Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Галина Валеріївна Кравченко; Донецький національний ун-т. — Донецьк, 2000.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / О.М. Костів; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено вияви динаміки й статики в українському діалектному просторі, розглянуто погляди різних мовознавців на проблему співвідношення статичного і динамічного. Особливу увагу приділено дослідженню теоретичних засад Празької лінгвістичної школи (ПЛШ) у поєднанні з поглядами Ф. де Сосюра на одиниці лінгвогеографічних досліджень та системно-структурним підходам авторів Атласу української мови до висвітлення рис українського діалектного простору. Простежено динаміку змін у фонологічній системі говірок південно-західного наріччя української мови. З метою унаочнення структури діалектної просторової конструкції з її ядром та периферією встановлено особливості окремих рис одного структурного рівня (фонологічного) та одного з виявлених комплексів нашарованих діалектних рис різних рівнів на території південно-західного наріччя. Визначено ареали ядер та периферій найважливіших фонетичних рис обраної групи лексики (зміни артикуляції голосних переднього ряду в ненаголошеній позиції, а також асиміляції приголосних за дзвінкістю/глухістю). На основі комплексного аналізу нашаровуваних на одній території діалектних просторових конструкцій різнорівневих рис виявлено зону вібрації в наддністрянсько-подільському міждіалектному пласті. Розглянуто специфічну зону вібрацій на зіткненні літеральних частин периферійних ареалів наддністрянських та подільських говірок (межиріччя Серету та Збруча), де виявлено ознаки не тільки змішаності, а й перехідності.

Источник: Автореф. дис. д-ра філол. наук: 10.02.01 / О.А. Стишов; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2003. — 35 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто активні процеси в розвитку лексики, семантики та словотвору української мови другої половини 1980 - 1990 рр. на матеріалі мови засобів масової інформації. Висвітлено основні поза- та внутрішньомовні чинники, що сприяли інтенсифікації якісних і кількісних змін у словниковому складі національної мови, досліджено головні механізми лексичної номінації, показові для аналізованого періоду. На основі проведених досліджень залучено до наукового обігу широкий масив неопрацьованого й недослідженого лексичного матеріалу. Встановлено, що в контексті динамічних процесів українського лексикону кінця XX ст. центральне місце посідає неологізація. Уточнено традиційне визначення неологізмів, з'ясовано етапи освоєння їх у мові, проаналізовано структурно-семантичну і стилістичну функцію оказіоналізмів у лінгвальній практиці сучасних мас-медіа. Описано найважливіші тематичні групи лексико-семантичних інновацій. На основі лексикографічного та лексико-семантичного аналізу здійснено класифікацію неологізмів та актуалізованих, денотативно-конотативно переорієнтованих і пасивізованих слів. Визначено корпус актуалізованої лексики, семантико-стилістичні особливості соціально переорієнтованих одиниць, розглянуто підгрупи пасивізованих слів. Грунтовно досліджено способи й засоби словотворення, виявлено використання продуктивних словотвірних типів у інноваційних процесах. Проаналізовано явища модифікацій семантичної структури слів, охарактеризовано особливості входження, адаптації та джерела поповнення словника української мови означеного періоду новими іншомовними одиницями.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.С. Сеньків; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано сполучуваність приголосних фонем в українській мові. З'ясовано причини виникнення нових груп приголосних, встановлено інвентар консонантних сполук, що виступають у різних позиціях слова на різних часових зрізах, виявлено частотність кожної консонантної групи. Встановлено закономірності сполучуваності приголосних фонем в українській мові, а також чинники, що накладають певні обмеження на сполучуваність окремих консонантних одиниць. Розкрито особливості реалізації консонантних структур у мовленні. З'ясовано, що характер консонантних груп, що виступають у початковій, інтервокальній і кінцевій позиції слова, значною мірою залежить від його морфемної структури і обумовлений властивою українській мові загальною тенденцією до милозвучності. Проведено розмежування типових дистрибутивних структур, наявних в словах, що формують центр лексичної системи української мови, і нетипових, характерних для новозапозичених загальних і власних назв та рідковживаних лексем. Проаналізовано дистрибуцію приголосних фонем за допомогою методу впорядкованих пар. Визначено множину фонем, здатних розташовуватися після конкретної фонеми або передувати їй. Сполучуваність приголосних фонем у початкових, інтервокальних і кінцевих структурах відображено в окремих таблицях. Надано алфавітний перелік розглянутих дистрибутивних структур.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Б.М. Сокіл; Терноп. держ. пед. ун-т ім. В.Гнатюка. — Т., 1999. — 16 с. — укp.

Аннотация: У дисертації на матеріалі першопублікацій з досліджуваної теми в наукових, громадсько-політичних, науково-популярних журналах, газетах, на матеріалі публікацій документів, творів, листування осіб, дотичних до дискусії, вперше у вітчизняній лінгвістиці окремо монографічно описано суперечки про українську мову як лінгвальний і суспільний феномен, з'ясовується прогрес у вивченні структури та історії української мови у контексті дискусії навколо неї.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / М.І. Навальна; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2002. — 18 с. — укp.

Аннотация: Визначено потенціал дієслів соціально-економічної сфери. Розглянуто співвідношення між питомими українськими та іншомовними дієслівними основами. Сформовано тематичні групи та підгрупи дієслів. Проаналізовано шляхи та засоби їх поповнення новими одиницями. Розмежовано дієслова загального вжитку та дієслова-терміни. Простежено динамічні процеси у семантичній структурі, явища термінологізації та детермінологізації значень дієслів. Запропоновано шляхи та засоби семантичного збагачення тематичних груп дієслів, використовуваних у соціально-економічній сфері.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / А.Г. Ярова; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано дієслівні синоніми, які функціонують у мові художніх творів Івана Багрянова. Розглянуто такі основні поняття як синоніми, синонімічний ряд, відтінок значення, лексичне значення слова, а також внутрішню організацію синонімічного ряду, його межі. Визначено критерії класифікації синонімів. Змодельовано 30 синонімічних рядів, що належать до тематичних груп: інтелектуально-аналітичної діяльності людини, акту мовлення, емоційних станів, вольових процесів та переміщення в просторі. Досліджено особливості семантичної структури синонімів. Встановлено, що основними у структурі даних синонімічних рядів є загальномовні нейтральні синонімічні одиниці. Описано закономірності функціонування дієслівно-іменних словосполучень, різних типів фразем, речень, еквівалентних словам-синонімам у художній системі романів письменника. Охарактеризовано функціонально-стилістичні особливості виявлених синонімічних одиниць. Зазначено, що оказіональним синонімічним одиницям мови художніх творів Івана Багряного властива одноразовість уживання. Проаналізовано найтиповіші лексико-синонімічні заміни в різних редакціях роману "Людина біжить над прірвою". Установлено специфічні риси індивідуального стилю І.Багряного: широке використання синонімічного багатства української мови, пріоритетне використання загальномовних синонімів, активне функіонування фразових синонімічних одиниць, значна кількість оказіональних синонімів.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.С. Білик; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано семантику, структуру, варіативність, особливості функціонування об'єктних, локативних та темпоральних словосполучень східностепових говірок Донеччини. Встановлено типи дієслівних сполучень з іменним компонентом та їх формальними та семантичними ознаками. Визначено локалізацію різних типів дієслівно-іменних конструкцій у говірках досліджуваного діалектного масиву та подано характеристику їх просторової поведінки. Доведено, що до ознак, які забезпечують єдність українських східностепових говірок з іншими говорами південно-східного наріччя на синтаксичному рівні, належать побудовані за типовими для багатьох українських говірок моделями структури з локативними, темпоральними та об'єктивними відношеннями. Відзначено, що кожна з моделей має діалектоспецифічні вияви, особливості яких визначаються лексико-семантичним набором головних компонентів та їх поширювачів, відтінками семантичних відношень між елементами словосполучення, засобами та показниками граматичного зв'язку між ними. Відзначено, що діалектні особливості прийменникових структур простежуються переважно в сфері синтаксичних функцій непрямих відмінків. Розглянуто рівень продуктивності моделей дієслівних словосполучень з іменним компонентом, значну увагу приділено особливостям функціонування дублетних утворювань у новостворених говірках.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01; 10.02.15 / Б.М. Ажнюк; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 1999. — 38 с. — укp.

Аннотация: Досліджуються еволюційні процеси в етномовній свідомості емігрантів і їхніх нащадків у країнах поселення, проблеми мови й національної ідентичності, особливості мовної поведінки й мовної свідомості українців діаспори. Пропонуються кількісні і якісні оцінки дифузних явищ у двомовному середовищі. Вводиться в науковий обіг широкий масив соціолінгвістичного польового матеріалу, що представляє різні вікові групи та покоління діаспори. У контексті соціолінгвістичних еволюційних процесів подано різнобічний аналіз правописних тенденцій; пропонується новий погляд на використання цієї частини мовного досвіду діаспори у виробленні загальнонаціональних орфографічних норм, насамперед, при адаптації новітніх іншомовних запозичень, а також дається соціолінгвістичний прогноз розвитку мовної ситуації в українській діаспорі та подальших взаємин мовної практики українців зарубіжжя з нормами етнічного материка.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.Є. Кіс; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Визначено й умотивовано місце метафори в сучасних семасіологічних, ономасіологічних і лінгвокогнітивних дослідженнях мовних явищ. Встановлено, що еволюцію художньої метафори представлено діахронічними змінами засобів її мовного вираження та потенційною відкритістю метафоричної моделі на синхронічному рівні функціонування мови. Висвітлено механізм появи метафоричного значення слова в архаїчній мовній картині світу. Виділено базові метафори, засвідчені найдавнішими писемними джерелами. Окреслено типологічні риси української метафори. Відзначено, що особливості національно-мовного сприйняття довкілля знаходять своє відображення у культурологічних метафорах. Впроваджено поняття метафоричної парадигми як наслідок еволюції базової метафори та спосіб становлення образної системи та лексичного складу української мови.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.В. Мілєва; Луган. нац. пед. ун-т ім. Т.Шевченка. — Луганськ, 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено характер відбиття ареальними фразеологічними одиницями об'єктивної дійсності, установлено роль соціального, психічного та лінгвістичного чинників у формуванні евфемістичних і дисфемістичних стійких виразів. З'ясовано різницю між говірковими евфімізмами й дисфемізмами, указано на основні фактори, що їх диференціюють, а також визначають розмитість межі. Визначено способи творення евфімістичних і дисфемістичних фразеологічних замінників, роль окремих компонентів у формуванні евфемістичного й дисфемістичного нашарувань. З'ясовано основні ознаки давнього та сучасного табу. Проаналізовано явища, які можуть повторно лінгвізуватися "позитивними" чи "негативними" асоціатами: смерть, інтимні стосунки й подружнє життя, фізіологічні процеси людини, її пороки й вчинки, негативні риси, інтелектуальні здібності. Розглянуто зв'язок евфімістичних і дисфемістичних надслівних ареалізмів у межах одного фразеосемантичного поля.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01; 10.02.02 / А.А Лучик; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2001. — 34 с. — укp.

Аннотация: Досліджено типологічне зіставлення еквівалентів слова (ЕС) української та російської мов. Розроблено та застосовано методику, що враховує особливості форми вираження та внутрішньої організації зазначених мовних елементів і дозволяє виявити статус, місце та причини появи прислівникових та інших класів ЕС у системах порівнених мов. Встановлено закономірності формування прислівникових еквівалентів і проаналізовано властивості їх форми вираження та внутрішньої організації. Виявлено типові явища та визначено тенденції їх розвитку. Розкрито лінгвистичну суть розглянутих морфологізованих одиниць, що є ознакою динаміки лексико-граматичної системи. За результатами опису зовнішньої та внутрішньої форм прислівникових еквівалентів запропоновано шляхи набування статусу морфологізованих одиниць іншими знаковими структурами перехідного характеру в українській і російській мовах.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / А.О. Найрулін; Луган. нац. пед. ун-т ім. Т.Шевченка. — Луганськ, 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено особливості конотації епістолярної спадщини М.М.Коцюбинського в прагмалінгвістичному та культурологічному аспектах. Установлено, що конотація є універсальною текстово-семантичною категорією, яка реалізується в опозиціях позитивна/негативна. З'ясовано, що епістолярний текст характеризується такими диференційними ознаками: емоційність, експресивність, оцінність, які апелюють до дослідження конотативних особливостей у ньому. Виявлено, що в епістолярію письменника переважають позитивні культурні конотації, які можуть виступати в комплексі з ситуативно-психологічними. До позитивних віднесено також власне мовні конотації. З'ясовано, що серед негативних домінують ситуативно-психологічні, меншою мірою представлені культурні конотації ідеологічності й патріархальності. Визначено, що в епістолярному стилі найбільшої конотації зазнають формули-звернення, привітання, побажання, прохання та підпису, постскриптуми, у яких переважають позитивні конотації.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.Ф. Щербачук; Дніпропетр. держ. ун-т. — Д., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено складний механізм функціонування фразеологічних одиниць (ФО) у художніх текстах. Розглянуто специфіку художнього тексту та своєрідність індивідуально-авторського стилю О.Гончара на фразеологічному рівні. Проаналізовано узуальні й оказіональні ФО в аспекті контекстуальної реалізації. На матеріалі творів О.Гончара запропоновано класифікацію основних способів використання загальномовної та індивідуально-авторської фразеології в художніх текстах, удосконалено принципи укладання словника фразеовживань.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / М.П. Брус; Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано словотвірну й лексико-семантичну структури загальних жіночих особових назв в українській мові XVI - XVII ст. Досліджено, що апелятиви на позначення жінок утворювалися в українській мові зазначеного періоду за допомогою суфіксального, префіксального, префіксально-суфіксального, флексійного способів словотворення, словоскладання та субстантивації. У процесі деривації вони реалізують здебільшого модифікаційні словотвірні значення, рідко мутаційні значення. Творення жіночих дериватів супроводжується морфонологічними явищами, які мають переважно комплексний характер, що виявляється в одночасному прояві кількох змін. Охарактеризовано лексико-семантичні підгрупи загальних жіночих особових назв, їх семну структуру, семантичні відношення синонімії, гіпонімії й антонімії між фемінітивами. Проведено порівняльний аналіз загальних жіночих особових назв української мови XVI - XVII ст. і сучасної української мови. Відзначено зміни, які відбулися у словотвірній та лексичній підсистемах фемінітивів української мови XVI - XVII ст. на сучасному етапі.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.І. Чернишова; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2003. — 18 с. — укp.

Аннотация: Досліджено предметні імена у системі семантико-парадигматичних зв'язках з метою встановлення їх диференційних, класифікаційних ознак та особливостей функціонального навантаження у реченнєвій структурі наукового тексту будівельної тематики. Вперше на підставі системного та комплексного аналізу атрибутивного оточення предметних субстантів визначено спектр якісно-кваліфікаційних можливостей спеціалізованих і неспеціалізованих атрибутивних елементів у структурі формально неелементарного простого речення, з'ясовано структурно-семантичні особливості якісної кваліфікації предметних субстантів предикативними частинами. Акцентовано увагу на виявленні функціонально-жанрових особливостей наукових текстів будівельної тематики.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.О. Попова; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2002. — 17 с. — укp.

Аннотация: Приплив значної кількості нових запозичень з англійської мови зумовлено посиленням міждержавних і міжмовних контактів у результаті суспільно-економічних перетворень в Україні. Автором встановлено місце нових запозичень у лексико-семантичній системі сучасної української мови з урахуванням сфери їх поширення. Здійснено лексико-семантичний аналіз новітніх англіцизмів.У роботі показано зростання кількості нових запозичених слів та актуалізація тих, що перебували на периферії лексичного складу. Визначено функціональні сфери української мови, що поповнюються новими запозиченнями з англійської мови, а також ті,де актуалізуються слова, що були обмежені у вживанні і нині втратили ідеологічні семи.Також подано історичні довідки про час входження окремих груп слів в українську мову, їх функціонування та лексичне освоєння.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.Г. Рогожа; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2005. — 24 с.: рис. — укp.

Аннотация: Розкрито суть поняття вольової модальності (ВМ) у сучасному офіційно-діловому контексті, визначено засоби реалізації модальності з урахуванням лексичних, морфологічних, реченнєвих параметрів законодавчих документів. Виділено тип реальної ВМ, який передбачає вираження у ствердній формі реальності предикативних відношень, повідомлення про які не супроводжуються суб'єктивної оцінкою з боку мовця. Наведено уявлення мовця про об'єктивну дійсність з можливим правом вибору відповідної ситуації, зумовленої волевиявленням суб'єкта дії. Здійснено структурний та композиційний аналіз речень, текстів кодексів в аспекті їх модальної організації та комунікативного завдання.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.О. Меркулова; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: На матеріалі української мови здійснено аналіз засобів вираження тема-рематичного поділу висловлень. Обгрунтовано теоретичні засади вивчення актуального членування висловлення, здійснено розмежування понять мова та мовлення, речення та висловлення, запропоновано класифікацію темо- та ремоідентифікаторів за формальними та семантичними критеріями. Встановлено ієрархію впливу ремоідентифікаторів на комунікативну структуру висловлення, з'ясовано їх лексичне наповнення, синтаксичне навантаження, позиційність, залежність від комунікативних реєстрів та типів висловлень. Виявлено частотність уживання різних типів ремоідентифікаторів у структурі українського висловлення та описано особливості функціонування їх певних варіантів з урахуванням позиції, додаткового значення, впливу на тема-рематичний поділ, інтонації та комунікативної мети. Особливу увагу приділено вивченню актуального членування в аспектах прагматики, нейро- та комп'ютерної лінгвістики, а також у зв'язку з категоріями пресупозиції та інтенціональності.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / П.Б. Ткач; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Здійснено системний аналіз висловлень зі значенням преференційності з урахуванням їх структурно-граматичних, лексико-семантичних і комунікативно-прагматичних особливостей. З'ясовано, що преференційність є специфічним змістовим ставленням, яке формується на основі значення операціональної порівняльної оцінки й надає висловленню іллокутивної сили. Доведено, що найбільш адекватною формою вираження значення преференційності в українській мові є складне речення, оскільки його поліпредикативна структура більшою мірою відповідає поліпропозитивному змісту преференційних висловлень. Зроблено висновок, що реченням зі значенням преференційності властиві специфічні ознаки - формальні, формально-семантичні та власне семантичні. Установлено, що значення преференційності формується у своєрідно організованих конструкціях, які функціонують як різноманітні мовленнєві дії: репрезентативи, директиви, експресиви, комісиви.