Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.П. Гірняк; Донец. держ. ун-т. — Донецьк, 1999. — 23 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено проблемі структурно-семантичної організації словотворчих гнізд (СГ) з базовими дієсловами "говорити", "казати", "мовити" в українській мові XIX-XX ст. Вперше в українському мовознавстві систематизовано СГ дієслів мовлення "говорити", "казати", "мовити", проведено їх словотворчий аналіз, виявлено спільні й специфічні риси у системі формування, розвитку та функціонування СГ. СГ розглядається й аналізується як складна синкретична єдність, що складається із комплексних одиниць (словотворчих ланцюжків та словотворчих парадигм).

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.О. Ястремська; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано тематичну групу лексики пастухування гуцульського говору, її склад, структурну організацію та географічне поширення. Системність даної тематичної групи виявлено насамперед в об'єднанні слів за лексико-семантичним принципом. Здійснено комплексний аналіз номенів у межах лексико-семантичних груп, з'ясовано основні моделі мотивації, розкрито шляхи формування складу та семантики пастушних назв. Охарактеризовано основні види системних зв'язків у лексико-семантичних парадигмах, а також спільні ознаки їх структурної організації. Це підтверджує доцільність виділення лексики пастухування як окремої системно зорганізованої тематичної групи. Внаслідок ареалогічного аналізу виділено діалектні зони поширення лексики пастухування у гуцульському діалекті, зокрема, північно-центральну, средньо-центральну, південно-центральну, західну, східну та південно-східну. Виявлено міжмовні та міждіалектні зв'язки, а також паралелі пастушої лексики.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / А.О. Ніколаєва; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2002. — 16 с. — укp.

Аннотация: Термінологічну лексику програмування розглянуто як складний комплексний об'єкти і проаналізовано як систему. Визначено тематичні групи номінацій комп'ютерної галузі, описано словотвірні процеси у терміносистемі. Виявлено специфіку лексико-семантичних ознак дослідженої термінології.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Г.В. Кутня; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Уперше комплексно охарактеризовано предикати процесу в сучасній українській мові у контексті парадигматики та синтагматики. Розвинуто критерії розмежування предикатних знаків. Шляхом структурно-семантичного аналізу установлено принципи типологічної характеристики цих одиниць. З урахуванням сигніфікативного та денотативного змісту одиниці (значення та функції) усунуто низку двозначностей під час зарахування предиката до певного типу. З'ясовано місце процесів у системі деривації лексичної та синтаксичної.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.В. Кутуза; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2003. — 18 с. — укp.

Аннотация: Визначено лінгвістичний статус ергонімів в ономастичному просторі, обгрунтовано використання відповідної термінології, виявлено структурно-семантичні моделі ергонімів. З'ясовано смислову специфіку ергонімних одиниць і семантичні особливості конотованих ергонімів. Показано, що ергоніми утворюються шляхом онімізації, трансонімізації й абревіації, що представлено однокомпонентними, двокомпонентними та багатокомпонентними (описовими) конструкціями традиційних моделей та у вигляді інноваційних утворень. Запропоновано формулу для виявлення конотативного ступеня ергонімів, які є вагомою константою рекламного мовлення, скерованого на вплив. Експериментально доведено мнемічну актуальність конотонімів, а також виявлено лінгвальні та екстралінгвальні чинники, що формують сприйняттєві характеристики ергонімів.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.І. Лонська; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено граматичну та семантичну структури двоскладних буттєвих речень у сучасній українській літературній мові. Розроблено та реалізовано новий підхід до вивчення суті буттєвого речення. З'ясовано лінгвістичну суть категорії буття, яка грунтується на філософській основі, описано фази буття, встановлено склад дієслів буття у функції провідного компонента семантичної структури речення, здійснено їх семантичну класифікацію, визначено валентні та сполучувальні особливості буттєвих дієслів, встановлено різновиди буттєвих речень, описано мінімальні структурні схеми буттєвих речень, засоби їх вираження, виділено семантичні типи проаналізованих структур.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.О. Попова; Запоріз. держ. ун-т. — Запоріжжя, 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано новітні лексичні запозичення з англійської в українську мову останнього десятиліття XX - на початку XXI ст. За матеріалами сучасних лексикографічних джерел, періодики та телепрограм здійснено реєстр новітніх англіцизмів (близько 750 одиниць - 91 % нових лексем і 9 % нових значень). Виявлено переважання безпосереднього запозичення (80 %); у 20 % новітніх англіцизмів англійська є мовою-посередницею. З'ясовано, що найчисленнішими тематичними групами є "Економіка, банківська справа і фінанси", "Культура", "Комп'ютерна техніка і технологія", "Спорт", "Політика і суспільство". Визначено періоди у запозиченні англіцизмів в українську мову. Виявлено специфіку сучасного етапу, яка полягає у значному зростанні надходження англомовних лексем, спричиненому мовними факторами - потребою наведення мови на її номінаційно-лексичному рівні (мовної картини світу) до синхронної відповідності з її поняттєвою картиною, а також позамовними - інтеграцією України в міжнародні культурні та інформаційні процеси з урахуванням статусу англійської мови як засобу міжнародного спілкування, найінтенсивнішим за всі часи розвитку української мови екстралінгвальним та лінгвальним англо-американським впливом, надзвичайним прискоренням інформаційних процесів та глобалізації впливу мас-медіа.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.М. Мішеніна; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено типологію конструкцій посесивності та їх структурно-семантичні особливості у сучасній українській мові. Посесивність розглянуто як одну з універсальних категорій, що виявляється на семантико-синтаксичному рівні та відображає відношення між двома об'єктами коли один об'єкт сприймається як елемент особистої сфери іншого об'єкта (особи) або коли один об'єкт (особа) має право володіння чи користування іншим об'єктом (матеріальним). Зазначено, що посесивне значення реалізується на словотвірному, лексичному й синтаксичному рівнях. Одиниці всіх рівнів перебувають у системному зв'язку і становлять однорівневі та різнорівневі деривати. З урахуванням положень трансформаційного синтаксису виділено посесивну конструкцію, що конститується на базі дієслова мати. Висловлено тезу, що процес трансформації відбиває явище асиметрії між базовою й дериваційною одиницями на семантико-синтаксичному рівні. Зауважено, що аналіз причин асиметрії зазначених планів, ступеня трансформації ядерного речення дає змогу визначити співвідношення однорівневих та різнорівневих дериватів, а також шляхом порівняння виділити компоненти посесивних відношень, які відбуваються на семантико-синтаксичному й семантичному рівнях. Складність, багатокомпонентність значень посесивних предикативних конструкцій базується на семантичних опозиціях (активність/пасивність посесора; статичність/динамічність посесивного зв'язку, відчуваність /невідчуваність об'єкта володіння), що є релевантними у разі визначення характеру посесивного зв'язку, а також зумовлюють структуру й семантику посесивних конструцій.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.О. Бондарєва; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, Ін-т філології. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Здійснено комплексний аналіз висловлювань з концептом "порада" у сучасній українській мові на матеріалі художніх текстів останніх десятиріч XX - початку XXI ст. Установлено специфіку висловлювання-поради як некатегоричного мовленнєвого акту, спрямованого на спонукання адресата до виконання конкретної корисної для нього дії у майбутньому. Проаналізовано граматичну структуру речень та розглянуто інвентар мовних засобів (спеціалізованих і неспеціалізованих висловлювань, що вживаються комунікантами для вираження волевиявлення поради. Установлено закономірності їх вибору відповідно до комунікативної мети. Визначено іллокутивний потенціал висловлювань-порад. Виявлено причини виникнення додаткових семантичних і прагматичних характеристик, які накладаються у процесі спілкування на основне значення висловлювання і з'ясовано основні функціональні види поради. Описано комунікативну структуру мовленнєвого акту поради та встановлено іллокутивні характеристики кожної з його частин.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.В. Красавіна; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено структуру, стилістичні та текстові функції епітета в історичних романах П.Куліша "Чорна рада", І.Нечуя-Левицького "Іван Виговський", А.Чайковського "Сагайдачний". Зафіксовані в аналізованих текстах епітетні словосполучення структуровано у функціонально-семантичне мегаполе "Козаччина", що об'єднує макрополя "Історична доба", "Україна", "Запорозька Січ", "Козацтво". У макрополі "Козацтво" проаналізовано мікрополя епітетних словосполучень "Віра", "Вороги/Союзники", "Зброя, національні клейноди", "Побут", "Одяг", "Коні". Простежено формування мовних стереотипів з національно-культурним компонентом у змалюванні зовнішнього і внутрішнього портрета козаків, гетьманів. Здійснено структурно-семантичний аналіз найчастіше вживаних епітетів і дистрибутів. Виявлено тенденцію переходу відносних прикметників козацький, запорозький, гетьманський у якісно-оцінні лексеми. Доповнено Словник епітетів української мови епітетними словосполученнями, прагматично-оцінний зміст яких взаємопов'язаний зі сприйманням доби Козаччини.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.І. Білан; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено українські духівниці кінця XVII - XVIII ст. На засадах компаративного текстологічного аналізу виявлено структурні особливості та мовний формуляр різнотипових заповітів, доведено єдність композиційної основи духівниць. З'ясовано відмінності в оформленні клаузул, зумовлених стильовою манерою заповідачів. Висвітлено еволюцію формул українських духівниць під впливом функціонування споріднених різновидів актової документації. Виявлено, що дискретність формул і водночас розпливчастість їх поза межами клаузул зумовлена складним формуванням жанрового контексту духівниць, які увібрали в себе елементи урядово-адміністративної, торговельної, економічної документації та власне сповідальних зізнань заповідача. Визначено лексико-семантичну класифікацію даних документів, проаналізовано лінгвістичну насиченість, обмежену жанровими ознаками. З'ясовано специфіку стилетвірних мовних традицій рукописних пам'яток, зумовлених дотриманням базових формул заповіту, відзначено живомовну побутову виразність словника духівниць.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.І. Марчук; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано 3718 порівнянь, віднайдених в основному корпусі художніх творів М.М.Коцюбинського. Акцентовано увагу на чіткому розмежуванні порівнянь і метафор, а також встановленні меж компаративності. Зазначено, що структурно всі порівняння поділено на сполучникові (74,8 %, тобто три чверті) та безсполучникові (25,2 %, тобто чверть). Доведено, що у складі перших по-новому розмежовано порівняльні звороти (їх 2431 з 11-ма сполучниками) та підрядні порівняльні речення (190 з 8-ми сполучниками). Окремо виділено модально-порівняльні звороти, очолювані частками (159 з 6-ма частками). Досліджено, що дані структурно-типологічні параметри сполучникових порівнянь М.Коцюбинського доповнюються характерним для його ідіостилю невжитком ряду сполучників (буцім, усі сполучники з суфіксом -то та інші). Встановлено, що типологія безсполучникових порівнянь (виділено 14 типів) полягає у їх поділі на комунікативні та номінативні. Зазначено, що виразно комунікативними є 6 типів, а 4 прилягають до них (разом 541, тобто 57,6 %). Виявлено, що номінативними є тільки 4 типи (397, тобто 42,4 %). Досліджено, що від структурно-типологічних параметрів порівняльних конструкцій безпосередньо залежить їх зміст і художні функції.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.О. Слюсар; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано мовно-структурні особливості драматичного жанру як роду літератури. Досліджено специфіку побудови драматургійного тексту з урахуванням мовних особливостей епічних і поетичних творів. Наведено лінгво-структурну характеристику його складових - діалогу та монологу. Визначено специфіку використання такого різновиду авторського монологу як ремарка. Виявлено особливу, характерну лише для драматичних творів, функцію власного імені персонажа. Зазначено, що імена дійових осіб (власні та їх еквіваленти) відіграють роль авторизації реплік у діалогічному тексті. Висвітлено індивідуальні особливості творчої манери І.К.Карпенка-Карого, М.Л.Кропивницького та М.П.Старицького у використанні мовних засобів. Виявлено вербально-конструктивні ознаки, що характеризують драматургійний текст як особливий вид словесно-художнього мистецтва.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Ю.С. Васейко; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено інтер- та екстратекстову природу вертикального контексту, проаналізовано основні детермінанти даної категорії. Визначено специфіку співвідношення вертикального контексту й української фонової інформації. Описано засоби формування вертикальної площини, їх структурно-семантичні параметри. З'ясовано типологію кодової системи вертикального контексту, простежено особливості його функціонування на різних інформаційних рівнях художнього твору.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.М. Сушинська; Дніпропетр. держ. ун-т. — Д., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено системному вивченню номінативних речень (НР). Вперше на широкому фактичному матеріалі проаналізовано структурні, семантичні та функціонально-стилістичні особливості НР. Здійснено цілісний аналіз типології НР, визначено їх ядерний та периферійний вияв. Виділено критерії розмежування НР та двоскладних неповних речень, якими є субстантивні емоційно-оцінні конструкції. Всебічне дослідження НР дозволило деталізувати принципи їх класифікації. Доповнено й уточнено критерії ідентифікації НР у тексті, принципи опису засобів їх організації. З'ясовано причини, що сприяють виникненню та функціонуванню НР в усному мовленні, проаналізовано їх ситуативний характер. Досліджено своєрідність функціонування номінативних побудов у структурі засобів експресивного синтаксису (сегментовані, парцельовані конструкції, ланцюжки НР). З'ясовано особливості реалізації явищ парцеляції та приєднання у структурі НР. Дослідження здійснено з позицій системного підходу, за основу якого взято структурний аспект.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.О. Ковальова; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2005. — 18 с. — укp.

Аннотация: Вперше у вітчизняному мовознавстві досліджено особливості організації змісту допустового речення з урахуванням комплексу екстралінгвістичних і лінгвістичних засобів його формування та залежності від складу та номінативних і комунікативних характеристик семантичних компонентів. Під час аналізу семантичної структури речення для кожного семантичного компонента визначено характер співвідношень між його значенням, лексико-граматичним вираженням і функціональним спрямуванням. Вперше проведено дослідження логіко-семантичних, структурних і функціональних різновидів допустових речень на матеріалі суспільних текстів і виділено серед них функціонально-семантичні типи, що розрізняються за кількістю семантичних компонетнів, неоднорідністю складних смислових відношень та різним спектром синкретичних площин.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / М.І. Личук; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2001. — 16 с. — укp.

Аннотация: Визначено статус речень фразеологізованої структури. З'ясовано роль постійного компонента у формуванні фразеологізованих речень закритої структури, напівфразеологізованих і фразеологізованих речень змішаного типу. Проаналізовано їх семантичну структуру, зміни у кількісному та якісному складі конструктивно обов'язкових компонентів. Досліджено формально-граматичну та семантико-синтаксичну специфіку фразеологізованих речень змішаного типу.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.О. Бойченко; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2002. — 18 с. — укp.

Аннотация: Проведено системно-функціональне описання стійких дієслівних сполук українського публіцистичного тексту. Розроблено підхід до вивчення стійких дієслівних сполук як лексико-граматичних аналітичних одиниць мови, що знаходяться на межі між вільними словосполученнями та фразеологізмами. Розглянуто фактори стійкості цих сполук. З використанням методу семного аналізу досліджено семантичні процеси у дієслівних компонентах та визначено тенденції їх сполучуваності з іменниковими компонентами. Охарактеризовано коло дієслів-дериваторів, які є найбільш продуктивними у творенні стійких дієслівних сполук. Розглянуто внутрішню валентність стійких дієслівних сполук, їх синтаксичні функції та зв'язки у реченні.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / А.М. Найда; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Визначено теоретичні засади фразеологізації народних порівнянь, опрацьовано їх ідеографічну класифікацію з метою виявлення ідеографічних груп, ідеографічних і синонімічних рядів, а також структурно-семантичних моделей. Проаналізовано мотиви та шляхи виникнення варіантів стійких народних порівнянь, показано модифікаційні зміни на різних мовних рівнях (фонетичному, морфологічному, синтаксичному). Описано основні шляхи та способи формування стереотипних образів-характеристик антропонімів за допомогою образних стійких народних порівнянь.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.М. Сафонова; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено загальнотеоретичний та семантико-прагматичний аналіз категорії суб'єктивної модальності (СМ) на рівні драматургічного дискурсу (ДД). Всебічно вивчено діалогічне та полілогічне мовлення драми, їх структуру, семантичну та прагматичну роль у репрезентації ставлення мовця до змісту повідомлюваного. Розглянуто специфіку вираження СМ у ДД у кореляції до логічного та синтаксичного плану її функціонування, введено поняття модалеми, її статусу в дискурсі, запропоновано типологію модалем з опорою на семантичну конгруентність категорії СМ та оцінки. Висвітлено етіологію суб'єктивно-модальних смислів ДД, зокрема вплив референції, конситуації та підтексту на загальну смислову рамку тематичного діалогічного блоку, розкрито значення паратексту у розумінні інформаційного тла ДД як дискурсів невласне креолізованої природи.