Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Г. Межов; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 1998. — 19 с. — укp.

Аннотация: У дисертації проведено системне дослідження суб'єктних синтаксем у семантично елементарному та неелементарному простому реченні. Виділено семантичні різновиди суб'єктних синтаксем залежно від семантичних типів предикатів. Описано відмінкові та прийменниково-відмінкові засоби вираження семантико-синтаксичної категорії суб'єкта. Розглянуто позиційні варіанти суб'єктних синтаксем.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.В. Холявко; Кіровогр. держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка. — Кіровоград, 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано сучасну суспільно-політичну лексику української мови, з'ясовано зміст понять публіцистичного стилю, політичного дискурсу, суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології. З урахуванням парадигматичних та синтагматичних відношень між словами суспільно-політичного шару лексики здійснено тематичну класифікацію мовних одиниць. Визначено напрямки їх семантико-функціонального розвитку, описано механізми мовних змін (актуалізації, переконотації, функціонування семантично переосмислених слів). Виконано аналіз модифікацій структури значення суспільно-політичних лексем (розширення та звуження семантичного обсягу слів). Обгрунтовано значущість ролі метафор у політичній комунікації, яка полягає у здатності їх поняттєвих сфер-джерел сприяти розумінню політичних процесів. Описано способи експлікації соціально-ідеологічної оцінки.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / Є.А. Карпіловська; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2000. — 36 с. — укp.

Аннотация: Вперше в україністиці здійснено комплексне дослідження будови та реалізації суфіксальної підсистеми сучасної української літературної мови у двох можливих формах її існування та представлення: як упорядкованого інвентаря одиниць - складника загальної системи мови та упорядкованої сукупності продуктів її реалізації в структурах простих (з одним коренем) слів. Обидві зазначені форми існування та представлення суфіксальної підсистеми проаналізовано в статичному та динамічному аспектах. Встановлено параметри будови суфіксальної підсистеми та закономірності продукування структур слів з її участю. Одержані результати узагальнено в суфіксальній граматиці - складнику загальної функціональної граматики сучасної української літературної мови. Така граматика складається з двох відносно самостійних, але взаємозалежних частин: 1) внутрішньоінвентарної, що описує закономірності будови суфіксальної підсистеми, діагностичні ознаки кожної з її одиниць та їх взаємозв'язки з іншими одиницями в межах інвентаря підсистеми і грунтується на парадигматичних відношеннях між одиницями одного класу морфем, та 2) позаінвентарної. Призначення останньої полягає у формулюванні правил дії механізму реалізації будь-якої суфіксальної одиниці або типу одиниць у морфемних чи словотвірних структурах слів, правила якої грунтуються на синтагматичних відношеннях між одиницями одного або різних класів репрезентантів морфем у слові. Для найменнування сукупності всіх моделей реалізації в слові певної суфіксальної одиниці запроваджено термін поле реалізації суфіксальної одиниці. За роллю у структурі слова виділено три основні функціональні типи одиниць суфіксальної підсистеми, об'єднані родовим поняттям суфіксальна одиниця: еталонні одиниці - 1) суфікси з дериваційною функцією та їх оточення (ближнє й дальше), 2) суфіксоїди - одиниці з класифікувальною, або кваліфікативною функцією у складі подільних основ непохідних слів та 3) суфіксальні зв'язки з конструктивною, суто структурною функцією. Форму, зміст (значущість) та моделі розподілу в слові суфіксальних одиниць цих типів досліджено з погляду їх здатності до варіювання, або одно- чи багатомірності вияву у структурі слова. Мірність є універсальним параметром для упорядкування одиниць дослідженої підсистеми за відношеннями не лише виведення (підпорядкування), а й рівноправності, зокрема, дублетності та анонімії. На підставі вивчення принципів й закономірностей формального та семантичного варіювання суфіксальних одиниць виділено вихідні (елементарні, далі неподільні за формою або змістом) й вивідні (складені, вторинні) одиниці. Завдяки цьому встановлено механізм творення нових одиниць інвентаря суфіксальної підсистеми сучасної української мови, визначено шляхи його можливого поповнення. Створена функціональна суфіксальна граматика становить єднальну ланку між упорядкованим інвентарем окремих суфіксальних одиниць і структурами конкретних слів мови, в яких їх реалізовано, а отже, є аналогом механізму породження простих слів із суфіксальними одиницями в сучасній українській мові. Розроблено типову схему двомірної матриці - моделі графічного представлення полів реалізації суфіксальних одиниць різних типів. Вона відіграє роль еталону для визначення ступеня реалізації можливих ознак мірності (формальної, змістової, функціональної) в матрицях конкретних суфіксальних одиниць. Залежно від кількості ознак мірності, властивих елементарним одиницям, встановлено 5 ступенів їх впорядкування в межах суфіксальної підсистеми. З'ясовано параметри організації таких одиниць як в межах кожного окремого ступеня, так і між ступенями, їх пріоритети та системотворчу силу. Представлення полів реалізації суфіксальних одиниць у вигляді матриць дозволило унаочити процеси відбору, перетворення та розміщення в слові окремих суфіксальних одиниць, а також уможливило з'ясування в повному обсязі моделей їх внутрішньослівного функціонування, визначення ступеня реалізації в простих словах сучасної української мови потенціалу дослідженої суфіксальної підсистеми, прогнозувати поповнення її інвентаря та перспективи його реалізації у складі простих слів.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.В. Дика; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2003. — 19 с. — укp.

Аннотация: На підставі магнітофонних записів діалектного мовлення (понад 70-ти годин звучання) та зібраних матеріалів здійснено аналіз похідних іменників у говірках полісько-середньонаддніпрянського порубіжжя. Виявлено інвентар словотворчих афіксів. З'ясовано семантичні поля кожного суфікса у межах граматичних родів іменника. Установлено омонімічні та синонімічні відношення між суфіксами. Окреслено продуктивність словотворчих моделей і факсів. Показано, що творення нового слова відбувається в межах певної лексико-словотвірної групи, що є вужчим поняттям, ніж словотвірний тип, визначальними факторами при цьому є відповідний суфікс як класифікуючий елемент та загальна семантика лексико-словотвірної групи. Зазначено, що текстовий дискурс лексико-словотвірних явищ відтворює умови формальної та функціональної варіативності суфіксальних похідних іменників у говірках полісько-середньонаддніпрянського порубіжжя.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.М. Сидоренко; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: На підставі лінгвістичного аналізу термінологічних одиниць, стандартів та спеціальних текстів досліджено нормативність суфіксальних дериватів у професійній термінології. Охарактеризовано основні тенденції кодифікації технічних термінів. Розкрито механізм утворення та словотвірні категорії термінологічних одиниць. Систематизовано ад'єктивні словотворчі афікси на категорійній основі. Встановлено нормативність суфіксальної деривації дієприкметників для вираження ознаки за відношенням до дії. Обгрунтовано поняття "дериваційна професійно-термінологічна норма", наведено практичні рекомендації щодо унормування технічних термінів.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / М.Р. Процик; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено лінгвальні й позалінгвальні особливості формування української видавничої термінології та сучасні проблеми її функціонування. На базі картотеки, укладеної за матеріалами довідкових, наукових, навчальних і науково-популярних видань з видавничої справи, книгознавства та поліграфії простежено історію становлення української видавничої термінології. Проаналізовано організацію терміносистеми сучасної видавничої справи. Визначено лексико-семантичні особливості сучасної української видавничої термінології, описано шляхи її формування, розглянуто основні моделі термінотворення, визначено їх продуктивність. Показано вплив інших мов на збагачення термінології видавничої справи. Сформульовано рекомендації щодо упорядкування видавничої термінології.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.О. Белей; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2000. — 17 с. — укp.

Аннотация: Досліджено сучасні українські власні назви підприємств Закарпаття. На багатому фактичному матеріалі (більше 7 тис. назв) розглянуто теоретичні питання української ергономіки, принципи та критерії номінації у сфері сучасної фірмонімії Закарпаття, а також проаналізовано стан мовної культури досліджуваного фірмонімікону та накреслено шляхи її підвищення.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Д.П. Шапран; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено закономірності формування та сучасного розвитку української маркетингової термінології, подано їх лінгвістичну інтерпертацію. Проаналізовано джерела поповнення та з'ясовано метамовно-дериваційні особливості даної термінології. Визначено найпродуктивніші словотвірні моделі маркетингових термінів. Розглянуто особливості лексико-семантичної та структурної організації вивченої терміносистеми. Виявлено проблеми сучасної української маркетингової термінології та подано конкретні пропозиції щодо її внормування.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.Ю. Булава; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено лексико-семантичні та словотвірно-структурнні особливості сучасних українських прізвищ північної Донеччини. На підставі результатів лексико-семантичного аналізу антропонімів установлено їх допрізвищеву семантику, виокремлено найчастіші антропооснови. Розкрито роль різних класів онімної й апелятивної лексики у формуванні прізвищ. У цьому аспекті визначено склад слов'янських і християнських імен та охарактеризовано семантику апелятивів української мови, відображених в основах прізвищ, що поглиблює уявлення про джерела національної ментальності. Класифіковано прізвища Донеччини з урахуванням їх словотвірно-структурної специфіки. Доведено, що аналізовані антропоніми утворилися двома основними способами словотвору - неморфологічним і морфологічним. Виявлено найтиповіші на досліджуваній території словотвірні моделі прізвищ. Укладено алфавітний та інверсійний словники сучасних українських прізвищ північної Донеччини.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Є. Гриджук; Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вперше проаналізовано українську термінологію художньої різьби по дереву (УТХРД) як цілісну систему ієрархічно організованих спеціальних найменувань. Дослідження проведено у порівняльно-історичному (формування різьбярської терміносистеми, чинники, що впливали на даний процес, періодизація розвитку УТХРД), лексико-семантичному (генетична та лексико-граматична характеристики, лексико-семантичні процеси) та структурно-словотвірному (способи та засоби термінотворення, словотвірні моделі, ступінь їх продуктивності) аспектах на основі аналізу історико-етнографічних і спеціальних наукових праць, посібників, довідників, загальномовних словників, періодичних видань.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Г.В. Хмара; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто питання номінування одягу та взуття в різних складниках національної мови (літературному, жаргоновому, просторічному, діалектному) як єдиного, цілісного явища, визначено типи одягово-взуттєвої номінації. Описано номінаційні процеси в семантичній номінації. Проаналізовано використання словотвірних засобів української мови в одягово-взуттєвій номінації, основні моделі синтаксичних номенів. Досліджено шляхи входження запозичених назв одягу і взуття. Відзначено значну кількісну перевагу семантичних номенів над словотвірними та синтаксичними на сучасному етапі розвитку українського одягово-взуттєвого назовництва. Виділено основні ознаки творення назв сучасного одягу і взуття, зокрема, використання іншомовних слів як базових основ, творення суфіксальних та конфіксальних номінативних одиниць з фразеологічністю семантики. Визначено ефективний шлях збагачення тематичної групи на основі зовнішніх і внутрішніх запозичень, взаємопроникність різностильових (літературних та нелітературних) номенів одягу і взуття у межах стильового діапазону української мови.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.Г. Мараховська; Запоріз. держ. ун-т. — Запоріжжя, 1998. — 23 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено проблемі встановлення статусу складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними у синтаксичній системі сучасної української мови. Дослідження торкається питань особливостей формально-синтаксичної, семантико-синтаксичної та власне-семантичної організації означених конструкцій, встановлення яких сприяє з'ясуванню місця прикомпаративних конструкцій у функціонально-семантичній категорії компаративності та вирізненню їх функціональних типів. На основі комплексного аналізу зроблено висновок про неоднорідність порівняльних речень розподібнювального типу, простежено співвідношення останніх з іншими типами порівняльних конструкцій, з'ясовано різновиди можливих дериваційних перетворень підрядних прикомпаративних структур.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.В. Павлик; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розкрито суть поняття дискурсивної одиниці в аспекті аналізу дискурсу. Установлено жанрологію епістолярних текстів, з'ясовано статус епістолярного мовлення в системі функціональних стилів. Здійснено комунікативно-прагматичну та функціонально-стильову характеристику дискурсивних одиниць українського листування. Визначено специфічні і загальнотекстові дискурсивні одиниці епістолярію як писемної форми мовлення, зокрема: директивні конструкції, наративні моделі, питальні та окличні речення, засоби вираження емоційного стану, маркери соціального статусу, засоби ініціалізації та завершення епістолярного тексту, стандартизовані формули звертання, привітання, усталені форми побажання, поздоровлення, віншування, вибачення, вдячності, запрошення.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.М. Пітель; Прикарп. нац. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Розкрито сутність явища епідигматики, досліджено природу внутрішньослівних і міжслівних відношень, встановлено їх мовну та позамовну зумовленість. Наведено характеристику народної етимології як вияву "асистемних" епідигматичних зв'язків і простежено її вплив на слова, що належать до макроепідигм з вершиною "назва рослини". Вперше встановлено та описано типологію формальних і семантичних інтра- та інтервербальних відношень слів макроепідигм флоролексем шляхом виведення їх тематичних і семних моделей, проаналізовано співвідношення семантичного обсягу вихідних та результативних одиниць. На підставі вивчення мотиваційних зв'язків між словами або семемами у макроепідигмах флороназв встановлено, що у кількісному відношенні та за рівнем регулярності найбільш важливим типом асоціативно-дериваційних епідигматичних зв'язків є метонімія, метафора та гіпо-геперонімія. Виявлено процеси словотворення, зумовлені відношеннями подібності та суміжності між самими мовними одиницями (окремі випадки префіксації, суфіксації та універбації).

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Г.В. Ситар; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: На матеріалі української мови здійснено аналіз моделей речень з предикатами партитивного відношення. Надано класифікацію предикатів партитивного відношення за формальними та семантичними критеріями. Встановлено типове значення та структурну схему дієслівних і субстантивних моделей речень, з'ясовано лексичне наповнення їх обов'язкових позицій, виявлено типи факультативних поширювачів, простежено регулярні синтаксичні та комунікативні перетворення базових структур. Особливу увагу приділено закономірностям видозміни та ускладнення партитивного значення у межах субстантивних речень.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / З.О. Валюх; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2006. — 36 с. — укp.

Аннотация: Обгрунтовано теоретичні засади словотвірної парадигматики. Проаналізовано основні підходи до тлумачення поняття "словотвірна парадигма". З'ясовано структурно-семантичну специфіку словотвірної парадигми у контексті морфологічної та синтаксичної дериваційної парадигми. Установлено типові словотвірні парадигми лексико-семантичних груп іменників у сучасній українській мові, на базі яких створено словотвірну парадигматику іменника. Обгрунтовано виокремлення зон даної парадигми за частиномовною належністю дериватів і виділено структурні типи словотвірних парадигм залежно від кількості таких зон. Проаналізовано глибину семантичних позицій відіменникових словотвірних парадигм. З'ясовано специфіку словотвірної поведінки різних лексико-семантичних груп іменників і визначено основні мовні та позамовні чинники, що впливають на дериваційний потенціал вершинних слів парадигми. Систематизовано іменники з нульовою словотвірною парадигмою. Запропоновано типологічну характеристику даної парадигматики іменника.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.І. Кухар; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Комплексно досліджено категорійну природу факультативних прислівних компонентів формально-граматичної структури речення, визначено критерії виокремлення цих компонентів за ознакою "обов'язковість/факультативність" і місце факультативних прислівних компонентів у системі інших компонентів речення. Розкрито механізм утворення цих компонентів з власне-синтаксичних і невласне-синтаксичних підрядних словосполучень, синтаксичні зв'язки та семантико-синтаксичні відношення між словами яких зберігаються під час транспортування словосполучень у речення. Описано формально-граматичні моделі факультативних прислівних компонентів з опорою на частиномовні властивості головного і залежних слів у підрядних словосполученнях. Установлено семантичні параметри типології факультативних прислівних компонентів, охарактеризовано сематичні типи цих компонентів: атрибутивний, об'єктивний, обставинний.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.В. Глущик; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено словотвірну та морфологічну структури української антропонімії на матеріалі Генерального опису Лівобережної України 1765 - 1769 рр. - унікальної писемної пам'ятки XVIII ст., яка ще не розглядалась у контексті лінгвістики. Антропоніми досліджено за кількома ознаками. За кількістю одиниць, які входять до їх складу, та співвідношенням власних/загальних назв виділяються одно-, дво-, три- та чотиричленні іменнування, а також описові конструкції. Досліджено основні групи імен за походженням (слов'янські, грецькі, давньоєврейські, латинські), наведено показники їх частотності та варіативності. Проаналізовано основні функціональні характеристики імен, прізвиськ, патронімів, визначено місце прикметникових іменувань з суфіксом -СК- у цій системі. Визначено основні способи та моделі творення імен, прізвиськ, патронімів, а також словотвірні формати, які використовуються. З'ясовано головні риси системи іменування; активне використання однопоколінних іменувань; прямий порядок елементів іменування (розміщення імені на першому місці); словотвірні зміни у разі формування жіночого прізвиська або патроніма. Ознаками розвитку та динамічності системи іменувань можна вважати наявність варіантів фонетичного та словотвірного характеру, використання похідних утворень замість канонічних варіантів імен.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.М. Шарманова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Здійснено дослідження структурно-семантичної та функціональної типології афоризмів у сучасній українській літературній мові в парадигмі антропоцентричного, когнітивного та прагматичного підходів. Уточнено концепцію параміологічної сутності афоризму, обгрунтовано його мовний статус і специфіку. Висвітлено основні підходи щодо лінгвістичної ідентифікації афоризмів. Узагальнено комплекс семантичних явищ, що становлять основу структурного моделювання афоризмів, досліджено зв'язки між їх семантичною, формально-граматичною організацією та комунікативною спрямованістю. В контексті функціональної парадигми проаналізовано комунікативні особливості мовних одиниць: місце афоризму в структурі макротексту, загальне емоційно-смислове поле, експресивні засоби образності й оцінності, реалізацію категорії адресантності. В процесі аналізу структурно-семантичних, функціональних і комунікативно-прагматичних аспектів української афористики використано теоретичні положення філософії, етнолінгвістики, етнокультурології, літературознавства, психології.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.В. Медведь; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2001. — 17 с. — укp.

Аннотация: Досліджено українську граматичну терміносистему в динамічному та статичному аспектах. Проаналізовано системні зв'язки та відношення між термінами в межах української граматичної терміносистеми. Особливу увагу приділено теоретичним і методологічним аспектам термінознавчого дослідження окремих розділів термінології, яка на певному етапі свого розвитку формується в терміносистему. Встановлено, що українська граматична термінологія є однією з найдавніших в українській мові, її витоки сягають ХІІ ст. Запропоновано нову періодизацію історії розвитку цієї термінології від першовитоків до сучасного періоду. На сучасному етапі українська граматична терміносистема є розвиненою термінологічною системою, зв'язки між термінами в якій простежуються на понятійному, словесному та словесно-понятійному рівнях.