Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.Г. Горголюк; Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні НАН України. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вперше в українському мовознавстві здійснено комплексне дослідження речень тотожності (РТ) у структурно-синтаксичному, семантичному та функціональному аспектах. Запропоновано нові підходи щодо визначення РТ. Обгрунтовано роль лінгвістичної категорії референції у формуванні відношень тотожності. Розроблено методику, релевантну для аналізу РТ. Визначено типи РТ в українській мові, досліджено специфіку їх граматичної форми. Охарактеризовано засоби вираження категорії часу в РТ та особливості комунікативної організації речень даного типу. Встановлено семантичні особливості різних структурних моделей РТ і розглянуто існуючі типи мутацій тотожності у межах структурно-семантичних моделей РТ.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.В. Заболотна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розвинуто теоретичні засади системно-історичного аналізу синонімії. Уперше здійснено комплексний аналіз синонімії з використанням текстів різножанрових пам'яток літератури другої половини XVII - першої половини XVIII ст. Реконструйовано синонімічні ряди, з'ясовано специфіку відношень між синонімічними одиницями, функціональні характеристики, генетичні та семантичні джерела синонімії. Обгрунтовано наявність міжмовної синонімії як продуктивного явища епохи у взаємозв'язку зі впливом барокової естетики на поповнення резервів виражальних можливостей словникового запасу української мови. Значну увагу приділено авторським інноваціям у лексичній синонімії в загальному поширенні синонімічних рядів. Визначено добу другої половини XVII - першої половини XVIII ст. як період накопичення синонімічних засобів, висвітлено загальні тенденції у розвитку лексичної синонімії староукраїнської мови.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.В. Гавриш; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Визначено характерні тенденції та закономірності розвитку українського наукового стилю 20 - 30-х рр. XX ст. на підставі аналізу науково-технічних текстів навчального та прикладного характеру, публікацій, уміщених у періодичних виданнях, а також матеріалів тогочасних лексикографічних праць. Визначено, що український науковий стиль даного періоду представлений науково-технічними текстами різних жанрів: підручниками, посібниками, лекціями, статтями, науковими доповідями, довідниками, описами пристроїв та ін. Проаналізовані тексти мають такі спільні риси - конкретність змісту, вживання певних синтаксичних конструкцій, співвідносне вживання термінів і загальновживаних слів, належну системно-структурну організацію тексту. Проаналізовані тексти різняться за формою будови, характером наявної інформації та її емоційним забарвленням залежно від призначення тексту, обсягу поданої інформації, спрямованості змісту, що дозволяє визначити їх жанрову належність. Розглянуто науково-технічні тексти та фахові словники, що дало змогу визначити шляхи формування української науково-технічної термінології дослідженого періоду: творення науково-технічних термінів за допомогою словотвірних ресурсів української мови, добір українських відповідників до запозичених термінів, використання інтернаціональних термінів.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.Л. Видайчук; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Досліджено в порівняльно-історичному і типологічному аспектах проблеми розвитку фонетичної системи староукраїнської мови другої половини XVI - XVIII ст., а також її графічної та орфографічної реалізації в рукописних житійно-повістевих текстах. Розглянуто явища вокалізму і консонантизму, історію кириличного письма та способи його пристосування до звукової системи української мови. На підставі зіставного аналізу згаданих текстів, мова яких має ознаки книжного стилю, і рукописної ділової документації, що відображує живе мовлення, визначено ступінь унормованості фонетичної і правописної систем зазначеного періоду. Досліджено вперше запроваджені в науковий обіг рукописні пам'ятки житійно-півістевої та ділової літератури. Встановлено, що фонологічна система української мови другої половини XVI - XVIII ст. виступає вже сформованою, а правописна система в даний період ще не склалася і перешкоджала проникненню живомовної фонетики в літературне, книжне вживання. Зазначено, що основи фонетичного принципу українського правопису закладалися саме в писарській практиці XVI - XVIII ст.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / А.Д. Олійник; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено проблеми адаптації запозичень-англіцизмів в українській мікроекономічній терміносистемі які складовій частині загальноекономічної термінології, а також з'ясовано роль інтернаціоналізації корпусу економічних термінів у даному процесі. Розроблено методику класифікації новітніх макроекономічних одиниць за їх тематичними та структурно-семантичними особливостями, показано способи організації та систематизації перекладних мікроекономічних термінів. Частково виявлено ступінь інтернаціоналізації термінологічних одиниць на прикладі ізоглос української, англійської та німецької мов. Розглянуто проблеми уніфікації та нормування економічної термінології.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Р.А. Трифонов; Харк. нац. ун-т ім. В.Каразіна. — Х., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто ряд мовознавчо-публіцистичних статей 1906 - 1913 рр., присвячених проблемі норми в українській мові, авторами яких були В.Гнатюк, Б.Грінченко, М.Грушевський, Д.Дорошенко, А.Кримський, М.Левицький, І.Нечуй-Левицький, І.Стешенко, М.Сумцов, І.Франко та ін. Досліджувані виступи об'єднано в мовну дискусію, у межах якої виділено "наддніпрянський" і "галицький" дискурси. Узгодження західно- і східноукраїнської традицій становило основний зміст полеміки, яка характеризується широким діапазоном поглядів на мову та її норму - від пуризму до антинормалізаторських тенденцій. З'ясувано мовний стан конкретного періоду та його найголовніші проблеми; вона, зокрема, свідчить про поєднання галицької та наддніпрянської діалектних баз у нормах наукового та публіцистичного стилів української мови, гетерогенності норм, особливо в певних лексичних сферах. Історичне значення дискусії полягає у високому, для того часу, рівні активізації уваги до нормотворення та кодифікації норм, в усвідомленні специфіки самої літературної норми як явища.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.А. Щебликіна; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2001. — 16 с. — укp.

Аннотация: Досліджено семантичну структуру параметричних прикметників з прямими просторовими значеннями: високий-низький, далекий-близький, глибокий-мілкий, широкий-вузький, довгий-короткий, що виражають просторові поняття. Визначено місце даних прикметників у мовній картині світу, зокрема, у формуванні мовної моделі простору, охарактеризовано їх системні ознаки. Виявлено роль проаналізованих прикметників у формуванні фрагментів мовного образу світу, які безпосередньо органами чуття не сприймаються. Параметричні прикметники використовуються для позначення часових орієнтирів і об'єктивізації внутрішнього світу людини. Показано, що для ідентифікації значень групи прикметників суттєвою є лексична сполучуваність. Прикметники на позначення параметрів простору вносять оцінний компонент у значення словосполучення.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Г.В. Кьорян; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано корпус романізмів в українських діалектах на підставі отриманих матеріалів і даних лексикографічних джерел. Подано семантичні та дериваційні гнізда запозичень з романських мов на тлі інших суміжних українських говорів та літературної мови, а також діалектів мов карпатської зони та мов балканського ареалу. Визначено спектр впливу романських мов на лексику говорів Хустщини та охарактеризовано інтенсивність впливу східно- та західнороманської мовних підгруп. Встановлено хронологію українсько-романських мовних контактів. Розглянуто шляхи надходження романізмів у досліджені говори. З'ясовано ступінь відмінності лексики говорів Хустщини від літературної української мови. Визначено місце українських діалектів у карпатській та карпато-дунайській зоні міжмовної інтерференції.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.С. Таран; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Запропоновано вивчення семантики художніх символів у комплексі лінгвопоетичного та етнокультурного аспектів. Проаналізовано культурно-національні конотації символічного значення. Виявлено провідну роль контекстуальних зв'язків у формуванні індивідуально-авторського символу. Обгрунтовано кореляцію між індивідуально-авторським смислом символу та вертикальним контекстом. Визначено, яким чином символи виражають основні концепти поетичного світу митця. Досліджено парадигматичні та синтагматичні відношення символів у індивідуальній символічній системі Олеся.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Г.А. Губарева; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2002. — 18 с. — укp.

Аннотация: Окреслено лексико-семантичне поле кольоративів у мовній картині світу Ліни Костенко, визначено його склад, структуру та зв'язки між одиницями поля. Охарактеризовано особливості взаємодії традиційного та індивідуально-авторського у вживанні кольоративів. Простежено процеси естетичної трансформації загальномовної семантики позначень кольору за умов поетичного контексту. Визначено місце та роль кольороназв у формуванні індивідуальної мовної картини світу Ліни Костенко.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Д.В. Ужченко; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2000. — 18 с. — укp.

Аннотация: Досліджено характер віддзеркалення українськими зоофразеологізмами позамовної дійсності у зв'язку з їх формуванням, еволюцією та здатністю до культурної референції. На основі матеріалів літературних та ареальних ідіом виділено основні фразеосемантичні групи, встановлено особливості детермінації між фразеопродуктивністю символьних фаунонімів-концептів та глибиною їх вертикального культурно-національного контексту, виявлено інтроспективні маркери культурно-національної семантики та активні структурно-семантичні моделі у східнослобожанських та степових говірках Донбасу. Розкрито провідну роль конотативного компонента у семантичній структурі зоофразеологізмів, який виступає єднальною ланкою двох семіотичних систем - мови і культури, а також досліджено зв'язок внутрішньої форми зоофразеологізмів з екстралінгвістичними чинниками її становлення.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Тетяна Миколаївна Берест; Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2000.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис. канд... філол. наук: 10.02.01 / І.В. Дудко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2002. — 24 с. — укp.

Аннотация: Досліджено семантику та особливості функціонування ад'єктивних і субстативних неозначених займенників різних афіксальних груп, безафіксних займенників, вжитих як неозначені та неозначені займенники, що виникли в результаті прономіналізації інших лексико-граматичних класів слів у сучасній українській літературній мові. Розкрито суть і засоби вираження категорії означеності-неозначеності, виділено неозначені займенники як маркери вираження її семантики, встановлено їх склад, здійснено класифікацію, охарактеризовано семантико-граматичні та функціональні особливості, визначено основні принципи семантико-функціонального аналізу. Встановлено, що семантика та функціонування неозначених займенників зумовлюється практично всіма компонентами висловлення: його часовим планом, комунікативним типом, характером граматико-категоріальної реалізації присудка, типом дескрипції імені тощо. На підставі аналізу найважливіших компонентів контексту виявлено чинники, які впливають на вибір неозначених займенників та реалізацію їх значень. Досліджено транспозиційні процеси, пов'язані з цими займенниками.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.А. Тронь; Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Здійснено комплексний аналіз речень з предикатами дебітивності, їх структурних і семантичних особливостей. Визначено специфіку дебітивності, її місце в системі інших модальних значень, показано взаємозв'язок категорії дебітивності з категорією граматичного способу. З'ясовано вплив каузації на формування семантики дебітивних конструкцій. Проаналізовано структурно-семантичні моделі речень із предикатами дебітивності в сучасній українській мові. Порівняно засоби вираження різних концептів дебітивності в українській та англійській мовах.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Л. Даскалюк; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано особливості взаємодії імператива та граматичних категорій модальності і часу, досліджено специфіку передачі семантики реальності/нереальності складниками категорії способу. Обгрунтовано парадигму дієслова наказового способу з урахуванням функціонально-семантичної своєрідності імператива. Показано особливіть структури синтаксичної конструкції з предикатом та імперативом. Охарактеризовано семантичні типи даних предикатів. З метою функціонально-семантичного опису семантико-граматичної та семантико-синтаксичної особливостей імператива подано перелік основних сем, які є визначальними у функціонуванні імператива у мовленні для передачі апеляційного волевиявлення.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.В. Пономарьова; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розкрито формально-граматичні, семантико-синтаксичні, функціонально-конструктивні аспекти пропозиційної структури нерозчленованих власне прислівних складнопідрядних речень. Виявлено визначальні чинники їх смислової та структурної організації, встановлено їх статус у системі складнопідрядних речень української мови. Здійснено послідовну диференціацію семантичних і формально-граматичних різновидів складнопідрядних речень з власне прислівними підрядними частинами. Визначено напрями одно/міжярусних трансформацій та модифікацій таких утворень.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / М.М. Греб; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вперше в українському мовознавстві на широкому фактичному матеріалі здійснено системний аналіз конструкцій з зіставним компонентом змісту з урахуванням їх структурно-граматичних, лексико-семантичних і комунікативно-прагматичних особливостей. На підставі одержаних результатів описано специфіку змістового відношення між предикативними частинами у складносурядних зіставних реченнях зі сполучником , охарактеризовано складнопідрядні та безсполучникові конструкції, що містять зіставний компонент змісту, а також текстові поєднання, організовані як зіставлення. Виявлено особливості вираження зіставлення у безсполучникових реченнях і тексті й обгрунтовано його значення як змістового відношення, що визначає здатність складних синтаксичних конструкцій забезпечувати різноманітні мовленнєві дії, зокрема функціонувати у ролі непрямих спонукальних висловлень, іллокутивна сила яких формується за рахунок наявності в їх змісті оцінної семантики.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.В. Кринська; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2001.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Ю. Баранник; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вперше виділено та охарактеризовано явище партитивності як семантико-синтаксичної категорії, визначено її функціональні та структурні параметри. Визначено поняття, пов'язані з явищем партитивності та обгрунтовано використання відповідної термінології. Виявлено основні типологічні форми мовленнєвої реалізації значення партитивності в українській мові, у межах яких описано найуживаніші моделі та варіанти партитивних конструкцій. Охарактеризовано форми прояву функціональної та структурної системності у явищі партитивності як певній мовній універсалії. Встановлено продуктивність уживання партитивних конструкцій в аспекті функціональних стилів української мови. Визначено категорійний статус явища синтаксичної партитивності.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.М. Томусяк; Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 1999. — 19 с. — укp.

Аннотация: Запропоновано комплексний системний опис синтаксичних конструкцій української мови, до складу яких входить компонент з подвійною причленною залежністю, названий у роботі дуплексивом. Синтаксична природа дуплексива і семантико-синтаксична структура семантично неелементарного речення з цим компонентом тлумачиться з урахуванням найновіших досягнень українського і зарубіжного мовознавства. На основі грунтовного аналізу фактичного матеріалу (картотека складає 6000 карток) зроблено цікаві експериментально-лінгвістичні спостереження над функціонуванням речень з дуплексивними компонентами. Узагальнено формальні засоби вираження дуплексива в припідметовій (присуб'єктній) та придодатковій (приоб'єктній) позиції; досліджено природу синтаксичного зв'язку тяжіння; описано семантичну (три- та чотирикомпонентну) структуру речень з дуплексивами; визначено основні типи первинних та вторинних пропозицій в односуб'єктних та двосуб'єктних реченнях з дуплексивами.