Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Филологические науки / Украинский язык


Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.О. Тєлєжкіна; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2002. — 18 с. — укp.

Аннотация: Здійснено системний аналіз безсполучникових складних речень з компонентом обгрунтування, описано особливості їх структурної та семантичної організації. Доведено, що безсполучникові складні речення обгрунтування як одиниці синтаксису мають реченнєвий характер у системі складних структур і виявляються як синтаксично самостійний, функціонально самодостатній вид речень, для якого визначальним є порядок розміщення частин за схемою "факт - його обгрунтування", що формує його структурно-семантичну специфіку. Як мовні одиниці, безсполучникові складні речення обгрунтування представлено не тільки як констукції елементарної будови, а й у складі багатокомпонентних речень. Класифіковано аналізований вид речень за ознаками семантико-граматичного оформлення препозиційного компонента та смислового наповнення всієї єдності. Проаналізовано особливості реалізації безсполучникових складних речень обгрунтування в усно-розмовному та в більшості книжних стилів. Проведено зіставлення безсполучникових складних речень і текстових утворень із відношенням обгрунтування та виявлено їх структурну та семантичну співвіднесеність.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Є.І. Загревський; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 1999. — 20 с. — укp.

Аннотация: Дисертаційне дослідження присвячене виявленню семантико-синтаксичних особливостей пояснювальних відношень у структурі безсполучникових речень. Визначено зміст "пояснення" стосовно безсполучникових конструкцій, всебічно розкрито особливості структурної організації їх окремих різновидів, що дозволило уточнити класифікацію безсполучникових пояснювальних речень. Виявлення структурно-граматичних ознак дало змогу встановити підрядний зв'язок в окремих групах пояснювальних речень безсполучникового типу і, таким чином, визнати їх граматичну співвіднесеність зі сполучниковими складними реченнями. На основі здійсненого аналізу семантичної і граматичної співвіднесеності досліджуваних і сполучникових конструкцій констатовано, що речення обох типів виявляють як спільні, так і специфічні риси граматичності. Проведено дослідження поширеності й частотності безсполучникових складних речень з пояснювальними відношеннями компонентів у стилях мови і доведено їх широке функціонування у різних сферах використання сучасної української мови.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.Г. Файчук; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Проведено дослідження староукраїнської біологічної і медичної лексики лікарських порадників XVI - XVIII ст. у етимологічному, семантичному й структурному аспектах. Максимально повно представлено староукраїнські назви рослин і тварин, назви форм ліків та лікарських препаратів. З'ясовано, що основу досліджених груп лексики становить власне українська лексика, ряд слів успадковано з праслов'янської мови, незначну частину складають іншомовні запозичення. Встановлено, що ботанічні, зоологічні й медичні назви мають свої структурні й морфологічні особливості, є семантично мотивованими і немотивованими.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.І. Ващенко; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Долсіджено валентнісні властивості іменника як частини мови та виявлено спільні та відмінні риси непохідних морфологічних одиниць і відад'єктивних утворень. Охарактеризовано структурно-семантичні особливості відприкметникових іменників та їх вплив на формування валентності деад'єктивів. Вперше висвітлено валентнісні властивості відад'єктивних іменників з урахуванням їх структурних і лексико-семантичних особливостей. Виявлено специфіку валентної та невалентної сполучуваності відад'єктивних іменників. Встановлено особливості синтаксичних зв'язків та семантико-синтаксичних відношень деад'єктивів з власними поширювачами у порівнянні з валентнісними ознаками інших іменників, зокрема непохідних.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.О. Юносова; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 1998. — 18 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено питанням варіантності відмінкових закінчень іменників у сучасній українській мові. У роботі відтворено складний процес взаємодії варіантних закінчень іменників у різні періоди функціонування української мови, встановлено нові закономірності й тенденції в розвитку варіантності відмінкових закінчень іменників, що почали простежуватися або вже чітко сформувалися в 90-х роках нашого століття.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.М. Гомас; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: На матеріалі творів художньої літератури XIX - XX ст. та періодичної преси 1994 - 1999 рр. досліджено питання синтаксичної синонімії та варіантності у словосполученнях та реченнях української мови. Проаналізовано синонімічні й варіантні синтаксичні конструкції з метою розмежування та системного опису понять синтаксичної синоніміки й синтаксичної варіантності. Визначено критерії віднесення синтаксичної конструкції до певного типу систематизації варіантних та синонімічних конструкцій.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.В. Бєляєва; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто проблеми виявлення варіантів і синонімів у трьох типах складних речень з відношенням умови й наслідку. З метою розрізнення цих понять покладено протиставлення видозмін, тотожних у модальному та структурному наповненні, спільних зі стильовою віднесеністю й стилістичними прикметами, й одномодальних видозмін, близьких семантико-синтаксичним відношенням, але не тотожних формально-синтаксичними ознаками, стильовою належністю або стилістичним забарвленням. Перші з них - синтаксичні варіанти, другі - синтаксичні синоніми. Проаналізовано засоби вираження умовно-наслідкових відношень, що дало змогу вилучити з розряду умовних сполучник раз і визнати його причиновим сполучником, а також не розглядати в системі варіантів і синонімів речень з відношенням умови й наслідку сполучник аби зважаючи на те, що з його участю утворюються не власне умовні висловлення, а обмежувально-умовні.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.Л. Конобродська; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 1999. — 21 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено описові традиційного поліського поховального обряду та його номінації. Подано структуру обряду, з'ясовано основні фактори й тенденції, що формують поховальний обряд, розкрито його світоглядну та міфологічну основу. Здійснено етнолінгвістичний аналіз поліського поховального обряду як цілісного невербального тексту, подано опис поховальнообрядової номінації поліських говорів у широкому екстралінгвальному контексті. Зроблено спробу інтерпретації семантики й символіки номінації та предметно-дійового складу поховального обряду Полісся у зв'язку з загальними змістовими характеристиками слов'янських мовних семіотичних систем. Виявлено рудименти давнього слов'янського поховального обряду та інших пов'язаних із ним ритуалів, які відбивають міфічні уявлення давніх слов'ян про смерть і потойбічне життя, що збереглися в традиційному поліському поховальному обряді. Розкрито особливості функціонування поховальнообрядових назв, шляхи їх обрядової термінологізації, умови постання, мотивацію. Описано просторову варіантність елементів поліського поховального обряду та його номінації, здійснено спробу історичної інтерпретації географічних варіантів.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.В. Мерінов; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2003. — 13 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано взаємодію граматичного значення й граматичної форми, а також явища асиметрії та варіантності у вираженні лексико-граматичної категорії роду іменника в українській мові, яка має вияв через невідповідність граматичного значення граматичній родовій формі в іменників - назв осіб за професією, посадою, званням, прізвищах іменникового типу, через граматичну полісемію іменників спільного роду, варіантність родових форм та граматичну синонімію іменників-неістот.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.В. Рембецька; Кіровогр. держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка. — Кіровоград, 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Обгрунтовано теоретичні засади функціональної взаємодії словотворчих засобів з семантико-синтаксичною функцією суб'єкта. Проаналізовано основні підходи щодо тлумачення понять словотвірної синонімії та словотвірної варіантності в українському мовознавстві, вказано на безпідставність класифікації спільнокореневих синонімів як словотвірних варіантів. З'ясовано семантичну специфіку діяча та носія стану, особливості їх словотвірної реалізації, встановлено потенціал корелятивних словотворчих суфіксів на позначення суб'єкта дії та суб'єкта стану, визначено межі їх функціонального зближення. Розмежовано синонімічні та псевдосинонімічні відношення між словотворчими суфіксами іменників, встановлено основні тенденції у розвитку синонімії та варіантності словотворчих суфіксів іменників - назв діяча та носія стану. Надано практичні рекомендації щодо доцільності вживання синонімічних іменникових суфіксів, враховуючи нові тенденції їх функціонування у сучасній українській літературній мові.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Г.Т. Кузь; Прикарп. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проведено детальний огляд праць зі східнослов'янської етнофразеології. Окреслено основні етапи її розвитку та проблеми й перспективи сучасних студій у даному напрямі. З використанням фразеографічних, лексикографічних і пареміографічних праць ХІХ - ХХ ст. досліджено характер відображення українськими вигуковими фразеологізмами позамовної дійсності у зв'язку з їх формуванням, еволюцією та здатністю до культурної референції. Виділено фразеосемантичні групи, встановлено особливості детермінації між фразеопродуктивністю вигукових фразеологізмів, що мають у своєму складі символи-концепти, і глибиною їх культурно-національного контексту. Зібраний матеріал згруповано за домінуючими функціональними характеристиками.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.В. Хлистун; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто особливості семантики власних назв та їх функціонування в українських поетичних творах II половини XX ст. Окреслено межі та структуру ономастичного простору української поезії даного періоду. Проаналізовано склад і лексичні значення онімів різних тематичних груп. Охарактеризовано закономірності функціонування пропріальної лексики в поезії, визначено умови семантичних переосмислень власних назв. З'ясовано функції власних назв на фонетичному, лексичному та граматичному мовних рівнях. Визначено місце онімних одиниць, зокрема конотонімів, у структурі поетичного дискурсу, показано їх роль у досягненні основних художньо-естетичних завдань твору.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.П. Петрова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2003. — 18 с. — укp.

Аннотация: Вперше на матеріалі поезій Ліни Костенко детально та комплексно розглянуто місце власного імені в процесах інтелектуалізації поетичного мовлення. Здійснено лексико-семантичну класифікацію власних імен відповідно до їх ролі й значення для інтелектуального збагачення ідіолекту. Виділено дві основні групи онімів: імена світового культурно-мистецького простору та імена національної історії та культури. Виявлено найбільш характерні способи та прийоми актуалізації інтелектуального потенціалу власних імен у художньому мовленні. Проаналізовано основні ознаки інтелектуального поетичного стилю Ліни Костенко. Уточнено зміст понять "засоби інтелектуалізації поетичного мовлення", "інтелектуальний потенціал власного імені".

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.М. Пасік; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено комплексному аналізу українських фразеологічних і пареміологічних одиниць із компонентом "власна назва". Визначено роль різних типів власних назв у створенні переносних значень фразеологізмів і паремій, проаналізовано процес лексико-семантичної трансформації онімів у складі зворотів, здійснено семантичну, семантико-граматичну і структурно-граматичну систематизацію фактичного матеріалу. Аналіз і класифікація фразеологічних та пареміологічних одиниць з ономастичним компонентом дозволили змоделювати їх основні семантичні, семантико-граматичні та структурно-граматичні типи, визначити специфіку даного фразеолого-пареміологічного корпусу на тлі інших.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / П.О. Селігей; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано семантичні мотивації лексичних назв емоцій у сучасній українській літературній мові. Уперше цілісно відтворено походження назв емоцій. Встановлено тематичні групи лексики, на базі яких з'являються назви. Виявлено метонімічні та метафоричні моделі, відповідно до яких номінуються емоції. Визначені закономірності підкріплено семантичними паралелями з інших слов'янських і неслов'янських мов, а також даними синтаксичної та фразеологічної сполучуваності лексичних назв емоцій. На основі психологічних знань про емоції наведено пояснення семантичних мотивацій. Запропоновано нові підходи до деяких остаточно невирішених проблем загальної теорії внутрішньої форми слова.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.Я. Семенюк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філології. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Внутрішнє мовлення (ВМ) розглянуто у трьох аспектах: семантичному, синтаксичному та художньо-прагматичному. Проаналізовано проблеми співвідношення мовлення та мислення як домінантної наукової парадигми в аналізі ВМ, природи мовної рефлексії, що є основою творення ВМ, кореляції сну й вербалізованої реальності за допомогою прийому ВМ, його вербальної репрезентації у художньому тексті. Обгрунтовано семантико-синтаксичні особливості та стилістичні функції структурно-композиційних форм ВМ. Виявлено комунікативно-прагматичні характеристики та з'ясовано ідіостилістичні особливості вербальної репрезентації ВМ у художньому тесті.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Й. Курило; Ужгород. нац. ун-т. — Ужгород, 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Визначено зміст та обсяг термінів "вигук", "звуконаслідування", "відгукова лексика", сформульовано критерії розмежування термінів. Всю відгукову лексику сучасної української літературної мови представлено в межах певних лексико-семантичних груп та з урахуванням її частиномовного значення. Розглянуто основні способи та типи деривації у сфері відвигукових похідних, визначено словотворчий потенціал і словотворчу активність вигуків. З'ясовано специфіку явищ, що супроводжує вигуки на рівні фонетики та морфології.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.В. Стасюк; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2005. — 18 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто процеси утворення мовних одиниць різних рівнів від власних назв, систематизації різних типів відонімних утворень, зафіксованих на сторінках публіцистики кінця ХХ - початку ХХІ ст. з урахуванням їх структурних, семантичних і функціональних характеристик. Розкрито причини виникнення стилістичних конотацій в аналізованих одиницях, екстралінгвальні та інтралінгвальні чинники їх виникнення. Визначено стилістичні функції відонімних утворень, а також номінативну, експресивну, емоційну, оцінну, імпресивну, інтелектуальну та інші функції відпропріальних похідних у публіцистиці.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / У.М. Штанденко; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Уперше сформульовано основні словотвірні критерії поділу відіменних дериватів на типи та підтипи. На конкретних фактах простежено закономірності творення дієслівних одиниць. Виділено продуктивні та непродуктивні словотвірні суфікси досліджуваного періоду, враховуючи їх продуктивність у наступні періоди функціонування мови. Виявлено загальні закономірності розвитку словотвірної системи староукраїнського дієслова. Виконано порівняльний аналіз із залученням матеріалу попередніх періодів розвитку та матеріал сучасної української літературної мови, споріднених мов та діалектні матеріали української мови.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.О. Балог; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2003. — 16 с. — укp.

Аннотация: На підставі аналізу семантико-стилістичної інтерпретації галузевої лексики в Словнику української мови в 11-ти томах (1970 - 1980 рр.) здійснено грунтовний опис фактів, які слід вважати недоліками цього словника. За часовою ознакою всі виявлені недоліки поділяються на допущені в процесі укладання словника, що характеризуються непослідовністю й неточністю використання засобів семантико-стилістичного опису, а також виявлені з часом у зв'язку зі змінами в лексичній системі мови, що зводяться до неповноти відповідної інформації. Зазначено, що удосконалення методики семантичної та функціонально-стильової характеристики галузевої лексики в словнику можливе шляхом послідовного використання повної системи ремаркування.


[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22]

Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины