Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Философские науки / Логика


Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 09.00.06 / Н.А. Колотілова; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 1999. — 16 с. — укp.

Аннотация: Дисертація є логіко-філософським дослідженням такого типу спілкування, як діалог. Виявляються та класифікуються види діалогу в історії філософії та логіки; визначається вплив основних мотивів Постмодерну на сучасні філософські та логічні дослідження діалогу; уточнюється, що для логічного аналізу діалогу універсальним є логіко-когнітивний підхід; розкриваються основні напрями розвитку сучасної інтеррогативної логіки; з'ясовуються схеми запитань як прямих та непрямих мовленнєвих актів; виявляються можливості та перспективи логіко-когнітивного моделювання діалогу за схемою запитання/відповідь (на прикладі твору Платона эГоргійю).

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.06 / А.Ю. Гончаров; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди, НАН України. — К., 2003. — 16 с. — укp.

Аннотация: Визначено концептуальний апарат і принципи логічного аналізу аргументації. Обгрунтовано тезу щодо залежності витлумачення логіки як формальної або неформальної від особливостей аналізу логічної форми міркування та відповідно до цього запропоновано два підходи до аналізу аргументації в логіці. В межах формального підходу аргументацію проаналізовано переважно на синтаксичному та семантичному рівнях, а у межах неформального підходу - на прагматичному рівні. В межах формального підходу головними критеріями оцінки аргументації є правильність/неправильність, а у межах неформального підходу - прийнятність аргументів; релевантність аргументів тезу; "вагомість", достатність аргументів для обгрунтування тези. Проаналізовано передумови виникнення формального та неформального підходів у межах традиційної та сучасної логіки. Визначено основні поняття проблемного поля аргументації, встановлено їх взаємозв'язок.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.06 / Л.М. Шенгерій; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2001. — 17 с. — укp.

Аннотация: На підставі дослідження філософських і логічних концепцій епох античності, середньовіччя, Відродження, Нового часу та Просвітництва встановлено, що на традиційному етапі розвитку логічного знання формуються основні характеристики логіко-аналітичного аналізу як методу дослідження філософської проблематики, яка базується на застосуванні аналітичного методу в поєднанні з логічними методами цієї епохи. З'ясовано, що в аналітичній традиції співіснують дві альтернативні стратегії логіко-аналітичного аналізу (доктринальна та методологічна). Визначено логічний та аналітичний рівні дослідження, на базі яких формується підхід, у якому застосовано трирівневу модель, що полягає у побудові змістового концепту проблеми, його логічному аналізі, філософському аналізі отриманих результатів. На підставі результатів дослідження алетичної логіки Г.Х. фон Врігта виділено основні характеристики логіко-аналітичного підходу до аналізу модальних понять, що базується на застосуванні логічних методів. Виявлено два основних напрямки дослідження норм у концепції Г.Х. фон Врігта на підставі розрізнення ним норм-описів і суто-норм. На підставі результатів дослідження проблеми пояснення та розуміння з'ясовано, що метод телеологічного пояснення Г.Х. фон Врігта об'єднує окрім логіко-аналітичного аналізу методи феноменології та герменевтики.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.06 / Т.Г. Скворцова; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Визначено концептуальний апарат та принципи логічної побудови моделі еристичного дискурсу. Для цього проаналізовано напрями дослідження поняття "дискурс" у гуманітарному знанні з метою виявлення концептуального апарату для логічної реконструкції еристичного дискурсу у межах сучасної формальної та неформальної логіки. На підставі аналізу поняття "дискурс" у гуманітарному знанні виявлено основні підходи, що є необхідними для логічної реконструкції еристичного дискурсу: лінгвістичний підхід (дискурс як текст); семіотичний підхід (знаковий характер дискурсу); підхід комунікативної філософії (інтерсуб'єктивний характер дискурсу). Обгрунтовано девіантний характер еристичного дискурсу, зроблено висновок про обмежений характер його дослідження за методами логічної семантики. Досліджено логіко-філософські засади логічної прагматики як основного методу розробки можливостей логічної реконструкції еристичної суперечки.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.06 / Л.Г. Комаха; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 18 с. — укp.

Аннотация: Значну увагу приділено праксеологічним оцінкам, у контексті яких у межах логіки може бути розглянута будь-яка цілеспрямована дія людини. Досліджено два основні напрямки до аналізу поняття "дія" у сучасному логічному знанні: модель деревовидного універсуму та теоретико-ігрову модель. Проаналізовано суттєві для логіки складові елементи дії (розробка й оцінка альтернатив, прийняття рішень, оцінки "ефективно" та "економічно"). Сформульовано логічну схему праксеологічних оцінок. Проаналізовано поняття "дія" на підставі сучасних логічних підходів, а саме - логіко-когнітивного та логіко-феноменологічного. Альтернативи та зв'язок між ними репрезентується як можливі світи за допомогою семантики графів. Виявлено можливості та перспективи подальших наукових досліджень логіки праксеологічних оцінок.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.06 / М.В. Гончаренко; НАН України. Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди. — К., 1999. — 16 с. — укp.

Аннотация: Досліджується концепція "мовних ігор" Л.Вітгенштейна, що є основоположною для генези як принципів прагматики мови, так і принципів логічної прагматики. На підставі проведеного аналізу концепції "мовних ігор" запропонована семантична відносність "значення слова". Структура семантики "мовних ігор" розглянута як структура семантики "можливих світів", так як критерій "достовірності" Л.Вітгенштейна передбачає нескінченну множину істинних значень перемінних у різних контекстах чи за різного "стану речей". Інтенсіональне значення детермінується його екстенсіоналом ("значення слова - це його вживання" Л.Вітгенштейн).

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.06 / Я.О. Кохан; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: З використанням теоретико-істиннісного підходу досліджено основні принципи часової логіки. Вирішено наукову задачу редукції часових понять до фундаментальних логічних. До термінологічного апарату пропозиційної логіки додано єдине поняття чистої обмеженої спрямованої тривалості. Часову компоненту висловлювань і міркувань визначено як елемент їх структури, а не змісту. Запропоновано тлумачення часової логіки як специфікованого фрагмента класичної. На основі стандартної семантики трикутника Фреге створено оригінальну кореспондентну семантику з категорією логічної можливості, на базі якої побудовано теорію істиннісних функцій. Розроблено теоретичні засади часо-логічної концепції шляхом формування систем часо-логічних істиннісних зв'язок, що поєднують логічний зміст з часовими відношеннями. Вперше проведено розрізнення внутрішніх і зовнішніх часових логік. Для зовнішньої знайдено алгоритм розв'язання, а для внутрішніх збудовано дві повні системи зв'язок. Доведено комбінаторну теорему про кількість логічних можливостей на обмежених контекстах.



Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины