Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Филологические науки / Литература зарубежных стран


Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / Н.В. Шевчук; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Львів, 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Виявлено та розкрито постійно діючі закономірності, які є історично та структурно повторюваними з точки зору використання сакрального часу Різдва як однієї з основ творення жанрового різновиду, що задекларовують "Різдвяні оповіді" Ч.Діккенса, підтверджені жанровим контекстом. Досліджено поетику та специфіку жанрової природи "Різдвяних оповідей", відзначено особливості інших різдвяних оповідань Ч.Діккенса та багатьох інших англійських письменників, а також представників американської та слов'янських літератур. Проаналізовано основні жанрові індикатори, зумовлені зверненням до часу Різдва (темпоральна маркованість, просторова заданість, особливості сюжетики та композиції), з наголосом на ролі циклу Ч.Діккенса в історико-літературному ствердженні цих ознак.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / Н.М. Горяча; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філол. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: На основі вивчення філософсько-естетичних переконань М.Пруста, своєрідності його художньої уяви та стилю доведено значущість мистецької тематики в творчості письменника. У цьому контексті та в зіставленні з деякими явищами світової культури проаналізовано текст його роману "У пошуках утраченого часу". Зазначено модерністський ракурс потрактування теми мистецтва та митця в ньому, оригінальність його сюжетобудови, образної системи та архітектоніки. Художнє новаторство роману пояснено підпорядкованістю його складових доведенню тези про превалюючу роль мистецтва в житті людини та пізнанні нею буттєвих сутностей. Розглянуто інтелектуалізм та естетизм письма Пруста, теорію метафори та синтез мистецтв у його романі.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.01.04 / Б.Б. Шалагінов; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. — К., 2003. — 40 с. — укp.

Аннотация: Проведено дослідження "Фауста" Гете з погляду кантіанської філософсько-естетичної парадигми. Розглянуто спорідненість твору з магістральними пошуками в гносеологічній, етичній, естетичній, художній царинах доби. Відзначено, що "містеріальність" "Фауста" виявляється в пориві героя до "нового життя" через подолання принад "емпіричної" моралі, яку втілює Мефістофель. Міфологічний субстрат розкривається як відтворення поетом життя природи в усьому її багатстві, розмаїтості, чудесах і комізмі. Утопію у творі потрактовано як ідею повернення людини до мислимої повноти духовного існування в єдності природи та культури. "Фаустінську" істину пов'язано з проблемою естетичного й етичного самовизначення особистості, її свободи. Для з'ясування жанрово-композиційної, загально-стильової своєрідності введено поняття "містеріального полістилізму". Досліджено специфіку комічного, міфологічну типологію головних персонажів. По-новому пояснено "складні місця" твору.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / К.М. Василина; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Комплексно досліджено конні-кетчерівську модель соціально-побутової памфлетики англійського ренесансу. Вперше конні-кетчерівський памфлет розглянуто у співвіднесенні з обома літературними традиціями (памфлетною та шахрайською), на межі яких він формувався. Визначено соціокультурні чинники, які сприяли появі та популярності памфлетного жанру на теренах англійської літератури, розкрито сутність памфлетного первеня, запропоновано класифікацію єлизаветинської памфлетистики. Проаналізовано специфіку розвитку англійської шахрайської памфлетистики: від перших книг про вагабондів до памфлетів Р.Гріна та його епігонів. У новому ракурсі розглянуто творчий доробок пізнього Гріна та визначено шляхи подальшого розвитку кримінальної літератури в Англії XVII - XVIII ст.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / А.П. Краснящих; Дніпропетр. держ. ун-т. — Д., 1999. — 19 с. — укp.

Аннотация: На підставі аналізу ідейно-художніх процесів, розгорнутих Джойсом в романі "Улісс": дегероїзації, декреатизації, ідентифікації, побутування, - робиться висновок про антимодерністський напрямок "Улісса". Після визначення творчого методу Джойса як епіфанічного символізму стверджується, що "Улісс" успадкував художні принципи реалістичної традиції і розвинув їх в новій, адекватній сучасності формі. Творчий метод Джойса, що складається з філософії творчості (теорії епіфанії), системи символізації і критицизму творчості, необхідно розглядати через призму теорії символізму А.Бєлого. Карнавально-сміхова архітектоніка "Улісса" змушує апелювати до філософії діалога М.М.Бахтіна.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / Л.В. Пікун; Київ. нац. лінгв. ун-т. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто романтичну та постмодерністську моделі реалізації дзеркальної гри культурними набутками. Розкрито сутність феномену гри в межах романтичної та постмодерністської традиції. Проаналізовано організацію та втілення дзеркальної гри набутками культури у романах М.Шеллі "Франкенштейн" та П.Зюскінда "Парфуми". Висвітлено особливості романтизму та постмодернізму, що утворюють певний сценарій гри і систему ролей. Досліджено дзеркально-ігрову діяльність учасників гри, яка у романтизмі та постмодернізмі пов'язана зі зміною структури особистості, індивідуалізацією механізмів, що кодують інформацію. Визначено відмінності дзеркальних механізмів у ігрових моделях літератури романтизму і постмодернізму. Доведено здатність постмодерністського дзеркала конструювати структуру на ігровому просторі роману "Парфуми", у якому створюється різнорівнева фікція та надається головна роль читачу.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / Наталія Євгеніївна Косенко; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2005.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / Ю.Ю. Павленко; Київ. нац. лінгв. ун-т. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано романи провідних французьких письменників сучасності. Визначено параметри дискурсу пам'яті в аспекті конструювання суб'єктом (героєм-оповідачем) самоідентичності. Досліджено дієгезу пам'яті сучасної псевдоавтобіографії, яка віддзеркалює просвітницькі та романтичні зразки. Висвітлено особливості часової організації дієгези пам'яті на основі дисперсії, що реалізується у переплетенні різних часових пластів. Визначено специфіку сучасного французького роману, розкрито тему пам'яті у контексті конструювання індивідом самоідентичності.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / Н.В. Кирюшко; НАН України. Ін-т літератури ім. Т.Г.Шевченка. — К., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено специфіку наукової фантастики (НФ), розглянуто художні та філософські домінанти жанру на матеріалі романів відомих французьких письменників (Ж.-П.Андревона, Р.Баржавеля, П.Буля, С.Вюля, М.Грімо, Д.Дуая, Ф.Кюрваля, Р.Мерля). Визначено, що НФ для відтворення альтернативних світів широко використовує принцип моделювання, а також гіпотези та концепції гуманітарних і природничих наук, торкається філософських та глобальних проблем сучасності, і не вдається до психологічного аналізу характерів. Катарсис у НФ виникає завдяки інтелектуальному, а не емоційному сприйняттю. У процесі еволюції жанру розроблено специфічні художні домінанти, чільне місце серед яких посідає фантастична реалія-кліше, яка має сюжетокреаційний характер, сполучається з трафаретними сюжетними блоками і традиційними для жанру ідеями та проблемами.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / С.А. Іванова; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2001. — 18 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано жанрову своєрідність та комунікативні властивості прози письменниці. Зазначено, що Н.Саррот пропонує нову специфічну форму роману, за якої читач, звільняючись від традиційних оповідальних схем і читацьких стереотипів, повинен вступити в комунікацію з творцем-романістом за допомогою його твору, в протилежному випадку, твір не буде зрозумілим й осмисленим. Комунікація за Н.Саррот має складну, багаторівневу характеристику, письменниця запропонувала якісно новий підхід щодо використання лексики та мовлення.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / Н.