Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Философские науки / Философия образования


Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.10 / Т.Ф. Бірюкова; АПН України. Ін-т вищ. освіти. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: З використанням самоорганізаційного підходу проаналізовано проблематику підготовки майбутніх менеджерів у контексті принципів Болонської декларації. Розкрито зміст поняття соціалізації особистості майбутнього менеджера, яка реалізується шляхом засвоєння норм і цінностей полікультурного соціуму, притаманних об'єднаній Європі (адаптаційна складова), а також засобами формування організаційної поведінки на підставі впровадження особистісно-орієнтованої освіти (професійна складова). Показано, що реалізація принципів Болонської декларації є шляхом ефективного розв'язання суперечності між національною освітньою системою підготовки майбутніх менеджерів (професійною соціалізацією) та загальноєвропейською культурою (процесом соціалізації, що має загальноцивілізаційне спрямування). З'ясовано, що специфіка сучасної підготовки конкурентоспроможних управлінських кадрів в Україні полягає в інтеграції здобутків національної освіти у полікультурну європейську спільноту.

Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.10 / Б.В. Братаніч; АПН України. Ін-т вищ. освіти. — К., 2006. — 35 с. — укp.

Аннотация: Визначено філософську предметність соціально орієнтованого маркетингу в освіті, його зміст і місце у системі філософського знання у контексті процесу становлення маркетингу як системного соціального феномену постіндустріального суспільства і з метою використання освітнього маркетингу для реформування педагогічної теорії й освітньої практики, а також здійснення соціальної модернізації в Україні. Обгрунтовано, що соціально орієнтований маркетинг в освіті є найбільш адекватним механізмом забезпечення соціо- та гуманоцентричної переоієнтації освіти за умов ринкового супільства. Показано, що філософія соціально орієнтованого маркетингу в освіті має міждисциплінарний характер і є складовою філософсько-освітнього знання.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.10 / Т.С. Скубашевська; Ін-т вищ. освіти АПН України. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Обгрунтовано місце та роль мовних стратегій у здійсненні міжкультурного діалогу в сучасному європейському просторі. Визначено співвідношення мовних тенденцій, шляхи та засоби поліпшення вивчення іноземних мов у навчальних закладах України. Доведено, що сучасні європейські інтегративні процеси інтенсифікують взаємодію народів і культур, створюють унікальну атмосферу співіснування в єдиному просторі культурних, етнічних, конфесійних суперечностей і потребують поглиблення діалогічного взаєморозуміння. Обгрунтовано значення мовних стратегій як одного з головних засобів налагодження міжкультурного діалогу, досягнення толерантності та взаєморозуміння, подолання суперчностей і конфліктів, які час від часу виникають в європейському просторі. Зазначено негативний вплив відсутності мовних стратегій і наявності політичної застережливості щодо вивчення іноземних мов і політики обмеження спілкування народів у колишньому СРСР на відсторонення України від загальноєвропейського діалогу. В останнє десятиріччя виявлено посилення процесів міграції українців до європейського простору, що сприяє визнанню української спільноти як рівноправного партнера євроінтеграційних процесів. Обгрунтовано необхідність поглибленого вивчення європейських мов як базового принципу сучасної освітньої політики України. Зазначено, що умовою ефективного налагодження міжкультурного діалогу в європейському просторі є освоєння декількох іноземних мов і досконале вивчення рідної. Наведено практичні рекомендації щодо поліпшення викладання та вивчення іноземних мов у навчальних закладах України.

Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.10 / Н.В. Скотна; АПН України. Ін-т вищ. освіти. — К., 2005. — 46 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено важливі загальнотеоретичні та прикладні проблеми розвитку та загибелі цивілізацій як природного історичного процесу. Зауважено, що неоднозначність і багатомірність історичного процесу призводить до різноманітних класифікацій цивілізацій, а критеріями цих класифікацій можуть слугувати матеріально-технічні, культурні, національно-етнічні, економічні, географічні, релігійні, ідеологічні та інші чинники. Здійснено аналіз історії існування цивілізацій з використанням на історико-порівняльних, соціально-філософських, структурно-функціональних, феноменологічних, синергетичних, футурологічних та інших методів дослідження, які дозволяють у відносно цілісній цивілізації побачити світогляд та дії різних страт, груп, дії влади та інституцій громадянського суспільства, оцінити роль системи виховання й освіти особистості. Зазначено, що особистість у розколотій цивілізації відчуває на собі різновекторні впливи, її ціннісні орієнтації формуються за ситуації більш складного вибору, а свідомість і дії постійно зазнають корекції через складні об'єктивні та суб'єктивні обставини, які обумовлюють ідентифікацію, самовизначення особистості, взаємопов'язані з розв'язанням суперечливих культурних, релігійних, ідеологічних, етнонаціональних та інших проблем. Як наслідок, особистість переживає постійні стреси, здійснює переорієнтацію. Відповідно у розколитих цивілізаціях системи виховання відносно нестійкі, піддаються різнобічним політичним та ідеологічним впливам. Зроблено висновок, що держава може брати на себе більшу регулятивну роль у системах виховання особистості, ніж у відносно цілісних цивілізаціях. Роль освіти у цивілізаційному становленні особистості розглянуто у контексті кардинальних соціальних трансформацій, які у сукупності складають зміни в діяльності людини та супільства, у філософії життя, філософії освіти. Відзначено, що генеза освітньої парадигми детермінується змінами в економіці, політиці, культурі України, глобалізацією та інформатизацією світу. Розглянуто шляхи та засоби реформування систем виховання та освіти, роль філософії освіти у визначенні цілей і завдань її розвитку в Україні.

Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.10 / Б. Гофрон; АПН України. Ін-т вищ. освіти. — К., 2005. — 32 с. — укp.

Аннотация: Вперше створено цілісну теорію нерівності в освіті та проаналізовано прояви соціальних нерівностей в освітній галузі Польщі, які виникли внаслідок суспільних селекцій у період системної трансформації. Визначено характер залежності між змінами у політичному, суспільному та економічному житті та збільшенням суспільних нерівностей в освіті. З'ясовано характер змін селекційних процесів в результаті формаційного перелому (зокрема, застосування правила вільного ринку). Розкрито суттєву роль економічних, просторових, культурних та освітніх бар'єрів авансу, які блокують освітні шанси та є провідними причинами освітніх нерівностей. Виявлено існування даних бар'єрів в окремих типах суспільних і територіальних середовищ та їх вплив на шкільні селекції. Обгрунтовано сутність освітньої нерівності та проаналізовано найрізноманітніші форми її прояву (шансу, участі, старту, умов та ефектів навчання) внаслідок дії соціокультурного механізму їх зародження - цілісної системи мотивів, потреб, інтересів, цінностей, мови та засобів життєдіяльності різних суспільних груп. Вперше дослідження особливостей виникнення нерівностей в освіті зосереджено одночасно на різних формах їх прояву. Уточнено уявлення про причини та наслідки відсутності егалітаризму в освітній системі. Доведено, що застосування механізмів ринкової конкуренції в освіті і тлумачення даного соціального інституту як товару стверджує та поглиблює нерівності шансів і зумовлює репродукцію суспільного розшарування. Обгрунтовано методологічні засади дослідження селекційних процесів у філософії освіти, розроблено й апробовано методику аналізу освітніх нерівностей. Охарактеризовано основні етапи селекції. Уточнено розуміння філософського, соціологічного, ідеологічного аспектів освітньої політики. Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення доступу до освіти. Досліджено проблему взаємодії освіти та суспільства у контексті соціально-філософського й теоретико-методологічного осмислення.

Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.10 / В.Г. Вікторов; Ін-т вищ. освіти АПН України. — К., 2006. — 30 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано феномен якості освіти й управління ним у структурі цілісної освітньої державної політики. Визначено, що якість освіти є категорією, яка за своєю суттю відображає різні аспекти освітнього процесу - філософські, соціальні, педагогічні, політичні, демографічні, економічні. Якість освіти трактовано як суспільний ідеал освіченості людини, результат її навчальної діяльності, процес організації навчання та виховання, критерій функціонування освітньої системи. Досліджено порядок організації та проведення моніторингу якості освіти, порівняння показників якості освіти та механізмів їх визначення. Здійснено аналіз загальної системи управління освітою та визначення специфіки "управління якістю освіти", а також системи контролювальних засобів якості освіти. Визначено роль і порядок проведення ліцензування, акредитації та атестації викладацьких кадрів закладів освіти. Визначено роль і місце управління якістю освіти у системі загальнодержавної освітньої політики.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.10 / М.Ф. Димитров; Ін-т вищ. освіти АПН України. — К., 2006. — 20 с.: рис. — укp.

Аннотация: Зазначено, що наявність у суспільстві багатоваріантної сукупності різних за своїм спрямуванням молодіжних об'єднань свідчить про рівень його демократичного, толерантного ставлення до прояву соціальної самотворчості молоді, яка має реалізовуватися у межах правового, конституційного простору. За допомогою мережі молодіжних громадських організацій та їх структур держава має змогу сприяти самореалізації молоді. Доведено ефективність функціонування професійної компетентності майбутнього спеціаліста засобами позанавчальної роботи у професійно орієнтованих громадських організаціях. Запропоновано співпрацю органів державної влади, вищих навчальних закладів і молодіжних громадських організацій розглядати як чинники, що визначають нову філософію освіти, оскільки активно впливають на формування особистості та здійснення державної молодіжної політики. Участь молодих громадян у діяльності своїх професійно орієнтованих громадських організацій підвищує їх суспільну активність, прискорює соціальне становлення та професійний розвиток.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.10 / І.О. Бушман; АПН України. Ін-т вищ. освіти. — К., 2005. — 18 с. — укp.

Аннотация: Запропоновано концепцію використання вищої освіти як засобу модернізації культури. Розв'язано комплекс теоретико-методологічних проблем філософії освіти, а саме: освіту розглянуто з використанням принципу системності та у сукупності контекстуальних культурних і глобалізаційних процесів сучасності. З'ясовано, що соціальні інститути освіти та культури функціонують в інструментальному форматі систем у межах більшої - суспільної - мегасистеми. Уперше виявлено, що взаємодія освітньої та культурної систем містить взаємопотенціюючі та взаємообмежувальні аспекти, які актуалізуються у відповідних конкретно-історичних формах залежно від сукупної взаємодії факторів впливу. Здійснено компаративістський аналіз основних концептуальних підходів до досліджуваної проблематики. На підставі аналізу основних вітчизняних і зурубіжних джерел з філософії освіти визначено пріоритети її розвитку. Запропоновано оригінальне значеннєве (сутнісне) та функціональне визначення освітньої парадигми як цілісної, об'єктивної картини культурного олюдненого світу, яка відтворює його крізь призму віднесення до соціокультурних цінностей і у цілому до когнітивного масиву. Згідно з аналізом структурної та функціональної моделі системи освіти уперше визначено соціокультурні та модернізаційні орієнтири її теоретичного й емпіричного дослідження, що полягають у концептуалізації освітньої політики, наданні їм перспективістських, евристичних, продуктивних ознак і механізмів реалізації.

Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.10 / К.В. Корсак; АПН України; Ін-т вищ. освіти. — К., 2006. — 36 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано стан, тенденції змін і перспективи розвитку тріади "людина - суспільство - освіта (ЛСО)" з метою створення нових загальних філософських, соціальних та освітніх підходів до формування світобачення, наносвідомості, продуктивної компетентності громадян України XXI ст. Виявлено і досліджено понад 60 визначних явищ у сучасній еволюції ЛСО, зокрема, людина "природна", людина в соціально-суспільному вимірі, організація й умови стійкого розвитку соціуму, модернізація засад виробництва і життєдіяльності, оборона і національна безпека, розвиток науково-виробничого комплексу, освіта і культура та зміни діяльності навчально-виховного комплексу під час побудови суспільства знань. Доведено, що за сучасних умов в Україні успішною може бути лише законодавчо-демократична модель освітніх реформ. Розвинуто теорію освітньо-компаративістичних досліджень і запропоновано авторський курс з порівняльної педагогіки. Створено Світову енциклопедію освіти і розпочато роботу над україномовною версією Європейського освітнього тезаурусу. Досліджено стан і тенденції змін у викладанні точних наук. Викладено концепцію програми фізики у 12-річній школі з урахуванням розвитку нано- піко- і фемтонаук. Представлено авторську інноваційну й інтегральну дисципліну "Природознавство - XXI".

Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.10 / М.І. Романенко; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2003. — 32 с. — укp.

Аннотация: Визначено соціальну та когнітивну природу нової філософської парадигми національної системи освіти в контексті становлення філософії освіти як самостійної галузі знань та визначено головні напрямки концептуального використання парадигмальних положень філософії освіти для реформування педагогічної теорії й освітньої практики та здійснення соціальної модернізації в Україні. Обгрунтовано, що сучасна філософсько-освітня парадигма є основним предметом філософії освіти як самостійної галузі знань і теоретико-методологічною засадою здійснення освітянських реформ.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.10 / Г.С. Гамрецька; АПН України. Ін-т вищ. освіти. — К., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Аргументовано положення, що історіософська складова як елемент світоглядної підготовки передбачає процес освоєння та осягнення майбутніми вчителями тенденцій розвитку історичної дійсності, формування соціальної самоідентичності, залучення їх до системи цінностей, норм і відносин суспільства, формування певних соціальних якостей як компонент професійного потенціалу педагогів. Досліджено суть світоглядної підготовки майбутнього педагога на різних етапах розвитку українського суспільства (періоду Визвольних змагань 1917 - 1920 рр., торжества марксизму-ленінізму 1920 - 1990 рр. та періоду системної трансформації суспільства - з 1991 р.), установлено її детермінованість соціально-політичним контекстом та панівною державною ідеологією. На підставі аналізу емпіричного матеріалу виявлено факт панування у вищій педагогічній школі гностичного підходу до підготовки фахівця та обгрунтовано важливість переходу до рефлексивно-креативного компетентнісного знання, яке має забезпечувати становлення вчителя як суб'єкта цілісної педагогічної діяльності. Визначено зміст історіософської підготовки майбутнього педагога за умови сучасних докорінних соціокультурних трансформацій, науково обгрунтовано її гностичну, аксіологічну та праксіологічну складові, єдність яких сприяє узгодженню суперечностей формування наукобіжного та наукоцентричного різновидів філософського історичного світогляду.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.10 / Н.С. Савчук; Ін-т вищої освіти АПН України. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Актуалізовано проблему есхатології у контексті нових дискурсивних соціокультурних умов та визначено її культуротворчий потенціал. Здійснено теоретичне узагальнення філософських досліджень та запрпоновано оригінальні підходи щодо вирішення проблеми побудови нових життєвих смислів особистості. Доведено, що разом із змінами умов соціокультурного життя, формуванням нових загальнолюдських перспектив втрачається залежність сенсу освіти від попередніх детермінант світоглядної орієнтації та виникає потреба у її перспективному моделюванні на основі принципу створення необхідних умов для саморозвитку, самоактуалізації, самореалізації особистості. Показано суттєвий вплив результатів проведеного дослідження на зміну традиційних уявлень філософсько-освітянської думки про можливості освітньо-культурної сфери у трансформації есхатологічного пізнавального підходу, обгрунтовано їх значення як одного з варіантів перегляду її соціально-філософських положень і когнітивно-аксіологічних можливостей.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.10 / С.В. Кострюков; Ін-т вищ. освіти АПН України. — К., 2004. — 17 с. — укp.

Аннотация: Досліджено процес формування демократичних цінностей студентської молоді у трансформаційному суспільстві. Розкрито суть поняття "цінність" та "демократичні цінності", побудовано структурно-функціональну модель демократичних цінностей. Визначено основні фактори процесу їх формування. Проаналізовано роль освіти, зокрема соціально-гуманітарних дисциплін у формуванні демократичної свідомості та культури студентської молоді. Детально вивчено характеристики сучасного соціального середовища, за умов і під впливом якого формуються демократичні цінності молоді, розглянуто чинники, що заважають цьому процесу. Обгрунтовано пропозицію щодо прискореного введення до навчального процесу спеціального курсу "основи демократії", розробленого в межах Україно-Канадського проекту "Демократична освіта".

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.10 / І.В. Табачек; Ін-т вищ. освіти АПН України. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено особливості формування особистісних характеристик сучасного вчителя за умов українського трасформаційного суспільства, демократичних і ринкових перетворень. Проаналізовано ідеальні моделі вчителя та суперечності між ідеалом учителя та реальним суб'єктом. Обгрунтовано шляхи та засоби їх подолання за сучасних умов. Відзначено провідну роль модернізації освіти у контексті реалізації стратегії Болонського процесу. Розглянуто основні напрями формування особистості сучасного вчителя в навчальному процесі та в позааудиторний (позанавчальний) час. З метою задоволення професійного затребування, підвищення особистісної привабливості та поліпшення ефективності педагогічної діяльності доведено необхідність удосконалення професійних та особистісних якостей учителя з урахуванням сучасних вимог і перспектив суспільної трансформації.

Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.10 / А. Гофрон; АПН України. Ін-т вищ. освіти. — К., 2005. — 32 с. — укp.

Аннотация: Досліджено культурно-епістемологічний і філософсько-антропологічний підходи щодо теоретичної реконструкції існуючих європейських освітніх концепцій з урахуванням нових соціокультурних реалій. У науковий обіг введено такі поняття як дві опозиційні традиції гуманістики, гуманістичні структури, рівень історичної інтерпретації, культурний патерн особистості. Здійснено інтерпретацію поняття "участь у культурі". Проаналізовано антипозитивістські перетворення в освіті на прикладі польської педагогіки культури. Уточнено філософсько-антропологічні засади сучасних освітніх концепцій. Показано можливості посилення їх евристичного потенціалу через конструкти гуманістичної психології, гуманної педагогіки, герменевтики та персоналізму, що акцентує значення освіти як сфери життєвого самовизначення. З'ясовано роль інформаційної цивілізації та лінгвістичної складової у процесах розвитку та становлення сучасної освіти.



Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины