Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Геологические науки / Общая и региональная геология


Источник: Автореф. дис... канд. геолог. наук: 04.00.01 / Є.А. Соляник; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2002. — 21 с. — укp.

Аннотация: Вивчено прояви бурштину в четвертинних утвореннях Українського Полісся. Встановлено характерні особливості залягання бурштину та механізми його концентрації у відкладах, представлених гляціальними, флювіо- (лімно-)гляціальними, алювіальними, озерними, болотними, елювіально-делювіальними і еоловими генетичними типами осадків. На підставі результатів вивчення речовинного складу бурштиновміщувальних порід уточнено джерела надходження бурштину у відклади, що вміщують його у первинному та у перевідкладеному стані. Обгрунтовано припущення про перспективну бурштиноносність гляціальних та флювіогляціальних відкладів наревського та окського віку.

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.01 / І.В. Попадюк; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2004. — 23 с. — укp.

Аннотация: На підставі узагальнення геолого-геофізичних матеріалів відтворено геологічну будову Чорноморської западини та структури її облямування у Балкано-Мізійському, Кримському, Кавказькому та Анатолійському сегментах. Реконструйовано послідовність основних геодинамічних подій та процесів, що призвели до утворення Чорноморської западини. Виконано палеогеографічні та палеотектонічні реконструкції для окремих етапів геологічної історії Чорноморського регіону, розроблено принципово нову модель його геодинаміки, згідно з якою встановлено, що альпійська геодинаміка Чорноморського регіону детермінована утворенням задугового басейну, визначено стадії його розвитку: рифтингу (рання - середня юра), зрілого задугового басейну (пізня юра - еоцен), реліктового задугового басейну (олігоцен - міоцен), інтраконтинентальної западини (пліоцен - антропоген). На основі даної геодинамічної моделі розроблено нову схему тектонічного районування Чорноморського регіону, що грунтується на виділенні істинних (утворених за геодинамічних умов острівної дуги та задугового басейну) та інкорпорованих альпід (утворених за геодинамічних умов континентальної окраїни). Обгрунтовано напрямки пошуково-розвідувальних робіт на нафту та газ в українському секторі регіону, орієнтованих на пошуки покладів вуглеводнів у неантиклінальних пастках майкопського комплексу у межах виявлених палеодолин (Іслам-Терекській, Дельфіновій та їх відгалуженнях) та нижньокрейдових і докрейдових відкладах автохтону Гірського Криму.

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.01 / В.П. Стрижак; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2003. — 21 с. — укp.

Аннотация: Уточнено особливості геологічної будови, умови осадконакопичення, розглянуто геотектонічний розвиток, розломно-блоковий поділ території, ресурсну базу вуглеводнів (ВВ) та перспективи нафтогазоносності центральної частини Дніпровсько-Донецького рифтогену (ДДР). На підставі результатів проведених досліджень геологічних і геофізичних матеріалів та аналізу пробурених свердловин оконтурено Центральну брилу ДДР, ускладнену тектонічними порушеннями, виділено в її межах вісім мезоблоків різних напрямків та розмірів і 19 локальних блоків. Побудовано схематичну палеоструктурно-геологічну карту докам'яновугільних відкладів центральної частини ДДР та карту нафтогазоносності тектонічних блоків 1 : 200 000 масштабу. Проведено геолого-математичний аналіз п'яти продуктивних комплексів. Показано, що в турнейсько-нижньовізейських відкладах розвинуто сингенетичні поклади ВВ. Відзначено, що скупчення ВВ серпуховського, середньокам'яновугільного та нижньопермсько-верхньокам'яновугільного нафтогазоносних комплексів на території досліджень, є вторинними утвореннями. За результатами впровадження вдосконаленої методики вперше для регіону виконано ймовірнісну оцінку ресурсів регіону досліджень та уточнено їх об'єми. Проведено переоцінку нерозвіданих ресурсів ВВ. Визначено напрямки подальших геологорозвідувальних робіт на нафту та газ на підставі результатів зонального та локального вивчення.

Источник: Автореф. дис. канд. геолог. наук: 04.00.01 / В.В. Сукач; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2002. — 17 с.: рис. — укp.

Аннотация: Розглянуто геологічну будову Солонянського рудного поля, геолого-структурну позицію родовищ та найважливіших рудопроявів. Вперше для зеленокам'яних товщ Середнього Придніпров'я встановлено їх похиле залягання та відсутність інтенсивних складчастих деформацій, виявлено внутрішню диференціацію інтрузивів габроїдного складу та комагматичних їм потоків метабазальтів. За результатами вивчення речовинного складу, морфології та просторової розповсюдженості рудоконтролювальних тіл кислого складу виконано їх типізацію та встановлено належність до субвулканічної фації. Уточнено речовинний склад вміщуючих порід і структуру окремих родовищ, рудопроявів та похованих розсипів золота. Проведено типізацію золоторудних об'єктів. Розроблено схему розчленування зеленокам'яних утворень та прогнозно-пошукові критерії розсипів та корінного зруденіння золота.

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.01 / В.А. Новик; НАН України. Ін-т геолог. наук. — К., 2003. — 21 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто структуру Єсаулівсько-Нагольчанського вузла та еволюцію (етапи) його формування. Встановлено на території даного структурного вузла структурно-формаційну межу, яка контролюється Єланчик-Ровеньківським розломом і відокремлює утворення вугленосно-теригенної формації амвросіївської світи від утворень теригенної флішоїдної формації дяківської серії середнього карбону, що визначило існування двох структурно-морфологічних типів золотого зруденіння - Ольховатського та Бобриківського. Виділено головні розривні порушення, зокрема, Нагольчанський розлом, визначено характер і напрямок рухів, їх послідовність. Розглянуто системи тріщинуватості в межах антикліналей, якими складається структурний вузол, та характер зчленування цих антикліналей. Визначено характер формаційного і літологічного контролю рудної мінералізації, а також закономірності розташування зруденіння в межах Єсаулівсько-Нагольчанського структурного вузла. На підставі ізотопно-геохімічних досліджень виявлено рудопідводні і можливі рудовмісні структури Єсаулівського та Гостробугорсько-Нагольчанського рудних полів. Висвітлено етапи розвитку Єсаулівсько-Нагольчанського структурного вузла, які охоплюють пов'язані між собою структуроутворення, магматизм і рудні процеси.

Источник: Автореф. дис... д-ра геол. наук: 04.00.01 / Т.П. Міхницька; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2003. — 39 с. — укp.

Аннотация: Розкрито історію геологічного розвитку платформної частини території України у рифеї на основі вивчення процесів магматизму, дислокаційного метаморфізму, метасоматозу, стратиграфічних розривів рифейських відкладів і знахідок у них залишків викопних організмів. Виділено чотири етапи, які за часом прояву подій та процесів зіставляються з діастрофічними та седиментаційними циклами, що проявилися на інших континентах світу. Вивчено три стадії рифейського рифтогенезу, які проявилися у закладанні на різних гіпсометричних рівнях від'ємних структур, та умови нагромадження у них доплитного осадового чохла. Уточнено об'єм і межі стратиграфічних підрозділів на основі вивчення літологічного складу рифейських осадочно-вулканогенних порід, послідовності та перерв у їх нагромадженні, а також результати мікропалеофітологічних досліджень. Проведено зіставлення стратиграфічних розрізів платформної частини території України з розрізами рифею Східно-Європейської платформи та інших регіонів. Зроблено висновок про ідентичність тектонічних режимів і палеогеографічних обстановок у межах розвитку континентальної кори. Визначено умови концентрації рудної речовини у структурах фундаменту та у розрізах осадового чохла. Надано оцінку перспективності рифейського періоду щодо корисних копалин.

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.01 / С.Г. Вакарчук; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2001. — 24 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено особливості геологічної будови, складу, умов осадконакопичення та закономірностей нафтогазоносності візейських карбонатних відкладів центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). На підставі літолого-фаціального аналізу карбонатного комплексу візейського ярусу встановлено наявність у ньому повного набору фацій, характерних для диференційованих рифогенних формацій. За результатами досліджень для двох основних рівнів карбонатної седиментації в нижньому візе (ХІІІ і ХІV мікрофауністичном горизонтам ДДЗ) побудовано великомасштабні карти фацій і потужностей нового покоління. Проведено комплексне вивчення органогенних споруд і за умовами утворення, особливостями внутрішньої будови, морфології, розмірами виділено шість основних типів споруд, що акумулюють і зберігають промислові скупчення ВВ, пошук і розвідка яких має характерні особливості. Проаналізовано стратиграфічні резерви та неузгодження в розрізі нижнього карбону западини та показано масштаби їх розвитку, просторове розповсюдження та вплив на формування складних за побудовою резервуарів у карбонатних і теригенних відкладах. Виділено та описано типи карбонатних колекторів і встановлено фактори, що впливають на їх формування. Запропоновано напрямки пошуків покладів нафти та газу в рифогенно-карбонатних комплексах візейського ярусу в центральній частині Дніпровсько-Донецької западини.

Источник: Автореф. дис... д-ра геол. наук: 04.00.01 / В.І. Шмуратко; НАН України. Ін-т геол. наук. — О., 2005. — 36 с. — укp.

Аннотация: Запропоновано концепцію гравітаційно-резонансного екзотектогенезу (ГРЕ), яка базується на постулатах: принципах симетрії, міжпланетного резонансу, тектогенезу, бінарності й планетарного резонансу. Відповідно до цієї концепції багаточастотна циклічність активізації геосистеми є наслідком їх еволюції у середовищі астрономічних "збурень", більшість з яких можуть бути передобчислені для будь-якого інтервалу минулого й майбутнього. Зазначено щодо перспективності ГРЕ у аспекті створення принципово нових методів вивчення та прогнозу поводження будь-яких геосистем, у еволюції й функціонуванні яких головну роль відіграють багаточастотні циклічні варіації параметрів стану. На базі концепції ГРЕ розроблено моделі: космозалежної (як перспективний напрямок регіональних досліджень з метою підвищення розрізнючої здатності традиційних методів і відтворення детальної поетапної історії розвитку регіону), космозалежної динаміки напружено-деформованого стану порід на території Одеси (як перспективний напрямок розробки нових методів прогнозу небезпечних геологічних процесів і методів виявлення законів, що управляють варіаціями параметрів стану геосистем).

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.01 / М.Д. Бондаренко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено закономірності розвитку та динаміки техногенно-активізованого карсту для різних типів геологічного середовища (ГС) Передкарпаття з метою обгрунтування інженерного захисту процесонебезпечних природно-техногенних систем (ПТС) різних стадій функціонування територій калійно-соляних і сірчаних родовищ Західного регіону України. Розроблено спеціальні постійно діючі моделі стану ГС у межах прогнозу й управління. Уточнено оцінку інженерного ризику ПТС, обгрунтовано рішення, спрямовані на його зменшення.

Источник: Автореф. дис... д-ра геол. наук: 04.00.01 / В.Ф. Грінченко; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 1999. — 39 с. — укp.

Аннотация: Доведено, що типоморфні властивості породоутворюючих та акцесорних мінералів еволюціонують під впливом більш пізніх накладених процесів. Це дозволяє намітити послідовність проявлення минулих геологічних подій, що досить важливо при відтворенні історії геологічного розвитку великих регіонів. Зроблені теоретичні узагальнення і розроблена еволюційно-формаційна модель геологічного розвитку Волинського мегаблоку в докембрії. Згідно запропонованої моделі в межах північно-західної частини Українського щита проявились чотири мегаетапа розвитку земної кори континентального типу: архейський прогеосинклінальний, протерозойський головний геосинклінальний, орогенний, платформенний.

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.01 / Т.М. Сокур; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вивчено морфологію та особливості внутрішньої будови, а також ударного метаморфізму порід, кварцу та деяких породоутворювальних мінералів Західної імпактної структури. Усі типи порід у Західній імпактній структурі містять сліди ударного метаморфізму, який у кварці та польових шпатах зумовлює появу деформаційних структур, зменшення показників заломлення та двозаломлення, ізотропізації та плавлення.

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.01 / Л.В. Генералова; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2004. — 24 с. — укp.

Аннотация: Досліджено проблеми геологічної будови Північно-Східної Фергани та природу межі між каледонідами Серединного і герцинідами Південного Тянь-Шаню. На підставі результатів формаційного розчленування палеозойських комплексів порід Північно-Східної Фергани та порівняльного аналізу вулканогенних і осадово-вулканогенних формацій, їх речового складу, петрохімічних характеристик та особливостей розподілу рідкісноземельних елементів побудовано латеральні ряди формацій і з'ясовано геодинамічні умови їх формування під час каледонського і герцинського етапів. Запропоновано принципово нову модель геологічної будови складчасто-покривної споруди Північно-Східної Фергани за механізмом обдукції герцинських структурно-формаційних комплексів Південного Тянь-Шаню на каледонські комплекси Серединного Тянь-Шаню, яка відбулася в кам'яновугільний (башкирсько-ранньомосковський) період. Відзначено принципову структурну подібність герцинської споруди Північно-Східної Фергани та мезозоїд Карпат.

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.01 / В.Л. Приходько; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2005. — 31 с. — укp.

Аннотация: Доведено просторове і часове підпорядкування усіх етапів трапового вулканізму Волино-Поділля періодам перебудови структурного плану кристалічного фундаменту та осадового чохла, зумовлених змінами тектонічного режиму байкальського тектогенезу. Виділено чотири етапи вулканізму, що за часом збігаються з активізацією певних систем глибинних розломів, яка супроводжується переробкою порід субстрату з якісною зміною дислокаційних структур та мінералого-петрографічного складу порід. Висвітлено процес активізації розломів за результатами досліджень речовинного складу і потужностей ефузивно-пірокластичних утворень, який поступово зміщувався від межі Східно-Європейської платформи углиб її в північно-східному і східному напрямках. Відзначено, що на першому етапі трапового вулканізму сформувались міжформаційні та внутрішньо-формаційні сили габро-долеритів, пізніші фази проявів трапового вулканізму венду пов'язані з розломами північно-західного простягання. На основі дослідження прижерлових фацій порід, частоти їх перешарування в розрізах, пористості товщ визначено координати вулканічних апаратів та тріщинних виливів магми. Встановлено асинхронність викидів магми з вулканічних апаратів, зміщення за часом фаз і субфаз вулканізму. Виділено вулканічні поля і зони з характерними мінералого-петрографічними, літологічними, геохімічними та іншими особливостями ефузивно-пірокластичних утворень. Доведено, що концентрації самородної міді у розрізах трапової формації закономірно розміщуються у відповідних частинах розрізів, які корелюються на значні відстані, підтверджуючи стратиформний тип зруденіння, найбагатші концентрації міді приурочені до ділянок перетинання розломів діагональної та ортогональної систем, де відбувалося вилуговування рухомої міді з трапових утворень і перевідкладання її за допомогою гідротерм у тріщинах та пустотах. Зроблено висновок, що мідна мінералізація в ефузивно-пірокластичних утвореннях венду має полігенне походження.

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.01 / І.Д. Багрій; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2001. — 21 с. — укp.

Аннотация: Досліджено проблему вдосконалення методів виявлення прихованих розломних зон підвищеної проникності (РЗПП) гірських порід для оперативного вирішення різнотипних геоекологічних завдань. Визначено оптимальний комплекс непрямих методів прогнозування РЗПП та їх можливого впливу на навколишнє середовище, що передбачає виконання поетапних робіт за схемою: лабораторні дослідження (геоструктурне обгрунтування тектонічних порушень та пов'язаних з ними потенційних зон сучасної підвищеної геодинамічної активності гірських порід), польові інструментальні дослідження (еманаційна й атмогеохімічна зйомки, термометричні та гідрометричні дослідження). Доведено ефективність застосування розробленої методики (за інформативністю, швидкістю отримання польових даних та їх обробки, вартістю) під час вибору місць поховання радіоактивних відходів у кристалічних породах фундаменту, прогнозування шляхів розповсюдження радіоактивного забруднення, вивчення взаємозв'язку підземних і поверхневих вод, визначенні місць активізації суфозійно-карстових процесів, розробки рекомендацій щодо створення оптимальної мережі моніторингу екологонебезпечних сучасних геологічних процесів.

Источник: Автореф. дис. канд. геол. наук: 04.00.01 / А.Б. Холодних; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вперше побудовано геологічні карти зрізів на рівнях від мінус 3 000 до 7 000 м масштабу 1:200 000, за якими проведено аналіз будови Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). Розглянуто питання будови, умов формування та співвідношення між собою структур I - II порядку, уточнено на нових засадах тектонічне районування Дніпровського грабена, визначено закономірності та перспективи нафтогазоносності в різних інтервалах глибин ДДЗ. Встановлено, що осадовий чохол Дніпровського грабена має інверсію асиметрії. Розроблено нову класифікацію виступів фундаменту, що враховує не тільки просторове положення останніх у структурах I порядку, але й морфологію кристалічного ложа, а також зіставлення з будовою осадового чохла. Уточнено та деталізовано з нових позицій тектонічне районування западин і, насамперед, Дніпровського грабена, а саме - вперше проведено поперечне районування прибортових зон, що базується на характері тектонічних рухів та відмінності утворених ними дислокацій протягом всього фанерозою (в доповнення до положення про древні шовні зони фундаменту). Встановлено закономірності формування структур III порядку в різних підзонах приосьової частини западини, поява яких залежала переважно від характеру регіональних тектонічних рухів та прояву процесів галокінезу. Встановлено, що на південному сході їх сучасна будова успадковує кінцеві етапи розвитку западини, тоді як на північному заході сучасні структурні форми палеозою принципово склалися ще за часів перших етапів. На основі результатів досліджень запропоновано перспективні ділянки для проведення детальних сейсморозвідувальних робіт та параметричного буріння.



Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины