Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Исторические науки / Археология


Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / В.В. Скирда; НАН України. Ін-т археол. — К., 2000. — 18 с. — укp.

Аннотация: На підставі великого фактичного матеріалу створено узагальнюючий нарис монографічного плану про розвиток археологічної науки в одному з найбільших у країні осередків археологічної науки - Харківському університеті - з моменту його створення та до 1920 р. Спростовано положення про те, що археологічна наука до кінця XIX ст. в Україні цікавилася лише античною спадщиною Причорномор'я та Приазов'я. Подано матеріали про археологічну діяльність деяких харківських учених: Ю.І.Морозова, Д.І.Багалія, Є.К.Рєдіна, О.С.Федоровського, В.Є.Данилевича, Є.П.Тріфільєва та ін., які залишалися невідомими науковому загалу.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / О.Є. Черненко; НАН України. Ін-т археології. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Уперше визначено внесок співробітників Чернігова кінця XIX - початку XX ст. у розвиток вітчизняної археології та музейної справи. Установлено авторство відкриття та розглянуто історію перших досліджень ряду археологічних пам'яток Чернігово-Сіверщини (Мізинської стоянки, Шестовицького та Табаївського могильників). Систематизовано і проаналізовано шляхи формування та склад зібрання Чернігівського державного музею, накопиченого у період до 1948 р. Конкретизовано головні культурно-хронологічні показники колекцій. До науково обігу введено найбільш репрезентативні артефакти з музейного фонду, що не були раніше предметом наукового розгляду.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / Л.А. Спіцина; НАН України. Ін-т археології. — К., 2002. — 16 с. — укp.

Аннотация: Наведено повну характеристику матеріального комплексу поселень Дніпро-Донського межиріччя. На підставі аналізу керамічного комплексу, який для цієї доби є майже єдиним культурним індикатором, а також поховальних пам'яток, у межах півдня Лісостепової та у Степовій смузі України виділено два синхронних явища: у Лівобережній Україні - пам'ятки Рєпінської культури, поширені на сході (до Поволжя); у Нижній Наддніпрянщині та на заході (до Південного Бугу) в той час побутували носії Рогачицької культури, що полишили середній шар Михайлівського поселення, поселення Нижній Рогачик та інші пам'ятки, названі згідно з існуючим поняттям "рогачицький тип пам'яток" (О.Г.Шапошникова, В.М.Даниленко) та через наявність Нижньомихайлівської археологічної культури. Ці масиви різнилися матеріальним комплексом, поховальним обрядом та генезою.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / Л.І. Красильнікова; НАН України. Ін-т археол. — К., 2005. — 22 с. — укp.

Аннотация: Визначено типи та види будівель, що існували в степовому регіоні Наддінців'я в другій половині VIII - на початку Х ст. з урахуванням впливу природно-географічного середовища та за обставин переходу від кочевого до осілого господарства. На підставі аналізу будівель визначено напрямки господарської діяльності, ступінь осілості, вплив традицій інших етносів на архітектурно-будівельну справу населення салтово-маяцької культури (СМК), що перебувало в степовій зоні. На підставі всього комплексу археологічних матеріалів обгрунтовано етнічну неоднорідність населення СМК, доведено, що переважаючим етнічним ядром на даний період залишалися проболгари. Проаналізовано будівельно-архітектурну еволюцію від юртоподібних (VIII ст.) до стаціонарних квадратно-прямокутних будівель (IX - початок Х ст.), а також особливості формування садиб, що уособлювали індивідуально-господарську форму сімейної власності. Вияснено обставини загибелі населення СМК на початку Х ст.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / В.М. Войнаровський; НАН України. Ін-т археології. — К., 2002. — 22 с. — укp.

Аннотация: Вперше створено ряд археологічних ознак шкіровиробництва, насамперед стаціонарних, зроблено спробу комплексного багатоспекторного дослідження усіх його сторін, що дозволило інтерпретувати як шкірвиробничі десятки досліджених об'єктів і комплексів пізньоримського часу, зокрема, на території Північної Буковини, визначити чинбарство як спеціалізовану галузь виробництва та вагому статтю експорту до античних міст і центрів. Обговорено традиційність чинбарства як важливої галузі виробництва в краї.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / В.П. Власов; НАН України. Ін-т археол. — К., 1999. — 24 с. — укp.

Аннотация: На підставі вивчення значного масиву ліпної кераміки, із залученням усіх виданих, а також ще неопублікованих знахідок, висвітлюються етнокультурні процеси, що відбувалися у Північно-Західному, Центральному та Південно-Західному Криму протягом ІІІ ст. до н.е. - IV ст. н.е. Порівняльно-типологічний аналіз та культурно-хронологічна систематизація комплексу ліпної кераміки Криму показують, що він складається з однієї етнічно нейтральної групи та 15 різнорідних за походженням груп, які співвідносяться з тими чи іншими етнічними компонентами, що входили до складу мешканців півострова. Встановлено, що в Криму в різні часи жили скіфи, таври, сармати, меоти, носії зарубинецької культури, фракійці, германці та алани, а також населення, що з'явилось внаслідок міксації цих народів. В межах окремих хронологічних періодів простежено зміни в етнічному складі Криму, визначено час, динаміку та шляхи проникнення різних племен, а також характер взаємовідносин мігрантів з місцевим населенням.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / С.В. Ушаков; НАН України. Ін-т археології. — К., 2001. — 16 с. — укp.

Аннотация: Досліджено питання етнічної історії на межі античності та середньовіччя (на прикладі етнічної ситуації в Південно-Західному Криму кінця III - середини VI ст.). Проаналізовано історіографію питання, розглянуто основні групи джерел (писемних, археологічних, антропологічних). На підставі їх дослідження створено модель етнічної ситуації в регіоні у вищезазначених хронологічних межах. Наголошено, що в першій половині III ст. вже не існувало монолітної єдності пізньоскіфського етносу, роз'єднаного політично внаслідок вторгнення сарматів.Зазначено, що чисельність населення регіону значно зменшилася після вторгнення гунів (кінець IV - перша половина V ст.). З другої половини V ст. до середини VI ст. у Південно-Західному Криму мешкають окремі групи гунів, у північно-східному регіоні, в основному, алани, в глибині гірської частини півострова - готи. У цей період починається формування алано-готської синкретичної культури й алано-готської етносоціальної спільноти.

Источник: Автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.04 / І.М. Храпунов; НАН України. Ін-т археології. — К., 2003. — 36 с. — укp.

Аннотация: На підставі результатів вивчення наративних, епіграфічних, нумізматичних, антропологічних та археологічних джерел реконструйовано етнічну історію Криму в I тисячолітті до н. е. - першій половині I тисячоліття н. е. Досліджено етнічну історію таврів протягом усього часу її існування - від початку формування етносу до його асиміляції пізніми скіфами. Вивчено етнічну історію скіфів, сарматів, германців, аланів з того часу, коли ці народи мігрували до Кримського півострова. Вивчено етнічні процеси, що відбувалися внаслідок контактів зазначених народів між собою, а також з античними греками. Обговорено проблеми щодо етнічної належності кизил-кобинської культури, а також причини формування різних варіантів культури кочових скіфів. Розглянуто питання щодо спадкоємності пізньоскіфської культури від ранньоскіфської, а також часу з'явлення в Криму сарматів і проникнення до Криму алан і племен, які входили до готського племінного союзу.

Источник: Автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.04 / М.М. Дараган; Ін-т археол. НАН України. — К., 2006. — 19 с. — укp.

Аннотация: Систематизовано та проаналізовано матеріали Жаботинського поселення. Вперше введено до наукового обігу докладні типолого-статистичні характеристики кераміки жаботинського етапу, що дозволило розглядати його як еталонну пам'ятку раннього залізного віку Східної Європи. Запропоновано структурну схему жаботинського етапу, яка відбиває хронологічний розподіл матеріалів і спрямованість культурних зв'язків. Виділено три горизонти на поселенні, ритм розвитку яких збігається з ритмом середньогальштатської культури Басарабь. Проведено кореляцію хронологічних систем передскіфських та ранньоскіфських горизонтів на рівні зіставлення центральноєвропейської, передньоазійської та східноазійської хронологічних систем. Запропоновано модель культурогенезу на розглянутій території наприкінці IX - VII ст. до н.е. та розглянуто особливості функціонування культурних утворень за умов перехідного періоду. Виявлено критерії інноваційності жаботинського культурного комплексу відносно чорноліського.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / С.А. Горбаненко; Ін-т археол. НАН України. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено особливості розвитку сільськогосподарської діяльності слов'ян Лівобережжя Дніпра у другій половині I тис. н.е. В науковий обіг введено значну кількість нового матеріалу. Вперше розроблено й апробовано спрощену типологію грунтів. На підставі поєднання нових теоретичних розробок з традиційними для археології джерелами інформації, міждисциплінарними дослідженнями та даними природничих наук суттєво розширено інтерпретаційну базу. Доведено, що інтенсифікація сільського господарства у слов'ян відбувалася на межі VII - VIII ст., про що свідчить посилення значення перелогової системи землеробства у порівнянні з методом підсіки внаслідок розподілу та заселення раніше не використовуваних земель. На підставі кореляційного аналізу одержаних результатів і матеріалів вивчення інших регіонів України та деяких країн Європи зроблено висновок про завершення процесу формування технічної бази сільського господарства слов'ян Лівобережжя Дніпра до утворення Давньої Русі. Відзначено відсутність подальших суттєвих змін у сформованій системі землеробства та тваринництва.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / І.М. Гавриленко; НАН України. Ін-т археол. — К., 1999. — 18 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена проблемам мезоліту України. Встановлено, що в ранньому мезоліті в лісостеповому Лівобережжі Дніпра і басейні Сіверського Донця розвивалося культурне явище, що отримало назву зимівниківська культура. Воно склалося на базі фінальнопалеолітичних пам'яток типу Борщево ІІ під під впливом красносільської культури не пізніше кінця дріасу ІІІ. Крем'яний інвентар зимівниківських стоянок відрізняється високою відщеповістю, застосуванням техніки твердого відбійника, великими розмірами і грубістю артефактів. Переважають одно- та двоплощадкові нуклеуси для нерегулярних платівок і відщепів. Основний тип мікролітів - великі грубі симетричні трапеції на відщепах. Як правило, вони мають увігнуті ретушовані окрайки, високі та середньовисокі пропорції. Зустрічаються й дрібні трапеції. Культура була представлена трьома локальними варінтами. В її розвитку, що продовжувався до кінця бореального періоду, виділяється два хронологічні етапи.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / В.Б. Уженцев; НАН України. Ін-т археології. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Встановлено хронологізацію та культурно-періодичну періодизацію античного городища Калос Лімен: іонійський період (перша половина - початок третьої чверті IV ст. до н.е.); дорійський (херсонеський) - з кінця третьої чверті IV ст. до н.е. до першої половини II ст. до н.е.; скіфський - з другої половини II ст. до н.е. до початку II ст. н.е. Зазначено, що протягом перших двох періодів городище цілком відповідало усім стандартам античних населених пунктів. Визначено, що зміна етнічного складу неселення відбилася на вигляді його споруд і плануванні. Завдяки археологічному вивченню пам'ятки встановлено, що протягом всього часу її існування землі ближньої хори Калос Лімена активно використовувалися для вирощування зернових культур. За часів перебування у складі Херсонеського поліса та за влади Кримської Скіфії гавань була одним з основних осередків на Західному узбережжі Криму, що експортували збіжжя. Зазначений факт, а також важливе стратегічне положення містечка стали гарантом того, що Калос Лімен до остаточного знищення залишався військово-політичним і економічним центром Тарханкутського півострова.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / С.М. Рижов; НАН України. Ін-т археол. — К., 1999. — 18 с. — укp.

Аннотация: Кераміка є найбільш масовою та інформативною категорією знахідок трипільської культури. Класифікація посуду пам'яток Буго-Дніпровського регіону дозволила виділити комплекси із специфічними рисами. На їх основі визначені локально-хронологічні групи і встановлені між ними територіальні, хронологічні, генетичні співвідношення. Періодизація пам'яток регіону включена до загальної періодизаційної схеми культурно-історичної спільності Аріушд-Кукутень-Трипілля. Розглянуті деякі питання розвитку культури - розселення племен "західної" генетичної лінії у Буго-Дніпровському межиріччі, їх місце і зв'язки з трипільськими племенами та контакти з іншоетнічним населенням.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / О.О. Попельницька; НАН України. Ін-т археології. — К., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: З використанням нових джерел досліджено процес і періодизацію формування міського простору Подолу, його адміністративний поділ, планування та історичну топографію. Встановлено, що у XVIII ст. міська територія вийшла за межі "подільського трикутника" шляхом приєднання передмість, що супроводжувалося спорудженням нової лінії укріплень. Зазначено, що адміністративно місто поділялось на юридики, основною територіальною одиницею яких до кінця XVIII ст. був церковний прихід. Основним компонентом міського простору залишалася забудова, головним елементом якої була садиба. Зроблено висновок, що на рубежі XVIII - XIX ст., під дією негативних чинників суспільного, економічного та політичного характеру, Поділ втратив провідні позиції у міській системі та поступався Печерську і Верхньому Києву.

Источник: Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.04 / Д.Л. Гаскевич; НАН України. Ін-т археології. — К., 2003. — 19 с. — укp.

Аннотация: Систематизовано та проаналізовано крем'яний інвентар 8-ми неолітичних культур. До наукового обігу введено типолого-статистичні характеристики крем'яних колекцій низки нових та давно відомих поселень. Уточнено культурну атрибуцію та хронологічну позицію ряду пам'яток. Підтверджено, що за винятком носіїв культури лінійно-стрічкової кераміки та пам'яток типу Есмані та Скуносово неоліту ямково-гребінцевої кераміки, неолітичне населення України мало місцеве походження. Розглянуто вплив етнокультурних контактів на поширення технологічних новацій, зокрема кременеобробку різних культур. Зроблено висновок про більшу імовірність західного шляху неолітизації України та переважний розвиток привласнюючих галузей господарства на більшій частині її території впродовж усього неоліту.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / Юрій Вікторович Болтрик; НАН України; Інститут археології. — К., 2002.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / С.В. Шеломенцев-Терський; НАН України. Ін-т археології. — К., 1999. — 20 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена питанням розвитку міста Лучеська середньовічного періоду. Лучеськ, як місто, сформувався на базі одного з племінних центрів волинян. У кінці Х ст. в ньому було збудовано потужну фортецю, яка стала опорним пунктом поширення влади київських князів на землі в басейні р.Стир. Виділення Лучеська в кінці ХІ ст. у центр князівського уділу прискорило його розвиток, що проявилося в швидкому збільшенні площі поселення, у структурі якого існували дві частини: дитинець і окольний город (посад). У ХІІ - 1-й половині ХІІІ ст. Лучеськ формується як визначний економічний центр Волині, столиця князівства. В цей час виникає третя укріплена частина міста - торгово-ремісничий Поділ. У 2-ій половині ХІІІ - 80-90-х рр. ХІV ст., не дивлячись на ординські набіги, Лучеськ продовжує розвиватись як визначне місто і залишається столицею окремого князівства. Споруджуються кам'яні укріплення Верхнього і Нижнього замків. З кінця ХІV і в ХV ст. Лучеськ поступово втрачає своє політичне значення, але залишається визначним центром ремесла і торгівлі.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / О.В. Бобровська; НАН України; Ін-т археол.. — К., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Комплексно досліджено старожитності черняхівської культури - намисто та підвіски, на основі даних про майже 10 тисяч прикрас та 2283 поховальних комплекси. Прикраси систематизовано: складено каталог знахідок, розроблено їх класифікацію та періодизацію. Значно доповнено список хронологічних індикаторів за рахунок окремих типів прикрас. Визначено стійкі поєднання певних модифікацій, які виступають самостійними хронологічними показниками. Запропоновано власні реконструкції моделей вбрання різних статево-вікових, соціальних та етнічних груп черняхівської культури. Виділено функції намиста та підвісок у черняхівському вбранні, зокрема, виділено модифікації прикрас, які можуть служити допоміжними визначниками статі, соціального статусу та етнічного походження похованих.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / О.В. Комар; НАН України. Ін-т археології. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено систематизацію пам'яток матеріальної культури кочового населення Північного Причорномор'я VI - початку VIII ст. Проаналізовано всі типи комплексів та категорій знахідок. Окреслено етнокультурну специфіку пам'яток виділених хронологічних етапів, відзначено періоди зміни населення. Визначено витоки культури кожної з розглянутих груп населення, показано їх зв'язки з історичними племінними утвореннями. Переглянуто уявлення про рівномірність заселення кочовиками степового Північного Причорномор'я у ранньосередньовічний час, аргументовано зв'язок невеликої кількості пам'яток VI - першої половини VII ст. з палеокліматичною ситуацією. У контексті поглядів В.А.Грінченка, М.І.Артамонова та О.І.Айбабіна проведено виділення перещепінської культури, обгрунтовано її співвіднесення з культурою раннього Хозарського каганату та відмінності від салтівської культури. Розглянуто питання організації влади Тюркського каганату у Східній Європі, обставини утворення Хозарського каганату, переглянуто традиційні уявлення про історичну роль булгарських племен.

Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / С.В. Іванова; НАН України. Ін-т археол. — К., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вперше з позицій соціального структурування розглянуто культурно-атрибутивні компоненти поховального обряду. Виявлено закономірності та взаємозв'язки археологічних явищ культури, наведено нове розуміння деяких компонентів поховального обряду. На підставі системного розгляду поховальних комплексів виділено сукупність їх типологічних характеристик, що дозволило вийти на рівень соціологічної інтерпретації пам'яток. Встановлено функціонування декількох взаємопов'язаних структур, відображених у поховальному ритуалі: статевовікової, потестарної, функціональної, етносоціальної, а також двоскладовість суспільства. Відсутність спеціалізованої групи воїнів свідчить про аристократичний шлях політогенезу.


[0] [1] [2]

Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины