Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Философские науки / История философии


Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / О.В. Руденко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Вперше здійснено системний аналіз "допозитивістського" етапу філософії науки, обгрунтовано її становлення саме в цей період як відносно самостійної галузі філософського знання. Визначено, що філософське вчення Арістотеля, раціоналізм та емпіризм Нового часу є умоспоглядальними щаблями формування філософії науки у допозитивістському етапі її історії. Виявлено, що протиставлення філософії та науки у концепції І.Канта є першим обгрунтуванням розрізнення методологічних засад філософії та науки. З'ясовано, що "науковчення" Й.Фіхте вперше визначає основні положення системи наукового знання, або наукової теорії у сучасному розумінні. На підставі встановленої Ф.Шеллінгом можливості застосування методу конструкції у філософії та науці доведено органічний взаємозв'язок філософії та науки, обгрунтовано можливість побудови цілісної, завершеної, систематичної наукової теорії.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.05 / І.В. Сумченко; Львів. держ. ун-т ім. І.Франка. — Л., 1999. — 16 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено аналізу проблеми виправдання людини як провідної теми в філософії М.Бердяєва. Простежено витоки творчості основних попередників антроподицеї філософа. Проаналізовано еволюцію мислителя в поглядах на людину, проблему зла та теодицеї в творчості М.Бердяєва. Встановлено, що виправдання людини, на думку філософа, відбувається в її творчості і через творчість, але філософ розглядає кожний творчий акт як шлях до наближення кінця цього світу. Тим самим М.Бердяєв проводить есхатологізацію творчості в історії. Отже, завдяки творчості людина виступає продовжувачем справи Божого творіння.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.05 / Ю.П. Чорноморець; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано системи антропологічних поглядів мислителів східної патристики. Показано, що антропологія східної патристики розроблена на основі єдиної системи філософських категорій і є вченням про людську природу та два способи її існування. Людина осмислюється представниками східної патристики як створена Богом нерозривна єдність розумної, вольової, афективно-чуттєвої душі та живого тіла. Довершеність людини тлумачиться ними як богоподібність доброчесної та мудрої особистості. Відхилення від шляху духовного самовдосконалення спричиняє дезінтеграцію душі в пристрастях. Процес реінтеграції включає доброчесний праксис, природне споглядання Бога і створеного світу та містичне єднання з Абсолютом.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.05 / Л.З. Черник; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2000. — 16 с. — укp.

Аннотация: Досліджено особливості проявів інтересу до арістотелізму у філософських курсах Києво-Могилянської академії. Простежено поступове зацікавлення ідеями Арістотеля в Київській Русі, формування раціоналістичної традиції в українській духовній культурі. Визначено причини звернення професорів Києво-Могилянської академії до філософії Арістотеля, проаналізовано прояви схоластизованого арістотелізму та простежено його трансформацію в арістотелізм ренесансний і постренесансний.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.05 / О.О. Чорний; Дніпропетр. держ. ун-т. — Д., 1998. — 15 с. — укp.

Аннотация: В дисертації грунтовно досліджено вчення про людину мислителів Чернігівського літературно-філософського гурту, його значення у філософській думці України XVII-XVIII ст. Історико-філософський аналіз людинознавчої проблематики мислителів кола дозволяє конкретизувати шляхи розвитку антропософських ідей на Україні. Вперше комплексно аналізується творчість науковців, які належали до Чернігівського кола і продовжували філософський напрямок Києво-Могилянської колегії на Лівобережній Україні. Дисертант відзначає основні людинознавчі концепції вчених Чернігівського кола, що зберігають свою актуальність при вирішенні сучасних проблем в державі, освіті, вихованні тощо. Вказується на утопічність деяких положень діячів Чернігівського гурту. Дисертаційна робота виконана на основі джерел, декілька з яких вперше вводяться в науковий вжиток.

Источник: Автореф. дис. канд. філос. наук: 09.00.05 / М.С. Кириченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 16 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено філософську систему Д.Юма крізь призму її гуманістичної складової, проаналізовано сучасну інтерпретацію основної філософської проблеми - феномену людської природи. Встановлено можливість альтернативного тлумачення філософії Д.Юма у якості органічно поєднаних гносеології та етики, що надає можливість нестереотипного сприйняття його філософії, яка традиційно зводилась до гносеології як єдиноцінного досягнення шотландського філософа. Виявлено, що філософія Д.Юма спрямована на розкриття сутності людини як цілого, про що свідчить взаємозв'язок теорії пізнання, етики, політичної філософії (скепсис до розуму обумовлює довіру до відчуттів; достовірність безпосереднього сприйняття детермінує методологічний скептицизм), тому філософську концепцію Д.Юма визначено як антрополого-гносеологічну. Визначено гуманістичні засади вчення про людську природу, що полягають у дослідженні Д.Юмом людини як істоти, що наділена симпатією (перевага у природі людини симпатії до інших над егоїзмом), справедливістю (гармонійне поєднання благ людини та суспільної корисності), свободою (відчуття свободи під час виявлення волі згідно приховано-внутрішній детермінації). Досліджено обмеженість запозичень окремих положень вчення Д.Юма у сучасному лібералізмі, неповну адекватність сучасного сприйняття проблем філософії Д.Юма у історико-філософських постмодерністських тлумаченнях.

Источник: Автореф. дис... д-ра філос. наук: 09.00.05 / В.В. Хміль; Нац. гірн. акад. України. — Д., 1999. — 32 с. — укp.

Аннотация: Вперше в вітчизняній історико-філософській літературі здійснено аналіз концепцій держави у французькій соціальній філософії другої половини ХХ ст. Для цього виявлено та досліджено головні концепції держави, що репрезентовані різними школами та напрямами. Виявлені алгоритми дають змогу прогнозувати тенденції розвитку як європейської державності, так і розвиток державності в Україні. На основі комплексного аналізу концепцій французьких філософів був обгрунтований кризовий стан традиційних держав, що демонструють певну тенденцію переходу їх до неполітичних моделей, в яких держава буде осмислювати себе з позиції нової людиновимірної системи, де індивідуальні свободи, природні та громадянські права особистості стануть епіцентром розвитку соціальної організації. Незважаючи на розбіжності етатичних та антиетатичних концепцій, в них проявляється загальна тенденція до осмислення неполітичної держави, що характеризується високим рівнем децентралізації, різноманітністю та складністю структури, що прагне до рівноваги державного контролю та суспільної самодіяльності.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.05 / Андрій Олександрович Погорілий; Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 1999.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / О.Г. Гудзенко-Александрук; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2004. — 16 с. — укp.

Аннотация: На підставі вивчення автентичних джерел досліджено уявлення мислителів Київської Русі про духовно-символічні основи буття. Здійснено зіставлення філософських ідей досліджуваного періоду з українськими національними та загальнолюдськими поглядами на духовні цінності. Висвітлено ідеї духовного зростання ("обоження") у контексті символізму духовної культури Київської Русі X - першої третини XIII ст. Символіку Давньої Русі розглянуто як елемент комунікативно-діалогічного простору культури, спосіб подальшого єднання поколінь. З використаням феноменологічного підходу щодо явища "національного" зроблено припущення про наявність сталих самоочевидностей української нації, які репрезентують себе у символіці "софійного" періоду української філософської думки.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / Б.К. Матюшко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 18 с. — укp.

Аннотация: На підставі грунтовного дослідження відомих і маловідомих творів В.Лесевича, а також поглядів опонентів ученого в ідейному аспекті представлено більш деталізовану концепцію еволюції філософських орієнтацій українського мислителя. Встановлено вплив на розповсюдження ідей позитивізму в Російській імперії таких чинників, як капіталізація економічного життя, спеціалізація освіти (поява "реальних" освітніх закладів), антисхоластичні (антиметафізичні) духовні тенденції в середовищі "спеціалістів". З'ясовано, що позитивістські погляди В.Лесевича грунтуються на ідеях просвітництва. Розроблено періодизацію еволюції філософських поглядів ученого, визначено контіанський, кантіанський, емпіріокритичний етапи. Охарактеризовано основні фази кожного періоду - асиміляцію, обгрунтування, застосування. Детально описано третю (прагматичну) фазу першого етапу, пов'язану з методологією позитивістської критики магістерської дисертації В.Соловйова. Показано, що саме дискусія з В.Соловйовим зумовила звернення В.Лесевича до кантіанства з його антропологічними орієнтаціями, які домінували у поглядах мислителя протягом другого (кантіанського) етапу. Доведено вплив провідних ідей кантіанства на формування емпіріокритичних поглядів мислителя. На підставі наявності антропологічних тенденцій в емпіріокритицизмі В.Лесевича зроблено висновок про відповідність його позитивістського вчення загальному гуманному характерові вітчизняної філософської думки. Доведено українську культурну належність В.Лесевича та його статус найбільш визначного представника філософії позитивізму в Україні.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / О.П. Шикула; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2005. — 16 с. — укp.

Аннотация: Вперше проведено комплексне дослідження проблеми екзистенційного виміру духовності людини у творчості Г.Сковороди. На підставі вивчення творчої спадщини видатних діячів і мислителів часів Київської Русі та доби бароко доведено, що екзистенційність і духовність належать до визначальних рис української філософії. Проаналізовано особливості проявів даних категорій у самобутньому філософському вченні Г.Сковороди. На підставі аналізу текстів українського мислителя встановлено, що переживання особою свого "буття у світі" є вихідним принципом духовної сутності людини. Розглянуто особливості трактування ідеї Бога у творчості Г.Сковороди, співзвучного з поглядами релігійних філософів-екзистенціалістів XIX - XX ст. (С.К'єркегора, Г.Марселя, К.Ясперса). Вперше проаналізовано екзистенційний зміст творчості Г.Сковороди у контексті таких модусів людського існування як страх, гріх, самотність, любов і відчай. Висвітлено погляди українського мислителя на внутрішню духовну свободу людини, досягнуту в результаті самопізнання та самовдосконалення та роль даного чинника у визволенні від обтяжливих спокус і негативного впливу зовнішнього світу. Доведено пріоритетність принципу діалогу у філософському мисленні Г.Сковороди як специфічного фактора духовного розвитку особистості.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.05 / Є.В. Козлов; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 18 с. — укp.

Аннотация: Досліджено екзистенційно-персоналістичну концепцію М.О.Бердяєва. Обгрунтовано положення про те, що вчення філософа щодо особистості людини виявляється тим засадним підгрунтям і базисним принципом усього його філософування, що виступає іманентною основою філософських побудов і в якості системоутворюючого фактору "збирає" розрізнені на перший погляд аспекти його філософії. Досліджено джерела (історико-філософські, літературні) та духовні витоки персоналізму Бердяєва. Доведено, що персоналізм як світоглядна позиція формується вже у ранніх працях філософа. Простежено генезис та еволюцію концепції впродовж усього його життя. Розглянуто у зазначеному контексті трансформацію проблеми свободи особистості та шляхи самореалізації людини як особистості: пізнання, любов, творчість.

Источник: Автореф. дис... д-ра філос. наук: 09.00.05 / Н.А. Михайловська; Львів. держ. ун-т ім. І.Франка. — Л., 1998. — 34 с. — укp.

Аннотация: Розкрито концепцію екзистенційного характеру української філософської думки на підставі аналізу спадщини ряду видатних українських мислителів XVIII - першої половини XX ст. Обгрунтовується роль української національної ментальності як підложжя цього феномену. Розроблено новий напрямок в галузі історії української філософії - екзистенційне філософування у вітчизняній літературі. Встановлена подібність і визначена специфіка відповідних періодів розвитку європейської і української екзистенційної філософської думки. Проведене дослідження дозволило створити цілісну картину розвитку української філософії в істинній гармонії, джерелом якої виступає Святе Письмо.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / Г.П. Бежнар; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Здійснено комплексний історико-філософський аналіз екзистенційно-антропологічних мотивів у винятковій за формою та змістом творчості В.К.Винниченка у контексті української філософської традиції. З'ясовано основні філософсько-світоглядні засади творчості письменника, досліджено вплив на формування світогляду митця західноєвропейської та української інтелектуальної культури. Запропоновано тезу, що філософський дискурс митця-мислителя вписує його у контекст неакадемічного філософського дискурсу XIX - XX ст. та екзистенційної спрямованості української літератури початку XX ст. Обгрунтовано думку, що одне з центральних місць в історії української філософії належить творчому доробку В.Винниченка.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / М.В. Дойчик; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено проблеми добра і зла, життя і смерті, самопізнання, свободи та щастя людини як відображення етико-антропологічних уявлень українських гуманістів кінця XVI - першої третини XVII ст. На підставі аналізу творчої спадщини мислителів українського Відродження реконструйовано загальне ренесансно-гуманістичне вчення про людину як єдність духовного та тілесного начал, призначену для обожнення, а також про основні способи людського існування - протиприродного гріховного як буття у злі та природного доброчесного як щасливого та гармонійного життя. Визначено особливості розуміння даних проблем в українському ренесансному гуманізмі. Встановлено функціональний зв'язок етико-антропологічних поглядів вітчизняних гуманістів з теологічними, онтологічними та гносеологічними ідеями української філософської думки доби Відродження.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / О.Б. Киричок; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2003. — 16 с. — укp.

Аннотация: На основі аналізу автентичних джерел визначено зміст, ідеали, категорії та імперативи дружинної етики Київської Русі, шо є важливим для розуміння ідейного контексту, у якому зароджувалася філософсько-етична думка давньоруського періоду. Здійснено спробу дати її визначення, досліджено взаємодію кількох відмінних ідеалів дружинної етики ("воїнства Христового", "ідеального князя" та мирського), проведено розмітку фундаментальних етичних категорій (доблесть, честь, слава), розглянуто їх зміст та еволюцію. Описано зв'язок розуміння імперативу у Київській Русі з уявленнями про сакралізовані межі у географічному просторі та часі, здійснено дослідження тексту "Повчання" Володимира Мономаха як зрілого кодексу імперативів давньоруської дружинної етики, установлено її можливі зв'язки з візантійською та античною спадщиною.

Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.05 / Н.М. Ємельянова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004.. — 36 с. — укp.

Аннотация: Досліджено генезу й еволюцію західноєвропейського нігілізму. Доведено, що європейський нігілізм, грунтуючись на екзистенційній ментальності, виробляє власну метафізику, яка втілює досвід людського існування. Відтворено цілісну нігілістичну парадигму у вертикальному та горизонтальному вимірах, розкрито амбівалентну суть західноєвропейського нігілізму та виявлено його позитивний зміст. Проведено історико-філософський аналіз з позицій pro et contra, що дає змогу кваліфікувати цей світоглядний феномен не тільки як прояв волі до заперечення та деструкції, але й як здійснення волі до утвердження і творення. Запропоновано тезу, що, репрезентуючи кризову свідомість, нігілізм акцентує самоподолання як основну вимогу активної життєтворчості. На підставі компаративного аналізу зроблено висновок щодо європейського грунту вітчизняного філософування, що породив самобутній тип українського ніцшеанства.

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.05 / М.А. Мінаков; Ін-т філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2000. — 18 с. — укp.

Аннотация: Досліджено класичні філософські проблеми співвідношення віри та розуму на прикладі вчення І.Канта про віру розуму. Розглянуто зміст вчення про віру розуму та його місце у філософії І.Канта. Розкрито несуперечливість відносин віри та точного знання, належність до сфери розуму віри як здатності людини, що вперше у модерній філософії обгрунтував І.Кант. Доведено, що вчення І.Канта про віру розуму зняло класичне протиставлення віри та розуму і вивело релігійно-філософські дискусії на новий некласичний рівень, який дав можливість розглядати людину в особистісній цілісності її здатностей.

Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.05 / Б.І. Бичко; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2003. — 36 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано формування основних концепцій католицької філософсько-теологічної антропології. Виділено та досліджено основні етапи даного процесу, починаючи з висхідних ідей, які знаходимо в античній та елліністичній філософії. Зазначено, що складність, нерідко суперечливість і конфліктність, а подекуди несумірність теологічно-антропологічних концепції в їх історичному плині вимагає певної систематизації. Доведено, що це необхідно для наступного критичного дослідження на предмет трансцендентального характеру змісту філософсько-християнських доктрин, розгляду контроверсійності їх раціонального та містичного змісту, певного переосмислення у зв'язку з процесами так званого католицького "оновлення". Особливу увагу приділено аналітичному дослідженню специфіки антропологічної тематики в Україні у XIV - XVI ст.

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / Г.І. Гучко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2005. — 18 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено специфіку становлення та утвердження української культурно-філософської ідентичності на основі Кирило-Мефодіївської традиції в українській духовній культурі протягом IX - першої половини XIX ст. Досліджено особливості її прояву в епоху княжої Русі у процесі утвердження християнської релігії та морально-етичного характеру світосприйняття та філософування, відображеного у перекладних і писемних пам'ятках. Зазначено, що у період першого культурно-національного відродження (XVI - XVII ст.) Кирило-Мефодіївська традиція сприяла формуванню етнічно-національної самосвідомості на основі збереження мови та власної культури, про що свідчить діяльність Острозького осердеку, Івана Вишенського, поява перших граматик і словників слов'янської мови. Досліджено прояви основної духовної культурної традиції України в XVIII - XIX ст. у процесі утвердження національної ідеї у діяльності "Руської трійці", Кирило-Мефодіївського товариства, творчості І.Котляревського, Т.Шевченка, Г.Квітки-Основ'яненка, М.Костомарова та П.Куліша.


[0] [1] [2] [3] [4] [5]

Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины