| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.С. Рабанюк; Прикарпат. держ. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 1998. — 16 с. — укp.
|
Аннотация: У роботі здійснено системний аналіз генітивних та генітивно-квантитативних речень сучасної української мови з урахуванням їх формально-граматичних, структурно-семантичних та комунікативно-функціональних параметрів. Виділено структурні схеми, описано основні моделі генітивних стверджувальних і заперечних речень з імпліцитним та експліцитним квантитативним компонентом, проаналізовано їх позиційну й семантичну структуру, ремо-тематичну будову.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.П. Сіденко; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2003. — 22 с.: табл., карти — укp.
|
Аннотация: Системно описано склад і семантичну структуру географічну апелятивну лексику східностепових говірок Центральної Донеччини та подано її ареальну й лексикографічну характеристику. Установлено специфіку географічної номенклатури як тематичної групи, визначено центральні й периферійні лексико-семантичні групи та мікрогрупи. З'ясовано чинники формування й функціонування географічної апелятивної лексики. Досліджено функціональне співвідношення однослівної та неоднослівної номінації географічних найменувань. Створено словник, що нараховує близько 1000 лексем, і атлас географічної апелятивної лексики східностепових говірок Центральної Донеччини. Введено до наукового обігу новий емпіричний матеріал, який розширює джерельну базу словника українських говорів та лексичного атласу української мови.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.К. Данилюк; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2000. — 18 с. — укp.
|
Аннотация: Проаналізовано лексику на позначення географічних об'єктів, з'ясовано її основні лексичні, семантичні, дериваційні ознаки у взаємозв'язку із сучасною українською літературною мовою, іншими українськими говорами, а також суміжними слов'янськими мовами. На прикладі 970 термінів (у тому числі і фонетико-морфологічні варіанти), зібраних у 217 населених пунктах Волині та розподілених за трьома лексичними класами, простежено формування системи географічної термінології досліджуваного регіону, а також з'ясовано основні закономірності та особливості даної системи. Встановлено, що поданий фактичний матеріал відображає цілісну картину географічної лексики Волині.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.М. Спільник; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2004. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Здійснено системний різнорівневий аналіз складних градаційних конструкцій з урахуванням їх структурно-граматичних, лексико-семантичних та комунікативних особливостей. Встановлено, що градація є змістовим відношенням, що формується у своєрідно організованих складних сполучникових конструкціях, структура та семантика яких зазнають суттєвого впливу їх комунікативної організації. Виявлено факт взаємодії градаційного значення з іншими типами змістових відношень - як основного в семантичній структурі таких висловлювань або як додаткового, супровідного.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.Ю. Ясакова; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2001. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено семантику та функціонування аналітичних сполучників у складнопідрядних реченнях розчленованої структури. З'ясовано лексико-граматичний статус сполучника як службового слова. Відмежовано аналітичні сполучники підрядності від омофункціональних компонентів складного речення, що не мають категоріальних ознак сполучника. Встановлено, що компоненти аналітичних сполучників та їх аналогів виражають лексичне та граматичне значення. Характер вираження лексичної семантики зумовлений структурою одиниці та семантикою слів, що зазнали кон'юнктивації. Основним носієм граматичного значення визначено сполучникову частину. Описано взаємодію граматичної семантики підрядних сполучників, їх аналогів і часток у процесі творення структурно-семантичних варіантів засобів зв'язку. З'ясовано їх роль у вираженні семантики складнопідрядного речення.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.М. Сухарина; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2003. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Запропоновано та верифіковано на базі репрезентативного масиву українських дієслів, опрацьованих у тлумачному Словнику української мови в 11-ти томах (К., 1970 - 1980 рр.), універсальну інформаційно-лексикографічну модель для представлення та опису їх граматичної та лексичної семантики, побудовано комп'ютерні реалізації зазначеної моделі у вигляді низки лексикографічних баз даних. З використанням методологічних засад розробленого інструментарію представлено досліджуваний матеріал у вигляді однорідних угруповань - від найзагальніших граматичних класів до окремих лексико-семантичних груп. Установлено систему лексикографічних параметрів граматичної та лексичної семантики дієслів української мови, одержано нові лінгвістичні класифікації дієслів за різними параметрами, розроблено лінійний (табличний) формат для представлення дієслівних формул тлумачення, побудовано нові типи словників.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Мирослав Михайлович Юрків; Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2000.
|
Аннотация:
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.Б. Костик; Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 2003. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Системно вивчено гідронімію Буковини (назви непротічних вод) з використанням 1500 найменувань гідрооб'єктів з огляду на лексико-семантичне значення слов. Описано апелятивну та онімну лексику, що є в основах гідронімів. Проаналізовано способи творення буковинських гідронімів, визначено продуктивність їх словотвірно-структурних типів. На підставі результатів дослідження наведено дані про особливості топонімного словотвору, доповнено відомості про гідронімійні регіональні системи, розкрито їх специфіку на загальноукраїнському топонімійному тлі.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.О. Вербич; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 1998. — 15 с. — укp.
|
Аннотация: У дисертації робиться цілісний етимологічний огляд гідронімікону басейну Верхнього Дністра; аналізується структура й семантика визначених назв водних об'єктів, а також словотвірні моделі, за якими вони утворилися. На основі ареального аналізу системи гідронімів висловлюється припущення про їх органічний зв'язок із архаїчною слов'янською гідронімією Правобережної України й усієї Славії.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Микола Дмитрович Матіїв; Запорізький держ. ун-т. — Запоріжжя, 1999.
|
Аннотация:
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / М.Д. Матіїв; Запоріз. держ. ун-т. — Запоріжжя, 1999. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Дисертацію присвячено комплексному аналізу гідронімікону басейну Стрию. Гідроніми досліджено з огляду на лексико-семантичне значення основ, виявлено джерела формування назв та особливості базової лексики в топонімотворчому процесі. Встановлено основні принципи, за якими здійснювались іменування мікротопонімів та мікрогідронімів.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.І. Тяпкіна; Запоріз. нац. ун-т. — Запоріжжя, 2006. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Представлено демонолексику як розгалужену, неоднорідну систему з усіма властивими їй ознаками. У межах системи виділено лексико-семантичні групи - "Відьма", "Некродемономени", "Перевертень", "Змій", "Чорт", кожна з яких має домінанту - часто родову назву (біс, відьма, ворожбит, знахар, мавка, перевертень, чаклун, упир, чорт). Найголовнішими механізмами розвитку лексико-семантичної системи демонологічних найменувань є фомування значень на базі існуючих понять, словотворення, запозичення. Еволюцію аналізованої лексико-семантичної системи простежено на рівні якісних і кількісних характеристик складових одиниць. Розширення семного складу лексичного значення спричинене відображенням у ньому елементів кількох картин світу: язичницької, що характеризується шанобливим становленням до духів природи та християнської з різко негативною оцінкою демонів зла. Як загальномовні одиниці демономени притаманні більшості стилів мови, проте у межах кожного з них вони набують певних семантичних модифікацій.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.Ф. Джочка; Прикарпат. ун-т ім. Стефаника В.С.. — Івано-Франківськ, 2003. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Проаналізовано словотворчий потенціал різних підгруп дієслів конкретної фізичної дії з семантикою створення об'єкта (270 лексико-семантичних варіантів) та його реалізацію в мові. Встановлено континуум словотвірних значень, реалізованих похідними від досліджуваних дієслів. Визначено фактори, що зумовлюють дериваційну поведінку твірних дієслів та простежено вплив валентних характеристик як визначального чинника аналізованих твірних на їх словотворчу спроможність. Досліджено способи та засоби реалізації словотвірних значень, здійснено аналіз продуктивності словотвірних типів девербативів.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.О. Свистун; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2006. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено динаміку антропонімікону Тернополя XIX - XX ст. Проаналізовано 491 ім'я, взяте з історичних джерел, та 277 сучасних імен, зафіксованих в актових записах про народження. У досліджуваному регіоні виявлено значний відсоток подвійних імен, які вживаються паралельно для означення однієї і тієї ж особи. Для вивчення антропонімікону Тернополя XX ст. використано кількісно-якісний метод В.Д.Бондалетова, згідно з яким виділено та проаналізовано п'ять статистичних груп імен: найуживаніші (частотний десяток), широковживані, маловживані (найменш уживані), рідкісні та чужомовні імена. Доведено, що основу чоловічого та жіночого іменника складають української традиційні антропоніми, які активно функціонують протягом століття. Укладено списки імен новонароджених Тернополя протягом XIX - XX ст. та визначено середній коефіцієнт однойменності, що унаочнює результати здійсненого дослідження.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.В. Меркулова; Запоріз. нац. ун-т. — Запоріжжя, 2005. — 21 с. — укp.
|
Аннотация: З використанням значного фактичного матеріалу проаналізовано становлення іменникових конфіксів від праслов'янського періоду до XVIII ст., ступінь їх продуктивності упродовж досліджених періодів розвитку мови. Визначено рівень сформованості конфіксальних словотвірних типів, з'ясовано основні тенденції розвитку конфіксальної підсистеми іменника української мови XI - XVIII ст. З'ясовано, що у давній руськоукраїнській, середньоукраїнській та новоукраїнській мові високопродуктивними були конфікси з елементами -иіє і його континуантами (нн'а, -тт'а, -jа), -никъ та матеріально не вираженим постпозитивним компонентом. З набуттям українською мовою у XIV - XVIII ст. живомовних рис остаточно виформувались конфікси з фінальними частинами -окъ, -ко тощо, з'явилися двоелементні афікси з постпозитивними елементами -ук, -ій, -щизна. Відзначено, що поширеним явищем у системі конфіксального словотворення іменника української мови XI - XVIII ст. було вираження одного лексико-словотвірного значення за участю декількох афіксів: функціонально-семантичної дистрибуції конфіксальних формантів упродовж дослідженого періоду історії української мови, зумовленої інтра- й екстралінгвальними чинниками. Зроблено висновок, що іменникова конфіксальна підсистема, почавши своє становлення у праслов'янський період, до кінця XVIII ст. сформувала підгрунтя для свого подальшого розвитку у новій українській мові.
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / Л.В. Струганець; НАН України; Ін-т укр. мови. — К., 2002. — 36 с. — укp.
|
Аннотация: Визначено динаміку лексичних норм сучасної української літературної мови на матеріалі словників ХХ ст. Охарактеризовано іманентні ознаки літературної норми і кодифікації, висвітлено процеси нормування лексики на тлі історичного контексту - періодизації української літературної мови ХХ ст. На підставі порівняльного аналізу лексикографічних джерел досліджено основні типи змін у словниковому складі літературної мови: неологізацію та архаїзацію, запозичення, зміни синтагматичних і парадигматичних зв'язків між лексичними одиницями. Висвітлено методику використання комп'ютерного програмування для вивчення динамічних зрушень у словниковому складі. За допомогою персональної автоматизованої системи "Lingua" у вигляді моделей розглянуто динаміку кодифікованих лексичних норм.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Ю. Медведєва; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2001. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Проаналізовано особові імена українців у їх часовій динаміці за дванадцятьма хронологічними зрізами в межах 1881 - 1998 рр., визначено схожі та розбіжні риси міської та сільської антропосистем. Вперше в історії дослідження антропонімічних систем етнічних спільностей регіону проведено шляхом зіставного вивчення антропонімії. З метою більшої виразності динаміки особових імен українського населення використано болгарський іменник Болградського району. Доведено, що етнічна приналежність найменувачів впливає на обрання імен для новонароджених. На підставі зіставлення функціонування онімів в українській і болгарській антропосистемах виявлено національних особливостей іменування новонароджених.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.М. Михайленко; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2002. — 24 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено динаміку ізофон у зоні середньонаддніпрянсько-поліського діалектного суміжжя. Проаналізовано фонетичні риси говірок даної території за матеріалами картотеки та карт Атласу української мови та матеріалами, зібраними у процесі повторного їх обстеження у 1998 - 2001 рр. Виявлено протиставні для цих двох діалектних континуумів фонетичні явища. Запропоновано перевірену методику дослідження динаміки ізоглос на підставі аналізу лінгвістичних карт, на яких наведено результати обстеження тієї ж території за єдиною програмою на різних хронологічних зрізах. Визначено фактори, які впливають на динаміку фонетичних явищ у зоні міждіалектного суміжжя.
|
| Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.М. Ліпич; Запоріз. держ. ун-т. — Запоріжжя, 2005. — 22 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено становлення структури та розвиток семантики складно-суфіксальних іменників в українській мові XI - XVIII ст., висвітлено питання щодо словотвірної мотивації зазначених похідних, продуктивності формантів, які приймали участь у творенні композитів на різних етапах розвитку української мови, частоти вживання окремих компонентів у межах досліджених дериватів. Зазначено, що описані типи складень середньоукраїнської та новоукраїнської мов не мають істотних відмінностей у порівнянні зі словами аналогічної структури, зафіксованими давньоруськоукраїнськими пам'ятками. Відзначено, що загальний характер мотивувальної бази, способи поєднання компонентів композитів загалом відповідають існуючим раніше тенденціям. Запропоновано тезу, що специфіка змістових відношень між частинами складного слова, співвідношення особливостей внутрішньої та зовнішньої валентності полікореневих давньоруськоукраїнських лексем зберігається й у мові подальших періодів.
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / К.Д. Глуховцева; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2006. — 38 с. — укp.
|
Аннотация: Відтворено динаміку фонологічної (фонетичної), морфологічної та лексичної систем українських східнослобожанських говірок за різні проміжки часу - сто та п'ятдесят років. Виявлено чинники змін даних систем, встановлено індекс динаміки одиниць різних мовних рівнів та розроблено типологію змін у говірках. Серед типів змін досліджуваних явищ встановлено найбільшу поширеність появи нових функціонально ідентичних, але формально відмінних явищ, зникнення мовних одиниць, які функціонували 50 років тому, функціональне звуження одного й розширення іншого явища, повної субституції одного явища іншим. Обгрунтовано, що екстралінгвальними чинниками розвитку фонологічної, морфологічної та лексичної систем українських східнослобожанських говірок є гетерогенність соціумів та контактність з говірками російської мови. З'ясовано, що внутрішньомовними чинниками розвитку діалектних систем є тенденція до самозбереження структури та збереження комунікативної здатності говірки.
|