Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / М.В. Дмитрук; Запоріз. держ. ун-т. — Запоріжжя, 2001. — 21 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано українську ветеринарну лексику, розглянуту в аспекті її формування, функціонування та структурно-системних зв'язків. Даний комплексний підхід дає можливість поставити питання про специфіку термінів як лексичних одиниць, дослідити ветеринарну термінологію як систему. Проаналізовано походження, системні зв'язки українських ветеринарних термінів. Розглянуто українську ветеринарну лексику у семасіологічному, функціональному і дериваційному аспектах. Досліджено та виявлено семантичні та словотвірні особливості термінів ветеринарної медицини, запропоновано аспекти удосконалення сучасної української наукової термінології ветеринарної медицини й обгрунтовано основні шляхи її стандартизації.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.В. Овсейчик; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філології. — К., 2006. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено українську екологічну термінологію. Розглянуто особливості її семантичної та структурної організації. Виявлено специфіку дериваційних процесів. Визначено продуктивні структурні типи екологічних термінів і спеціалізацію їх словотвірних формантів. Проаналізовано закономірності формування даної термінології та виявлено шляхи та джерела поповнення аналізованої української галузевої терміносистеми. На підставі проведеного аналізу української екологічної термінології здійснено пояснення системної організації не тільки екологічних терміноодиниць, але й термінології в цілому, специфіки формування та розвитку екологічної терміносистеми, визначено різні типи взаємозв'язків терміноодиниць в її межах.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.В. Місник; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто питання мовного статусу медико-клінічного терміна, визначено його знакову специфіку. Проаналізовано шляхи формування системи клінічної термінології, встановлено джерела її поповнення. Досліджено засоби термінотворення, наведено головні словотворні моделі, статус та семантичні характеристики формантів - складників терміна. Проаналізовано закономірності формування та розвитку клінічної термінології. Розроблено рекомендації щодо унормування даної термінології та здійснено спробу їх практичної реалізації.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.А. Цимбал; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто лексико-семантичну структуру сучасної української термінології органічної хімії, а також процеси її формування та розвитку. Визначено концептуальне поле термінології органічної хімії та засоби його репрезентації в українській мові. Досліджено особливості номінації наукових понять органічної хімії в українській мові, тенденції використання способів і засобів термінотворення. Висвітлено особливості стану термінології органічної хімії в аспекті лексичної парадигматики (синонімію, антонімію) на сучасному етапі розвитку терміносистеми.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.В. Пуряєва; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено українську церковно-обрядову термінологію в діахронічному аспекті з урахуванням норми спеціального спілкування та, зокрема, терміновикористання в галузі церковного обряду, визнану провідним фактором розвитку даної термінолоії. З цією метою встановлено ознаки церковно-комунікативної норми, простежено її модифікації протягом ХІ - ХХ ст. та відображення цих процесів в українській церковно-обрядовій термінології.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.З. Булик-Верхола; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено основні періоди розвитку української музичної термінології, провідні тенденції термінотворення на кожному з досліджуваних історичних етапів. Розглянуто особливості лексико-семантичної та структурної організації української музичної термінології. Проаналізовано джерела поповнення музичної термінології, описано способи і засоби термінної деривації, визначено словотвірні моделі музичних термінів.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Ю.І. Кохан; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2003. — 19 с. — укp.

Аннотация: На підставі матеріалу прози О.Гончара та П.Загребельного проведено різноаспектне дослідження фразеологічного стану творів художньої літератури, зважаючи на його вплив у формуванні індивідуально-авторського стилю. З'ясовано, якими чинниками зумовлюється добір письменником фразеологічного матеріалу і як у даному доборі виявляються риси зазначеного стилю. Розглянуто вплив на формування ідіостилю мовної традиції, тематики та проблематики твору, світосприйняття автора, ідеологічної системи, а також суб'єктивних авторських симпатій. Досліджено функціонально-стилістичне навантаження фразеологічних одиниць (ФО) як репрезентат особливостей творчої манери письменника. Проаналізовано текстотвірну функцію фразеологізмів, їх роль у створенні повного стилістичного забарвлення твору та його частин. Детально охарактеризовано вплив трансформації ФО й індивідуально-авторського фразоутворення на формування ідіостилю письменника.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.Д. Коваленко; Ін-т укр. мови НАН України. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено ідеографічний опис фразем західноподільських говірок на позначення явищ, ознак та процесів, пов'язаних з життям та діяльністю людини. Виділено структурно-семантичні та семантичні моделі, в яких простежено особливості варіювань фразем у говірковому мовленні. Відзначено активність побутування одиниць для лінгвілізації трагічних подій, негативних рис характеру, гострих переживань людини. На підставі зіставно-типологічного аналізу фразем говірок Західного Поділля та інших районів України виділено тотожні одиниці та регіоналізми, а також одиниці, які мають полісемічні та омонімічні зв'язки. На основі структурно-семантичних моделей визначено різні типи відношень між фраземами українського діалектного континууму, що свідчить про розгалужену систему синонімії та варіативності у фраземіці.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.В. Щербакова; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2002. — 18 с. — укp.

Аннотация: Досліджено фразеологізми української мови, об'єднані за ознакою наявності компонента-назви людини в лексичному наповненні. Вперше застосовано комплексний підхід до вивчення значного угруповання цих фразеологічних одиниць (ФО), яких близько 280 з урахуванням структурно-семантичного, лінгвокультурологічного, ідеографічного аспектів. Визначено кількісний та якісний склад номенів людини в лексичному наповненні ФО, частоту їх вживання, умови закріплення будь-якого слова-компонента в лексичному наповненні фразеологізмів. Розглянуто фактори, що зумовлюють напрямки мотивації цілісного фразеологічного значення. Виявлено роль компонента-назви людини та дистрибутивного оточення в формуванні семантики ФО та концентрації внутрішньої форми фразеологічних одиниць. Досліджено системні відношення синонімії, антонімії в межах фразеосемантичних груп, фразеосинонімічних рядів, гіперсинонімічних об'єднань. Здійснено системний аналіз семантичної структури фразеологічних серій, які групуються навколо назв людини. Визначено роль позамовної лінгвокультурологічної інформації у формуванні семантики фразеологізмів з компонентом-назвою людини в лексичному напрямку.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.М. Каракуця; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2002.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.Ф. Грозян; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2003. — 20 с.: рис. — укp.

Аннотация: Досліджено корпус фразеологічних одиниць (ФО) української мови на позначення поведінки людини. Зазначено, що комплексне застосування ідеографічного та аксіологічного аспектів дозволило одержати нові результати щодо семантичної організації даного шару ФО, місця фразеологічної мікросистеми "поведінка людини" в структурі фразеологічної системи української мови. Використано досягнення сучасної психологічної, сексологічної, суїцидологічної наук, експериментальної психосемантики, деяких даних теорій, висновків етно- та нейропсихолінгвістичної галузей лінгвістики. У ідеографічному аспекті охарактеризовано їх тематичні поля - "агресивна поведінка людини", "девіантна поведінка людини", "просоціальна поведінка людини", "сексуальна поведінка людини". Визначено домінуючі типи структурно-граматичних моделей ФО. Розглянуто питання, пов'язані із типологією аксіологічно орієнтованих ФО. Запропоновано психосемантичний підхід щодо дослідження їх позитивного та негативного оцінювання значень. На основі психолінгвістичного аналізу показано зв'язок фразеологізмів із національним менталітетом.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.В. Романюк; Запоріз. держ. ун-т. — Запоріжжя, 2002. — 17 с. — укp.

Аннотация: Досліджено фразеологічну систему верхньонаддністрянських говірок південно-західного наріччя української мови на одному із хронологічних відрізків - останніх років ХІХ - ХХ ст. Визначено основні особливості говіркових фразеологічних одиниць (ФО), причини і способи їх структурних і семантичних трансформацій у живому (усному) та в писемному (художньому) мовленні. Виділено способи модифікації зовнішньої форми стійких виразів: субституція, редукція, розширення структури ФО, натяк і контамінація, а також дві групи фразеологізмів залежно від характеру їх семантичної трансформації: ФО, значення яких звузилося або змінилося; ФО із розширеною внутрішньою формою.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Л. Плетнєва; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: До наукового обігу залучено значний фактичний матеріал та вперше в українській фразеології комплексно досліджено фразеологічний склад говірок центральної Слобожанщини. З'ясовано особливості семантики та структури фразеологізмів, виявлено та проаналізовано характерні структурно-семантичні моделі фразеологічних одиниць. Визначено особливості мотивації діалектних фразеологізмів з урахуванням духовної культури діалектоносіїв. Висвітлено взаємозв'язок окремих фразеологізмів з давніми віруваннями, традиціями, обрядами українців.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / М.Я. Олійник; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Здійснено ідеографічний опис фразеологічної системи гуцульських говірок. Виявлено парадигматичні, синтагматичні, внутрішньофразеологічні та фразеотворчі типи відношень. Описано антропоцентричний характер фразеологічної системи, розкрито складний і динамічний взаємозв'язок лінгвальних й екстралінгвальних чинників. Висвітлено закономірності фразеологічного наповнення ідеографічних груп у гуцульських говірках. Відзначено активність фразеологічних одиниць (ФО), що характеризують негативні риси, трагічні події, табуйовані поняття. У межах семантичних рядів виділено структурно-семантичні й семантичні моделі з більшим та меншим ступенем продуктивності, які засвідчують особливості мотивації внутрішньої форми ФО, репрезентують варіативність компонентного складу в межах досліджуваного діалектного обширу.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Г.Ф. Ступінська; Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Запропоновано цілісний опис фразеології лемківського говору української мови. Джерелами опису стали власні польові записи, діалектні словники та фольклорно-етнографічні публікації. На основі грунтовного аналізу фактичного матеріалу (картотека складає 5000 одиниць) з'ясовано акцентуаційні, фонетичні та лексико-граматичні діалектні ознаки лемківських фразеологізмів, описано характерні риси лемківських фразеологізмів як номінативних та комунікативних одиниць мови. Простежено семантико-граматичні особливості фразеологізмів, що складають ядро лемківської фразеології у цілому. Виявлено особливості організації фразеологічних одиниць (ФО) у окремих лексико-семантичних групах різного ступеня ієрархії. Укладено тлумачний словник малозрозумілих компонентів окремих ФО.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / М.С. Скаб; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2002. — 34 с. — укp.

Аннотация: Комплексно досліджено мовні засоби, що використовуються для зв'язування, підтримання та регулювання мовленнєвого контакту. Обгрунтовано наявність у мові специфічної функціональної сфери апеляції, що являє собою семантико-граматичний комплекс, який складають змістові частини - предикатна та предметна. На підставі вивчення випадків апеляції у різних за комунікативною метою типах висловлень української мови побудовано типологію цих проявів та окреслено коло основних репрезентантів апеляції. Предикатна частина змісту апеляції реалізується синтетичними формами наказового способу дієслова, предметна частина - формами кличного відмінка іменників. Аргументовано наявність форм кличного відмінка у парадигмі не лише власне іменника, а також прикметника, займенникових іменника та прикметника 2-ї особи. Показано, що семантико-синтаксичну структуру комплексів апеляції формують дві синтаксеми - імперативна (виражає предикатну частину змісту) та вокативна (виражає предметну частину змісту); елементи апеляції займають формально-синтаксичні позиції: присудка, головного члена односкладного речення, вставного елемента з предикатним значенням, підмета в реченні з присудком, вираженим дієслівною формою, головного члена вокативного речення, вставного ядерного компонента у конструкції представлення, головного члена приставного вокативного речення, опосередкованого другорядного, який ідентифікує апеляцію, члена речення у разі розташування вокативної форми у постпозиції відносно займенникового слова 2-ї особи у прямому відмінку, опосередкованого другорядного ідентифікуючого апеляцію члена речення у разі розташування вокативної форми у постпозиції відносно займенникового слова 2-ї особи в непрямих відмінках. Парадигму речень апеляції складають 18 типів двоскладних та 3 типи односкладних речень. Вибір мовцем того чи іншого засобу вираження апеляції визначається системою прагматичних і стилістичних чинників. Запропоновано новий спосіб представлення граматичної системи української мови, що полягає у вирізненні в її складі паралельних структур (морфологічних та синтаксичних підкатегорій) апеляції та репрезентації.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Наталя Борисівна Іваницька; НАН України, Інститут української мови. — К., 2000.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.В. Орєхов; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Виконано аналіз актуального членування (АЧ) прислівних складнопідрядних речень (СР). Розглянуто історію вивчення АЧ речення, проаналізовано погляди щодо природи АЧ і його статусу в лінгвістичній системі, охарактеризовано співвідношення актуального та граматичного членування речення, граматичної та комунікативної розчленованості СР. Розкрито суть основних понять АЧ речень, зокрема, "теми"/"реми", "дане"/"нове", "відоме"/"невідоме". Проаналізовано комунікативну будову прислівних СР з лексично вираженою та лексично невираженою темою, у складі кожного з даних типів речень виділено найпоширеніші структурно-семантичні типи, описано особливості розгортання ярусної структури їх АЧ.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.В. Парасюк; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: На підставі функціонально-ономасіологічного аналізу емоційних дієслів виявлено, що у тексті повноцінною знаковою одиницею для позначення психічного стану може бути окрема лексема, словосполучення та слово з підрядним реченням. Доведено, що необхідним показником функціонального типу дієслова є його дистрибуція. З використанням статистичних показників виявлено функціональну значущість дієслів ЕС. За допомогою контекстуального аналізу визначено відмінності функціонально-ономасіологічних характеристик у мовному виконанні від мовної компетенції.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.В. Виноградова; Ін-т укр. мови НАН України. — К., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Визначено статус функціонально-семантичної категорії (ФСК) локативності, її місце серед інших мовних категорій, виявлено функціональний потенціал категорії, розглянуто антропоцентричний характер локативів. Диференційовано ядро ФСК локативності, її напівпериферію та власне периферію. У межах ядра визначено параметри суб'єктної та об'єктної локативності. Встановлено парадигму локативних форм, серед яких вичленовано коло статичних і динамічних, контактних і дистантних форм. На підставі аналізу локативних одиниць з'ясовано синтагматичні чинники творення локативних форм та потенційні сили дієслівного, іменного, прикметникового протичленів. Досліджено текстотвірний потенціал локативів та радіальну, послідовну, тематичну, суб'єктно-орієнтовану реалізацію локативності в тексті.