Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / Г.І. Мартинова; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2004. — 40 с.: рис. — укp.

Аннотация: Здійснено повний опис фонологічної та фонетичної систем середньонаддніпрянського говору, виділено його специфічні риси та їх ареали за АУМ та результатами регіонального картографування. Проведено внутрішню диференціацію досліджуваного континууму, удосконалено його ареалогічну характеристику. На підставі послідовного застосування принципів фонологічного моделювання, його утвердження на матеріалі великої кількості говірок та збагачення лінгвогеографічним аспектом виявлено явища, раніше не зафіксовані іншими дослідниками, виділено типові риси середньонаддніпрянського говору та особливості, які характеризують його периферійні зони. За допомогою методики картографування та рекартографування діалектних явищ на бланківках різного масштабу визначено ареал середньонаддніпрянського говору, з'ясовано його релевантні риси та ареальне членування. У науковий обіг введено новий достовірний та значний за обсягом емпіричний матеріал, який рекомендовано використовувати для подальших діалектологічних студій та укладання Української діалектної фонотеки та текстотеки.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.В. Щербина; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2003. — 23 с. — укp.

Аннотация: Досліджено середньонаддніпрянсько-степову діалектну межу, ареальну стратиграфію та наведено системний опис назв одягу, взуття, головних уборів та прикрас у говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя. Проаналізовано репертуар, структурну організацію номенів у межах парадигм, виділено тематичні та лексико-семантичні групи як основні типи угруповань лексики. На підставі карт "Атласу лексики на позначення одягу, взуття, головних уборів і прикрас у говірках середньонаддніпрянсько-степового зарубіжжя" (175 карт з коментарями) виявлено внутрішню диференціацію досліджуваного континууму. Окремі зони та групи говірок виділено на підставі відмінностей у репертуарі й особливостях лексичного вираження маніфестантів аналізованих сем, співвідношення інноваційних та архаїчних назв, семантичної спеціалізації, варіативності фонетичної структури лексичних одиниць.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / З.С. Василько; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: За допомогою картотеки прислів'їв, казок і пісень, укладеної за матеріалами академічних видань проаналізовано тематичну групу лексики на позначення реалій фауни. На матеріалах фольклорних текстів різного жанру проведено перше комплексне дослідження тематичної групи фаунолексем щодо формування у них символічного компонента значення слова, здійснено спробу ідеографічного опису даних лексем української мови, наведено їх етноконцептуальні моделі. Простежено тенденції розвитку лексичної системи мови взагалі, зважаючи на місце у ній даних мовних одиниць. Доведено, що національномовна картина світу, якою вона є в українських піснях, казках, прислів'ях, відтворює мовний, мовленнєво-творчий та світоглядний образ народу. Встановлено, що фольклорні контексти чи не найбільшою мірою увиразнюють загальну структуру значення слова, яке на численних прикладах фаунолексем універсалізується у тріаді слово (побутова назва) - образ (метафоризована назва) - символ (етнокультурна назва).

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.Г. Данилюк; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано різнорівневі вияви синкретизму на рівні частин мови. Уточнено зміст традиційного тлумачення синкретизму, до сфери якого включаються процеси омонімії та контамінації. Обгрунтовано типологію рівнів синкретизму, встановлено причини виникнення синкретичних явищ. Наведено класифікацію синкретичних одиниць. Висвітлено проблеми класифікації частин мови та основних напрямів її розв'язання, обгрунтовано чотирикомпонентну та гетерогенну класифікацію, на підставі якої з використанням словникової бази даних побудовано моделі синкретичних одиниць, визначено їх кількісну репрезентативність. Окреслено польову структуру іменника, дієслова, прикметника та прислівника. Інструментом та результатом дослідження постала електронна база укранської лексики з детальним маркуванням специфіки синкретизму на формальному рівні для кожної словникової одиниці.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.Г. Зарицька; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено проблему синкретизму складнопідрядного речення, зокрема прислівно-присубстантивного типу з синкретичними атрибутивно-об'єктними та атрибутивно-доказовими відношеннями між частинами на матеріалі сучасної української літературної мови. Виявлено структурно-семантичні особливості даних конструкцій з послідовним обгрунтуванням умов їх виникнення та функціонування. Визначено зміст понять атрибутивно-з'ясувальний та атрибутивно-локативний синкретизм. Встановлено статус синкретичних складнопідрядних одиниць у межах структурно-семантичної класифікації, їх місце серед інших складнопідрядних конструкцій. Проаналізовано функціональний потенціал категорії атрибутивності: диференційоване ядро, напівпериферію, власне периферію. З'ясовано парадигму локативних форм, серед яких виділено статистичні, динамічні, контактні та дистантні. Розглянуто концептуальні засади функціональної граматики, основні підходи та принципи класифікації синкретичних присубстантивно-атрибутивних складнопідрядних речень на матеріалі сучасної української літературної мови. Проведено розмежування синкретизму, трансформації, транспозиції, перехідності, інтеграції, деривації, міжкатегорійної омонімії та багатозначності.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.А. Івасишина; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 1999. — 19 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвяченно дослідженю синонімії словотворчих суфіксів та префіксів у сучасній українській мові в межах іменникового, прикметникового та дієслівного словотвору. У роботі визначено теоретичні засади словотвірної синонімії, принципи встановлення синонімічних відношень між словотворчими афіксами, окреслено межі синонімічних рядів, утворених словотворчими суфіксами та префіксами, встановлено особливості вияву синонімії спільно- та різнокореневих дериватів, основні закономірності формування синонімічних зв'язків між похідними одиницями різної чистиномовної належності.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / А.О. Колесников; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2000. — 18 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто моделі синтагматичної компенсації морфологічної недостатності щодо граматичної категорії числа іменників сучасної української мови (незмінюваних іменників та іменників у формі pluralia tantum) на позначення обчислювальних предметів. Встановлено моделі синтагматичної парадигматики, які компенсують флективну недостатність форм іменників, уточнено лінгвістичні дані про граматичні властивості слова та необхідні засоби граматичної індексації в лексикографічній розробці даних іменників. Висвітлено лінгвістичні уявлення про взаємодію лексичного та граматичного в слові, а також лексичні типи некомплектних морфологічно недостатніх форм іменників української мови у передачі значень граматичної категорії числа.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.М. Попович; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Визначено статус числівникових компонентів у різних позиціях формально-граматичної та семантико-синтаксичної структури речення. Встановлено семантичні різновиди предикатів кількості та суб'єктів кількісної ознаки. Виокремлено двоскладні речення з числівниковим складеним присудком і родовим підмета. Розмежовано генетично первинне та функціонально первинне і вторинне вживання числівників. Досліджено числівникові компоненти у взаємозв'язку їх семантико-синтаксичних і формально-синтаксичних функцій. Внаслідок цього змінено межі між двоскладними та односкладними реченнями, перекласифіковано деякі типи односкладних синтаксичних одиниць.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / А.С. Джура; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено різновиди синтаксичної транспозиції відмінкових форм іменника, граматичний статус родового відмінка як типового відмінка транспозиції, його первинні й вторинні семантико-синтаксичні та формально-синтаксичні функції у реченні й словосполученні, а також валентну та невалентну сполучуваність родового відмінка. З'ясовано характер синтаксичної ад'єктивації, адвербіалізації та вербалізації родового відмінка, його внутрішньовідмінкової синтаксичної транспозиції.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / М.В. Мірченко; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2002. — 36 с. — укp.

Аннотация: Комплексно досліджено систему та структуру синтаксичних категорій речення. Обгрунтовано функціональне розмежування синтаксичних реченнєвих категорій як трьох сукупностей (семантико-синтаксичної, формально-синтаксичної та комунікативної) та особливості їх репрезентації у синтаксичній системі сучасної української мови. У внутрішній структурі різновидів реченнєвих синтаксичних категорій розрізнено за традиційними ознаками чотири категорійні одиниці: надкатегорію, членовану на підкатегорії, які у свою чергу складаються з категорій або грамем; підкатегорію, підпорядковану надкатегорії; категорію, безпосередньо підпорядковану підкатегорії або репрезентовану в самодостатньому окремому вияві; грамему, як мінімальну, не членовану категорійну одиницю, що безпосередньо підпорядкована категорії або підкатегорії. На базі аналізованих різновидів синтаксичних категорій кваліфіковано речення як мовну структурну схему та як речення-висловлення. Застосовано методику дефініційного аналізу, за якого кожній з вирізнених семантико-синтаксичних, формально-синтаксичних і комунікативних надкатегорій, підкатегорій, категорій інграмем надано визначення з акцентом на їх внутрішні та зовнішні рангові співвідношення.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.М. Прокопенко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2005. — 18 с. — укp.

Аннотация: Здійснено комплексне дослідження синтаксичних функцій дієслів з послабленою семантикою, які запропоновано назвати синсемантичними. З'ясовано мовну природу синсемантії як лексико-граматичного явища, проведено класифікацію синсемантичних дієслів, визначено їх типологічні семантико-синтаксичні ознаки. Синсемантичні дієслова поділено на певні лексико-семантичні групи, а саме: дейктичні, які у своїй значеннєвій структурі містять лише вказівку на процес; фазові (процесуальна сема комбінується з семами початку, продовження, розгортання та завершення дії); кваліфікативної (семантична структура містить виразні стилістично марковані оцінно-кваліфікативні семи). Здійснено дистрибутивний аналіз синсемантичних дієслів, зважаючи на розроблені синтаксичні і семантичні матриці функціонування відповідних предикатів, виділено мінімальні структурні типи речень з синсемантичними дієслівними одниницями у ролі предикатів та проаналізовано їх морфо-синтаксичні реалізації. Установлено, що основними синтаксичними функціями досліджених дієслів є компенсаційна, модифікаційна та кваліфікативна, які вони виконують у структурі речення.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.В. Розгон; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 1999. — 19 с. — укp.

Аннотация: З'ясовано функціонування фразеологічних одиниць як засобів вторинної номінації української мови у простому двоскладному реченні. Досліджено здатність різних структурних моделей та певних лексико-граматичних груп фразеологізмів вступати у семантичні відношення з іншими компонентами синтаксичної конструкції і всім компонентним складом виконувати роль відповідного члена речення. Уточнено функціональну співвіднесеність фразем і лексем. З'ясовано, що фразеологізми, співвідносні з певним лексико-граматичним класом, можуть реалізувати, проте дещо обмежено, характерні для нього граматичні категорії. З'ясовано закономірності, що визначають специфіку фразем як головних, так і другорядних членів двоскладного речення. Досліджено синтаксично автономну позицію фразем звертань, вставних і вставлених конструкцій.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Г.Ф. Ракшанова; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено когнітивно-номінативний аспект термодериватів науково-технічної термінології, що базуються на принципі пріоритетності поняттєво-концептуального та предметно-практичного складника термінологічної деривації. Здійснено системне й цілісне дослідження дериваційних процесів у сучасній природничій і технічній терміносистемах. Виявлено специфіку термінологічної деривації у науково-технічній сфері, зокрема з'ясовано когнітивно-інформаційну природу терміна. Доведено роль словотвору в оптимізації професійного спілкування, показано роль дериватології у розвиткові інформаційно-мовної культури суспільства.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.В. Воропай; Запоріз. держ. ун-т. — Запоріжжя, 2001. — 22 с. — укp.

Аннотация: Виявлено склад конфіксальних іменників у сучасній українській мові та їх словотвірну структуру. З'ясовано словотвірну семантику конфіксальних іменникових деривативів. Досліджено дистрибуцію конфіксів в окремих словотвірно-семантичних полях. Розглянуто специфіку функціонування конфіксів (функціональне навантаження, активність використання з метою вираження будь-якого значення, семантичну орієнтацію під час творення слів певних лексико-словотвірних груп). Охарактеризовано структурно-семантичні зв'язки між конфіксальними похідними. Проаналізовано тенденції розвитку сучасної конфіксальної іменникової системи.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / О.І. Бондар; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 1998. — 32 с. — укp.

Аннотация: У дисертації на матеріалі сучасної української літературної мови проводиться двоетапний аналіз темпоральних відношень від функцій (значень) темпоральності та їх диференційних семантичних ознак (ономасіологічний аналіз) до синтезу об'єктів через аналіз взаємодії, взаємозв'язків між елементами системи і структури темпоральних відношень (власне функціональний аналіз). Побудована гіпотетико-дедуктивна модель темпоральних відношень перевіряється практикою мовлення, і на цій підставі виділяються темпоральні функціонально-семантичні поля, субполя та зони й описуються морфологічні, синтаксичні, лексико-семантичні та словотвірні засоби їх вираження. Детально аналізуються первинні, перехідні і вторинні темпоральні функції мовних одиниць у відповідних категоріальних ситуаціях. Доводиться, що реальний час в українській мові виражається функціонально-семантичними полями аспектуальності, часової локалізованості, дейксисної темпоральності, таксису та датування.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.В. Абраїмова; Харк. держ. ун-т. — Х., 1999. — 18 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено аналізу системи іменника в літописній пам'ятці XVII ст. "Синопсисі" в контексті української літературної мови XVII ст. Застосовано новий комплексний метод визначення мовної належності "Синопсису", який грунтується на дослідженні дериваційно-граматичної системи іменника в літописі: лексико-граматичних та граматичних категорій, систем словозміни і словотворення іменника. Виявлено як архаїчні, так і нові форми іменників у пам'ятці. Встановлено, що мова "Синопсису" є літературною церковнослов'янською мовою в слов'яноукраїнському варіанті.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Ю. Малюк; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2000. — 16 с. — укp.

Аннотация: Досліджено становлення назв посуду сучасної української мови як лексичної парадигми на основі структурно-семантичного аналізу з розрізненням семеми як сукупності сем, лексичної парадигми, визначеної як предметно-тематична група, лексико-семантичної системи мови - як підмакроструктури назв посуду. Систематологічний аспект доповнено культурологічним, з виявленням особливостей національної коннотації. У процесі переходу досліджуваних лексем із повсякденно-побутової сфери у виробничу зменшуються випадки метонімічних утворень і збільшується кількість функціональних і метафоричних переносів. На підставі аналізу номенклатури посуду доведено зближення ряду назв з етнографізмами. Досліджувана підмакроструктура супроводжується процесами гіпонімії та аналогії у семантиці найменувань.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / І.М. Кочан; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2006. — 39 с. — укp.

Аннотация: Здійснено дослідження слів з міжнародними компонентами у сучасній літературній мові за даними лексикографічних праць, що було наведено протягом XX ст. Виявлено їх системну організацію (парадигматику та синтагматику), зміст і форму, кількісну й якісну динаміку, різні способи утворення, абсолютну та відносну кодифікованість. Проведено систематизацію слів з міжнародними кореневими компонентами (МКК) за формою та змістом. Розглянуто класи термінів з міжнародними терміноелементами, що можуть стояти у препозиції, постпозиції або вживатися у пре- та постпозиції. Проаналізовано кількісну й якісну динаміку таких слів за словниками різних типів і років видання, зміну (розширення чи звуження) семантичної структури ряду термінів, а також їх співвіднесеність з термінологічними полями та лексико-семантичними групами, парадигматику та синтагматику. З'ясовано статус компонента у кожному конкретному випадку. Розглянуто творення таких слів в українській мові, досліджено проблему їх кодифікації. Диференційовано поняття компонент і терміноелемент. Продемонстровано модифікацію основ і зміну статусу компонента.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.В. Бондаренко; Кіровоград. держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка. — Кіровоград, 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Уперше в українському мовознавстві досліджено процеси проходження та функціонування вторинних часток української мови. З'ясовано механізми виникнення міжчастинкомовної омонімії (прислівник - частка, займенник - частка, дієслово - частка, сполучник - частка, вигук - частка). Проаналізовано багаточленні омонімічні ряди: дієслово - модальне слово - частка (може, мовляв, було, бува), дієслово - сполучник - модальне слово - частка (мов, мовби, мовбито), займенник - сполучник - частка (що). Уперше в українському мовознавстві на грунті синтаксичних одиниць української мови здійснено комплексний функціонально-синтаксичний аналіз вторинних часток. Визначено критерії розмежування часток і модальних слів. Запропоновано робочу класифікацію та лінгвістичну кваліфікацію лексем подібного типу.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.Д. Іванова; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 1999. — 19 с. — укp.

Аннотация: Розглядаються теоретичні й практичні проблеми опису лексико-семантичної системи, зокрема її окремий фрагмент. Детально характеризуються семеми в межах семантичного мікрополя зі значенням "характер поверхні". Аналіз семантичної структури слова, опис семем, різноманітних зв'язків між семемами, встановлення їх ієрархії, побудова моделі семантичних відношень є методологічною основою при дослідженні характеристик лексико-семантичної системи.