Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.І. Пітель; Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франків., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено соціально-семантичні особливості незакінчених речень як своєрідних синтаксичних конструкцій, що характеризуються семантичною, структурною та інтонаційною незавершеністю. Запропоновано комплексний системний опис таких даних синтаксичних одиниць, визначено їх основні ознаки у порівнянні з іншими типами простих і складних речень, а також здійснено функціонально-семантичну класифікацію. Синтаксичну природу явища незавершеності синтаксичних конструкцій витлумачено з урахуванням найновіших досягнень українського та зарубіжного мовознавства. На матеріалі сучасної української літературної мови проаналізовано формально-синтаксичні, семантичні та комунікативні особливості незакінчених речень.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.А. Бронікова; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2004. — 17 с. — укp.

Аннотация: Вивчено семантику, структуру та систему функцій функціонально-семантичного поля (ФСП) квантитативності в сучасній українській мові та з'ясовано особливості реалізації квантитативних функцій у категорійних ситуаціях з використанням текстів правових документів незалежної України. Проаналізовано різнорівневі засоби експлікації квантитативності, установлено параметри вираження реальної кількості через поняттєву категорію кількості, визначено ступені активності квантитативних функцій у конкретних категорійних ситуаціях та їх взаємдію з іншими функціями й ФСП, функціонально-стильову неоднорідність засобів квантитативності. Одержано дані про співвідношення семантики квантитативних функцій та їх поширеність у тексті.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.П. Шаповалова; Дніпропетр. держ. ун-т. — Д., 1998. — 16 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено проблемі функціонально-семантичного статусу порівняльних конструкцій у сучасній українській мові. У роботі вперше в українському мовознавстві на широкому фактичному матеріалі досліджується механізм реалізації порівняльного змісту в українській мові. Дослідження грунтується на понятті функціонально-семантичної категорії порівняння.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.Ю. Алтицева; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено функціональні та семантичні параметри іменників з неповною числовою парадигмою в сучасній українській мові. З'ясовано механізм взаємодії лексичної та граматичної семантики в іменниках різних лексико-семантичних розрядів (singularia tantum і pluralia tantum). Установлено первинні та вторинні функції категорії числа з урахуванням віртуальних і контекстуальних репрезентацій семантики кількісності. У словниковій формі виявляються первинні функції: словозмінна (спрямована на формально-структурну організацію слова та його зв'язків у синтаксичній побудові речення) і сигніфікативна (поєднана з категоріальною віднесеністю денотата в реальному світі. Показано, що вторинна функція класифікаційна - спрямована на розподіл іменників за парадигмами (повною та неповною), словотвірна функція категорії числа взаємодіє в процесах номінацій і в утворенні лексико-семантичних варіантів слова.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Г.М. Дядюра; Ін-т укр. мови НАН України. — К., 2001. — 22 с. — укp.

Аннотация: Досліджено функціональні параметри образності: параметр когнітивного зв'язку, комунікативний і діяльнісний параметри, параметр стилістичного розмежування тексту та параметр індивідуального стилю. Доповнено класифікацію образних засобів, зокрема, вперше, описано таке мовне явище, як безаналогічні метафори. На підставі аналізу образних компонентів у сучасних природничих і технічних текстах показано, що гносеологічний образ, створений шляхом зіставлення пізнавальних понять з пізнаними, відображає сукупність асоціативних зв'язків між елементами когнітивної моделі. Виявлено, що образні елементи наукового стилю зумовлюють утворення образного контексту. Експериментально доведено, що сприймання мовної одиниці як образу або не-образу залежить від мовців та особливостей перебігу комунікативного процесу.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Г.В. Волчанська; Кіровоград. держ. пед. ун-т ім. В.Вінниченка. — Кіровоград, 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено власне-анафоричні та катафоричні функції займенникових слів. На підставі класифікації ланцюгових зв'язків визначено схеми зв'язку речень у структурі тексту. Розглянуто типи мовлення, у яких переважає певний зв'язок. Зважаючи на те, що прономінативні слова завжди входять до складу бі- або поліконектора, зазначено, що за умови, якщо змістовий компонент конектора репрезентовано словом, частиною речення, окремим реченням або відрізком тексту, є підстави для визначення функціонального навантаження кожної групи прономінативних слів. З'ясовано функції займенникових слів у структурі теми й реми як категорій зв'язного тексту. З'ясовано основні схеми актуального членування.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.А. Василенко; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2000. — 18 с. — укp.

Аннотация: Дослідження присвячено висвітленню одного з аспектів поетичного мовлення І.Муратова - художнього використання синонімів і антонімів у поетичних текстах. Визначено високу насиченість поезій І.Муратова синонімами й антонімами, вжитими в різній стилістичній функції, констатується зв'язок стилістичних особливостей синонімів і антонімів з їх властивостями в мовній системі й індивідуальною картиною світу поета. Розглянуто механізми виникнення художньо-образного тексту. Розкрито характерні риси ідіостилю поета: концентрація синонімічних і антонімічних рядів, уживання контекстуальних синонімів та антонімів, використання синонімічно-антонімічних блоків.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.В. Деркач; Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України. — К., 1999. — 16 с. — укp.

Аннотация: У роботі досліджується літературознавча, фольклористична та лінгвістична термінологія статей, розвідок і листування М.П.Драгоманова 70-90-x років XIX ст. Виокремлюються тематичні групи, лексико-генетичні та структурні типи названих термінологічних розрядів. Аналіз метамови вченого здійснюється із врахуванням лексичної та морфологічної динаміки української літературної мови у другій половині XIX ст.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Б.Р. Стецюк; Запоріз. держ. ун-т. — Запоріжжя, 1999. — 19 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена дослідженню юридичної лексики кримінально-процесуального права періоду Козацько-Гетьманської держави. У межах виявлених тематичних груп з'ясовано семантику, джерела походження, умови та шляхи формування юридичних лексем. Проаналізовано словотвірну структуру лексичних одиниць. Простежено розвиток юридичної лексики кримінально-процесуального права в наступні періоди її функціонування та визначено її роль у становленні терміносистеми права сучасної української мови. До роботи додається покажчик юридичної лексики кримінально-процесуального права періоду Гетьманщини.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / М.Б. Вербенєц; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філології. — К., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено комплексний типологічний аналіз юридичної терміносистеми української мови у контексті термінотворчих процесів сучасного світу, зокрема в польській мові. Досліджено шляхи становлення та розвитку національної юридичної термінології, її системні параметри, словотвірні особливості та потенціал, проаналізовано сучасні методи й типові моделі термінотворення та продуктивні лексико-семантичні процеси у даній сфері. Аргументовано взаємозалежність екстра- й інтралінгвальних факторів у формуванні особливостей терміносистеми національної мови в контексті розвитку субмови права інших народів. Вперше в науковий обіг введено фактологію з історії становлення української юридичної термінології, зокрема польсько-литовської доби. Розроблено принципи та методи укладання словника юридичної термінології філологічного типу, що відповідає сучасним комунікативним потребам.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.В. Богатько; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2005. — 24 с. — укp.

Аннотация: Досліджено стилістично-виражальний потенціал неповних речень в українському газетному мовленні кінця XX - початку XXI ст. Розмежовано власне-неповні, неповні еліптичні та неповні приєднувальні речення як окремі типи неповних конструкцій, породжених еліпсисом, з'ясовано їх структурні та семантичні особливості. Проаналізовано параметри вживання в газетних текстах власне-неповних речень, висвітлено їх експресивно-оцінні потенції у ролі газетних заголовків. Показано специфіку приєднувальних речень у системі синтаксичних засобів експресивного газетного мовлення, виявлено їх синтаксичні зв'язки та семантичні відношення з основним реченням.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.І. Конюхова; Львівський держ. ун-т ім. Івана Франка. — Л., 1999.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / С.А. Січкар; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Ін-т філол.. — К., 2003. — 19 с. — укp.

Аннотация: З'ясовано та проаналізовано теоретичний і практичний аспекти кодифікації мовних одиниць Шевченкової творчої спадщини на матеріалі словників української мови. Досліджено кодифіковані елементи мови як категорії літературної мови та стилістики, визначено статус діалектних та просторічних елементів у лексичній системі сучасної української літературної мови. На прикладі конкретних мовних фактів висвітлено роль мовотворчості Т.Шевченка у процесі нормалізації лексико-семантичної системи української літературної мови; з'ясовано семантико-стилістичне навантаження вживаних письменником слів, простежено динамічність лексичних норм української літературної мови. Охарактеризовано хронологічно марковану лексику, виділено розряди архаїзмів та історизмів, їх типи, з'ясовано етимологію та лексикографічне відображення названих лексичних одиниць. Розглянуто діалектні слова, їх варіанти і значення у мові Т.Шевченка. Кожне слово прокоментовано в історико-географічному аспекті. Виділено тематичні групи просторічної лексики, зафіксованої в творах Т.Шевченка, проаналізовано способи та типи її деривації у порівнянні з літературною мовою.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.С. Переломова; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2002. — 18 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено принципи естетичного освоєння дійсності Валерієм Шевчуком, здійснено аналіз слів-символів у текстах художніх творів письменника як ключових у визначенні ідейно-естетичного символу. Розглянуто мовно-експресивні засоби портретного зображення. Описано співвідношення стилістично-нейтральної та маркованої лексики, зокрема розкрито функції книжної лексики, діалектики та розмовно-протирічних елементів. Досліджено особливості індивідуального словотворення. Розглянуто мовний портрет відомого представника сучасної української філософсько-інтелектуальної прози В.Шевчука, виявлено закономірності формування його ідіостилю.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.М. Черевченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філології. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено стильову модель поетичної мовотворчості Ю.Клена у контексті її взаємозв'язків з відповідними художньо-філософськими традиціями світової літератури. З'ясовано її стилетвірні чинники, зокрема процеси формування макро- та мікрообразів, смислової багатоплановості поетичного тексту, шляхів його інтелектуалізації, а також індивідуальну інтерпретацію поетом ідейно-стильової парадигми творчої манери київських неокласиків. Розглянуто мовностильові засоби інтелектуалізації поетичного мовлення митця, найбільш виразними з яких є мовні одиниці етноміфологічного, культурологічного, історіософського, філософського характеру. Зауважено, що лексична система характеризується використанням груп лексики, різних за походженням (народнорозмовна, старослов'янська, діалектна, просторічна, запозичена), тривалістю перебування та місцем у мовній системі (архаїчна, індивідуально-авторська, історично та культурно маркована). Відзначено, що новітні тенденції розвитку модерністичної літератури зумовлюють естетичне використання фонетичних засобів. Поет, зокрема, вдається до прийому семантизації близькозвучних слів. Зазначено щодо стилістичної увиразненості синтаксичної структури творів Ю.Клена, яка характеризується тенденцією до її ускладнення.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Я.В. Галас; Ужгород. нац. ун-т. — Ужгород, 2001. — 17 с. — укp.

Аннотация: Досліджено лексикографічні праці, створені у Закарпатті в ХІХ - першій половині ХХ ст. Проаналізовано сім словників: "Русько-мадярський словарь" Л.Чопея (Будапешт, 1883), "Русско-мадъярскій словарь" О.Митрака (Ужгород, 1881), "Мадъярско-русскій словарь" О.Митрака (Ужгород, 1922), "Мадярсько-руський словарь" Е.Бокшая, Ю.Ревая та М.Бращайка (Ужгород, 1926), "Старославянскій-оугорскій-русскій-нъмецкій словарь къ священному писанію" Е.Кубека (Ужгород, 1906), "Латинсько-руський и русько-латинський словарь для низших клас гимназій" К.Заклинського (Ужгород, 1926), "Русько-мадярська терминологія для школьного и приватного уживання" О.Маркуша, Е.Фотула та Ю.Ревая (Ужгород, 1923). На підставі аналізу зроблено висновок: незважаючи на те, що Закарпаття протягом століть було відірване від решти українських територій, лексикографічний процес, що розвивався тут, є частиною загальноукраїнського лексикографічного процесу.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / Г.Л. Аркушин; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2005. — 44 с. — укp.

Аннотация: На підставі вивчення значного обсягу діалектного матеріалу наведено детальний опис словотворення іменних частин мови - іменника, прикметника, числівника та займенника. Виділено основні види словотворчого афікса та його варіанти, зумовлені фонетичними особливостями говірок. Запропоновано класифікацію словотвірних типів іменників і прикметників, виявлено деривати з рідковживаними афіксами та уніфіксами, а також оказіональні утворення. Відзначено значну відкритість і вільність діалектного словотворення, а також великий ступінь варіативності. Розроблено й апробовано методику аналізу говіркового словотворення, яку рекомендовано використовувати у процесі дослідження інших українських діалектів.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Ф. Тилик; Запоріз. нац. ун-т. — Запоріжжя, 2006. — 19 с. — укp.

Аннотация: Розкрито механізми розвитку й особливості формування дериваційного значення подібності у підсистемі афіксального словотворення іменника сучасної української мови. З'ясовано лінгвальну природу імен зі згаданими значеннями. Теоретично обгрунтовано ідею розвитку на базі демінутивізації нової словотвірної функції зменшено-пестливих форматів унаслідок їх переосмислення - брати участь у творенні похідних з семантикою схожості. Визначено словотвірну структуру таких іменників, виявлено склад афіксів, що беруть участь у творенні дериватів зі значенням подібності, ступінь їх продуктивності, функціонально-семантичну диференціацію. Установлено джерела номінації, сфери функціонування дериватів, утворених на основі подібності. З'ясовано принципи мотивації похідних. Розкрито тенденції розвитку афіксальної підсистеми іменників з семантикою схожості.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Г.П. Бикова; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 1999. — 15 с. — укp.

Аннотация: Досліджуються особливості мови Володимира Самійленка в єдності світоглядних і конкретно-мовних категорій. Розглянуто різнорівневі мовні засоби (стилістичні групи лексики, морфологічні особливості, авторське словотворення, синтаксичні риси), а також проаналізовано засоби гумору і сатири як специфічну особливість сатиричних і гумористичних творів письменника.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.О. Жижома; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2003. — 18 с. — укp.

Аннотация: Здійснено словотвірний аналіз авторських поетичних інновацій з eрахуванням їх частиномовної належності. Визначено структурно-семантичні зв'язки та відношення між оказіональним словом і його твірною основою. Проаналізовано вплив індивідуального словотвору на розвиток образної системи поезії, розглянуто перспективи творення нових номінативних одиниць за певними словотвірними типами. Визначено особливості функціонування оказіональних слів у поетичному дискурсі. Висвітлено номінативну, стилістичну, експресивну, поетичну і текстотвірну функції авторських новотворів у сучасному віршованому мовленні.