Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Биологические науки / Микология


Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.21 / І. Кудратов; Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. — К., 2004. — 31 с. — укp.

Аннотация: Вперше проведено критичний аналіз ліхенофлори Таджикистану, з'ясовано її видовий склад. На підставі порівняльно-флористичного дослідження з'ясовано подібність ліхенофлор субаридних гір, аридних та субаридних середньогір'їв Таджикистану та ізольоване місце лізенофлори Східного Паміру. Встановлено подібність ліхенофлор Таджикистану та Киргизстану у складі Середньої Азії та Області Древнього Середзем'я. Виявлено провідну роль петрофітону у формуванні флори лишайників Таджикистану, встановлено чисельну перевагу гірськоаридної та монтанної груп видів. На підставі ареалогічного аналізу виявлено досить високу частку у ліхенофлорі досліджуваного регіону вузькоареальних видів. Проведено формаційне дослідження ліхенофлори, встановлено перевагу монтанних та гірськоаридних видів у петрофітоні, а також різко ізольоване положення лишайників лісових флороценотипів серед інших типів рослинності Таджикистану за спектром географічних груп лишайників. Виявлено ендемічні та субендемічні види лишайників Таджикистану та Середньої Азії, встановлено істотну роль автохтонного процесу у видоутворенні у Гірськосередньоазіатській провінції. Визначено вік реліктів ліхенофлори Таджикистану, серед яких виділено третинні неморальні, пліоценові та плейстоценові гірськоаридні релікти. Виявлено історичні та генетичні зв'язки ліхенофлори Таджикистану з ліхенофлорами прилеглих аридних гірських формувань Голарктики (Центральної Азії, Гімалаїв та нагірного Ірану).

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.21 / О.В. Корольова; Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Встановлено видову різноманітність грибів у кількості 237 видів, з яких 79 видів вперше знайдено для Лівобережного Злакового Степу, 39 - для Степової зони, 3 - взагалі для України. Розглянуто особливості таксономічної та екологічної структури. Вивчено консортивні зв'язки грибів відділу з судинними рослинами, в тому числі - з ендемічними, рідкісними, синантропними. Всебічно досліджено видові комплекси грибів відділу Ascomycota s.1. у рослинних угрупованнях. Визначено вплив еколого-фітоценотичних умов рослинних угруповань трьох типів рослинності та морфологічні ознаки 10 видів аскових грибів, а також видовий склад грибів відділу Ascomycota s.1. двох ділянок Чорноморського біосферного заповідника та територій, зарезервованих для створення природоохоронних об'єктів.

Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.21 / О.Є. Ходосовцев; Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. — К., 2004. — 36 с. — укp.

Аннотация: Описано таксономічний склад лишайників кам'янистих відслонень Кримського півострова, який нараховує 570 видів, 136 родів, 46 родин і 12 порядків. Виявлено нові для ліхенобіоти півострова 283 види і 25 родів, зокрема 153 види та 8 родів - нові для ліхенобіоти України, досліджено 4 види лишайників. На основі аналізу зв'язків компонентів ландшафту розглянуто літобіоту як сукупність популяцій організмів, існування яких обумовлене денною поверхнею літогенного компоненту ландшафту, та літоліхенобіоти як конкретного випадку літобіоти, що об'єднує популяції видів лишайників літогенного компоненту ландшафту. Запропоновано виділення ліхеноценотичних елементів - груп видів лишайників на основі оптимумів у найвищих лишайникових синтаксонах та модифіковано систему фітокліматичних елементів - груп лишайників, що мають оптимуми у регіонах з характерними особливостями клімату, мікрокліматичні особливості екотопів яких відповідають певному макроклімату. Встановлено, що літоліхенобіота півострова займає проміжне положення між ксерофітними середземноморськими та гумідними європейсько-азіатськими літоліхенобіотами та за видовим складом найбільш подібна до літоліхенобіоти Сардинії. Проведено ландшафтний аналіз літоліхенобіот на прикладі конкретних ландшафтів півострова. Виділено для літоліхенобіоти півострова кріофільні, мезофільні та ксерофільні кліматичні релікти. Наведено гіпотезу про існування на території півострова третинних кріофільних реліктових лишайників карбонатних гірських порід і плейстоценових кріофільних реліктових видів, що збереглися на силікатних гірських породах, а також гіпотезу 7-етапного історичного формування літоліхенобіоти півострова, яка передбачає неогеновий літоральний, міоцен-пліоценовий ксерофільний, пліоценовий мезофільний, пліоцен-плейстоценовий кріофільний, гляціальний, інтергляціальний ксерофільний та мезофільний етапи. Доведено, що вразливішими до антропопресингу є лишайники мегаспорального та цетраріального ліхеноценотичних елементів яйлинських ландшафтів, псорального ліхеноценотичного елементу, виявлених на відкритих карбонатних грунтах від степової зони до яйл, а також види рочеліального ліхеноценотичного елементу, що зростають на скелях прибережної зони південного узбережжя Криму.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.21 / О.О. Редченко; НАН України. Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено ліхенофлору приморської смуги Кримського півострова, яка нараховує 116 родів, 44 родин, 13 порядків та групу Ascomycota indet. З'ясовано, що новими для території досліджень є 314 видів, серед яких 28 виявлено вперше для Криму, 10 - для України. Розглянуто систематичну, екологічну, географічну структури флори та з'ясовано їх особливості. На підставі порівняльного аналізу ліхенофлори установлено її спорідненість з приморськими флорами Італії, Греції та Сардинії. Відзначено, що основу ліхенофлори приморського Криму складають види - представники мультизональної та середньоморської еколого-географічної груп. Показано, що специфічною рисою території досліджень є наявність морської еколого-географічної групи, представники якої поширені виключно у прибережній зоні морів і океанів. Уперше для Криму виділено групи екотопів: псевдолітораль, епілітораль (ксеричну, мезичну, ксеромезичну) і терестріаль, а також групи лишайників, що до них приурочені. Види ліхенофлори розподілено на види: облігатні морські, приморські, а також континентальні. За результатами флористичного аналізу складу та поширення ліхеноугруповань класу Roccelletea PHYCOPSIS Egea 1989 виділено нову асоціацію Ramalinetum pollinaria ass. prov. та 4 субасоціації. Виявлено 37 видів лишайників, що потребують охорони. Запропоновано схему созологічної оцінки стану їх рідкісних видів. Проведено інвентаризацію заповідних об'єктів у межах території досліджень.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.21 / М.Л. Ломберг; НАН України. Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено біологічні властивості культур 52-х видів (147-ми штамів) відділу Basidiomycota, відомих своїми лікарськими властивостями. Кількісно охарактеризовано радіальну швидкість росту вегетативного міцелію 49-ти видів (136-ти штамів) грибів і вивчено її залежність від складу агаризованих поживних середовищ і температури інкубації. Визначено життєздатність культур за критичних температур. За результатами дослідження культуральних, морфологічних і молекулярно-біологічних характеристик окремих видів установлено певні маркерні ознаки, важливі для їх ідентифікації та контролю чистоти у культурі, і зокрема у разі вирішення критичних питань таксономії видів Hypsizygus marmoreus та Ganoderma lucidum. Вивчено процес росту грибів на рідких поживних середовищах та встановлено значення кислотності середовища (pH), сприятливі для росту культур Agrocybe aegerita, Grifola flondosa та Hypsizygus marmoreus, охарактеризовано концентрацію та вихід міцеліальної біомаси за субстратом у 33-х штамів 19-ти видів у глибинній культурі, підібрано модифікації синтетичних середовищ з глюкозою та умови одержання фізіологічно-активного рідкого інокулюма для 10-ти практично важливих видів. На підставі порівняльних досліджень, проведених за виробничих умов фірми "Weser-Champignon" (Німеччина), обгрунтовано відбір конкретних штамів, перспективних для біотехнології. Установлено, що для культивування ксилотрофних видів грибів найбільш сприятливим субстратом з відходів рослинництва України є лушпиння соняшникового насіння.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.21 / І.М. Курченко; Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. — К., 1999. — 20 с. — укp.

Аннотация: Робота присвячена вивченню ряду морфолого-культуральних та фізіологічних ознак штамів F.oxysporum, вилучених з грунту та зернових культур різних регіонів України. Статистично доведена більша мінливість морфології макро- та мікроконідій грунтових штамів порівняно з рослинними. Ознака ширини макро- і мікроконідій більш стабільна, ніж їх довжина. Виявлена значна фітотоксична активність всіх штамів F.oxysporum. Дослідження активності ряду ферментів популяцій F.oxysporum виявило, що у штамів, вилучених з рослинних субстратів, провідна роль належала гідролітичним ферментам, а у грунтових штамів активнішими були окисно-відновні. Вперше встановлена здатність вивчених штамів адаптуватися до широкого діапазону концентрацій джерел вуглецю в середовищі. Це пояснює легкий перехід всіх вивчених штамів від оліготрофії до сапротрофії та паразитизму. Отримані дані про здатність кожного з штамів F.oxysporum поєднувати ознаки r- і К-типів життєвої стратегії.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.21 / М.П. Придюк; Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. — К., 1999. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вперше для України здійснено одночасний моніторинг видового різноманіття різних груп грибів наземних екосистем Дніпровсько-Орельського природного заповідника. Виявлено 755 видів грибів, в тому числі 39 нових для території України, 252 - для Степової зони України, і 342 - для Лівобережного Злаково-Лучного Степу України. Проведений аналіз систематичної структури мікобіоти заповідника. Досліджено розподіл грибів за основними рослинними формаціями, виділені специфічні для кожної формації комплекси видів грибів, відмічено кореляцію складів мікобіоти та рослинності формацій. Проаналізовано сезонну динаміку грибів резервату, встановлено їх диференціацію за екологічними групами. Досліджено консортивні зв'язки грибів заповідника з судинними рослинами, відзначений значний вплив процесів синантропізації флори на видовий склад його мікобіоти. Показано значну відмінність видового складу грибів даного резервату від таких у інших заповідниках Степової зони України.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.21 / Н.М. Волощук; Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вперше проведено дослідження видового складу та біологічних властивостей мікроміцетів, ізольованих з подрібненої деревини гілок (ПДГ) листяних порід Acer platanoides, A. tataricum та Quercus robur. Визначено біологічну та екологічну роль у грунтовому мікробіоценозі мікроскопічних грибків, які приймають учать у розкладанні ПДГ Acer platanoides, A. tataricum та Quercus robur. Встановлено динаміку їх зміни у процесі розкладання ПДГ у дерново-слабопідзолистому грунті. Одержано нові дані про роль мікроміцетів в окисно-відновних процесах та синтезуванні лігін-целюлозних екзоензимів і проаналізовано особливості трансформації органічних сполук, використаних як джерело живлення. Досліджено біосинтез антибіотичних речовин і спектр їх антимікробної дії в деяких видів грибків. Встановлено роль ферментів та антибіотиків в екологічних змінах міркоміцетів ПДГ та грунту. Створено колекцію живих культур мікроміцетів, вилучених з ПДГ і дерново-слабопідзолистого грунту й одержано штами продуценти антибіотиків і мікотоксинів.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.21 / К.О. Романенко; Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено видову різноманітність міксоміцетів Кримського заповідника та виявлено її таксономічні, фітоценотичні та екологічні особливості. Досліджено розподіл міксоміцетів за фітоценозами, встановлено субстратну приуроченість та екологічні групи. З'ясовано особливості розвитку міксоміцетів на різних типах субстратів, а також досліджено вплив низькоінтенсивного лазерного опромінення щодо їх росту та розвитку на корі живих дерев за умов вологої камери.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.21 / О.І. Гаврило; Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено видовий склад облігатнопаразитних фітотрофних мікроміцетів Харківського Лісостепу, проаналізовано систематичну структуру видового складу рослин-живиць та географічного поширення видів мікроміцетів, зареєстрованих у даному регіоні. Визначено розподіл грибів-паразитів за геоботанічними районами та рослинними угрупованнями. Висвітлено високу специфічність паразитних мікобіот головних типів природних і штучних фітоценозів. На підставі дослідження 16 об'єктів природно-заповідного фонду виявлено 119 видів фітопатогенних грибів. Встановлено, що мережа природоохоронних територій Харківського Лісостепу є недостатньо репрезентативною щодо облігатнопаразитних мікроміцетів.

Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.21 / М.М. Сухомлин; Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. — К., 2003. — 38 с.: рис. — укp.

Аннотация: Вивчено морфологічні, фізіологічні і екологічні прояви сумісності у вищих базидіоміцетів. Встановлено, що функціонування комплексів сумісності (статева та соматична сумісність або несумісність та інтерстерильність) вищих Basidiomycota пов'язане між собою та проявляється на різних етапах життєдіяльності організмів, від монокаріотичного міцелію до плодових тіл. Визначено, що статева сумісність, як і статева несумісність гомокаріонів, відзначається різними проявами міцеліальної реакції. За результатами дослідження Flammulina velutipes підтверджено факт можливості незалежної від чинників сумісності ініціації формування плодових тіл. Встановлено, що монокаріотичні плодові тіла морфологічно відрізняються від дикаріотичних за розмірами, формою шапинки та ніжки, будовою гіменію. Визначено нові чинники сумісності в генераціях F velutipes за умов монокаріотичного плодоношення. Показано, що сумісність статевих чинників визначає формоутворення плодових тіл та впливає на показник біологічної ефективності. Визначено показники монокаріотичного плодоношення та їх успадкування. Встановлено генетичну структуру популяцій у Heterobasidion annosum, Oudemansiella mucida та Flamulina velutipes. На підставі результатів вивчення міцеліальної сумісності дикаріонів F. velutipes з'ясовано, що характер культурально-морфологічних особливостей міцеліальних реакцій на середовищі відрізняється за різних сполучень дикаріонів залежно від їх генетичного статусу. генетичного статусу самого гетерокаріону. Запропоновано трансплантацію частин плодових тіл базидіальних грибів як одного зі способів вивчення сумісності культур. Вперше встановлено особливості морфогенезу плодових тіл у разі трансплантування напівсумісних тканин. Встановлено наявність на території України двох інтерстерильних груп H. annosum, ідентичних до відомих у Європі S та P груп. Схрещування тестерів 21-го штаму F. velutipes виявило наявність інтерстерильності у цього виду. На засадах ієрархічного континуалізму визначено структурну організацію організменного та популяційного рівнів вищих базидіоміцетів.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.21 / В.В. Кузуб; Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати спеціального вивчення видової різноманітності фітотрофних мікроміцетів Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника, виявлено їх 368 видів з 157 родів 47 родин 19 порядків відділів Ascomycota, Basidiomycota та групи мітоспорових грибів. Уперше для заповідника наведено 313 видів, з них 122 є новими для Криму, 26 - для України. Виявлено основні риси таксономічної та екологічної структури видового складу фітотрофних мікроміцетів Ялтинського заповідника. Вивчено гриби-консорти рослин-живителів різних географічних ареалів, кримських ендемічних рослин та рослин, занесених до "Червоної книги України" тощо. Здійснено вивчення видового складу ксилотрофної мікобіоти бука лісового, що дало змогу оцінити його фітосанітарний стан як задовільний. Проаналізовано розподіл фітотрофних мікроміцетів за рослинними угрупованнями різних висотних поясів заповідника, виділено специфічні для кожного угруповання комплекси видів грибів. Встановлено, що найбагатшим та найрізноманітнішим є видовий склад грибів кримськососнових лісів. Досліджено фітотрофні мікроміцети на післяпожежних ділянках рослинності, встановлено зміни в складі комплексів грибів та простежено динаміку їх поновлення на згарищах у заповіднику.



Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины