Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Философские науки / Эстетика


Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.08 / М.В. Ольховик; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 16 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто феномен "барокового універсалізму" в художньому мисленні на основі компаративного аналізу поетики українського Бароко доби Гетьманщини у порівнянні з "першим" і "другим" необароко в українському мистецтві початку і кінця ХХ ст. Реконструйовано естетику бароковості за допомогою відтворення систем художньої образності з архетиповою структурою провідних мотивів, образів і топосів українського барокового дискурсу. Зазначено, що пошук транскультурних комунікацій у вітчизняному мистецькому просторі дозволяє зрозуміти Бароко як метамову українського художнього мислення, завдяки чому забезпечуються його універсалістичні функції у розвитку українського мистецтва. Висвітлено сучасні інтенції українського художньо-естетичного дискурсу, розкрито його "універсалістський" характер за допомогою ключових універсалій та принципів барокової і необарокової естетики.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.08 / Т.В. Ємельянова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 14 с. — укp.

Аннотация: Проведено естетико-мистецтвознавчий аналіз абстракціонізму як непересічного явища культури ХХ ст. Досліджено, що абстрактне мистецтво було відповіддю на принципово нові культуротворчі процеси на межі ХІХ - ХХ ст., серед яких виокремлено низку нетрадиційних філософських ідей - неопозитивізм, психоаналіз, інтуїтивізм, антропософія, - трансформацію науково-технічних досягнень у сферу мистецтва. Проаналізовано художню та теоретичну спадщину В.Кандинського. Описано процес формування творчої індивідуальності митця і виокремлено ті ідеї, які мають вагоме теоретичне значення в розвитку сучасного мистецтва (специфіка творчого процесу, колір як "емоційний тонус" твору, іконографія в мистецтві ХХ ст., синтез мистецтв та синестезія). Висвітлено вплив творчості та теоретичних ідей Кандинського на розвиток українського мистецтва ХХ ст.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.08 / Т.О. Кривошея; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 14 с. — укp.

Аннотация: Узагальнено антитрагедійні риси естетико-художнього дискурсу. Виокремлено антитрагедійне як одну із своєрідних ознак сучасного мистецтва, проаналізовано проблемне коло у категоріальному співвідношенні "трагічного"- "комічного", "поетичного" - "прозового" в історико-естетичному аспекті. Встановлено, що антитрагедійне набуває категоріальних ознак, виходячи за межі суто постмодерністської настанови пов'язувати антитрагедію виключно із постмодерною трансформацією традиційних засад доби модерну. Антитрагедійне визначено як естетичну категорію. Запропоновано схему корелятивного співвідношення антитрагедійного з прозовим, що дозволяє простежити у контексті великого культурного часу антитрагедійне як нівелювання поетичного у бік прозового. Сутність антитрагедійного виокремлено у площину буденості як принципу світобачення і як художнього методу. Антитрагедійне охарактеризовано шляхом деієрархізації людського та речового, за принципу рівності між світом людей та світом речей. Антитрагедійне визначено як корелят між трагічним та комічним, їх "третій" стан. У психологічному сенсі антитрагедійне охарактеризовно як нездатність людини постійно перебувати у стані смислопошуків та граничних ситуацій, обгрунтовано положення про антитрагедійне як певний механізм захисту. Розглянуто категоріальне співвідношення "поетичне" - "прозове", в якому поетичне виступає ознакою трагедійного, а прозове - антитрагедійного. Зроблено висновок, що антитрагедійні риси виникають у площині буденності, повсякдення, прозовості, коли "стомленість" від трагедії та трагічного вимагає відходу у неконфліктний світ звично-звичайного.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.08 / Л.В. Ільницька; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 15 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано структуру та зміст соціально-естетичної концепції Г.Ріда. Значну увагу приділено філософському розв'язанню проблеми естетичного виховання у контексті зазначеної концепції. На підставі опрацювання теоретичної спадщини Г.Ріда визначено нову модель художньо-естетичного виховання засобами мистецтва, використання якої дозволяє забезпечити найтісниший зв'язок трьох системних об'єктів - суспільства, мистецтва та творчої особистості. Установлено, що будь-яка сучасна теорія естетичного виховання має будуватися за принципом організації двоступеневої системи виховання. Перший ступінь передбачає виховання індивіда як творчої особистості, другий - носія естетичних ідеалів та духовних цінностей. Зазначено, що виявлені принципи теорії "виховання мистецтвом" розкривають тенденцію формування нової системи універсального естетичного виховання, яка забезпечує високу якість художньо-естетичної освіти у сучасному суспільстві.

Источник: Автореф. дис. канд. філос. наук: 09.00.08 / Є.В. Дніпровська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 16 с. — укp.

Аннотация: Здійснено аналіз трансформації "аналітична естетика - постмодернізм", яка розглядається як необхідний етап у розвитку американської естетики, і є підгрунтям формування нового типу естетичної теорії. З'ясовано, що американська аналітична естетика виникла внаслідок застосування основних принципів позитивістської філософії до сфери мистецтва, поєднання аналітичної естетики з практикою американського мистецтва та художньою критикою. Розкрито естетичний вимір понять аналітичної естетики. Обгрунтовано, що у процесі розвитку американська естетика обмежує позитивістський ізоляціонізм за рахунок побудови стрункої естетичної теорії засобами аналітичних та лінгвістичних методів. Визначено основні теми, які наближають аналітичну естетику до проблем європейського постмодернізму (зняття кордонів між елітарною та масовою культурою, багатомовність мистецтва, заперечення модерністських догм щодо техніки, мови, позиції автора, антиформалізм, експерименталізм та ін.). Виявлено два шляхи переходу до постмодернізму у США: за рахунок відмови від академічної філософії в контексті постмодернізму (Ф.Джемісон, І.Хассан, Р.Рорті); за рахунок внутрішньої критики, яка намагається зберегти раціональні зерна втраченого типу філософствування, залучення його здобутків до контексту нового філософського стилю (А.Данто, Р.Нозік). Проаналізовано концепцію еститезації аналітичної філософії А.Данто, яка поєднує аналітичний стиль філософствування з постмодерністськими темами дослідження.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.08 / В.В. Савченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 15 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто явище візуального перекладу літературного тексту, що визначається як трансвидовий художній переклад між словом і зображенням та є одним з малодосліджених виявів художнього мислення. Простежено передумови загальноестетичного тлумачення явища перекладу. На базі структуралістських концепцій з'ясовано суть процесу трансвидового художнього перекладу як певного переструктурування оригіналу. На основі аналізу візуального перекладу літературного тексту визначено трирівневу структуру трансвидової перекладності, яка складається з художнього смислу, тексту та мови. Доведено, що об'єктивною основою функціонування перекладності є універсалії художнього мислення, розкрито їх типологію та форми візуальної репрезентації.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.08 / О.А. Пушонкова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 16 с. — укp.

Аннотация: Проведено філософсько-теоретичне вивчення естетичного аспекту візуальної репрезентації. Зроблено спробу розкрити особливості її динаміки у класичній, модерністській і постмодерністській візуально-культурних парадигмах. У контексті своєрідності її історичних форм досліджено еволюцію візуальних моделей, а саме: класичної (дихотонічної), некласичної (природничо-наукової, абстрактної) та постнекласичної (синергетичної). Здійснено цілісний і системний аналіз розширення смислового змісту класичної візуальної репрезентації, що передбачає застосування понять "сприйняття", "візуальне мислення", "гештальт". Доведено, що радикальна відмова від традиційної онтології у сучасних дослідженнях візуальної репрезентації, глобальний поворот від центрації уваги на статиці до фокусування її на динаміці визначають способи естетичної інтерпретації у єдності досвіду візуального та метафізичного. Виявлено екзистенційну роль бачення у побудові онтології рухливої рівноваги.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.08 / Сергій Володимирович Красавін; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2000.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.08 / Ж.М. Ящук; Київ. ун-т ім.Т.Шевченка. — К., 1998. — 17 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено дослідженню екзистенційної естетики у творах українських авторів ХХ ст. (Є.Плужника, В.Стуса, І.Калинця) на рівні репрезентації її як художньо-естетичного методу. Аналізуючи теоретико-методологічні засади концепції екзистенціалізму та історико-соціальні передумови виникнення екзистенціалістської філософічності в культурологічному процесі України наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст., автор доводить об'єктивний характер існування екзистенційності як художньо-естетичного методу. Розкриваючи специфіку методології опрацювання художнього тексту, автор доводить правомірність використання обраної методологічної бази дослідження. Виявлення типізованих засобів і прийомів створення екзистенційної поетики текстів надають змогу визначити специфіку екзистенційної естетики як художньо-естетичного методу.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.08 / О.О. Осьмак; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1999. — 19 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена дослідженню феномена "експресіонізм" в контексті західноєвропейської культури XX століття. Розглядається естетико-мистецтвознавче підгрунтя західноєвропейського експресіонізму та його місце в діалозі культур "Захід-Схід" в контексті компаративістського аналізу. Реконструйована історія становлення і розвитку експресіонізму, обгрунтовані його естетико-мистецтвознавчі засади, специфіка прояву у різних видах мистецтва. Експресіонізм досліджено як напрямок у сучасному мистецтві, що має корені у світовій філософській думці і обумовлений динамікою розвитку художнього мислення. З'ясовані типи творчого процесу експресіоністів відповідно до видової специфіки мистецтва. В пропонованому дослідженні експресіонізм розглядається не лише як мистецький напрямок, а, передусім, як специфічний духовний простір в західноєвропейській культурі XX століття, якому притаманне самобутнє світобачення, здатне виконати інтегративну функцію у діалозі "Захід-Схід".

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.08 / С.Ю. Балакірова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Визначено роль музичної естетики як важливого компонента у формуванні постмодерністської теорії Тексту. Досліджено, що естетика музичного постмодернізму (ЕМП) створює концепцію музичного твору як тексту та потребує застосування певних методологічних принципів, а саме методів текстового аналізу Р.Барта, М.Фуко та деконструкції Ж.Дерріда. Доведено, що колажність репрезентує постмодерністську ідею інтертекстуальності, відбиває постмодерністське прагнення до естетизації дійсності (концепція світового концерту К.Штокгаузена, явища конкретної музики М.Кагеля, К.Штокгаузена). Визначено, що ЕМП втілює принципи онтологічної концепції мистецтва пізнього М.Гайдеггера, яким обгрунтовано необхідність аналізу мистецтва в аспекті істини буття, а художнього твору - у контексті здійснення істини. Розглянуто концепцію іронії М.Кагеля у контексті теорії іронії Р.Рорті, Ж.Дерріда, Ф.Джеймсона, Ч.Дженкса. Висвітлено зв'язки між естетичними принципами постмодернізму та східними теоріями мистецтва у контексті діалогу Захід - Схід. Розкрито специфіку часопростору у постмодерністських творах відкритих форм.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.08 / Я.С. Мороз; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2005. — 22 с. — укp.

Аннотация: Досліджено естетичний аспект українського іконопису XIV - XV ст. Проаналізовано естетичні категорії прекрасного та піднесеного, хронотопу, образу, символу, канону, світла, літургійної естетики, які становили світоглядно-естетичні засади ікони. З використанням цих категорій розглянуто стилістику палеологівського ренесансу та його української транскрипції, висвітленої на прикладі пам'яток українського іконопису XIV - XV ст. Зазначено, що українська ікона відображала духовні пошуки середньовіччя, у ній втілювалися актуальні ідеї палеологівської доби, її філософсько-естетичні концепції. Виявлено вплив духовно-естетичних пошуків на формування іконографічних принципів іконопису, зокрема ранньопалеологівської естетики та естетики ісихазму. На підставі аналізу творів українського середньовічного мистецтва визначено взаємозв'язок між естетичними концепціями та іконографічними системами, формотвірні філософсько-естетичні концепції та особливості середньовічного світогляду, а також стилістичні відмінності між українським і візантійським іконописним мистецтвом періоду XIV - XV ст.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.08 / О.Л. Шульган; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001. — 17 с. — укp.

Аннотация: Реконструйовано теоретичну картину психологічного та соціального аспектів ідентифікації. З'ясовано недостатність опрацювання естетичного та мистецтвознавчого аспектів ідентифікації. Виявлено естетико-психологічний потенціал ідентифікації, який сприяє визначенню можливостей психоаналітичного методу З.Фрейда та "глибинної психології" К.-Г.Юнга. На основі концепції даної орієнтації використано сферу позасвідомого та специфічні прояви взаємодії свідомості та позасвідомого, зокрема: "витіснення", "перенесення", "контрперенесення", "компенсація". Розглянуто ідентифікацію у контексті суміжних понять і на підгрунті значного літературознавчого матеріалу - аналізу творчого процесу, мотивів і стимулів у творчості Т.Шевченка, Ф.Достоєвського, М.Гоголя, І.Тургенєва, Л.Толстого, М.Булгакова, В.Набокова, Х.Л.Борхеса та ін.

Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.08 / В.А. Бітаєв; Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля. — Луганськ, 2004. — 37 с. — укp.

Аннотация: Вивчено історію становлення гуманістичного світоставлення в добу італійського Відродження. Значну увагу приділено розгляду впливу італійського гуманізму на естетико-мистецтвознавчі пошуки в Німечині, Англії та Україні. З'ясовано роль естетичного виховання в процесі гуманізації особи, що зумовило звернення до проблеми традиції, яку розглянуто з урахуванням специфіки трансформаційного процесу: традиція- спадкоємність - новаторство - епігонство. Досліджено проблеми масової та естетичної свідомості, її структуру та співвіднесеність з антропологічним підходом. Значну увагу приділено розробці системи "пояснювальних понять", які дають змогу поглибити змістовність форм і заходів естетичного виховання. Проблему естетичного виховання проаналізовано з широким використанням досвіду мистецтва, з урахуванням його видової специфіки, що дає змогу, базуючись на принципі теоретико-практичного паритету, трансформувати проблему естетичної свідомості, міжнаукової інтеграції у художню практику та зробити висновок щодо вагомості виховного потенціалу мистецтва.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.08 / Н.І. Гітун; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1999. — 18 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена дослідженню та осмисленню естетичного світопереживання в життєдіяльності людини. Естетичне світопереживання розглядається як один із видів емоційно-ціннісного переживання світу, що становить онтологічну основу життєдіяльності людини та її різноманітних взаємозв'язків із світом. Естетичне переживання виявляється як основа естетичної свідомості, спосіб буття естетичного в свідомості. Розкриваються сутнісні особливості естетичного світопереживання та його прояву - естетичних почуттів, що дозволяє визначити переживання як форму світовідношення людини, смислову основу її життєдіяльності, безпосередню основу художньої реальності.

Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.08 / О.П. Наконечна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 34 с. — укp.

Аннотация: Здійснено теоретичне осмислення естетичного як типу духовності у взаємозв'язку з проблемою самоусвідомлення естетики як теоретичної системи. На підставі обгрунтування основних принципів сучасного дослідження естетичного - "відкритої" раціональності, постонтології та синергетики та всебічного аналізу понять "духовність", "типи духовності", "естетична творчість", "естетизм", "світоглядна універсалія", "естетика негативності", "естетична раціональність", "темпоральність естетичного" виявлено багатоманітність прояву та конструктивну здатність естетичного як типу духовності в осягненні стану сучасної людини та культури. Уперше систематизовано досвід українських та зарубіжних науковців, включаючи історичну традицію та сучаний стан, щодо з'ясування духовного виміру естетичного. Висвітлено практику розвитку сучасного мистецтва та особливості функціонування українського мистецтва.

Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.08 / Д.М. Скальська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 30 с. — укp.

Аннотация: Здійснено детальний розгляд особливостей естетичних вимірів філософсько-антропологічних вчень XX ст., а також теоретичний аналіз естетичних ідей, що виникають у межах філософської антропології та суттєво коригують класичну естетичну теорію. Обгрунтовано роль та значення антропологічного повороту в європейській філософії XX ст., який являв собою відкриття принципово нових аспектів у розумінні природи людини, її життя, творчості, духовних вимірів. Здійснено переосмислення класичної філософсько-антропологічної думки й естетичних концептів феноменологічно-екзистенціальної традиції, герменевтики, "негативної діалектики", структурного психоаналізу. На підставі результатів дослідження зроблено висновок, що естетичні концепції основних напрямків філософської антропології (феноменологія, екзистенціалізм, герменевтика, неотомізм, персоналізм, неомарксизм, постструктуралізм) створюють сучасну парадигму філософсько-естетичного мислення.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.08 / Ю.С. Сабадаш; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2000. — 15 с. — укp.

Аннотация: Досліджено творчу спадщину М.К.Реріха - видатного митця, теоретика, громадського діяча. Визначено, що особливе місце серед робіт М.К.Реріха займає "Жива Етика" - багатоаспектний аналіз моральнісного світу людини, внутрішня гармонія якої можлива лише за умов єдності естетичного й етичного. Досліджено калокагативність мислення митця, проаналізовано шлях досягнення "космічної гармонії світу". Встановлено, що виховні ідеї "Живої Етики" М.К.Реріха є вагомим внеском у розширення форм і методів виховної роботи з молоддю, яка виокремлює значення чуттєвості людини, спонукає до формування культури сприймання кольору, звуку, розвитку асоціативного мислення, фантазії та уяви.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.08 / Н.М. Баранова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Здійснено теоретичне осмислення національно-культурної традиції як естетичного феномена. Обгрунтовано базові принципи сучасного дослідження природи й сутності естетичного та його прояву в національно-культурній традиції. Проаналізовано зміст понять "культура", "національне", "традиція", "естетичне", "обряд" і виявлено багатоманітність прояву та конструктивну здатність естетичного в осягненні буття національно-культурної традиції. Систематизовано вітчизняний і зарубіжний досвід вивчення історичної традиції та сучасного стану естетичної реконструкції феномена національно-культурної традиції. Визначено специфіку естетизму традицій української культури та практики функціонування обрядового компонента в естетичній структурі національно-культурної традиції.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.08 / А.А. Пригорницька; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 16 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано естетичний аспект функціонування сучасного дизайну. Відзначено, що сучасні актуальні естетико-філософські теоретичні дослідження українських та російських учених грунтуються на визнанні онтологічної закоріненості дизайну у людському бутті. Обгрунтовано тезу, що основою дизайн-активності є одвічний потяг людини до гармонізації її стосунків з навколишнім світом. Досліджено теоретичні засади сучасних технологій проектування шляхом аналізу типу притаманного їм формотворення - результату певних етапів самоідентифікації людини. Здійснено типологію дизайн-діяльності на базі визначення двох її принципових параметрів - багаторівневості та поліморфічності. На підставі вивчення джерел історичних процесів формотворення доведено, що інституалізація дизайну в епоху становлення масового виробництва підтверджує його статус як чинника культури. На базі вивчення сучасних тенденцій реалізації дизайну (напрямків деконструктивізму, хай-теку, мінімалізму, рекреаційного, органічного, почуттєвого, екологічного, етно- та рециклінг-дизайну) розглянуто особливості естетичного дискурсу XX - XXI ст., що відзначається дематеріалізацією предметності, маргіналізацією речовості, театралізацією повсякденості, акцентуванням тілесності. На підставі аналізу інноваційних технологій дизайн-культури доведено, що основою нової мови сучасного формотворення є реконструкція мови тіла, його тактильних і моторних можливостей. З урахуванням зазначених тенденцій визначено структуру та характер естетосфери сучасного дизайну.


[0] [1] [2]

Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины