Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Ю. Зелінська; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2003. — 21 с. — укp.

Аннотация: Вперше в українському мовознавсті на підставі писемних пам'яток XVI - XVIII ст. зібрано та опрацьовано педагогічну лексику. На історико-культурному тлі розглянуто шляхи її формування, детально простежено динаміку розвитку семантики лексем, пов'язаних із педагогічною діяльністю, проаналізовано особливості їх функціонування. Явища української мови XVI - XVIII ст. зіставлено з фактами подальших періодів розвитку мови, що дає змогу встановити, якою мірою лексика даної сфери увійшла до лексико-семантичної системи нової української літературної мови.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Г.П. Євсєєва; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Комплексно досліджено перифрази, що функціонували в мові українських газет кінця XX ст., в номінативному, структурно-граматичному, семантичному та функціонально-стилістичному аспектах. Визначено статус перифрази як лінгвістичної одиниці у порівнянні з фразеологізмом, термінологічним сполученням, вільним словосполученням тощо. Розглянуто умови фразеологізації окремих перифраз у газетному мовленні, визначено місце перифрази в системі стилістичних одиниць мови. Виявлено основні структурно-граматичні типи перифрастичних зворотів, тематичні блоки перифрастичних назв, досліджено особливості явищ омонімії, полісемії, синонімії та антонімії в колі перифраз. Розглянуто стилістичні функції перифрази в газетному тексті та особливості вживання перифрастичних одиниць у різних газетних жанрах та заголовках.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.А. Копусь; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано еволюцію поглядів на сутність перифраза, установлено зв'язок перифразів зі світогляду О.Гончара. З'ясовано основні концепції світобачення письменника, що відбилися на перифрастичному тлі. Визначено основні типи перифразів та встановлено їх стилістичну функцію. З'ясовано антропоцентричні параметри функціонування перифразів у художньому тексті. Класифіковано перифрази за морфологічною та синтаксичною природою. Виявлено їх структурно-семантичні особливості. Розкрито роль перифразів у створенні емоційно-експресивного забарвлення тексту.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.В. Кондратенко; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2001. — 16 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано питальні речення у поетичному тексті на матеріалі української та російської мов. Дослідження питальних речень здійснено на основі антропоцентричного підходу до вивчення мови. Питальні речення розглянуті як елемент поетичної картини світу. Проаналізовано семантику, основні функції та конструктивно-стилістичний потенціал питальних речень у поетичному мовленні.Побудовано типологію питальних ситуацій, визначено особливості функціонування питань у поезії. З'ясовано роль питальних речень у моделюванні поетичної та елементів національної картин світу. Висунуто тезу про те, що окрема лінгвістична одиниця має сприйматися в її контекстуальному оточенні з урахуванням усіх чинників, що впливають на неї та на текст.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.М. Тищенко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2003. — 19 с.: рис. — укp.

Аннотация: На підставі результатів вивчення ареалогічних особливостей лексики визначено умовну межу між подільським і середньонаддніпрянським говорами. З'ясовано внутрішнє членування перехідного ареалу, виявлено міждіалектні зв'язки та паралелі сільськогосподарської лексики суміжжя, а також охарактеризовано специфічні явища у лексиці перехідних говірок. Запропоновано "Атлас сільськогосподарської лексики подільсько-середньонаддніпрянської межі", який містить 141 атомарних і 12 зведених карт. Зазначено, що у науковий обіг введено новий значний за обсягом емпіричний матеріал, що може бути використаний для укладання словника українських говорів та лексичного атласу української мови.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Б. Кузьміна; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Комплексно досліджено форми та способи вираження універсальних культурних концептів "білий", "чорний" у мові поезії 1910 - 1930-х рр. Уточнено та конкретизовано наукові уявлення про концепт як особливу форму пізнавальної діяльності людини, розроблено основні принципи та підходи концептуального аналізу поетичного тексту. Проаналізовано місце та функції даних концепців у культурній парадигмі та концептосфері українського етносу, визначено специфіку їх мовного вираження та роль у змістовій організації поетичних текстів зазначеного періоду з урахуванням особливостей світоглядних позицій та індивідуального стилю митців.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / М.В. Кудряшова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2000. — 18 с. — укp.

Аннотация: Розкрито особливості семантики ключових слів у поезії українських неокласиків - М.Драй-Хмари, М.Зерова, О.Бургардта, М.Рильського, П.Филиповича. Використано порівняльно-стилістичний метод і метод семантичного аналізу, елементи статистичного, компонентного методів. Аналіз ідейно-естетичної програми та поетичного слововживання неокласиків виявив групи стилістично значимих слів. Розглянуті особливості слововживання неокласиків пов'язано з "оновленням" поетичної мови, характерним для української поезії 1920-х років. Показано взаємопроникнення, включеність слів різних лексико-семантичних груп в єдине культурно-історичне поле.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.А. Огарєнко; Кіровоград. держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка. — Кіровоград, 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Уперше в українському мовознавстві здійснено комплексний функціональний аналіз фразових номінацій як структурно-семантичних компонентів складнопідрядних речень займенниково-співвідносного типу: проведено функціонально-семантичний розподіл номінативних блоків, простежено вплив одиниць лексичного рівня на формування синтаксичної одиниці. Визначено переваги фразової номінації як засобу називання у порівнянні з лексемою.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.В. Проценко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філол. — К., 2006. — 21 с. — укp.

Аннотация: Здійснено прагма- та психолінгвістичний аналіз феномену самокорекції мовця у процесі породження висловлення на матеріалі сучасного українського спонтанного мовлення у теле- та радіоефірі. Розглянуто самокорекцію як екстеріоризацію механізму природного самоконтролю, засновану на принципі зворотнього зв'язку та пов'язану з активізацією довільної уваги (ДУ). Виявлено нерівномірне освітлення ДУ самоконтролю різних планів мовного знака (домінування значення над формою) та різних рівнів мови, зокрема, коригується рівень слова та речення. Обгрунтовано прагматичний потенціал вибору мовцем поверхневої структури (національної мови чи її різновиду, лексичного та граматичного значень, граматичної форми, синтаксичної конструкції). Досліджено внутрішньомовний і міжмовний різновиди самокорекції. Розроблено прогноз інтерферентних помилок в українському мовленні, спричинених впливом російської мови. На підставі досліджених механізмів появи та корекції мовцями даних помилок запропоновано можливі шляхи подолання негативного іншомовного впливу.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Г.О. Пірус; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2004. — 15 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто питання семантико-синтаксичного та формально-граматичного аналізу предикатів відношення в українській мові. Запропоновано оригінальний метод поділу функціональних одиниць на семантико-синтаксичні поля. У складі поля якості вперше в українському мовознавстві виділено групу релятивних предикатів. Детально розглянуто їх семантичну самобутність та граматичні релевантні характеристики. Проаналізовано особливості функціонування предикатів відношення в структурі речення: характер іменних елементів, трансформаційні властивості, варіювання на рівні семантичного та граматичного оформлення конструкцій. Встановлено, що перспективність запропонованого дослідження полягає у можливості застосування одержаних результатів під час аналізу інших класів та груп функціонально-семантичних одиниць.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Ю.О. Божко; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2002. — 20 с.: рис. — укp.

Аннотация: Досліджено шляхи формування частини фразеологічного корпусу української мови. Висвітлено процес формування моделі <<прийменник + відмінкова форма самостійного слова>>. Простежено динаміку напрямку фразеологізації та виникнення специфічних ознак фразеологічної номінації мовних одиниць. Зазначено, що причина фразеологізації прийменника та відмінкової форми самостійного слова полягає в стисканні (згортанні) до стану аналітичної словоформи і <<згущення>> їх значень у єдину сему. Наголошено, що оскільки фразеологічні одиниці прийменниково-відмінкової моделі мають граматичне значення обставин, їхня семантина структура нагадує семантичну структуру обставин. Зважаючи на це фразеологізмам даної моделі, як і одиницям з лексичним значенням, властиві явища полісемії, омонімії, синонімії та антонімії.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Ю.В. Громик; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 1999. — 17 с. — укp.

Аннотация: У дисертації досліджено лексико-семантичну сутність, фонетико-морфологічні особливості відзайменникових прислівників різних говіркових груп Західного Полісся в генетичному та лінгвогеографічному аспектах у взаємозв'язку із сучасною українською літературною мовою, іншими українськими говорами, а також суміжними слов'янськими мовами. На прикладі 1870 прислівників (включаючи і фонетико-морфологічні варіанти) простежено формування системи відзайменникових прислівників західнополіського говору, з'ясовано основні закономірності і тенденції розвитку цієї системи, продуктивність основних словотвірних моделей. Численний фактичний матеріал малює цілісну картину прислівників західнополіського говору.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Г.А. Коцюбовська; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2002. — 16 с. — укp.

Аннотация: Описано приєднувальні конструкції як одиниці тексту, що складаються з базової частини, матеріально вираженого засобу приєднувального зв'язку, який відповідає сполучникові або сполучному слову, та приєднуваного компонента. Розглянуто значеннєве навантаження доданої одиниці у тексті з урахуванням формальних показників, розподілених на три групи відповідно до їх семантико-функціональних особливостей. Проаналізовано роль приєднувальних конструкцій у смисловій та формальній організації текстових відрізків. Простежено зв'язок між синтаксичними особливостями зазначених побудов, способом і характером вираження приєднувального зв'язку, структурними типами доданих компонентів за співвідношенням з членами речення та реченнями різної кількості предикативних основ та виконуваними функціями. Здійснено статистичне дослідження особливостей сполучників та сполучних слів приєднувального зв'язку, структурних типів приєднуваних повідомлень.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Лілія Павлівна Лушпинська; Прикарпатський ун-т ім. Василя Стефаника. — Івано-Франківськ, 2000.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01, 10.02.15 / Ю.Л. Мосенкіс; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 24 с. — укp.

Аннотация: Досліджено мовні релікти трипільської культури. На підставі аналізу концепцій мови трипільської культури встановлено, що найбільш обгрунтованою є концепція мови як доіндоєвропейського субстрату. Розроблено методичний апарат для визначення мови археологічної культури. Визначено українську, спільносхіднослов'янську та праслов'янську лексику субстратного походження - апелятивну та ономастичну. Описано основні фонетичні риси та морфологічні елементи субстрату. Встановлено, що зовнішні зв'язки трипільської культури корелюють із мовними зв'язками субстрату. Розглянуто функціонування доіндоєвропейського (трипільського) субстрату в українській мові на різних рівнях (апелятивна лексика, ономастика, типологія).

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.О. Маньковська; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Охарактеризовано напрями досліджень лінгвоукраїністичних зацікавлень В.Ягича. Насамперед, це лінгвоукраїністичні розвідки вченого, його багатогранні зв'язки з українськими вченими-мовознавцями, численні статті лінгвоукраїністичного змісту українських та зарубіжних вчених у часописі "Архів слов'янської філології", заснованому й упродовж 38-ми років (1876 - 1914) редагованому В.Ягичем. З'ясовано, що позиція В.Ягича в "українському питанні" двояка: з одного боку ліберальна, з іншого - категорично радикальна. Проаналізовано лінгвоукраїністичні студії В.Ягича, в яких він вважав українську мову самостійним та самодостатнім складником східної гілки слов'янської мовної єдності. Виявлено, що В.Ягича найбільше цікавили дві галузі української лінгвістики: історія розвитку української мови та історична граматика (на основі дослідження давньоруських писемних пам'яток). З'ясовано, що всього в 42-х щорічниках "Архіву слов'янської філології" В.Ягича (1876 - 1929) було вміщено близько 60-ти українознавчих статей та рецензій, половина з яких присвячена питанням української лінгвістики - фонології, граматики, лексикології та діалектології.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Ф. Кучеренко; Харків. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2003. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано українську пожежно-технічну термінологію як окрему терміносистему сучасної української наукової мови. Означено етапи становлення, здійснено класифікацію термінів за тематичним принципом, виділено структурні та лексико-семантичні особливості терміноодиниць, визначено шляхи упорядкування терміносистеми.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.П. Шеремета; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2000. — 19 с.: рис. — укp.

Аннотация: Проаналізовано склад, структурну організацію та географію тваринницької лексики південноволинсько-подільських перехідних говірок як відмінної, третьої системи у порівнянні з тими говорами, на базі яких вони утворені. Здійснено комплексний лексико-семантичний та ареалогічний аналіз даної лексики, визначено лексико-сематичні зв'язки в межах тематичної групи. Проведено картографування ареально релевантної лексики, що дозволило визначити умовну межу між південноволинським і подільським говорами на лексичному рівні діалектної мови, виокремити смугу перехідних говірок південноволинсько-подільського діалектного типу, описати внутрішню диференціацію перехідного ареалу, визначити напрями міждіалектних контактів, з'ясувати тенденції розвитку та зони поширення діалектних лексичних явищ, охарактеризувати специфічні явища, пов'язані не тільки з взаємопроникненням, а й взаємовідштовхуванням діалектних рис.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.Ю. Шкіцька; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано безособово-інфінітивні речення з урахуванням різних рівнів їх організації: формально-синтаксичного, семантико-синтаксичного та комунікативного. Підхід до безособово-інфінітивних конструкцій як до модальної реалізації безособових речень доводить їх структурно-семантичну єдність, що дозволяє окреслити межі цих синтаксичних одиниць як окремого типу й протиставити іншим конструкціям у системі простого речення.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.А. Чолкан; Прикарпат. держ. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 2001. — 18 с. — укp.

Аннотация: Запропоновано комплексний системний опис суб'єктивно-модальних форм (часток) української мови. Внутрішньосинтаксичну природу явища суб'єктивної (персуазивної) модальності витлумачено з урахуванням найновіших досягнень українського та зарубіжного мовознавства. На основі грунтовного аналізу фактичного матеріалу (картотека складає 30 000 карток) здійснено цікаві експериментально-лінгвістичні спостереження над функціонуванням речень з частками; встановлено лінгвальний статус часток як суб'єктивно-модальних форм. Запропоновано оригінальну класифікацію суб'єктивно-модальних форм (часток), які у структурі речення можуть виступати модальними модифікаторами предикативної модальності (ММ), модальними кваліфікаторами змісту висловлення (МК) модальними актуалізаторами (МА) або окремих компонентів висловлення, або фрагментів дискурсу.