В. Богиня; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Визначено жанрово-стильові особливості малої прози Генрі Джеймса; його роль у літературному процесі межі XIX - XX ст.; новаторські та традиційні риси творчості письменника у контексті основних художніх напрямків американської та європейської літератури досліджуваного періоду. Проаналізовано жанрові особливості малої прози Генрі Джеймса та його шлях до модернізації новелістичного жанру від "ранніх" оповідань до пізніх шедеврів. З'ясовано характер впливу митця на процес модернізації прози на початку XX ст. Висвітлено погляди письменника, його коментарі щодо напрямків його художніх пошуків та природи власного художнього новаторства.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / Г.В. Рог; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філології. — К., 2006. — 16 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто жанрові модифікації сучасного турецького роману у діахронному аспекті, вирізнено стильові домінанти, типи нарації. У синхронному аспекті охарактеризовано особливості турецької романістики кінця XX ст. Досліджено жанрову палітру турецького постмодерністського роману (сімейна хроніка, детективний, інтелектуальний, фантастичний, готичний, жіночий роман з яскраво вираженою феміністичною змістовою домінантою), його стильових моделей, наративної технології, особливостей інтертекстуальності. Проаналізовано твори О.Памука ("Нове життя", "Чорна книга", "Мене називають Червоний", "Пан Джевдет та його сини"), Л.Текін ("Люба безсоромна смерть"), Пинари Кюр ("Роман про вбивство"), Метіна Качана ("Важкий роман", "Горіх вісім").

Источник: Автореф. дис... канд. філіл. наук: 10.01.04 / О.В. Гутарук; НАН України. Ін-т літератури ім. Т.Г.Шевченка. — К., 2002. — 18 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто прозорову спадщину маловідомого англійського письменника пізньоренесансної доби Ніколаса Бретона. Комплексне дослідження його художнього доробку, в якому найяскравіше вирізняються діалогічні твори, дозволило виявити сутність жанротворчих експериментів письменника. У процесі теоретичного осмислення ряду питань, пов'язаних із діалогічною жанровою моделлю, були виявлені її принципово значимі риси (діалогічне ядро і діалогічна периферія). Наведено характеристику жанрової моделі ренесансного діалогу, виявлено соціокультурні та гносеологічні чинники, які зумовили інтерес Бретона до жанру діалогу. Проаналізовано найпрезентативніші зразки діалогічних творів Бретона з морально-дидактичною домінантою. Розкрито жанрову самобутність Бретонових діалогів розважальної орієнтації з акцентом на новаціях письменника.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / Т.В. Шадріна; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Простежено еволюцію теорії міфу від античності до епохи романтизму. Проаналізовано концепції натуралістичної школи. Розглянуто міфологічні теорії антропологічної течії. Досліджено діяльність кембриджських міфокритиків. Подано аналіз їх критичних праць. Доведено, що засновниками міфокритичного напрямку в літературній критиці є кембриджські міфокритики, а не К.Юнг, як вважають. В основу робіт даної школи покладено теорії німецьких романтиків, антропологічні Дж.Фрейзера, Е.Тейлора, Е.Ленга, лінгвістичні концепції М.Мюллера. Визначено своєрідність використання кембриджських традицій в радянському, сучасному російському та українському літературознавстві.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / І.С. Мурадханян; Дніпропетр. держ. ун-т. — Д., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено категорію двійництва в літературах Заходу Нового часу, проаналізовано трактування психологічного архетипу двійника в художньому світі М.Льюїса, А.Радкліф, Ч.Метьюріна, Г.Кляйста, А.Шаміссо, Е.А.Т.Гофмана, Р.Стівенсона, Е.По, О.Уальда, Н.Готорна. Головну увагу приділено категорії характеру, яка формувалась в літературах Європи ще від античних часів, набула однозначного трактування в класицизмі, а в зазначену епоху набула поновлення через інтерес до біблійної концепції особистості як складної, сповненої суперечностей єдності. Досліджено формування категорії двійництва в естетиці готичного роману й англійського романтизму. Монохарактер романтичного героя, у порівнянні з класицистичним, переважно однозначним монохарактером, тут принципово ускладнюється. Виникає почуття полярних, взаємовиключних начал психіки, напруги між ними, що стає основою розвитку сюжету. Англійські романтики, зокрема, Байрон, враховують "готичний" досвід художнього освоєння "краси зла", висуваючи тип трагічного "лиходія" на зразок Каїна або Манфреда. Розглянуто явище двійництва в німецькій літературі, показано специфіку національної рефлексії та її художнього змалювання. Романтичні двійники мають тенденцію до художньої матеріалізації і є ілюстрацію до відомої тези О.Шпенглера про "фаустову душу". Психологічний матеріал у сфері художнього образа є вартісним, як і матеріал життєво-об'єктивний; фантастичне реалізується з пластичною повнотою. Водночас роздвоєність героя в німецькому романтизмі має виразні риси інтелектуальної конструкції, філософічної абстракції. Показано, що подальший розвиток теми двійника в західних літературах набуває макабристичного звучання (По, Стівенсон), але зачарування "красою зла" поступається моралізуючим тенденціям (Уайльд, Діккенс); модель двійництва має соціально-психологічне вмотивовування й у реалістичній літературі трансформується у картину "діалектики душі".

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / О.А. Мащенко; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вперше у вітчизняному літертурознавстві на підставі вивчення теоретичних дискусій (творчої спадщини Р.Барта, В.Ізера, С.Фіша, Ж.Дерріда, Поля де Мана, У.Еко, К.Батлера) з урахуванням віддаленого та найближчого історико-літературного контекстів узагальнено особливості концептуального та художнього відображення категорії читача як одного з визначальних понять літератури постмодернізму кінця XX ст. у творчості провідних американських письменників Дж.Барта та Д.Бартелма. Аналітично доведено, що зміни у літературі постмодернізму, які відбувалися під впливом формування нової літературознавчої категорії у період спалаху теоретичного інтересу до даного поняття, обумовили загострення новаторських рис стилю, спрямованих на активізацію читацької рецепції та переорієнтували напрямок жанрових пошуків письменників. Висвітлено особливості утворення нових художніх форм (літератури безкінечних оповідань Дж.Барта та оповідань читацьких версій Д.Бартелма), а також характерні риси розпочатої письменниками-постмодерністами трансформації модерністської концепції "звичайного читача" та формування теорії й образу читача-"навігатора" (у творчості Дж.Барта) та читача-деконструктора (в оповіданнях Д.Бартелма) доби інформаційного вибуху.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / О.М. Дякун; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Здійснено системний аналіз міфологічного дискурсу прозових творів М.А.Астуріаса різних років в аспекті художнього втілення проблеми транскультурної метизації та пошуку рішення інтеграції мультикультуральної ідентичності. Водночас проведено дослідження "Легенд Гватемали" з урахуванням перспектив трьох художньо-естетичних систем, які стали основою творчості письменника - міфології майя, сюрреалізму та іспанського бароко. Детально охарактеризовано вплив символіки міфології майя, пов'язаної з їх космогонічними уявленнями, та символіки бога Кукулькана, встановлено перегук з давніми текстами майя (творами "Пополь-Вух", "Чілам Балам", сакральною поезією). Проаналізовано модель використання Астуріасом символів міфології майя та запозичень з доколумбових текстів. Розглянуто аналогії між ритмікою та образністю "Легенд Гватемали" та принципами архітектури майя та особливостями доколумбового візуального мистецтва. Досліджено еволюцію міфологічного дискурсу астуріасівської прози, висвітлено розвиток поглядів письменника щодо гватемальського національного суб'єкта (від вертикальної, ієрархізованої побудови у "Легендах Гватемали" (синкретичного образу міста-вежі) до горизонтального співставлення, сумісності у "Дзеркалі Ліди Саль". Відзначено невирішеність проблеми інтеграції мультикультуральної ідентичності у творчості митця. Встановлено, що процес транскультуризації у Латинській Америці все ще не можна вважати завершеним, а тому напруга між "хотіти бути" та "могти бути" продовжує існувати в мистецтві та соціальному житті континенту.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / В.В. М'ястківська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філології. — К., 2003. — 18 с. — укp.

Аннотация: Виявлено основні аспекти функціонування міфологічного дискурсу в романах франкомовних авторів Ле Клезіо та Бен Джелуна як цілісної, всеохоплюючої та впорядкованої системи. На підставі міфокритичної концепції текстуального аналізу, яка базується на теоріях К.-Г. Юнга, Н. Фрая, Ж. Дюрана та в першу чергу М. Еліаде, проаналізовано міфопоетичне начало романів Ле Клезіо та Бен Джелуна на різних рівнях тексту: сюжетно-композиційному (спостереження за міфологічною семантикою хронотопу, матеріальних декорацій, числової організації світу); образно-семантичному (дослідження специфіки міфо-ритуальних схем ініціації у долі протагоністів, символізації й архетипізації образів); лексико-наративному (з'ясування символіки імен, способів художнього відтворення оповідної манери міфу). Установлено особливості еволюції міфотворчості письменників та порівняно специфіку міфологічного наративу в романах Ле Клезіо та Бен Джелуна.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / Н.В. Глінка; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Здійснено системне дослідження міфопоетики творчості англійського письменника-модерніста Д.Г.Лоуренса (1885 - 1930). На підставі міфокритичної концепції текстуального аналізу, що базується на теоріях К.-Г. Юнга, М.Еліаде, Г.Башляра, Н.Фрая, К.Леві-Стросса, К.-П.Етес проаналізовано специфіку міфомислення митця. Розглянуто актуалізацію у художніх творах та есеїстиці Д.Г.Лоуренса системи міфологем. Доведено складний та індивідуальний характер міфопоетичної організації доробку письменника, зокрема, наголошено, що творчу парадигму митця визначає філософський дуалізм як принцип онтологічного існування. Показано, що до системи міфологем, що мають бінарну структуру та представляють природний світ ("стихії", сонце, місяць, райдугу, Світове дерево) Д.Г.Лоуренс включив опозиційну пару "чоловік/жінка", взаємини яких мають віталістичний характер. Представлено авторське бачення міфологеми цивілізації, сформованої деякими соціо-політичними та соціо-культурними складовими, такими, як індустріалізація, кастовість, мілітаризм, інституція шлюбу, освіта, релігія.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / О.В. Тихомирова; Київ. нац. лінгв. ун-т. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено функціонування міфічного квесту в авторській міфології, створеній Дж. Р. Р. Толкіном. Проаналізовано світ Арди та запропоновано ставлення до усієї сукупності різних за жанром творів письменника як до партитури текстів, на інтертекстуальних зв'язках між якими вибудовується міфологічний континуум. Характер міфології Толкіна визначено як альтернативну міфологію - реконструкцію діалогу кельтської та англосаксонської епічних традицій, який міг би відбутися, якби не Нормандське завоювання у 1066 р. Поняття "міфічний квест" визначено як певну сюжетну єдність, що містить мотиви пошуку, подорожі, подвигу і в процесі розв'язання суб'єктно-об'єктних відносин якої відбувається актуалізація хронотопу фантастичного світоландшафту. З метою позначення загальних для народів Арди способів залучення до міфоісторичного руху запропоновано поняття метаквесту (квесту, що об'єднує цілий народ або охоплює епоху чи кілька епох). Об'єктну частину метаквесту представлено артефактами, що несуть інформацію про сакральні часи першотворення, як суб'єктів розглянуто низку героїв Арди. Предикативний зв'язок між суб'єктами та об'єктами метаквесту знаходить своє вираження в образі нескінченної Дороги, на якій кожен з героїв (від міфічних до низькоміметичних) має знайти своє місце.


[0] [1] [2] [3]

Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины