Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Философские науки / Философия науки


Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.09 / М.Г. Марчук; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 40 с. — укp.

Аннотация: Розроблено модель аксіосфери культури, яка розширює можливості змістовного дослідження ціннісних аспектів наукового знання. По-новому трактовано взаємозумовленість аксіологічних (епістемічних, етичних, естетичних) потенцій знання, необхідність їх узгодженої реалізації в процесі наукового дослідження, що випливає з ідеї гармонійного співвідношення Істини, Добра, Краси в системі ціннісних орієнтацій вченого та розуміння реальної небезпеки гіпертрофірованого розвитку в якомусь одному напрямі. Здійснено спробу реабілітувати інтуїтивно-підсвідому, не завжди явно виражену релігійну, сакрально-метафізичну потенцію методологічного мислення вченого, зумовлену потребою гармонізації віри і знання та пов'язаної з інтенцією на цінність абсолютного Блага - кінцевої мети та вищого смислу всіх актів самоствердження людини в світі. Показано плідність, ефективність і практичну значущість аксіологічної теорії знання в процесі переосмислення завдань освіти та виховання, вирішальне значення ціннісного потенціалу мислення в конструюванні загальнонаукової картини світу на засадах еволюціонізму.

Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.09 / К.М. Узбек; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2005. — 39 с. — укp.

Аннотация: На підставі порівняльного аналізу математичних і філософських знань античності проведено науково-філософський епістемологічний аналіз становлення системних підвалин філософського раціоналізму. Проаналізовано історію розвитку раціональності, починаючи від її зародження в античній математиці та філософії до занепаду класичних форм даного вчення у еліно-римський період. У процесі дослідження виявлено такі принципові положення в історії розвитку раціоналізму як перехід від емпірико-факультативної до доказової та дедуктивно-діалектичної побудови наукового знання, від дискретної математики до континуальної, а потім від класичної до математики неперервних величин. Відзначено, що перші теоретико-філософські системи наукового пізнання елеатів, Геракліта, Левкіппа - Демокріта, Сократа, Платона, Арістотеля, Епікура здійснено на підставі синтезу методів доказу та діалектики. Акцентовано увагу, що криза, по суті, виявляє факти, які не вкладаються у раніше сформовану систему принципів раціональності та потребує її перегляду й переходу на новий рівень, результатом якого є побудова нового теоретичного знання та його філософського обгрунтування.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.09 / І.О. Роман; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано важливі аспекти проблеми норми в контексті сучасної філософії та методології науки. З'ясовано можливості герменевтики в дослідженні нормативно-ціннісної структури смислу наукових висловлень. Обгрунтовано актуальність даного підходу у процесі трансформації дослідження змісту категорії норми з суб'єкт-об'єктної в суб'єкт-суб'єктну площину природничонаукового та гуманітарного знання. Виявлено методологічні можливості застосування категорії норми в науковому пізнанні. Сформульовано визначення герменевтичної концепції норми як однієї з реалістичних позицій у суперечці про зміст універсалій. На підставі дослідження досвіду тлумачення норм у правових і моральних вченнях встановлено, що співвідношення раціонального та ірраціонального у структурі будь-якої норми є свідченням її внутрішнього потенціалу, що й зумовлює потребу в його герменевтичному дослідженні. Відзначено, що на противагу панлінгвістичним концепціям, нормативнозорієнтована герменевтика надає великого значення сфері невербального, домовного мислення. Показано, що інтерпретація є основним інструментом об'єктивації змісту герменевтичного потенціалу наукової норми. Обгрунтовано тлумачення понять "пояснення" та "розуміння" як взаємозумовлених методів актуалізації потенціалу соціальних цінностей і норм у феноменологічному полі свідомості дослідника.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.09 / Я.В. Тарароєв; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2002. — 16 с. — укp.

Аннотация: Запропоновано "лінійно-послідовну космологічну матрицю" для опису розвитку космологічних знань. Доведено, що інфляційна парадигма займає самостійну чарунку в матриці, яка є узагальнюючою стосовно інших чарунок внаслідок її діалектичного характеру. Відзначено, що в сучасній космології існують проблеми, які неможливо розв'язати емпірично, акцентовано увагу на їх розв'язанні, зокрема, на застосуванні аксіоматичного методу, де аксіомами є базисні характеристики космологічної чарунки. Створення та розвиток космологічної матриці обумовлено досвідом практичної взаємодії людини з навколишньою дійсністю.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.09 / А.П. Возний; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено суть поняття "живі сили" організму з використанням категорії "Рід" - єдиного системного різноманіття змісту "живого організму" (і життя як такого взагалі), а також видові відмінності, що становлять системне різноманіття та способи прояву "живої сили". Відзначено, що принциповим для даного дослідження є визначення протилежності між: "фізичною" (механічною) і "живою силою організму". Сила визначається як здатність опрацювати (у фізичому розумінні) або вивести зі стану спокою деяке фізичне тіло. На противагу цьому "живу силу" організму визначено як діючу творчу активність (інтелектно-інноваційну краетивність у конкурентному середовищі взаємодії штучного та природного інтелектів у біосферному та ноосферному вимірах людського буття). Тобто така творча активна сила організму, що забезпечує його відтворення, збереження і системно цільовий, вибірково спрямований розвиток, зміст якого відображається (для людини) усвідомлено поставленою метою, тобто ідеальністю (волі, розуму, душі) залежно від стану та потенційних можливостей наявних матеріальних сил людської тілесності.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.09 / А.В. Матвійчук; Ін-т філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Запропоновано підхід до екологічного знання як до специфічної галузі, яка постає складноутвореною системою різнорідного знання, відмінною за рівнем концептуально-теоретичної та соціальної організації. Відмічено особливе значення екологічного знання у соціокультурній сфері та безпосередній вплив галузі на формування стилю мислення в сучасній науці, а також механізми подібного впливу та його результати. Визначено характерні риси (особливості) екологічного стилю мислення, що можуть стати основою для вирішення глобальних проблем сьогодення.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.09 / Н.Г. Каралаш; Чернів. держ. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 1999. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено проблему людської самотності та самовідчуженості як у різних формах індивідної буттєвості, так і в соціально-комунікативних процесах. Розкриваються основні причини та соціальні наслідки названого феномену, аналізуються різні шляхи ліквідації кризових явищ та оптимізації життєдіяльності людей в нинішньому українському суспільстві. Концепція дослідження будується на системному та діяльнісному підходах щодо явищ соціального та індивідуального порядку, з використанням комунікативної і синергетичної парадигм.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.09 / А.Є. Лебідь; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2005. — 18 с. — укp.

Аннотация: З'ясовано сутність синергетичної парадигми та її методологічну роль в осмисленні феномену соціальної еволюції та макросоціальних систем. Проаналізовано основні концепції соціального розвитку у межах класичної, некласичої та постнекласичної парадигми наукового знання. Доведено, що використання синергетичної методології у дослідженні процесу соціальної еволюції дозволяє сформувати нові соціальні стратегії та орієнтири, визначити тенденції та перспективи суспільного розвитку. Підтверджено тезу про залежність напрямку еволюції та підвищення ефективності функціональності макросоціальних структур від органічного поєднання параметрів організації та самоорганізації, послідовного втілення соціальних новацій і використання толерантних методів управління соціально-економічною діяльністю.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.09 / К.В. Пряженцева; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2000. — 16 с. — укp.

Аннотация: Обгрунтовано концепцію лінгвістичного повороту як одного з головних факторів сучасного парадигмального зрушення в філософії в цілому та філософії науки зокрема. Запропоновано експлікацію сутності та головних характеристик лінгвістичного повороту, його епістемологічних і когнітивних наслідків. Проведено порівняльне дослідження принципових рис картезіанської парадигми філософування, а також системи трансформацій у філософії науки з лінгвістичним поворотом. Запропоновано нову стратегію дослідження аксіологічного рівня науки за сучасними результатами лінгвістичного аналізу.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.09 / Н.О. Проскура; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1998. — 16 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено дослідженню естетичного змісту математичного пізнання. Запропоновано концепцію естетико-епістемологічного сенсу математичного пізнання, в якій долається традиційний підхід, що пов'язаний з аналізом та застосуванням у практиці тільки зовнішньої, формальної математичної краси та емпіричної сторони естетичного у різноманітних проявах математичної творчості. Сутність концепції полягає у виявленні змістовно-естетичного у математиці, його особливих естетичних та епістемологічних функцій у пошуку та обгрунтуванні нових математичних знань.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.09 / В.М. Гвоздяк; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: На підставі узагальнень з історії взаємин біології та напрямків "точного" природознавства, зокрема математики, досліджено особливості генези, розвитку та перспектив кількісного підходу до вивчення природних об'єктів, визначено його евристичні можливості щодо використання математичних методів у біології. Проведено ідентифікацію змісту та пізнавального сенсу кількісного й якісного підходів щодо вивчення природних об'єктів. Розглянуто зміни пізнавальних ролей категорій якості та кількості у процесі розвитку наукового пізнання. З урахуванням сучасних уявлень щодо "біологічної реальності" визначено напрямки впровадження кількісної методології в дослідження процесів живої природи. Обгрунтовано оптимальне встановлення меж компетентності кількісної методології у вивченні біологічних об'єктів. Визначено нові уявлення стосовно механізму взаємної адаптації пізнавальних можливостей математики та біології.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.09 / В.В. Ковалевич; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Виявлено особливості соціокультурної детермінації пізнавального процесу в астрономії на різних історичних етапах її розвитку (у стародавній період, часи середньовіччя, добу Відродження та за Нового часу). Проаналізовано взаємозв'язок астрономії та астрології на різних еволюційних етапах даних наукових дисциплін. Визначено специфіку соціокультурної детермінації пізнавального процесу в астрономії в еволюційні періоди її розвитку, зокрема: до, після та у період коперніканської революції та епоху революційних перетворень XX ст. Охарактеризовано місце і роль зовнішніх чинників, що зумовили революційні зміни в астрономії XX ст. Досліджено виміри соціокультурної детермінації пізнавального процесу на теоретичному й емпіричному рівні організації знання в астрономії.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.09 / О.В. Білокобильський; Ін-т філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вперше доведено раціональну непрозорість онтології науки та евристичну цінність зіставлення онтологій науки та міфу для вивчення структури та функцій онтології науки. У процесі реконструкції формування онтології міфу обгрунтовано положення про первинність її соціальних функцій (з легітимації та детермінації соціальної діяльності підлеглих спільнот) перед гносеологічними та етіологічними. Показано, що раціональна трансформація християнського міфу у схоластиці мала визначальне значення для формування онтологічного фундаменту перших наукових програм, які стали одним із варіантів історичного розвитку християнської доктрини. Доведено, що міфічні елементи онтології науки транслюються у часі протягом усієї історії розвитку наукового знання. Зазначено, що непрозорість онтологічних підвалин сучасної науки пов'язана з їх міфічною природою, а стійкість - з фіксацією у структурі західної культури, до якої апелюють процедури обгрунтування істинності основ наукового знання у постпозитивістській філософії науки. Наведено та обгрунтовано положення про те, що раціональні виправдання адекватності конструктів онтологій міфу та науки репрезентованому світу є невіддільними від категорій соціальної ефективності даних онтологій.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.09 / В.Ф. Чешко; Харк. держ. ун-т. — Х., 1999. — 36 с. — укp.

Аннотация: Дисертація являє собою системне методологічне дослідження процесу кризисної коеволюції фундаментальної науки, прикладних дослідних розробок і технології (на прикладі розвитку генетики) в політичному та соціальному контексті. Проаналізована трансформація структури концептуальних популяцій під дією трьох комплексів взаємопов'язаних соціальних факторів - філософії марксизму, централізованого державного контролю за розвитком науки і трансформації менталітету. Сформульовані умови виникнення у системі державного контролю науково-дослідницької діяльності механізму з позитивним зворотним зв'язком та визначені його наслідки для розвитку науки і наукового співтовариства.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.09 / О. М. Задубрівська; Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. — Чернівці, 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: На підставі нового, сформульованого й обгрунтованого парадигмально-тематичного аналізу, що заснований на синтезі головних настанов концепцій Т. Куна та Дж. Холтона, здійснено реконструкцію історії розвитку методології екологічної науки, охарактеризовано її сучасний стан і перспективи подальшого розвитку. Проаналізовано три найбільш поширені в екології парадигми - геккелівсько-дарвінівську, системну та новітню, а також ті наскрізні методологічні теми, які виявилися базисними в процесі формування та застосування цих парадигм: еволюціонізм, редукціонізм, холізм. Розглянуто проблеми входження синергетичних ідей у сучасну екологію та людиновимірності. Доведено, що результатом півторастолітнього розвитку екологічної науки став перехід від спрощеної механістично-моністичної картини екологічної реальності до ціннісно зумовленої, в якій екологічний світ постає багатовимірним, непередбачуваним, сповненим життям та людиновимірним.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.09 / І.О. Снегірьов; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2004. — 16 с. — укp.

Аннотация: Досліджено роль еволюційно-синергетичної парадигми в осмисленні тенденцій суспільного розвитку в ретроспективному та перспективному аспектах. Обгрунтовано необхідність формування нової методології дослідження суспільства у синергетичному контексті внаслідок недостатньої ефективності традиційних підходів (формаційного) щодо адекватного пояснення переходу на якісно інший рівень соціуму за умов нестабільного існування. Відзначено перспективність і плідність дослідження соціальних систем у контексті еволюційно-синергетичної парадигми, методологічний і теоретичний потенціал якої дозволяє більш глибоко та всебічно осмислити цілісність і складність такого феномена як сучасне суспільство, а також діалектичну єдність рівноважних і нерівнозначних процесів історичного розвитку. З'ясовано значення флуктуацій, у ролі яких за умов нестабільності у соціумі виступає особистість. Визначено причини досить високої імовірності впливу особистісного фактора на макросоціальні процеси в епоху суспільних змін. Обгрунтовано положення про визначальний вплив на еволюцію соціальної системи двох протилежних тенденцій - ентропії та негентропії, що формують біфуркаційну та еволюційну траєкторії розвитку соціуму. Експліковано особливості самоорганізації в соціальній системі на сучасному етапі. Встановлено, що чим більша диференціація (вище рівень неоднорідності внутрішнього середовища системи) моделі світу, тим вище антиентропійний потенціал системи як суб'єкта керування, а як наслідок - ефективніший процес управління соціумом. Доведено, що культура є наймогутнішим антиентропійним механізмом суспільства.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.09 / І.В. Єременко; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано методологічні синергетичні засади, які кваліфіковано як різновид постнекласичного філософського мислення. На підставі синергетичного аналізу досліджено феномени самоорганізації біологічних систем на рівні біогенезу, еволюції біологічних макросистем, ноогенезу. Визначено сутність самоорганізації на рівні біологічних систем. Розкрито евристичні функції синергетичного підходу в розумінні закономірностей еволюції біосистем, специфіку синергетичного аналізу процесів самоорганізації в еволюції живої матерії. Проведено гносеологічний аналіз біогенезу, автопоезу, алопоезу.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.09 / О.В. Кузенко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 16 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано особливості становлення основних ідей та ролі контексту у формуванні структуралізму. Виявлено характер еволюції концепції структуралізму як провідного чинника формування структуралістської методології. Розглянуто структуралістський підхід у контексті сучасних гуманітарних методологій. Обгрунтовано методологічний потенціал ідей структуралізму у сфері соціально-гуманітарних досліджень за доби глобалізації, оскільки тенденція до структуризації пізнавального матеріалу є головною рисою структуралізму. Розглянуто структуралістську методологію у сукупності здійснених за допомогою підходу практик в історичному, еволюційно-концептуальному й соціокультурному аспектах, а також позитивний досвід застосування структуралістської методології в різних сферах гуманітарного знання, що дозволило обгрунтувати її евристично-пізнавальний потенціал. Виявлено, що методологічна спільність різноманітних напрямків структуралізму представлена подібністю принципів в уявленнях про поняття структури та способи її визначення. Спільною рисою методологічних підходів є єдність проблемного поля дослідження з базовими поняттями (структурою, епістемою, симулякром).

Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.09 / А.В. Толстоухов; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 35 с. — укp.

Аннотация: Досліджено співвідношення глобалізаційних процесів у сучасному постіндустріальному суспільстві, проаналізовано нові тенденції зміни владних відносин та екологічні перспективи подальшого розвитку людства у контексті сучасної наукової картини світу. З'ясовано, що подолання фундаментального протиріччя між принципом суверенітету національних суб'єктів і необхідністю їх об'єднання для розв'язання глобальних проблем можливе за умови зміни економоцентричної парадигми глобалізації на культуродомінантну, що необхідно для подолання процесів перетворення глобалізації на вестернізацію. Доведено, що ефективне керування процесами людської діяльності за доби когнітивізації влади неможливо без використання сучасних наукових здобутків та прогресивних філософських ідей. Показано, що пріоритетність екологічних імперативів у процесі прийняття владних рішень є суттєвою умовою становлення сприятливого еко-майбутнього.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.09 / В.Л. Деркач; Ін-т філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2001. — 18 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто методологічні аспекти аналізу процесів прийняття рішень як об'єкта дослідження в контексті вирішення екологічних проблем та питань екологічної безпеки. Розкрито зміст понять "прийняття рішення" та "екологічна криза", взаємозв'язок процесів вироблення рішень (як виду діяльності) та прийняття рішень (як індивідуального вольового акту в його зв'язку з регуляцією групової та індивідуальної поведінки). Розглянуто ключові методологічні аспекти залучення концепту "прийняття рішень" і перспективи досліджень відповідних процесів під час моделювання та прогнозування суспільної поведінки як реакції на сприйняття екологічних ризиків.


[0] [1]

Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины