Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Сельскохозяйственные науки / Кормопроизводство и луговодство


Источник: Автореф. дис... д-ра с.-г. наук: 06.01.12 / М.Г. Гусєв; Вінниц. держ. аграр. ун-т. — Вінниця, 2005. — 40 с.: табл. — укp.

Аннотация: Розроблено напрями інтенсифікації польового кормовиробництва на засадах ефективного використання зрошуваних земель, створення однорічних агроценозів та підвищення їх продуктивності у проміжних посівах за умов застосування комплексу агротехнологічних заходів з метою збільшення виробництва кормів, покращення їх якості та раціонального використання біокліматичного потенціалу й вегетаційного періоду у степовій зоні України. Установлено закономірності росту й розвитку кормових культур, особливості формування адаптованих до умов зрошення агроценозів та продуктивності посівів і якості корму залежно від технологічних прийомів, зокрема, добору видового складу з використанням високопродуктивних сортів і гібридів, оптимізації строків та способів сівби, норм висіву компонентів у сумішках, рівня мінерального живлення та вологозабезпечення. Розроблено моделі взаємозв'язку продуктивності посівів кормових культур та їх сумішок з високобілковими компонентами за умов конвеєрного виробництва кормів на зрошуваних землях.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / В.М. Цимбалюк; Вінниц. держ. аграр. ун-т. — Вінниця, 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Наведено агротехнічну оцінку технологічних прийомів інтенсивного використання давньосіяного злакового травостою, зумовленого азотним удобренням з середньою дозою N 180 за різних способів його розподілу - рівномірного N 180 (45 + 45 + 45 + 45), збільшувального N 180 (0 + 30 + 60 + 90) з різними фазами використання травостою в першому циклі та тривалістю відростання між циклами. Встановлено, що збільшувальна система азотного удобрення з використанням травостою у фазі трубкування та з рівномірною тривалістю відростання його між циклами, що становить 24 дні, без забруднення довкілля та зниження агрохімічних, фізичних і біологічних показників грунту з економією коштів і електроенергії дозволяє підвищити продуктивність давньосіяного травостою до 60 ц/га сухої маси, забезпечити рівномірне надходження пасовищного корму в період вегетації трав. Доведено, що рівномірна та збільшувальна системи внесення азоту доповнюють одна одну за строками використання травостою.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / Л.М. Бугрин; Ін-т земл-ва УААН. — К., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати оцінки за умов західного Лісостепу України продуктивності бобово-злакових травостоїв, якості корму, економічної та біоенергетичної ефективності експлуатації угідь відповідно до способів сівби травосуміши, режиму використання пасовища, удобрення та інокуляції насіння злакових трав. Встановлено, що оптимізація розміщення компонентів травосуміши на площині дозволяє створити кращі умови росту і розвитку бобових трав, зменшити їх конкуренцію із злаками та підвищити продуктивність угідь. Доведено, що найбільш раціональним способом використання перерослого травостою пасовищ є його скошування у фазі виходу злаків у трубку для приготування силосу та сінажу. З'ясовано, що обробка насіння злакових трав активними штамами асоціативних азотфіксаторів у поєднанні з повним мінеральним удобренням позитивно впливає на врожайність травостою. Запропоновано у процесі створення бобово-злакових культурних пасовищ висівати багаторічні трави стрічково: два рядки злаки + один рядок бобові або врозкид. Під час загінного випасу великої рогатої худоби рекомендовано п'ятиразове сінокісно-пасовищне використання невипасених у першому циклі загонів, що дозволяє ефективно експлуатувати пасовищні угіддя без зниження якості одержаних кормів. За умов дефіциту енергетичних, фінансових ресурсів, з метою зменшення забруднення довкілля доцільно поєднувати повне мінеральне удобрення з інокуляцією насіння злакових трав, що забезпечить у перші роки використання економію 25 кг д.р. азоту на кожному гектарі пасовищ.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / В.Г. Липовий; Вінниц. держ. аграр. ун-т. — Вінниця, 2001. — 16 с. — укp.

Аннотация: Досліджено вплив добрив, густоти рослин і способів сівби на урожайність й якість силосної маси гібридів кукурудзи, які дозрївають у різний час. Встановлено оптимальну норму добрив, що сприяє підвищенню урожайності силосної маси та збору сухої речовини, а також оптимальну густоту рослин для кожного способу сівби даних гібридів кукурудзи. Проведено порівняння чотирьох способів сівби (широкорядний з міжряддям 70 і 45 см, стрічковий за схемою 46х24 см і 46х12х12 см).

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / О.М. Давидюк; Ін-т земл-ва УААН. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто питання добору багаторічних і однорічних травосумішок для створення високопродуктивних пасовищних травостоїв на низинних луках Полісся України. Вивчено багаторічні різностиглі бобово-злакові травосумішки та посіви ярих і озимих зернових культур разом з хрестоцвітими ранньовесняного та пізньоосіннього строків, використаних в системі конвеєру для подовження пасовищного періоду протягом сезону з 150 - 160 до 200 - 220 днів. Проаналізовано вплив складу домішок на продуктивність та якість корму, а також на надходження рослинної маси протягом вегетаційного періоду. Наведено економічні та енергетичні показники їх вирощування.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / В.О. Сацик; Ін-т земл-ва УААН. — К., 2001. — 18 с. — укp.

Аннотация: Надано агрогосподарську оцінку та виявлено найпродуктивніші види злакових і бобових трав, їх сорти вітчизняної та зарубіжної селекції та траво- і сортосумішки з метою створення високопродуктивних лучних травостоїв сінокісного використання. Встановлено залежність продуктивності агрофітоценозів та якісних показників корму від їх видового та сортового складу. Вперше за умов зазначеного регіону доведено позитивну взаємодоповнювальну роль різних сортів трав внаслідок створення сіяних сінокосів на основі одновидових посівів багаторічних трав і бобово-злакових сортосумішок, що сприяє більш ефективному використанню біокліматичних ресурсів регіону та отриманю на 13 % вищих врожаїв, на відміну від посівів, в яких види представлені лише одним сортом. Встановлено розміри накопичення біологічного азоту бобовими травами у сумішках та його вплив на продуктивність і розміри економії на сіяних луках азоту мінеральних добрив. Для різних видів і сортів бобових і злакових трав визначено календарні строки настання збиральної стиглості як основи побудови лучних конвеєрів щодо поліпшення надходження високоякісної рослинної маси протягом сезону та більш раціонального використання трудових ресурсів і сінозбиральної техніки, створення кращих умов для заготівлі сіна за нестійкої погоди.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / О.Я. Панасюк; Вінниц. держ. аграр. ун-т. — Вінниця, 2003. — 19 с.: рис. — укp.

Аннотация: Визначено показники економічної та біоенергетичної ефективності технології вирощування сої на насіння за умов правобережного Лісостепу України. Одержано найвищу врожайність насіння сої (3,29 т/га) з застосуванням органічних та мінеральних добрив, за наявності інтегрованого захисту посівів у сівозміні з одним полем сої та трьома кукурудзи. Встановлено, що найбільш доцільним співвідношенням посівів сої та кукурудзи в сівозміні є 1 : 2, що забезпечує високу кормову цінність насіння сої та повну збалансованість кормового зерна за білком.

Источник: Автореф. дис... д-ра с.-х. наук: 06.01.12 / К.П. Ковтун; Вінниц. держ. аграр. ун-т, УААН. Ін-т кормів. — Вінниця, 2006. — 40 с. — укp.

Аннотация: Теоретично обгрунтовано й розроблено напрямки інтенсифікації лучного кормовиробництва на орних землях, що базуються на доборі багаторічних злакових і бобово-злакових травосумішок з різними строками скошування, підвищення їх продуктивності у разі застосування комплексних агротехнологічних заходів. Науково обгрунтовано норми мінеральних добрив на злакових і бобово-злакових травостоях за умов природного забезпечення вологою грунту та зрошення, строки внесення азотного добрива на бобово-злакових травостоях та подовження довголіття бобових трав у сумісних посівах зі злаковими компонентами. Установлено роль різних видів бобових трав у підвищенні продуктивності бобово-злакових травостоїв, якості корму та його енергетичної поживності. Розроблено технологічні прийоми застосування бактеріальних препаратів і біостимуляторів росту рослин для підсилення процесу азотфіксації у кореневій зоні бобових і злакових трав, більш інтенсивного надходження біологічного азоту в рослини, підвищення урожайності бобово-злакових травостоїв, якості корму. Доведено доцільність розроблених прийомів створення та використання різночасно достигаючих травостоїв завдяки одержаним високим показникам їх біоеytргетичної й економічної ефективності.

Источник: Автореф. дис... д-ра с.-г. наук: 06.01.12 / В.Т. Маткевич; Ін-т земл-ва УААН. — К., 1999. — 40 с. — укp.

Аннотация: Містяться теоретичні дослідження по розробці агротехнічних прийомів підвищення продуктивності і поліпшення якості кормових культур в північному Степу України. Одержані нові дані відносно особливостей формування врожаю і зміни якості корму з сортів люцерни, гороху і сої, гібридів кукурудзи на силос і зерно, залежно від добрив, густоти посівів та ширини міжрядь, співвідношення компонентів. Теоретично обгрунтована і практично доведена можливість одержання високопоживної зеленої маси завдяки посіву однорічних злаково-бобових сумішок з капустяними культурами. Наведено біоенергетичний аналіз розроблених технологій.

Источник: Автореф. дис... д-ра с.-г. наук: 06.01.12 / Г.П. Квітко; Ін-т земл-ва УААН. — К., 1999. — 33 с. — укp.

Аннотация: Багаторічні дослідження (1965-1998 рр.) закономірності формування урожаю люцерни переконливо свідчать, що стабільне, гарантоване підвищення кормової продуктивності, в наступні роки використання травостою, можливо тільки за агроекологічних умов, які забезпечують ріст і розвиток за ярим типом, коли рослини в рік посіву досягають фази цвітіння. За ярого типу розвиток в рік посіву, на другий і третій роки люцерна формує максимально можливі урожаї, повністю використовуючи біокліматичний потенціал лісостепової зони України. Ярий тип розвитку забезпечується безпокривними весняними посівами із застосуванням ефективних гербіцидів, літніми безпокривними посівами, проведеними до третьої декади липня, а також сумісними посівами з ярими капустяними і ранніми зерновими при нормах висіву останніх 1,0 і 2,0 млн/га схожих насінин. Ланки сівозмін з безпокривними і сумісними посівами люцерни забезпечують збільшення збору кормових одиниць на 32,4-40,6% порівняно з ланкою сівозміни ячмінь на зерно-люцерна-люцерна.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / Р.М. Кулик; Ін-т земл-ва УААН. — К., 2005. — 22 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати дослідження комплексного впливу різних режимів використання та удобрення на формування видової структури лучних травостоїв, їх продуктивність, якість корму, нагромадження кореневої маси та зміну деяких елементів родючості грунту. Встановлено підвищення економічних показників сіяних люцерно-злакових травостоїв і природних луків у разі проведення першого укосу на початку цвітіння, а також збирання отав у фазі галуження бобових або кущення-початку трубкування злаків і застосування сінокосозмін. Виявлено, що раннє скошування травостою з проведенням всіх укосів у фазу галуження люцерни посівної знижує збір сухої маси, але покращує її розподіл за укосами. Вперше встановлено оптимальні строки початкового відростання люцерно-злакових отав (з 15-го липня, 1-го та 15-го серпня) для осіннього використання, які дозволяють забезпечити безперебійне надходження високоякісної рослинної маси з 15-го серпня до випадання снігу та подовжити пасовищний період на 50 - 60 днів, а в цілому за сезон збільшити його з 140 - 150-ти до 200 - 210-ти. Розроблено модель пасовищного конвеєра для безперервного забезпечення худоби високоякісним зеленим кормом протягом 210-ти днів. Показано залежність економічної та енергетичної ефективності виробництва трав'яних кормів від типу луків, видового складу травостою та режиму їх використання.Обгрунтовано шляхи зменшення витрат у техногічному процесі поліпшення та використання лучних угідь.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / О.П. Соляник; Ін-т землеробства УААН. — К., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати дев'ятирічних досліджень щодо оптимізації режимів використання бобово-злакових травосумішок з різним видовим і сортовим складом бобових компонентів. Виявлено, що травосумішки за участю конюшини повзучої "Спринт" забезпечують кращі результати за умов багатоукісного (пасовищного) режиму використання, з конюшиною лучною "Тетра ВІК" чи люцерною різних сортів - за укісного режиму з проведенням першого укосу у фазі цвітіння з використанням на сіно чи сінаж, а за участю двоукісної конюшини лучної "Кумач" чи конюшини гібридної "Рожева 27", конюшини повзучої укісних сортів "Ювілейна" чи "Гігант" білий або лядвенцю рогатого "Монастирецький" - за обома режимами. На базі чотирьох різностиглих бобово-злакових травосумішок розроблено зразкові пасовищні та укісні конвеєри рівномірного надходження зеленої маси протягом 135-144 днів.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / С.Е. Амонс; Вінниц. держ. аграр. ун-т. — Вінниця, 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Виявлено залежності формування врожаю конюшини лучної за різної густоти рослин у підпокривних посівах. Визначено величини фотосинтетичного потенціалу конюшини лучної за умов зрошення залежно від густоти посіву та доведено можливість підвищення коефіцієнта використання ФАР. Встановлено якісні показники корму залежно від умов створення агрофітоценозів. Проведено економічний та біоенергетичний аналіз, обгрунтовано доцільність застосування удосконаленої технології вирощування конюшини лучної за умов зрошення на сірих лугових грунтах правобережного Лісостепу.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / І.С. Волощук; Ін-т землеробства УААН. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено підбір фітоценозів однорічних культур з конюшиною гібридною. Установлено оптимальні норми висіву, способи сівби, рівень мінерального живлення, мікродобрив та інокуляції для росту та розвитку рослин, формування високого та якісного врожаю корму. Визначено показники економічної та біоенергетичної ефективності агротехнічних заходів за умов західного Лісостепу. Відзначено, що конюшина гібридна в усіх агрофітоценозах забезпечила високу врожайність зеленої маси та сухої речовини (378 - 539, 84 - 117 ц/га). передпосівна інокуляція насіння ризоторфіном є важливим технологічним заходом, який на фоні <$Eroman {P sub 60 K sub 90 }> збільшував масу рослини на 46 %, кореня - 10 %, кількість бульбочок - 31 %, їх масу - на 49 %.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / О.П. Лук'янець; Ін-т земл-ва УААН. — К., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: На підставі порівняльної оцінки сіяних злакових, бобово-злакових травостоїв і перелогу визначено найкращі моделі лучних ценозів у процесі їх відтворення на колишніх орних землях з темно-сірими опідзоленими грунтами. Виявлено можливість прискореного формування перелогу шляхом підсівання насіння дикорослих лучних рослин під час відновлення лучних травостоїв на орних землях. Встановлено вплив агроекологічних факторів (типу травостою, системи удобрення, режиму використання) на особливості росту лучних рослин, трансформацію їх видової структури та продуктивність. Досліджено процес використання лучними травостоями ФАР і біохімічний склад корму за вмістом органічних речовин, макро- та мікроелементів і важких металів, визначено агрохімічні показники родючості грунту, нагромадження кореневої маси та симбіотичного азоту, баланс азоту, фосфору і калію та коефіцієнти їх використання з грунту та добрив, протиерозійну стійкість лучних ценозів. Встановлено, що найвищі показники продуктивності (94,7 - 112,4 ц/га корм. од.), використання ФАР (1,06 - 2,46 %), нагромадження симбіотичного азоту та найкращі показники якості корму, економічної та енергетичної ефективності забезпечує люцерно-злакова суміш. Виявлено позитивний вплив азотних добрив на продуктивність та якість корму на злакових травостоях.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / В.М. Нероба; Вінниц. держ. аграр. ун-т. — Вінниця, 2001. — 17 с. — укp.

Аннотация: Досліджено продуктивність, економічну ефективність та якість корму різних люцерно-злакових сумішок, що вирощують на чорноземах опідзолених Лісостепу, залежно від удобрення. Доведено, що для підвищення вмісту в кормі каротину, жиру, сирого протеїну і білка обов'язково треба вносити фосфорно-калійні добрива, для збільшення кількості люцерни з травостою - азотні добрива.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / Л.В. Малинка; Ін-т земл-ва УААН. — К., 2005. — 18 с. — укp.

Аннотация: Обгрунтовано можливості подовження продуктивного довголіття сіяних бобово-злакових травостоїв шляхом підсівання в них з заміною за роками користування бобових компонентів. Встановлено кореляційні зв'язки та математичну залежність між вмістом бобових компонентів у бобово-злакових ценозах, дозою азоту на злакових травостоях та їх продуктивністю, висотою злакових компонентів і показниками біохімічного складу корму, що дає можливість прогнозувати ефективність застосування на луках бобових трав та азоту мінеральних добрив. Виявлено вплив різних видів бобових трав у разі їх підсівання у вихідні лучно-конюшино-злаковий та люцерно-злаковий травостої та строків його проведення на особливості формуванян видової структури ценозів, продуктивність низинних лук, нагромадження симбіотичного азоту, біохімічний склад корму. Розроблено пропозиції щодо поліпшення технології використання природних кормових угідь Полісся України з урахуванням потенціалу бобових трав.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / С.І. Сметана; Вінниц. держ. аграр. ун-т. — Вінниця, 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати досліджень особливостей росту та розвитку, а також формування врожаю зеленої маси та насіння нажитнице-кострицевого гібриду залежно від оптимізації агрофітоценозів однорічних культур, норм висіву та способів сівби, доз мінеральних добрив, а також надано економічну й енергетичну оцінки технології вирощування пажитнице-кострицевого гібриду. На підставі результатів одержаних даних рекомендовано впровадження до виробництва даної технології, яка забезпечує сталий врожай зеленої маси та насіння у господарствах західного Лісостепу України з різним рівнем ресурсного забезпечення.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / П.О. Крись; Ін-т земл-ва УААН. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Обгрунтовано доцільність використання та покращання природних кормових угідь гірсько-лісового поясу Карпат, а також дози та раціональні поєднання вапняків, доломітів і фосфоритів з місцевих покладів агроруд і гною. Уперше залежно від їх дії для даних умов установлено особливості росту та розвитку лучних рослин, формування та трансформації природних і сіяних лучних травостїв, їх продуктивність, якість корму, агрофізичні й агрохімічні показники родючості грунту. Розроблено заходи управління формуванням сінокісних травостоїв, їх продуктивністю, якістю корму та показниками родючості грунту шляхом створення оптимальних умов для лучних рослин на базі роздільного та поєднаного застосування в оптимальних дозах хімічних меліорантів і фосфоритів з місцевих родовищ та гною, що дає змогу ефективніше використати біокліматичні ресурси регіону та одержати від їх внесення на 20 - 140 % вищу врожайність у порівнянні з неудобрюваними травостоями.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / Ю.В. Лещенко; Ін-т земл-ва УААН. — К., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати досліджень щодо впливу систематичного внесення мінеральних добрив на продуктивність лучних угідь, якість корму, зміну родючості дернового опідзоленого глейового грунту незаливних заплавних лук Південного Полісся. Визначено та обгрунтовано заходи щодо внесення мінеральних добрив на сіножатях, які включають економічно та екологічно обгрунтовані дози їх застосування для довготривалого збереження травостою високої продуктивності з підтриманням за даних умов сталої родючості грунту. Запропоновано систему мінеральних добрив для одержання на сіножатях 80 - 90 ц/га сіна високої якості.


[0] [1]

Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины