Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Философские науки / Этика


Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.07 / І.І. Маслікова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 17 с. — укp.

Аннотация: Проведено дослідження економічної етики як нової галузі соціально-гуманітарного знання. Охарактеризовано соціокультурний контекст її становлення, обгрунтовано теоретичні засади та показано відповідність сучасним процесам раціоналізації господарства. На підставі вивчення матеріалів етико-філософського та економічного дискурсів розглянуто морально-етичну проблематику господарства. Виявлено специфіку функціонування моралі у сфері економіки в конкретному соціокультурному вимірі. На основі результатів аналізу морально-етичних інтенцій політичної економії у дослідженні онтології господарства доведено принципову можливість кореляції етичної та економічної теорії. Встановлено, що економічна етика сприяє пошуку орієнтирів етизації економічної діяльності.

Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.07 / О.П. Проценко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 33 с. — укp.

Аннотация: Встановлено ступінь моральної заданості в етикетній імперативності, що редукує себе в систему соціальної комунікативності. Проаналізовано структурні складові етикету, його функціональне значення в організації й упорядкуванні соціальних зв'язків, колективних й індивідуальних видів поведінки. З'ясовано роль даного соціокультурного феномену у формалізації культурних еталонів і цивілізованих стереотипів моральних відносин, формуванні уявлень про належне в раціонально-емоційній сфері моральної свідомості.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.07 / В.В. Надурак; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 17 с. — укp.

Аннотация: Здійснено теоретичне вивчення етичного виміру концепції ноосфери. Проаналізовано ідейні та теоретичні джерела вчення про ноосферу та відзначено їх належність до філософського та природничо-наукового знання. Детально досліджено погляди стосовно ноосфери В. Вернадського (реконструйовано їх етичний зміст) та досягнення його наступників. Значну увагу приділено аналізові етичних аспектів сучасних цивілізаційних процесів у контексті концепції ноосфери. Висвітлено етичний зміст екологічної кризи, подолання якої вимагає: переосмислення традиційного типу раціональності; актуалізації моральних чеснот, а саме, поміркованості, принципу відповідальності, а також інших норм екологічної етики. Досліджено значення категорії етичного виміру глобалізації (наголошено на необхідості універсальної етики). Висвітлено аспект дослідженого питання стосовно становища людини в процесі еволюції ноосфери (відзначено виняткову роль моральних регуляторів у діяльності вчених та осіб планетарного значення).

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.07 / О.Б. Радченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 16 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано принцип етичного релятивізму у філософії постмодерну, актуалізованого суттєвими трансформаціями сьогодення в Україні та світі. Зазначено, що з другої половини XX ст. відбувається процес відмови етики від класичної парадигми, зумовленої загальнокультурними змінами у напрямі плюралізації, релятивізації, здійснюється відхід з позиції центризму (его-, раціо-, тео-, телеоцентризму тощо), підривається віра у Граднаративи модерну. На підставі порівняльного аналізу праць провідних етиків, філософів проаналізовано особливості етики постмодерну (конструктивної та деконструктивної), її вплив на моральну свідомість людини та суспільства. Розглянуто особливості етики постмодернізму, а саме: спрямованість на маргінальні сфери людського життя; відкидання абстрактно-унікальних способів суджень і цінностей як вияв плюральності; відмова від бінарного протистояння модерну, злиття з живим моральним досвідом, переосмислення проблеми відповідальності з позиції ацентризму. Досліджено сучасну форму етичного релятивізму з властивими їй імморалізмом, деконструкцією, ігровим простором моралі. Зауважено, що суперечливий характер репрезентації суб'єкта у дискурсі постмодернізму взаємопов'язаний з розвитком нового типу взаємодії людини та суспільства.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.07 / Г.І. Разумцева; Ін-т філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Проведено філософсько-етичний аналіз народної моральної культури як одного з провідних чинників формування та збереження особливостей українського етносу та його ментальної специфіки. Розглянуто поняття "морально-етичні погляди народу", вивчено його структуру, функціонування та сферу застосування, а також окремі чинники формування даних складових. Акцентовано увагу на традиційному релігійному світосприйнятті та народній вірі українців. Проведено дослідження феномену моралі в її універсальних і партикулярних вимірах. Розглянуто можливості дослідження та інтерпретації фольклорних текстів періоду XIX - початку XX ст. Проаналізовано сучасні вітчизняні та зарубіжні дослідження проблем ментальності та ідентичності. На підставі результатів вивчення моральних цінностей української народної віри одержано оригінальні наукові здобутки щодо визначення етнічних особливостей моральної культури українців та їх ідентичності. Зазначено, що фольклорні тексти відображають різний стиль поведінки у трудовому процесі, соціальних і сімейних відносинах. У контексті релігійного світогляду висвітлено погляди українського народу на гріховність особистості. Відзначено властивість фольклорних текстів репрезентувати продукти внутрішньоетнічного духовного стану.

Источник: Автореф. дис... д-ра філос. наук: 09.00.07 / Т.Г. Аболіна; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1999. — 36 с. — укp.

Аннотация: Розроблено філософсько-етичну концепцію моральнісної культури, яка значно розширює проблематику етики, виводить її за межі ціннісно-раціонального обгрунтування моральних норм. Аналіз безпосередніх життєвих проявів людини, об'єктивної ціннісної основи творчої самореалізації особистості дозволив виділити такі компоненти моральної культури, як природна моральність, висока моральність, належна моральність, що існували у синкретичній цілісності на раннісних етапах культури. Подальше їх виокремлення пов'язано із зростаючою соціокультурною динамікою. Відносно самостійними ці складові моральнісної культури стають в епоху модерну. Дослідження таких феноменів, як моральнісні норми, моральний ідеал, етичний дискурс, дозволило обгрунтувати їх органічний зв'язок із специфічними культурними умовами, спрямованість на освоєння буттєвих цінностей людського існування. Специфіка моральнісної культури пов'язується із творенням спілкування - єднання як самоствердженням особистості.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.07 / М.М. Фляк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 19 с. — укp.

Аннотация: Встановлено, що головні тенденції та особливості розвитку національної освіти в Галичині, були обумовлені сформованими упродовж віків ідеалами та національними традіціями народу. Розкрито зміст і шляхи формування моральнісного підгрунтя галицької педагогіки 1930-х рр., які полягають у моральних нормах, що базувалися на засадах загальнолюдської та національної моралі; національній освіті, наповненій пріоритетними ідеалами - любов до Бога та Батьківщини та національній традиції, що є частиною духовного життя народу та була стрижнем ідентичності галицької спільноти. Доведено, що націоналізація школи (відкриття українських класів у польських школах та створення українських шкіл), організація громадських утворень "Просвіта", "Рідна школа", "Підойма", "Українське педагогічне товариство", "Наукове товариство імені Т.Шевченка", "Українська бесіда", юнацьких утворень "Пласт", "Січ", "Сокіл", "Луг", "Боян" тощо, була засобом морального виховання. Аргументовано, що цінності - добро, любов, надія, милосердя, віра мають стати пріоритетним началом у сучасній переорієнтації індивіда та домінантою морально-духовної культури усього людства.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.07 / Г.П. Подолян; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 17 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено значення і можливості використання містичного досвіду як культурного артефакту для обгрунтування моралі як духовного феномену в контексті сучасних змін етико-теоретичних парадигм. На підставі аналізу історико-філософської, етичної, релігієзнавчої та культурологічної джерельної бази визначено роль, сферу й межі можливої кореляції між мораллю й містичним досвідом як культурним артефактом. З'ясовано, що містичний досвід має значиму міру евристичного потенціалу для втілення його здобутків у сучасному етичному пізнанні для осягнення сутності морального феномену. Встановлено, що сферою їх взаємодоповнення й співвідносності є система моральних вимог і морального вдосконалення, яка і визначає межі даної взаємодії. Розглянуто проблеми сучасного розуміння специфіки моралі. Зазначено, що осмилення моралі як духовного феномену сприяє виявленню засад, які визначають єдність її внутрішньої структури і комплексний характер взаємодії з іншими факторами духовної сфери. Досліджено особливості раціонально-теоретичного пізнання моралі, встановлено значення раціоналізму в класичній етиці. Виявлено провідні тенденції сучасного філософсько-етичного дискурсу, проаналізовано феномен містичного досвіду в існуючих формах містично-релігійної практики, філософських та наукових інтерпретаціях містицизму.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.07 / Л.В. Северин; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1999. — 19 с. — укp.

Аннотация: На основі аналізу переходу від общинної моралі до моралі індивідуальної, особливостей впливу середньовічної християнської моралі та єретичного руху, як специфічної форми соціального і морального протесту проти офіційної релігійної ідеології, на особистісне самовизначення людини, з'ясування місця і ролі середньовічної моралі в духовній еволюції суспільства, здійснюється спроба доведення існування моральнісного розвитку людини в епоху Середніх віків, а також можливість трактування моралі Середньовіччя як особливого несинкретичного суспільного феномену, що грунтувався на взаємозв'язку різних суспільних класів та соціальних груп, кожна з яких зробила певний внесок у формування моралі епохи взагалі. Ця обставина зумовлювала неповторність моралі Середньовіччя, яка не має аналогів у системі соціокультурної практики людства взагалі.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.07 / Т.Т. Андреєва; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2002. — 16 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано емпіричний та теоретичний матеріал етичного ставлення людини до природи з метою систематизації. Виявлено, що історичний генезис і розвиток моральних норм і традицій у ставленні до природи у різних цивілізаціях мали суперечливий характер. Визначено, що протиставлення природи людині породжує дуалістичний стиль мислення. Доведено, що ефективним шляхом виходу з екологічної кризи є створення нових засобів філософської рефлексії та системи екологічної освіти та виховання. Розглянуто морально-етичні принципи гуманізації природи як однієї з головних умов розвитку та функціонування суспільства на сучасному етапі. Розроблено заходи гармонізації відносин людини з природою у співвідношенні з політичними, соціальними та морально-духовними критеріями.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.07 / Ю.В. Коваленко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 17 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто моральнісний потенціал філософсько-етичної доктрини класичного суфізму як альтернативу сучасним політизованим формам мусульманства. Визначено, що суфізм є моральнісною компенсацією духовної девальвації ісламу у практиці суспільного побутування. Виявлено, що суфійська система самовдосконалення людини "тарікан" є програмою такого її розвитку, який грунтується на формуванні моральнісної домінанти у самовияві особистості. Доведено, що для класичного суфізму реалізацією "божественного" призначення людини є знаходження нею високого моральнісного смислу в будь-якому прояві її буття. Показано, що на відміну від філософсько-етичного розуміння цілісності особистості релігійне світосприйняття вбачає її у єдності людини з богом. Зроблено висновок, що віра є переживанням інтегрованості індивіда в цілісності буття.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.07 / М.М. Рогожа; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 16 с. — укp.

Аннотация: Розроблено філософсько-етичну концепцію традиційного етосу західноєвропейської моральної культури, яка значно розширює проблематику етики, виводить її на принципово нові засади розуміння безпосереднього буття моральності - включеності людини в соціокультурну цілісність, розчинення в звичаях, в системі набутих загальних значень. Зазначено, що, водночас, через цю систему значень людина витлумачує свій досвід і свою поведінку. Розглянуто аспект моральності в життєвій програмі кожної окремої особистості. Досліджено історичні апріорі моральнісної культури сучасного західноєвропейського світу та форми моральної самореалізації особистості в Модерні та Постмодерні, обгрунтовано значущість і дієвість даної культури в контексті соціокультурної динаміки.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.07 / Н.І. Гусак; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1999. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджується категорія щастя в етико-філософському доробку Володимира Винниченка. З'ясовуються причини, які зумовили і визначили зміст морально-етичних шукань українського письменника, розглядається процес формування ним власної концепції будування щасливого людського буття. Світоглядна орієнтація Винниченка простежується крізь призму проблеми морального вибору загалом, разом з тим еволюція його етичних поглядів подається у контексті модерністської філософії. Поряд з аналізом ключової моральної цінності "конкордистської" системи художника - проблеми щастя - розкривається сутність інших складових чинників його етичної концепції, показано художнє відтворення її як філософського образу на прикладі останніх (невиданих) романів В.Винниченка.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.07 / В.Е. Верлока; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто розвиток проблеми ідентичності у європейській філософії XX ст. Показано, які проблемні моменти у процесі цього розвитку були ключовими, альтернативні варіанти вирішення зазначених проблем, що існували у певний час. Разом з позитивною оцінкою кожної конкретної концепції особистості й оцінкою її ролі під час історичного розвитку, показано її структурні недоліки, що вказувало на необхідність створення більш нових і плідних за своєю пояснювальною силою концепцій. Вказано на необхідність створення більш нової концепції особистісної ідентичності, у якій буде повною мірою враховано етичний сенс самозасвідчення особистості. Зазначені підходи та концепції продемонстровано на прикладі аналізу етичних позицій героїв романів російського письменника Ф.Достоєвського. Показано, що магістральною етичною колізією для цього автора є проблема співвіднесення загального блага та самоствердження індивідуалізованої особистості. Показано, що ця етична проблема, яка у самого М.Достоєвського не знаходить задовільного етичного вирішення, насправді може бути ефективно вирішена саме за рахунок прийняття до уваги моменту самозасвідчення.



Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины