено структуру функціонально-семантичного поля оцінки в сучасній українській мові та виявлено його ядерні й периферійні компоненти. Описано комунікативно-прагматичні та мовностилістичні риси публіцистичного й інформаційного різновидів мовлення. Визначено та описано засоби вираження оцінки на лексичному, словотвірному, фразеологічному та синтаксичному рівнях, досліджено особливості їх функціонування в публіцистичних та інформаційних текстах. Зіставлено комунікативну зумовленість створюваного виражально-оцінного ефекту в основних різновидах публіцистичного та інформаційного стилів, наведено порівняльну характеристику оцінних засобів текстів у галузі публіцистики та інформації.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.В. Китиця; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2001. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Окреслено межі функціонально-семантичної категорії персональності, встановлено типові засоби її вираження в сучасній українській літературній мові, з'ясовано специфіку реалізації даної категорії у текстах публіцистичного стилю. Під час дослідження системи передачі різноманітних персональних значень основну увагу було приділено адресантно-адресатній співвіднесеності як найбільш важливій ланці комунікативної ситуації. Досліджено центральні та периферійні елементи даної категорії. Із застосуванням описового, контекстно-ситуативного та стилістико-статистичного методів дослідження мовного матеріалу встановлено, що широкий арсенал засобів передачі суб'єктивності та адресованості дозволяє увиразнити мовлення та уникнути штучності.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.Т. Шабат; Прикарпат. держ. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 2000. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Окреслено лінгвістичний статус категорії питальної модальності, встановлено співвідношення об'єктивної та суб'єктивної модальності у структурі питального речення, описано комплекси питально-модальних реалізацій запиту. На основі грунтовного вивчення фактичного матеріалу здійснено комплексний системний аналіз питальних речень з урахуванням їх формально-граматичних, структурно-семантичних і комунікативно-функціональних особливостей, визначено місце питальних висловлювань у реєстрі синтаксичних одиниць, що протиставляються непитальним структурам, систематизовано функціональні вияви власне-питальних і невласне-питальних речень, з'ясовано стилістичну та текстотвірну роль питальних конструкцій. За результатами дослідження встановлено, що речення питальної модальності репрезентують формально-семантичну єдність, яка полягає у вираженні багатоаспектного когнітивного процесу та у реалізації комунікативно-прагматичних функцій, актуалізація яких відбувається у певних контекстах і залежить від комунікативних інтенцій мовця.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.В. Прокопчук; НАН України; Ін-т укр. мови. — К., 2000. — 18 с. — укp.
|
Аннотация: Здійснено комплексний аналіз категорії порівняння в структурі простого речення, встановлено механізм утворення основних її компонентів, визначено їх співвідношення з компонентами формально-граматичної структури речення. Виявлено семантичні властивості всіх компонентів порівняльної конструкції у взаємозв'язку з їх узагальненою лексичною природою, простежено семантичну кореляцію предмета й образу порівняння. Проаналізовано систему засобів вираження категорії порівняння (лексико-семантичні, словотвірні та граматичні). Мовні засоби вираження порівняльної семантики формують ієрархізовану систему одиниць різних рівнів мови, домінантою в якій виступають граматичні одиниці. Структура порівняльної конструкції, у поєднанні з особливостями семантики її компонентів і частотністю вживання їх у різних стилях, формує комплекс структурно-семантичних і функціональних параметрів сучасної літературної мови.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.В. Нарушевич-Васильєва; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2002. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: На матеріалі сучасної української мови з позицій прагмалінгвістичного підходу до мовних явищ здійснено системний аналіз змістових і структурних особливостей спонукальних висловлень під кутом зору їх функціонування. Описано умови успішності спонукальних мовленнєвих актів, розроблено класифікацію даних актів, а також показано реалізацію первинних і вторинних функцій мовних одиниць у вираженні спонукальності. Досліджено та систематизовано експліцитні та імпліцитні засоби вираження непрямих актів спонукання. З'ясовано роль контексту у вираженні та розмежуванні ілокутивних функцій спонукальних висловлень. Проведено прагмастилістичну диференціацію засобів вираження категорії спонукальності, виділено прагмалінгвістичні чинники, які зумовлюють особливості функціонування спонукальних конструкцій у стильових різновидах сучасного українського мовлення.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.В. Мясоєдова; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2001. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Визначено, що спонукальне значення непрямих висловлень в українській мові може виражатися в непрямих висловленнях завдяки особливому мовному оформленню - специфічним морфолого-синтаксичним та лексико-семантичним ознакам цих конструкцій, а також прагматичним чинникам формування їх змісту. Проаналізовано систему непрямих засобів вираження категорії спонукання - експліцитних й імпліцитних. З'ясовано, що відповідно до компонентного складу спонукального значення непряме висловлення функціонує як наказ, вимога, прохання, порада, пропозиція, запрошення, інструкція, дозвіл, застереження, заборона.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.П. Кущ; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2002. — 16 с. — укp.
|
Аннотация: Визначено статус стверджувальних і заперечних синтаксично нечленованих речень. Систематизовано стверджувальні та заперечні нечленовані речення за ознаками вияву ними категорій ствердження та заперечення, за модальними відтінками, за емоційно-експресивним забарвленням їх комунікативних функцій. Визначено причини функціонування нечленованих речень з прихованим ствердженням та прихованим запереченням. Виявлено функції ствердження та заперечення в розповідних і питальних реченнях. Проаналізовано особливості стверджувальних і заперечних нечленованих речень, які відображають модальні нашарування в їх синтаксичній семантиці, описано емоційно-стилістичні відтінки в значеннях даних речень.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.В. Форманова; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 1999. — 17 с. — укp.
|
Аннотация: Дисертацію присвячено питанням функціонування ключових слів у мовній картині світу М.Коцюбинського. Розроблено новий напрямок у аналізі ключових слів та їх класифікації. Розглядається поняття "картини світу" та "мовної картини світу письменника". Дисертація містить дослідження семантики ключових слів у мовній картині світу М.Коцюбинського, порівняння перекладів художніх текстів письменника українською, російською та німецькою мовами. Здійснено контекстуальний аналіз творів письменника з використанням елементів компонентного та статистичного методу.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.В. Калько; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2003. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Здійснено комплексне дослідження когнітивно-ономасіологічного механізму мотивації назв лікарських рослин в українській мові. Уперше їх мотивацію розглянуто на підставі зв'язку складників концепту із семантикою та ономасіологічною структурою. На базі цього створено нову типологію мотиваційних процесів українських назв лікарських рослин, розроблено різновиди пропозиційно-диктумної мотивації, що передбачає вибір мотиватора із гіперонімічного, еквонімічного, партитивного, предикатного та аргументного рівнів; здійснено аналіз особливостей асоціативно-термінальної мотивації даних назв, яка застосовує ознаки пропозицій інших концептів; охарактеризовано специфіку змішаної мотивації, що грунтується на зв'язках різних компонентів концепту. Установлено співвідношення мотиваційних особливостей фітонімів із різними фрагментами наукової та наївної картин світу українського етносу.
|
| Источник: Автореф. дис.... д-ра філол. наук: 10.02.01 / Г.П. Мацюк; Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні НАН України. — К., 2002. — 32 с. — укp.
|
Аннотация: Висвітлено теорію та практику граматичної кодифікації на основі галицьких граматик першої половини ХІХ ст., які розглянуто в широкому контексті дескриптивних і прескриптивних праць XVI - ХІХ ст. Доведено, що українська граматична традиція XVI - XVII ст., ідеї західноєвропейського граматичного раціоналізму та слов'янського порівняльно-історичного мовознавства, граматичний опис національних літературних мов, мовознавче знання про українську мову вплинули на становлення теорії граматичної кодифікації, яку відображає обгрунтування граматичної правильності літературної мови та відбір лінгвістичних характеристик кодифікованих норм. Розкрито практику кодифікації крізь призму літературного чинника та встановлення характеру граматичних норм на відповідність їх одній із підсистем загальнонародної української мови. Проаналізовано значення результатів для історії української літературної мови, історії та теорії граматики, історії української лінгвістики. Розроблено теоретичну модель опису поняття "граматична кодифікація" (як єдність загальнодескриптивної та частководескриптивних теорій).
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Ю. Тупиця; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2005. — 21 с. — укp.
|
Аннотация: Визначено особливості поетичного тексту, що стосуються сильних позицій у його композиції. З'ясовано й доповнено визначення явища безеквівалентності у лексичній системі сучасної української мови. На підставі аналізу поетичних текстів та іншомовних текстів-відповідників визначено роль безеквівалентної лексики як сильної позиції у композиції даного тексту. Розмежовано безеквівалентні лексичні одиниці з урахуванням семантичних, функціональних, прагматичних та інших особливостей за групами: власні назви, слова-символи, реалії. Зіставлено іншомовні тексти та з'ясовано композиційну роль дослідженої лексики у поетичному тексті як сильної позиції, що створює етнокультурну картину світу у межах поетичної моделі, оскільки безеквівалентна лексична одиниця перебуває в асиметричних відношеннях з іншими домінантами тексту.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.В. Фоміна; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2000. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено комунікативну організацію безсполучникових складних речень, що функціонують у директивних мовленнєвих актах - прохання, клопотання, наказу, вимоги, поради, застереження, пропозиції та запрошення. Розглянуто ілокутивну силу директивного висловлення, вираженого безсполучниковим складним реченням у мовленнєвому акті, детально проаналізовано ілокутивні характеристики і функції кожної з частин спонукального безсполучникового речення. З'ясовано узгодження між собою частин безсполучникового спонукального складного речення за їх ілокутивною силою та яке значення це має для ілокутивної функції висловлення в цілому. Подано варіант прагматичної класифікації спонукальних безсполучникових складних речень на підставі їх ілокутивних характеристик.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.І. Кухарєва; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2003. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Вивчено комунікативний потенціал односкладних речень у науковому тексті. На підставі широкого фактичного матеріалу виявлено сукупність речень, які відзначаються найбільшим комунікативним навантаженням під час спілкування науковців. Визначено специфіку однорідності як типу сегментного ускладнення структури односкладного речення. З'ясовано комунікативні функції вставних і вставлених конструкцій у структурі односкладних речень. Показано механізм монолінгвістичного відновлення логіко-граматичного суб'єкта під час редагування українських науково-технічних текстів. Установлено комунікативну роль компресії в усуненні інформаційної надлишковості під час спілкування в науково-літературній сфері.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.В. Шаповал; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2003. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Визначено комунікативно-стильові параметри вторинної номінації у мові газетно-журнальної публіцистики за конструктивним принципом організації мови преси - чергування стандарту та експресії, запропоновано розрізняти вторинні номінації - образні та безобразні, а їх форми, відповідно - як різного типу абревіатури, перифрази, фразеологізми, метафори, метонімії, оксиморони, порівняння, соціально конотовані акроніми, індивідуальні назви об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури суспільства. Проаналізовано структурно-семантичні та функціональні комунікативні параметри кожної з форм вторинної номінації, установлено їх специфіку.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Г.Б. Мінчак; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2003. — 21 с. — укp.
|
Аннотация: Запропоновано новий комплексний підхід до вивчення конотативної семантики ідеологічно забарвлених номінативних одиниць сучасної української мови пострадянського періоду. З використанням теорії мовної номінації визначено лексико-семантичне поле національного ідеологічного узусу у зіставленні з комуністичним ідеологічним узусом та виявлено структурно-семантичні зміни в конотативному макрокомпоненті ідеологічно забарвлених номінативних одиниць. Розкрито специфіку даних одиниць в ономастологічному та семасіологічному аспектах з урахуванням головних постулатів лінгвоаксіології, етнолінгвокультурології та соціолінгвістики. Простежено зміни конотативного значення аналізованих номінацій у трьох напрямках - індукування, редукування та субституція. Виявлено на їх основі п'ять семантико-структурних процесів - іде-, реіде-, деіде-, переде- та вторинну ідеологізацію. У межах зазначених процесів класифіковано апелятиви й оніми за таксономічним принципом. Із застосуванням елементів контент-аналізу встановлено перевагу ідеологічно забарвлених номінативних одиниць з негативною чи енантіосемічною оцінкою внаслідок процесів пере- та ідеологізації з меліоративною - у процесі реідеологізації. Визначено провідну роль мовних контрастів як засобу увиразнення змін конотативної семантики ідеологічно забарвлених номінативних одиниць в українській пресі 1990 рр.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.А. Козіцька; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2003. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Проаналізовано формально-граматичну та семантичну структуру контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних речень (КСБР). Установлено основні моделі контамінованих утворень, їх формальну подібність до синтаксичних одиниць різних рангів, розмежовано обов'язкові й факультативні та передбачувальні й непередбачувальні синтаксичні позиції предикативних частин. Визначено сполучникові та сполучнослівні засоби їх зв'язку, механізм виділення зовнішнього та внутрішнього рівнів членування, особливості формально-синтаксичної будови предикативних частин. Виявлено потенціал базових семантично елементарних речень для контамінованих одиниць, комбінаторику власне семантичних відношень, їх трансформації в семантико-синтаксичні відношення, особливості згортання пропозицій, співвідношення власне семантичної, семантико-синтаксичної та формально-граматичної структури КСБР.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Ю.І. Браїлко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2005. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено семантико-стилістичні особливості конфесійної лексики, зокрема у поетичному мовленні. З'ясовано лінгвістичну природу конфесійно маркованої лексики, принципи її відокремлення від суміжних тематичних груп, одиниць інших функціональних стилів. Визначено семантичну структуру конфесійних онімів, здійснено їх класифікацію. Проаналізовано стилістичну реалізації й значеннєві трансформації конфесійних онімних і відонімних одиниць у творах українських репресованих поетів 1960 - 1980 рр. Описано різні шляхи утворення від конфесійних стилістем особливих видів власних назв - заголовків і оказіонімів, а також продукування від конфесійних онімів індивідуально-авторських новацій. Доведено, що конфесійний стиль сучасної української літературної мови, незважаючи на припинення розвитку 1940 - 1980-х рр. в Україні, являв собою потужне джерело поповнення виражальними засобами поетичного мовлення.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Є. Єфименко; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2005. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено засоби експлікації концепту "степ" в українській мові як превербального знання про світ та найзагальніші уявлення про його реалії. Проведено структурно-семантичний, дериваційний, синтагматичний і текстовий аналіз слів, що належать до лексико-семантичної групи (ЛСГ) "степ". Виявлено їх семантичну структуру, інтегральні ознаки поєднання та лексико-семантичні варіанти (ЛСВ) в одній ЛСГ. Встановлено синонімічні відношення ЛСВ, їх диференціальні та інтегральні семи, на базі яких уточнено певні ознаки концепту. Проаналізовано дериваційні відношення слів даної групи в лексичній системі, зокрема ряди похідних, що мотивуються словами групи. Досліджено сполучуваність слів зазначеної ЛСГ, яка виражає набуті ознаки концепту та виявлено найбільш поширені прикметники-означення та дієслова, що характеризують степ та його стан. Досліджено особливості вживання слів ЛСГ "степ" у фольклорних записах і в творах письменників XIX - XX ст. і виявлено динаміку мовного вираження даного концепту в українській мові.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / М.В. Мамич; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2002.
|
Аннотация:
|
|
|
 |
|
 |
|
|