Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Филологические науки / Русская литература


Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / Л.М. Сахновська; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено монографічне дослідження поеми та лібрето опери "Дума про Опанаса". Розглянуто творчість Е. Багрицького в широкому літературному контексті. Висвітлено історію створення поеми та лібрето, проаналізовано їх сюжетно-образну структуру, розкрито особливості мови та стилю. Визначено причини, які викликали зміну у світовідчутті поета та відображені у поемі. Обговорено авторську інтерпретацію вчинків героїв, висвітлення конкретно-історичних подій. Розглянуто лібрето опери як самодостатній твір для літературного аналізу. Виявлено відмінності його драматургії, стилеутворювальні джерела, прийоми, використані поетом під час розкриття характерів. Досліджено тему України у поемі "Дума про Опанаса".

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / Н.В. Яблоновська; Дніпропетровський держ. ун-т. — Д., 1999.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / О.Л. Безкоровайна; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано художні твори В.В.Вересаєва післяреволюційного періоду. Досліджено місце романів "В тупике" та "Сестры" у художній спадщині письменника в контексті ранньої радянської прози про революцію, громадянську війну та епоху індустріалізації. Розкрито ідейно-художню своєрідність даних творів, визначено внесок митця у вирішення традиційної для літератури теми долі російської інтелігенції. Описано особливості поетики романів у співвідношенні з процесами оновлення реалізму в літературі початку ХХ ст., зроблено висновок про творчий метод В.В.Вересаєва.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / І.В. Вальченко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2006. — 17 с. — укp.

Аннотация: Здійснено всебічний аналіз поетики та жанрових особливостей "Итальянских новелл" та повісті "Микеланджело". Доведено, що важливу роль в цих творах Д.Мережковського відіграють символи, інтертекст та міфопоетика. Показано, що його новели стилізовані під новелістику італійського Ренесансу та утворюють цикл, а повість є "новим міфом" про Художника - Творця. Дані твори розглянуто в широкому контексті творчого доробку письменника періоду межі століть (трилогії "Христос и Антихрист", "Вечные спутники", "Л.Толстой и Ф.Достоевский"), його творів емігрантського періоду ("Данте") та літератури російського символізму та постсимволізму. Висвітлено тісний зв'язок "Итальянских новел" та повісті-міфу "Микеланджело" з загальними релігійно-філософськими та художньо-естетичними концепціями Д.Мережковського. Доведено, що ці твори є важливою частиною єдиного "тексту" автора. З'ясовано, що мала проза та повість митця своєрідно відобразили загальні тенденції розвитку літератури "срібного століття": процес оновлення історично сформованих жанрів новели та повісті за рахунок стилізації, інтертексту, міфопоетики та широкого використання образів-символів, що дозволило уточнити внесок письменника-символіста в розвиток модерністської літератури.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / Д.І. Бережна; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проведено всебічний аналіз творів А.Бєлого "Котик Летаев" і "Крещеный китаец" у контексті його пізньої творчості та художньої автобіографічної прози постсимволізму. Обгрунтовано належність цих творів до жанру автобіографічного роману. Установлено, що найважливішими художніми принципами у пізній прозі символіста є пов'язані між собою принципи інтертекстуальності та контрапункту. Доведено, що проза, поезія, філософсько-теоретичні і навіть епістолярні твори А.Бєлого є тісно зв'язаними елементами гіпертексту, цілісної динамічної системи з єдиним комплексом тем і мотивів. Зазначено, що "Котик Летаев" і "Крещеный китаец", а також інші твори письменника ("Глоссолалия", "Записки чудака", "История развития самосознающей души") є відображенням однієї теми - історії розвитку душі, що символізує загальний духовний шлях людства. Цей новий принцип історичної свідомості, що базується на антропософських уявленнях А.Бєлого, а також на концепції "Феноменології духу" Г.Гегеля, стала основою специфічної модифікації модерністської художньої автобіографії. Художню автобіографію визначено як достовірний історичний документ, тому що автобіографічний текст письменника є його власною інтерпретацією історії, історичні факти заміщуються художніми. На підставі аналізу романів виявлено кілька нових літературних зв'язків (з творчістю Ф.І.Тютчева, М.В.Гоголя), розширено уявлення про світосприйняття та творчий метод письменника. Показано, що у творчості А.Бєлого поєднуються елементи досить несхожих культурних парадигм - модернізму та авангарду. Запропоновано висновок, що такі творчі знахідки А.Бєлого, як принцип створення гіпертексту за допомогою повторів і лейтмотивів, а також утворення автобіографії-міфу і певною мірою і деміфологізація, вплинули на прозу постсимволістів, зокрема, Б.Пастернака і Д.Хармса.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / М.П. Білик; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вперше в літературознавстві розкрито значення "кримського" періоду життя та творчості І.О.Буніна. Доведено, що цей період не локалізований у часі, а має "наскрізний" характер і визначає певний напрямок ідейно-естетичних шукань письменника. Розроблено нові підходи до "кримського" тексту в спадщині автора. Висвітлено твори незібраного "кримського циклу" як цілісність, що дозволило проаналізувати їх за урахування еволюції художника та взаємозв'язків між різними компонентами. Висвітлено думку про те, що даний цикл сформовано довколо багатогранного образу Криму, який став своєрідною художньою моделлю світу, зумовленою його особистою філософсько-естетичною концепцією.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.01.02 / Т.В. Клеофастова; НАН України. Ін-т літератури ім. Т.Г.Шевченка. — К., 2002. — 34 с. — укp.

Аннотация: Досліджено найвизначніший твір рубежу тисячоліть - десятитомну епопею лауреата Нобелівської премії О.Солженіцина "Червоне Колесо". Висвітлено витоки метаісторичних процесів, які відбуваються в спільноті східнослов'янських народів у ХХ ст., розкрито надзавдання роману-епопеї - формування морально-етичного імперативу людської спільноти у третьому тисячолітті з урахуванням трагічного історичного досвіду Росії. Осмислено новаторський характер "Червоного Колеса", ідентифіковано та термінологічно визначено специфічний літературний феномен - новий вид історичного роману - історико-дослідницький роман-епопея, який синтезує в собі ознаки наукового дослідження та художнього твору, що уперше з'явився наприкінці ХХ ст. в творчості прозаїка. Визначено своєрідність його архітектоніки, генотипні та фенотипні особливості. Розглянуто загальні закономірності художньо-історичної адекватності морально-філософської проблематики в творчості Л.Толстого, Ф.Достоєвського, О.Солженіцина. Здійснено аналіз художнього відображення соціально-політичного феномену революції - від "Бісів" Ф.Достоєвського до "Червоного Колеса" О.Солженіцина. Висвітлено морально-духовні аспекти проблеми коеволюції Людини та Природи в творчості письменника, проаналізовано особливості сприйняття їм історичного процесу як метафізичної реальності. Розглянуто розвиток теорії соціальних міфів О.Лосєва та К.Хюбнера в художньо-образній структурі "Червоного Колеса": особливості десакралізації та деміфологізації.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / Л.М. Остапенко; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. — К., 1999. — 20 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена дослідженню "Щоденника письменника" Ф.М. Достоєвського як важливого факту "творчої поведінки" автора. Матеріали "Щоденника" розглядаються з точки зору формування літератури з переважаючим значенням "ігрового" слова. Розкривається динаміка трансформацій одного із проявів ігрового первня в "Щоденнику" - "авторської маски" . Визначення особливостей функціонування "ігрового" слова в "Щоденнику" викриває напрям естетичних експериментів Достоєвського у створенні нового розуміння "художнього" і функціональної ролі літератури. Аналіз присутніх у тексті "пророчих" інтенцій автора підтверджує особливе значення "Щоденника письменника" як реалізації "надзавдання" творчості Ф.М. Достоєвського.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / Н.М. Філяніна; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2005. — 18 с. — укp.

Аннотация: З'ясовано роль автобіографічного елементу в літературній і критичній спадщині А.О.Григор'єва. Показано визначальну роль даного чинника у відображенні своєрідності творчої особистості поета і критика. На підставі порівняльного аналізу біографічних фактів А.О.Григор'єва зі змістом та образною структурою його віршів і поем досліджено шляхи їх перевтілення в поетичні образи, своєрідність ліричного "я" та особливості літературної майстерності митця. Висвітлено історико-літературне значення та своєрідність мемуарної творчості А.О.Григор'єва, зокрема, його книги "Мои литературные и нравственные скитальчества" у контексті вивчення російської автобіографічної прози середини XIX ст. Проаналізовано автобіографічний елемент у літературно-критичних і театрознавчих статтях, рецензіях і нарисах А.О.Григор'єва, з'ясовано функцію відступів мемуарного характеру, вплив реальних подій його життя на визначення змісту та формування літературного стилю критика. Простежено характерне для творчості митця злиття жанрів статті, присвяченої дослідженню певного літературного, театрального або соціального явища з мемуарним нарисом. Розглянуто листи А.О.Григор'єва, що містять автобіографічний матеріал, спогади про події та осіб, які відіграли важливу роль у його житті. Доведено визначальну роль порівняльного аналізу у формуванні достовірного уявлення про автобіографічний елемент в різних видах творчої діяльності А.О.Григор'єва.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.01.02 / Т. А. Пахарєва; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2006. — 31 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено акмеїзм як явище літературного процесу не тільки Срібного віку, а й XX ст. в цілому. Досліджено культурну парадигму акмеїзму як позастильового явища, сформованого на рівні поетичної ідеології. Викладено ціннісну систему, модель суб'єктності та акмеїстичну метафізичну модель світу в сучасних модифікаціях на матеріалі творчості Й. Бродського, Б. Кєнжеєва, Т. Кібірова, В. Кривуліна, Л. Лосєва, Є. Рейна, О. Сєдакової, О.Шварца. Аналіз мотивного комплексу, суб'єктної структури, ключових міфологем поезії цих авторів дозволив виявити ті вектори, що спрямовують еволюцію акмеїстичної художньої системи хронологічно вже за межами творчості акмеїстів.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / О.В. Каданер; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Наведено новий підхід до вивчення творів М.С.Лєскова "Некуда" та "На ножах", які запропоновано визначити не як реакційно-охоронні, що знаходяться на периферії творчості письменника, а як значне художнє явище, що має самостійну цінність. Проведено ідейно-художній аналіз досліджуваних творів у контексті антинігілістичної літератури другої половини XIX ст. Визначено їх проблематику, уточнено типологію героїв. Вперше детально досліджено образи нігілістів-авантюристів. Виявлено нові дані щодо прототипів героїв романів "Некуда" та "На ножах". Дані твори вперше розглянуто не ізольовано, а в контексті творчості письменника та простежено еволюцію антинігілістичної теми в художній прозі М.С.Лєскова.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / О.А. Троцик; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2001. — 21 с. — укp.

Аннотация: Запропоновано системний аналіз біблійних мотивів у ліриці А.Ахматової, визначено їх роль у контексті як окремих творів, так і всієї творчості в цілому. Розкрито особливості поетики "семикнижжя" як циклу. На підставі аналізу образу ліричної героїні, яка переживає любов і страждання, виявлено біблійні теми Гріхопадіння, Хрещення, Спокути, Блаженства, Воскресіння, Благодаті. Їх послідовність обумовлює еволюцію образу ахматовської героїні. Розглянуто особливості наскрізного сюжету в ліриці Ахматової, проаналізовано відповідні біблійні образи, тропи, жанрові форми, ремінісценції з книг Святого Письма. Біблійні мотиви розглянуто в контексті інших історико-культурологічних пластів лірики Ахматової. Поетеса вводить їх з метою узагальнення своїх християнських уявлень про людське буття, бо вони надають поліфонічного звучання основним мотивам, що розвиваються у "семикнижжі". Розглянуто жанрові особливості "семикнижжя" Ахматової як циклу.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / О.В. Тереховська; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано літературно-критичну спадщину В.К.Кюхельбекера в ідейному та формальному (жанровому, композиційному та стилістичному) аспектах. Висвітлено літературно-критичні погляди митця у контексті вивчення літературної думки першої чверті XIX ст., встановлено імена творчих однодумців та опонентів критика. Розглянуто основні джерела формування його філософсько-естетичних і літературно-критичних поглядів, встановлено зв'язок естетики критика-декабриста з філософією Шеллінга. Виявлено відображення архаїстичних переконань В.К.Кюхельбекера у його статтях, розглянуто їх структуру, особливості жанрової природи, композиції та стилю. Уточнено місце і значення В.К.Кюхельбекера в історії російської літературної критики 1820-х рр.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / Ж.О. Кононова; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 1998. — 16 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена проблемі "шекспіризма" творчості видатного російського поета і прозаїка ХХ століття Б.Пастернака. Визначається сутність шекспірівського впливу на оригінальну творчість Пастернака, виявляються основні теми, образи і мотиви творів Шекспіра, що знайшли відгук в поезії та прозі російського письменника. Роман Пастернака "Доктор Живаго" вперше аналізується в контексті впливу шекспірівської поезії і драматургії на оригінальну творчість Пастернака. Одержані внаслідок дослідження висновки свідчать про те, що Шекспір зіграв важливу роль у творчій еволюції російського письменника, у формуванні його світогляду і естетики, збагатив поезію і прозу Пастернака новими темами, образами і мотивами. Яскравий самобутній талант Пастернака сприяв тому, що, навіяні шекспірівською поезією образи і мотиви, як правило, одержували у нього подальший, глибоко оригінальний розвиток.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / Н.Ю. Козирєва; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2002. — 18 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано ранню прозу одного з найвизначніших представників російської літератури кінця XIX - початку XX ст. - А.П.Чехова. Дослідження художнього світу прози Чехова надало можливість визначити головні характерні риси нових різновидів оповідання, притаманні прозі XX ст. З'ясовано найбільш важливі принципи взаємодії оповідального, драматичного та ліричного начал у прозі Чехова 1880-х рр., які стали необхідною умовою виникнення нових форм і спричиненим трансформацію жанру оповідання. Це сприяло формуванню другорядного жанру епічної прози на авансцені російської літератури в той момент, коли закінчувався певний період її розвитку та починався новий. Запропоновано опис жанрових різновидів чеховського оповідання 1880-х рр.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / Т.М. Самойленко; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано еволюцію та форму гротеску в прозі М.О.Булгакова на матеріалі його фейлетонів, ранніх оповідань, сатиричних повістей, роману "Мастер и Маргарита". Вперше в літературознавстві здійснено цілісне дослідження гротеску в епічних творах письменника на підставі єдиного системного підходу. Відзначено, що гротеск у прозі М.О.Булгакова вивчено на різних функціональних рівнях тексту (сюжет, композиція, образна система, час, простір, мова тощо). Встановлено функції гротеску в творчості М.О.Булгакова, роль гротескних форм в організації художнього світу митця та формуванні жанрової своєрідності його творів. Гротеск як спосіб художньої типізації, засіб аналізу соціальної дійсності та психології людини у прозі письменника розглянуто у зв'язках з етнотрадицією, традиціями російської та світової літератури та культури. Уточнено теоретичне поняття гротеску, визначено своєрідність його конкретно-історичних форм у літературі XX ст. на прикладі прози М.О.Булгакова. Показано самобутність художнього методу, в якому виявлено тенденцію до взаємодії та модернізму, поєднання досягнень минулих епох з естетичними відкриттями письменника.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / О.Г. Зеленський; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2001. — 18 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано романтичну картину світу та питання міфопоетики у ранній творчості Гоголя. Розвинуто новий напрямок літературознавчого дослідження міфу, заснований на синтезі методів символічної, архетипічної та традиціоналістської концепцій міфологізму в контексті постмодерної парадигми. Встановлено, що мономіфом гоголівської творчості є мотив перетворювання людської істоти, пов'язаний з універсальним міфом про спокуту. Висвітлено трансформацію міфологічного комплексу Царя та царської влади у співвіднесеності з символічними елементами моделі світу України у контексті мономіфу Гоголя. Повісті "Вечера на хуторе близ Диканьки" та "Миргород" трактовано як тексти, що мають статус романтичного за походженням етнокультурного (національного) міфу в його естетичному, художньому аспекті. Запропоновано конструктивні методи аналізу міфоцентричних творів, реконструкції їх праформ. Досліджено динаміку транскультурних елементів міфу як особливої форми міжлітературної спільності. Розглянуто ідеологічні механізми міфологізації. Розроблено концепцію міфологізації у літературі епохи романтизму, в матеріалах за курсом російської літератури ХІХ ст.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / Поберезкіна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001. — 15 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано драму Анни Ахматової "Енума еліш" у біографічному, ритуальному та інтертекстуальному аспектах. Встановлено зв'язок п'єси з поетичною біографією та творами поетеси - лірикою, "Поемою без героя", літературознавчою та автобіографічною прозою. За допомогою аналізу поетичної міфології розкрито ритуальні інтенції "Енума еліш". Зроблено спробу дешифрувати пушкінські, лермонтовські, гумільовські, булгаківські ремінісценції в авторських текстах.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / М.О. Самсонова; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено характер інтертекстуальності в ліричних драмах ("Балаганчик", "Король на майдані", "Незнайомка") та драматичній поемі О.Блока "Пісня Долі", форми втілень блоківських традицій та їх функції в інтертексті драм російського постмодернізму 1980 - 1990-х рр. Доведено, що драматургія О.Блока характеризується інтертекстуальною природою. Домінуючим типом інтертекстуальності в блоківських драмах є автоінтертекстуальність, обумовлена жанровою специфікою блоківських драм. Інтертекстуальні зв'язки з авторськими першоджерелами та власно "чужими" текстами (творами світової літератури та мистецтва, сюжетами, мотивами й образами давніх міфів, фольклору, містерій, елементами балагану, карнавалу, комедії масок) втілюються у формі цитат, ремінісценцій і алюзій. Драматургію О.Блока розглянуто як один з культурних кодів, що обігруються в інтертексті драматругії російського постмодернізму. Назви творів, окремі сюжетні сцени, персонажі, що походять від віршів поета, його ліричних драм та "Пісні Долі", їх імена та атрибути в інтексті драматургії російського постмодернізму 1980 - 1990-х рр. відображають цитатно-ремінісцентно-алюзивні інтертекстуальні зв'язки з блоківським Текстом, визначають їх опосередкований характер. Ліричні драми та "Пісня Долі" використовуються сучасними авторами як прототексти у процесі створення творів-реміксів та стають призмою, в якій відбиваються сюжети давніх міфів, відтворювані в драмах російського постмодернізму в реконструйованому вигляді. Дослідження природи, форм і функцій віддзеркалення традицій драми О.Блока в інтертексті постмодерністської драматургії дозволило визначитимета/гіпертекстуальний характер та функції блоківських знаків, головною з яких є відтворення постмодерністською драматургією принципу жанрової структури блоківської ліричної драми як надродового явища. Визначено своєрідність театралізації та детеатралізації як основних принципів світосприйняття в модернізмі та постмодернізмі, що дозволяє наблизитися до вирішення проблеми граничної межі між цими типами художніх культур.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.01.02 / Л.М. Борисова; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2001. — 34 с. — укp.

Аннотация: Досліджено драматургію російського символізму з точки зору символістської теорії драми як мистецтва, тісно пов'язаного з життям та культом. На основі ідентифікації драматичних творів В.Іванова, А.Бєлого, Ф.Сологуба з "сучасною містерією" зроблено висновок про повне підкорення дії дійству в експериментальних фрагментах і компроміс з традицією у всіх інших випадках. Встановлено вплив ідей мистецтва-культу на В.Брюсова та протидію їм у драматургії І.Анненського. Доведено зв'язок еволюції О.Блока з загальним розвитком символізму. З'ясовано теургічний підтекст "ліричних драм", значення циклоутворювальних зв'язків у драматургії О.Блока. Інтерпретовано "Пісню Долі" як спробу подолати кризу символізму та як твір "реалістичного символізму" - драму "Троянда й Хрест". Особливості символістського варіанта нової драми порівняно з чехівським та постсимволістським. Розглянуто функціональні відмінності ігрових прийомів у п'єсах О.Блока, М.Кузьміна, А.Ремізова. Висвітлено залежність ідеї театралізації життя М.Євреїнова від символістських уявлень про життєтворчість.


[0] [1] [2] [3] [4] [5]

Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины