Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Философские науки / Религиоведение


Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.11 / С.В. Капранов; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2002. — 16 с. — укp.

Аннотация: Проведено світоглядний аналіз видатного твору японської класичної літератури "Ісе моногатарі", визначено його місце в історії японської думки. Розглянуто структуру та тенденції розвитку релігійно-філософської культури раннього Хейану (794 - 905 рр.). Доведено, що світоглядні засади "Ісе моногатарі" - сінтоїстськи орієнтований індивідуалістичний містицизм, заснований на метафізиці статі та фідеїстичному ставленні до слова. Органічний розвиток даних засад постає пізніше в езотеричній екзегетиці твору, зокрема - у коментарі "Ісе моногатарі дзуйно". Проаналізовано традиційні інтерпретації визначної пам'ятки у мистецтві, коментаторській та художній літературі.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.11 / А.С. Жаловага; НАН України. Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди. — К., 2002. — 21 с. — укp.

Аннотация: Досліджено антропологічні основи сучасного проповідування основних християнських конфесій на території України - православ'я, католицизму та протестантизму. Методологічно обгрунтовано та практично розроблено методику якісного контент-аналізу антропологічної проблематики християнської проповіді, який дозволив охарактеризувати зміни змісту проповідей, форми та прийоми конфесійного проповідництва. Біблійне вчення про людину та соціальні доктрини церков є антропологічною основою змісту сучасної християнської проповіді. На їх підставі виділено антропологічну проблематику, загальну для проповідей усіх християнських церков. За допомогою порівняльного аналізу соціальних доктрин церков окреслено загальні проблеми та завдання, які ставить перед проповідниками всіх конфесій "виклик часу" на межі тисячоліть. Аналіз гомілетики дозволив визначити формальні ознаки та богословсько обгрунтовані критерії християнської проповіді, які в кожній конфесії визначають "норму", відносно якої відбуваються трансформації проповідування за сучасних умов. На підставі контент-аналізу православних, католицьких і протестантських проповідей, матеріалів конкретних опитувань та інших соціологічних досліджень виділено конфесійний інваріант сучасного християнського проповідування.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.11 / О.П. Розумна; НАН України. Ін-т філософії ім. Г.С.Сковороди. — К., 2004. — 14 с. — укp.

Аннотация: Проведено релігієзнавчо-філософський аналіз християнських цінностей в інтерпретації української православної проповіді XVII ст., зокрема аскетичного ідеалу. Визначено місце аскетичного вчення у православній традиції богослов'я, розкрито сутність та особливості трактування аскетичного ідеалу. Висвітлено його структуру, показано можливості людини щодо досягнення аскетичного ідеалу. Розкрито зміст поняття "українська проповідницька культура XVII ст.", розглянуто її світоглядні детермінанти та філософське підгрунтя. З'ясовано культурний контекст аскетичного ідеалу в українській проповіді досліджуваного періоду. Встановлено його зв'язок з принципами духовного удосконалення людини та відсутність обмежень у сфері світської діяльності. Обгрунтовано наявність аскетичних цінностей та актуальних патріотичних мотивів, притаманних українській проповіді, у системі суспільної ідеології, виявлено посилення активності державницьких настроїв та зміцнення позицій української церкви.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 09.00.11 / С.М. Гузенко; Ін-т філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вперше часопис у журналі "Труды Киевской Духовной Академии" (ТКДА) досліджено як важливе для сучасного релігієзнавства богословсько-історичне джерело, вивчено головні аспекти історії давньоруської Церкви, висвітлені на сторінках цього провідного друкованого органу українських істориків Церкви другої половини XIX - початку XX ст. Визначено проблематику журналу та охарактеризовано його наукову спадщину в сучасному контексті. Аргументовано концепцію журналу щодо ключових проблем історії давньоруського православ'я. Відзначено, що часопис відіграв важливу роль у вітчизняній історичній науці, сприяв значному примноженню історико-релігієзнавчих знань. Доведено цінність публікацій часопису та можливість їх використання у сучасних історико-релігієзнавчих студіях, особливо у галузі дослідження проблематики історії православ'я давньоруського періоду. Визначено роль журналу ТКДА в українській дорадянській історіографії.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 09.00.11 / П.Ю. Павленко; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 1998. — 20 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено питанням виникнення та становлення християнського віровчення, зокрема, такого його аспекту як християнська антропологія. Розроблено новий підхід до з'ясування механізму зародження віровчення християнської релігії, згідно з яким процес зародження і оформлення її віровчення відбувався переважно під впливом філософії Платона. Так, розкриваючи зміст релігійно-філософської концепції віровчення раннього християнства і встановлюючи спільні риси Платонової філософії і головних християнських віроповчальних положень, платонізм визначається за головне ідейне підгрунтя становлення християнської релігії. Атмосферою і географічним місцем, що слугувало за праматірне підгрунтя появи християнства, як релігійної системи, постала іудео-олександрійська діаспора Єгипту.

Источник: Автореф. дис... д-ра філос. наук: 09.00.11 / Т.Г. Горбаченко; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2002. — 35 с. — укp.

Аннотация: Вперше комплексно досліджено вплив християнства на становлення писемної культури Русі-України з позицій системного розгляду етноконфесійних проявів її будови. Обгрунтовано зв'язок писемної культури з історичною свідомістю, її непересічну роль у збереженні етнічної та політичної самосвідомості Русі-України. Розглянуто роль мови, писемності, рукописної, друкованої книги, монастирської бібліотеки як складових системи писемної культури, що свідчать про пізнавальні, естетичні, духовно-релігійні потреби народу та є своєрідним засобом відтворення духовного та релігійного життя соціуму, національного стилю мислення та менталітету.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.11 / І.Я. Гаюк; НАН України. Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди. — К., 2003. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проведено історіософський аналіз формування етноконфесійної специфіки Вірменського християнства у поєднанні з історичною ретроспективою становлення та закономірної трансформації Вірменської Церкви за умов української діаспори. Концептуально новий погляд на феномен монофізитства, що становить догматичну базу Вірменської Апостольської та інших Давньосхідних Церков у поєднані з аналізом розвитку християнства періоду Вселенських соборів, показав доцільність розгляду монофізитства, несторіанства й інших догматичних рухів як один з проявів активізації процесу етнорелігієгенезу, що охопив східні провінції Римської імперії у III - IV ст. Характерною ознакою цього процесу було утворення нових етнічних спільнот на базі єдності віросповідання. Зазначено, що поява нових течій, напрямків, Церков була та є закономірним наслідком розвитку загальнохристиянської системи через природне ускладнення структури внаслідок утворення та розвитку чисельних взаємопов'язаних автономних її складових. Зазначено, що це стало причиною першого великого структурного поділу загальнохристиянської цілісності та виділення з неї Несторіанської й Монофізитської Давньосхідних Церков, що з точки зору етноконфесійної є національними автокефальними Церквами вірмен, сирійців, коптів, ефіопів та ін. Для цих народів саме монофізитський тип християнства став основою для формування нової етнічної домінанти. Окрім цього, формування характерних рис та онаціональнення Вірменської Церкви відбулися внаслідок етноконфесійного синкретизму християнства та зороастризму.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.11 / О.В. Недавня; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 1999. — 20 с. — укp.

Аннотация: В праці здійснено історіософське релігієзнавче дослідження духовної самоідентифікації українців в культурно-цивілізаційному оточенні - між спільнотами східно- та західнохристиянських традицій - на основі аналізу передумов виникнення й тенденцій розвитку українського греко-католицизму. Доведено, що феномен українського греко-католицизму був породжений проблемою непослідовного, з огляду на природні духовні зв'язки та пріоритети культурного спілкування, самовизначення українських християн між християнським Сходом і Заходом. З'ясовано: пошуки власної ідентичності в греко-католицькому середовищі, які характеризуються наступом "західників" та демаршами "восточників", є авангардним проявом аналогічних процесів в рамках всієї України. Виявлено, що українським стратегічним націодержавним інтересам відповідає не посередництво між самоцінними світами, християнським Сходом і Заходом, уособленими для українців насамперед сусідніми народами - російським та європейськими, а скріплення суверенного поступу України - члена європейської спільноти адекватною духовною самоідентифікацією українців.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 09.00.11 / Ю.В. Хитровська; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Комплексно досліджено громадянсько-політичні позиції українського православного, римо-католицького та греко-католицького духовенства Правобережної України наприкінці XVIII - середині XIX ст. З використанням великої кількості джерел з'ясовано участь церкви в польському та українському національно-визвольному русі на Правобережжі та реакцію уряду на неї, а також заангажованість духовенства в діяльності таємних організацій на Правобережній Україні. Здійснено корекцію усталених у літературі поглядів на окремі аспекти тогочасної церковної історії, зокрема, стосовно першої (1794) й другої (1839) кампаній щодо приєднання уніатів до православної церкви, а також спробу реконструювати заходи уряду щодо одержавлення церкви на Правобережній Україні та їх конкретні результати.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.11 / А.В. Московчук; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 1998. — 20 с. — укp.

Аннотация: Праця є релігієзнавчим дослідженням проблеми свободи і Декалогу, її інтерпретації з наукових і богословських позицій та аналітичного осмислення з точки зору морально-етичної концепції адвентизму. Проаналізовано особливості співвідношення Декалогу і категорії свободи та їх впливу на формування і становлення особи. Аналіз зроблено в контексті його сучасної нагальної необхідності на оздоровлення суспільства. Широко висвітлена роль культової практики адвентистської церкви в реалізації свободи її членів та впливу на духовне удосконалення і гармонічний розвиток особи, сприянню її духовної самореалізації.

Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.11 / М.Г. Мурашкін; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2005. — 35 с. — укp.

Аннотация: Досліджено досвід самодостатності за умов розділення двох суперечливих традицій: теїстичного і нетеїстичного містицизму з тенденцією перетворення людиною своїх станів, а також постнетеїстичного містицизму, що заперечує насильницьке перетворення та скептично ставиться до перетворювальної діяльності, зокрема до перетворення людиною власних станів. На підставі критерію аналізу концепцій самодостатності виявлено в історичних змінах містичної культури нові взаємини між ненавмисним характером виникнення самодостатності та стимульованим станом самодостатності в містичній культурній традиції, визначено розуміння дійсно самодостатнього переживання в сучасних концепціях як рівноважного стану природних і культурних впливів на людину. Зауважено, що результати дослідження дозволяють по-новому осмислити шляхи та способи перетворення людиною своїх переживань, у тому числі самодостатніх, виявити основні тенденції у розвитку теорії переживання самодостатності.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 09.00.11 / Р.А. Сітарчук; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2001. — 18 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано діяльність конфесій баптистів, євангельських християн, адвентистів сьомого дня та християн євангельської віри в перші десятиліття радянської влади в Україні. Розглянуто їх реакцію на зміну політичного устрою країни, розкрито причини швидкого зростання кількості членів громад, підраховано їх чисельність. Доведено, що зазначені протестантські конфесії в досліджуваний період утворили в Україні автономні від загальносоюзних церковні об'єднання. Проаналізовано їх внутрішній розвиток і міжконфесійну діяльність. Розглянуто різні аспекти антипротестантської політики Радянської держави періоду 20 - 30-х рр. XX ст. Розкрито роль партійно-державного апарату та спецслужб у руйнуванні церковних організацій протестантів на теренах України.

Источник: Автореф. дис... д-ра філос. наук: 09.00.11 / Л.О. Филипович; Ін-т філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2000. — 36 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати теоретичних досліджень проблем співвідношення етнічних і релігійних феноменів, зроблено філософський аналіз вітчизняних здобутків їх осмислення, які засвідчили, що онтологічний, феноменологічний, структурно-функціональний взаємозв'язок релігії та етносу має давню історію, зумовлює появу синкретичних етнорелігійних явищ, які посідають чільне місце в житті народів і постійно проявляють себе в міжнаціональних і міждержавних відносинах, виступають активним чинником світового суспільного процесу, й водночас є предметом дослідження нової галузі релігієзнавства - етнології релігії.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.11 / А.Б. Поцелуйко; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2004. — 22 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано індоєвропейські соціофункціональні архетипи, досліджено загальноіндоєвропейські міфологеми у рефлексії української фольклорної традиції та оригінальні українські міфологеми у контексті загальноіндоєвропейського міфологічного фонду. Установлено, що українські народні думи як органічна складова індоєвропейської народноепічної традиції відбивають загальноіндоєвропейські міфоепічні теми: протиставлення етики героїзму етиці користі (мотив самогубства народів), трьох гріхів воїна. Зазначено, що в українських переказах простежується загальноіндоєвропейська міфоепічна тема "міжфункціонального конфлікту", у масиві українського фольклору - релікти релігійно-міфологічних феноменів, що знаходять численні індоєвропейські паралелі: ковальський варіант основного індоєвропейського міфу, культи священого царя-мага, амбівалетного божества та священного напою, а також уявлення про "магічний жанр".

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.11 / Н.М. Бойченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Здійснено дослідження особливостей осмислення буття як категорії релігійної філософії пізнього західноєвропейського Середньовіччя. З'ясовано принципову новизну розуміння буття мислителями пізньої середньовічної західноєвропейської філософії у порівнянні з філософами античності. Розкрито теїстичну суть релігійно-філософської онтології пізнього західноєвропейского Середньовіччя, що полягає в основоположному статусі ідеї про зумовленість буття світу буттям Бога. Розглянуто основні форми її вияву (теоцентризм, визнання унікальності місця людини як Богодухвенної істоти та храму у структурі буття) та найважливіші характеристики (передусім - телеологічність). Проаналізовано найважливіші опозиції томістської й авероїстської концепцій буття як наріжних для середньовічно західноєвропейської релігійної філософії. Показано онтологічне значення відмінностей у доказах буття Божого різними середньовічними мислителями.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 09.00.11 / І.Є. Марголіна; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2000. — 16 с. — укp.

Аннотация: Дисертація є першим у вітчизняній науці комплексним релігієзнавчим дослідженням Кирилівської церкви як церковно-політичного та релігійного осердку в контексті його ролі у формуванні Київського християнства, а також у становленні Української православної церкви. Висвітлено феномен Кирилівської церкви - видатної пам'ятки духовного і культурного життя Київської Русі та України.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 09.00.11 / Р.П. Соловій; Ін-т філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено комплексному вивченню конфесійної та позаконфесійної діяльності Української євангельсько-реформованої церкви (УЄРЦ) впродовж міжвоєнного двадцятиріччя. Вперше у вітчизняному релігієзнавстві виокремлено як самодостатній об'єкт дослідження феномен українського кальвінізму Західної України (1925 - 1939 рр.). Використання широкої джерельної бази надало можливість проаналізувати історичний розвиток УЄРЦ, основи її віровчення, культу, церковної організації, а також специфіку культурно-просвітницької діяльності. Виявлено, що феномен українського кальвінізму XX ст. сформувався внаслідок глибокого взаємовпливу світоглядно-доктринального комплексу конфесії та ідей українського національного відродження. Ця ключова риса етноконфесійності УЄРЦ знайшла своє відображення в ідейних та моральних засадах віровчення церкви, її структурі, культовій практиці та формах соціально-духовної адаптації. Переглянуто застарілі підходи до трактування ролі протестантизму в етнонаціональному розвитку західноукраїнського суспільства в період між світовими війнами.

Источник: Автореф. дис... д-ра іст. наук: 09.00.11 / Н.Г. Стоколос; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2003. — 37 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано інституційно-конфесійні та переважно негативні та трагічні для українців етноконфесійні трансформації на Правобережній Україні та на західних українських - автохтонних і етнічних землях у XIX - першій половині XX ст. (до 1945 р.). Відзначено, що "обрусение" - дискурс самодержавно-церковної політики в XIX ст. - нівелювало національні особливості культурного та релігійного життя українців на Правобережній Україні. Істотні трансформації церковного, національного та культурного життя відбувалося в Галичині та Закарпатті під австро-угорською, мадярською та польською владою, але найглибшими й найтрагічнішими були на теренах етноконфесійного прикордоння - на Холмщині, Підляшші, Лемківщині. Зауважено, що у період Другої світової війни (1939 - 1945 рр.) під церковно-релігійне життя України було закладено "міну сповільненої дії", якою став насильницький перехід частини ієрархів і духовенства Православної церкви в західних областях України під юрисдикцію Московської патріархії. Саме це значною мірою спричинило в період німецької окупації розкол і конфронтацію в Українському православ'ї, утворення ворогуючих церков - Автономної православної церкви та Української автокефальної церкви. Зазначено, що окупаційна німецька політика щодо церков і релігійних груп в Україні мала на меті усіма засобами перешкоджати встановленню єдиної Української православної церкви. Показано, що німецька окупаційна влада ефективно протидіяла становленю Києва як центру українського православного життя та виокремленню з середовища православних ієрархів авторитетного лідера, який був би здатним очолити рух за встановлення канонічного статусу Київської митрополії та таким чином консолідувати всі течії Українського православ'я, остаточний демонтаж усієї системи керування православним церковним життям в Україні й тотальне його підпорядкування окупаційній адміністрації на початку 1943 р. спричинили далекосяжні наслідки. Зазначено, що до повернення в Україну радянської влади інституціалізаційно-конфесійна трансформація всього православного комплексу дійшла до такого ступеня, яка дозволила без зайвих зусиль формалізувати його в межах Руської православної церкви та нав'язати йому таку модель іманентного виживання, яка цілком влаштовувала радянську тоталітарну систему. Зроблено висновок, що наслідки цих історичних інституалізаційно-конфесійних та етноконфесійних трансформацій мають дискурсну рефлексійність на сучасний стан та тенденції розвитку православ'я в незалежній Україні.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 09.00.11 / Н.М. Мадей; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено концепцію Української греко-католицької церкви, (УГКЦ) викладену в творах Гавриїла Костельника. На підставі аналізу праць відомого громадського діяча прослідковано еволюцію його світоглядних і богословських поглядів, зроблено спробу осмислити його духовну спадщину без конфесійних та ідеологічних упереджень. Визначено головну умову збереження самобутності УГКЦ - збереження східного візантійського обряду, національно-релігійних традицій і опір латинізації, як її розумів Костельник.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.11 / О. А. Коваль; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2006. — 18 с. — укp.

Аннотация: Розкрито сутність та запропоновано підходи до аналізу та протидії маніпулятивним актам, що здійснюються за допомогою засобів масової інформації у сфері релігійно-політичних відносин на теренах України. Надано ряд пропозицій вирішення проблеми в контексті нормативного підходу.


[0] [1] [2] [3]

Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины