Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Биологические науки / Зоология


Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / О.О. Стрюков; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2004. — 22 с. — укp.

Аннотация: На основі дослідження фауни акантоцефалів справжніх тюленів, що мешкають в тихоокеанському секторі Антарктики, встановлено, що вона представлена 5-ма видами: Corynosoma arctocephali Zdzitowiecki, 1984, C. bullosum (Linstow, 1892), C. hannae Zdzitowiecki, 1984, C. pseudohamanni Zdzitowiecki, 1984 та C. shackletoni Zdzitowiecki, 1978. Вид C. evae Zdzitowiecki, 1984 зведено до синонімів виду C. arctocephali Zdzitowiecki, 1984. Вид C. shackletoni вперше знайдено у морського ссавця - морського леопарда. Досліджено морфологічні особливості означених видів коринозом, наведено детальні рисунки для кожного представника. Встановлено особливості локалізації, віково-статеву структуру, кількісні показники інвазії акантоцефалів, визначено ранги хазяїв для кожного виду паразитів. Ретельно розглянуто індивідуальну, гостальну та географічну мінливість, фенотипічне різноманіття коринозом. З'ясовано, що найбільш сталими ознаками є розміри та форма хоботка, довжина та форма тіла, розміри яєць. Визначено, що пластичні ознаки червів залежать від виду остаточного хазяїна, проте меристичні - не залежать від нього. Констатовано, що в районі островів Баллені мешкають цілісні популяції акантоцефалів Corynosoma pseudohamanni та C. bullosum. Виявлено, що у коринозом у тихоокеанському секторі в порівнянні з атлантичним бідніше коло хазяїв, нижчі показники інвазії, але більші розміри яєць. Зроблено висновок, що всі антарктичні види коринозом, за винятком C. bullosum, мають в північній півкулі власних "двійників", які подібні до них як за формою та розмірами тіла, так і за іншими ознаками.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / Н.С. Яковенко; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2005. — 22 с. — укp.

Аннотация: Здійснено комплексне дослідження белоідей України. Представлено невідомі раніше аспекти їх систематики, фауни та екології, зокрема, видовий склад, таксономічна структура, особливості поширення у водоймах та на суходолі, екологічні спектри, вертикальний розподіл та сезонна динаміка грунтових бделоідей. З'ясовано, що у фауні України нараховуться 156 видів та 20 підвидів бделоідей з 14-ти родів і 3-х родини. Новими є 81 вид, 11 підвидів і 4 роди (Bradyscela Bryce, Scepanotrocha Bryce, Anomopus Piovanelli, Didymodactylos Milne). Відзначено, що 4 види є новими для фауни Європи, а два з них - для Північної Півкулі. Надано ілюстровані переописи 136-ти видів та 15-ти підвидів, відомих науці, та 14-ти видів, що потребують описання як нових або подальшого вивчення. Представлено нові дані з їх морфології, мінливості, поширення, екології. Запропоновано ряд найбільш вагомих у систематиці родів та видів морфологічних ознак. Проведено номенклатурну та таксономічну ревізію групи, за результатами яких змінено родову належність 1 виду, 1 підвид піднесено до рангу самостійного виду, а 1 рід, 3 види і 1 підвид зведено в синоніми відомих раніше. Установлено загальні закономірності поширення та біоценотичного розподілу бделоідей і запропоновано класифікацію їх екологічних груп. Уперше з'ясовано характер вертикального розподілу та сезонної динаміки коловерток у верхніх грунтових горизонтах суборі у взаємозв'язку з факторами навколишнього середовища.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / Р.М. Черничко; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано розміщення та чисельність, особливості живлення розмноження та біоценотичні зв'язки берегової ластівки (Riparia riparia) на півдні України. Встановлено, що чисельність виду стабільно висока, основна частина птахів (70 %) гніздиться на ріках у середніх (100 - 300 нір) і великих (до 1000 нір) колоніях. Корм берегової ластівки на 99,9 % складається з комах, серед яких 69,3 % - фітофаги, тому вид можна вважати корисним для сільського та лісового господарств. За біологією розмноження не виявлено відмінностей у птахів із різних географічних популяцій. Доведено наявність двох типів поселень на водоймах: диференційований, у якому є колонія-домінанта, що його формує, та недиференційований, у якому статус всіх колоній однаковий. З'ясовано рівень консерватизму, філопатрії, еміграції та імміграції у різних типах поселень. Досліджено демографію виду: смертність - 60 - 74 %, тривалість життя - 0,85 року для самок та 1,17 року для самців, вік першого розмноження - менше 1 року тощо. Проаналізовано основні параметри колоніальності виду.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / В.М. Логвиненко; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Описано макротеріофауну з 40 місцезнаходжень, переважна більшість з яких належить до альвіального тафономічного типу. Для території України вперше у списку фауни вказано 11 видів. Описано новий вид (Paracamelus minor sp. nov). Детально охарактеризовано представників фауни великих ссавців кучугурганського, молдавського, хапровського, таманського та тираспольського комплексів, вказано зміну в часі окремих таксономічних груп. Визначено етапи історичної зміни комплексів великих ссавців, реліктові, фонові види та види, які були новими на різних етапах розвитку фауністичних комплексів. Виявлено, що дані стосовно складу фауни великих ссавців відповідають палеоекологічним умовам пліоцену-раннього плейстоцену, реконструйованим за дрібними ссавцями, молюсками та рослинністю.

Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.08 / А.М. Волох; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2004. — 35 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто питання історії формування макротеріофауни з часів плейстоцену до сучасного періоду. Визначено причини та особливості динаміки ареалів копитних. Наведено дані щодо проникнення шакала на Україну, розселення видри, борсука, а також скорочення ареалів і чисельності європейської норки, перев'язки, степового тхора. Особливу увагу приділено дослідженню морфологічних адаптацій і відтворювальної здатності великих ссавців на південній межі поширення та вивченню динаміки їх угруповань. Виявлено значну залежність даних процесів від антропогенного впливу, посиленого за останні роки. На підставі проведених досліджень запропоновано комплекс законодавчих, організаційних і практичних заходів, спрямованих на відтворення, ефективне використання ресурсів та охорону великих ссавців на півдні України.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / К.В. Дем'яненко; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 1999. — 19 с. — укp.

Аннотация: Описано риси екології та біології осетра та севрюги у північній та північно-західній частинах Азовського моря. У взаємозв'язку з віковою та статевою структурою популяцій приведено чисельність осетрових у районі досліджень у 1992 - 1996 рр., показано основні закономірності формування дорослої та нерестової частин популяцій. Встановлено,що найбільш масовим видом осетрових у районі досліджень у 1992 - 1996 рр. був осетер, середня чисельність якого дорівнювала 0.85 млн.екз., севрюги - 0.31 млн. екз. Нерестова міграція осетра та севрюги була чітко виражена лише навесні (з ослабленням в останні роки). Осіннього нерестового ходу практично не спостерігалось. Основу живлення усіх досліджених особин осетра становили моллюски (Abra, Cerastoderma, Hydrobia), севрюги - в більшості Polychaeta. Запропоновано практично використовувати матеріали досліджень при плануванні, прогнозуванні та розробці нових концепцій промислу, обгрунтуванні національних квот азовських осетрових.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / Н.М. Сурядна; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено детальний аналіз внутрішньовидової та географічної мінливості морфологічних ознак зелених жаб у межах всієї території України. Установлено та детально обгрунтовано зовнішні морфологічні ознаки, які представляють найбільшу таксономічну та діагностичну цінність. Установлено, що рівень дискримінації зелених жаб за всіма метричними ознаками коливається у межах 54,4 - 95,6 %. Уперше досліджено й описано їх каріотипи з території України. Виявлено, що диплоїдний набір R. ridibunda, R. lessonae та R. kl esculenta складає 26 хромосом (5 пар крупних і 8 - дрібних), їх основне число дорівнює 52 (2n = 26, N.F. = 52), що в цілому не відрізняється від таких даних з інших участків ареалу за межами України. Хромосомна формула R. ridibunda - 4m + 7sm + 2st, R. lessonae - 6 + 5sm + 2st, R. kl. esculenta - 5m + 6sm + 2st. З'ясовано, що на короткому плечі 9-ої пари хромосом присутні вторинні перетяжки. У R. kl. esculenta третя пара хромосом на короткому плечі також може мати вторинні перетяжки. Вивчено основні типи мейотичних хромосом батьківських видів та гібридогенного таксону. Вони складаються з 5-ти пар крупних і 8-ми - дрібних бівалентів, кількість яких відповідає їх гаплоїдному набору та дорівнює 13-ти. У батьківських видів майже всі біваленти кільцевидного типу, у R. kl. esculenta кількість таких бівалентів дещо менша. Визначено, що середнє значення частоти хіазм характерно для гібридогенного таксону. Виявлено поліплоїдні клітини R. kl. esculenta у східній частині України. Проведено детальне узагальнення особливостей біології зелених жаб території України.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / Світлана Петрівна Ковалишина; НАН України; Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2006.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / О.В. Гарбар; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Описано каріотипи 16 європейських видів ставковиків. Встановлено їх хромосомні формули та основні числа, визначено основні лінійні параметри каріотипів. Для вирішення таксономічних питань в роді Lymnaea використано зовнішньоморфологічні характеристики хромосом, що дозволило уточнити споріднені зв'язки підродів Corvusiana та Galba. Проаналізовано конхіологічні, анатомічні та каріологічні дані за допомогою ієрархічного кластерного методу, за результатами чого визначено міжвидові дистанції в роді Lymnaea та можливість використання цих ознак у систематиці на таксономічних рівнях. Встановлено гіпотетичний предковий каріотип ставковикових, можливі види хромосомних перебудов, що тривали в каріотипах у процесі еволюції. Запропоновано схему шляхів еволюції хромосомних наборів роду.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / Наталія Іванівна Лебедєва; НАН України; Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2003.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.08 / О.В. Пучков; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2003. — 39 с.: рис., табл. — укp.

Аннотация: Вивчено морфологію личинок стрибунів світу, що дало змогу розробити засади для повноцінних досліджень філогенії та систематики світової фауни жуків-стрибунів. Описано личинки 42-х видів з 10-ти родів. Переописано - близько 20-ти родів і підродів, особливо з ряду найбільш проблематичних у таксономічному відношенні, уточнено діагностику всіх відомих личинок стрибунів і виявлено комплекс нових (філогенетично і систематично) важливих ознак. Уперше, на підставі ознак личинок обгрунтовано та підтверджено систематичний статус жуків-стрибунів як родини підряду Adephaga. З використанням морфології личинок уперше розглянуто філогенетичні відносини жуків-стрибунів та виявлено необхідність ряду таксономічних змін. На підставі комплексу даних стосовно личинок та імаго проведено ревізію Cicindelidae зі зміною статусу деяких таксонів, особливо в трибі Megacephalini. Виділено дві нові підтриби, змінено таксономічний статус одної триби та відновлено одну трибу. У межах підтриби Cicindelina Палеарктики обгрунтовано виділення одного нового роду, двох нових груп видів і уточнено межі трьох інших груп видів. Уперше складено найбільш повні таблиці для визначення личинок стрибунів (усіх триб, підтриб і основних родів) світової фауни, а також багатьох родів, підродів і видів підтриби Cicindelina Палеарктики. Уточнено видовий склад даної підтриби та складено найбільш повний каталог, що нараховує 210 видів і 360 підвидів з 22-х родів, з докладними даними всіх морф і аберацій. Описано один новий вид і три нових підвиди жуків-стрибунів, а біля семидесяти назв, що використовували раніше як синоніми, виведено з уживання, як невідповідні правилам Кодексу зоологічної номенклатури.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / С.А. Мякушко; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2003. — 20 с.: рис., табл. — укp.

Аннотация: З використанням матеріалів 25-річних спостережень у Канівському природному заповіднику проаналізовано зміни чисельності та складу населення гризунів у відповідь на наслідки господарського використання та техногенне забруднення території. Установлено, що спільною рисою реагування окремих видів на різні форми впливу є зміна типу динаміки на менш стабільний, що відбувається на фоні збільшення чисельності. Показано, що дестабілізація динаміки чисельності виявляється у вигляді розширення діапазону коливань показників, порушення характерної послідовності й тривалості окремих фаз, співвідношення величин приросту та скорочення населення. Зміни статевої та вікової структури населення демонструють наявність спільних рис, властивих окремим видам. Для всіх видів за умов техногенного забруднення характерне зменшення кількості самок. Наслідком господарського використання території є скорочення частки дорослих особин. Показано, що за умов антропогенного впливу відбуваються зміни співвідношення та статусу видів в угрупованні гризунів. На прикладі рудої нориці встановлено механізм дестабілізації динаміки населення, пов'язаний зі зміною репродуктивної стратегії. Визначено, що за даних умов зростання чисельності й дестабілізація її динаміки не обумовлені змінами індивідуальної плодючості, а визначаються лише кількістю самок, залучених до розмноження. Як головну причину зазначених феноменів розглянуто порушення відношень з кормовою базою. Порушення балансу між популяцією і середовищем призводить до знаття обмежувального впливу кормової бази. Спроби відновлення балансу виявляються у вигляді екстенсивного розмноження, що, ймовірно, супроводжується зростанням смертності особин і зниженням життєздатності нащадків.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / О.І. Лашкова; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2003. — 22 с.: рис., табл. — укp.

Аннотация: На підставі кількісного опису індивідуальної мінливості та міжвидових відмінностей за розмірами тіла та краніометричними (зокрема, мандибулярними та одонтометричними) ознаками охарактеризовано особливості чотирьох видів лісових мишей (S. uralensis, S. arianus, S. sylvaticus, S. tauricus) на території України: уточнено межі ареалів, описано географічні градієнти в мінливості, вікові зміни в їх зв'язку з міжвидовою алометрією, статевий диморфізм. Розроблено ідентифікаційні алгоритми, що дають змогу визначати видову належність лісових мишей за різними групами ознак (зокрема за сильно фрагментованим зубним матеріалом).

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / О.І. Уваєва; Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України. — К., 2006. — 23 с. — укp.

Аннотация: Проведено таксономічний аналіз підродини Planorbinae на основі дослідження сукупності конхіологічних та анатомічних ознак молюсків з застосуванням методів багатовимірної статистики. Визначено видовий склад планорбід в основних річкових басейнах України, зокрема, Дунаю, Дністра, Південного та Західного Бугу, Дніпра, Сіверського Дінця, річок Криму. Досліджено видовий склад і щільність поселення котушкових у різних типах водних об'єктів (проточних і слабкопроточних водотоках, постійних, напівперіодичних та періодичних водоймах). Висвітлено залежність молюсків підродини Planorbinae від абіотичних чинників середовища: температури, течії, глибини, прозорості, субстрату, активної реакції, солоності води, вмісту органічної речовини. Встановлено видовий склад котушкових, розкрито вплив різних чинників (швидкості течії, площі та глибини водного об'єкту, щільності поселення молюсків) і сезонних змін умов середовища на зараженість молюсків трематодами.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / В.М. Градовський; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2000. — 16 с. — укp.

Аннотация: З'ясовано видовий склад родин, особливості поширення кожного з видів у межах згаданої території та опрацьовано для них екологічні спектри. Проаналізовано вплив абіотичних факторів середовища (температури, швидкості течії, глибини, субстрату, гозового режиму, активної реакції середовища, окислюваності, мінералізації води) на поширення молюсків у водотоках та водоймах. Виявлено якісний склад трематодофауни молюсків Melanopsidae, Lithoglyphidae, Bithyniidae. Досліджено вплив віку жителів і сезонних змін умов середовища на зараженість молюсків даними гельмінтами.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / О.В. Головачов; НАН України. Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2005. — 21 с. — укp.

Аннотация: Здійснено комплексний аналіз морфології, постембріонального розвитку, мінливості, філогенетчних зв'язків та напрямків еволюції прісноводних і грунтоводних нематод підряду Leptolaimina. На основі власних зборів і колекційного матеріалу описано 67 видів підряду Leptolaimina, з яких 14 є новими. Описано морфологію рецепторів переднього кінця тіла з застосуванням сканувальної електронної мікроскопії, виділено та класифіковано типи будови стравоходу, жіночих статевих трубок і копулятивного апарату. Проведено аналіз міжпопуляційної та міжвидової мінливості кількісних та якісних ознак для деяких вибраних родів. Одержано дані щодо постембріонального розвитку для чотирьох видів. Уточнено філогенетичні зв'язки та переглянуто систему підряду Leptolaimina. Опосередковано проаналізовано морфологічне пристосування до життя в прісних водоймах та грунті, зокрема будову видільної системи та локомоторного апарату. Обговорено проблему співіснуванян близьких видів.

Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.08 / В.О. Корнєєв; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2004. — 44 с. — укp.

Аннотация: Ревізовано таксономічний склад палеарктичної фауни, яка нараховує 965 видів 151-го роду з родин Platystomatidae, Ctenostylidae, Pyrgotidae і Tephritidae. Описано 65 нових видів 13-ти раніше невідомих родів, синонімізовано 37 видових і 17 родових назв. На підставі детального вивчення морфологічних особливостей виявлено нові діагностичні ознаки та удосконалено класифікацію тефритоїдного комплексу родин з використанням філогенетичного аналізу. Обгрунтовано гіпотези про монофілію надродових угруповань у родинах Platystomatidae, Pyrgotidae і Tephritidae. Ctenostylidae знову включено до складу комплексу як окрему родину. Об'єднано Tachiniscidae і Tephritidae. Встановлено нові підродину Blepharoneurinae, триби Phascini, Epacrocerini, Noeetini і підтриби Hexachaetina, Notommatina, Paraterelliina, Nitrariomyiina, Acidoxanthina та Plioreoceptina. Проаналізовано географічне поширення надродових таксонів. Висвітлено їх господарське значення. Розроблено нові таблиці для визначення родів з Палеарктики. Укладено ревізовані каталоги палеарктичних Platystomatidae і Tephritidae, а також Ctenostylidae і Pyrgotidae світової фауни.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / Сергій Володимирович Хоменко; НАН України; Інститут зоології ім. Шмальгаузена. — К., 2003.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / М.Н. Гаврилюк; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано зміни чисельності орлана-білохвоста в Україні, висвітлено фактори, що на неї впливають. Встановлено сучасне поширення та чисельність на гніздуванні та місцях зимівлі. Розглянуто вимоги білохвостів до гніздових біотопів і гніздових дерев, особливості влаштування гнізд, фенологію гніздування. Досліджено продуктивність розмноження, залежну від кормової бази. Описано спектр живлення виду та визначено критерії вибору здобичі. Встановлено строки, інтенсивність і хорологію міграцій виду в країні. Вперше в Україні досліджено бюджети часу зимуючих орланів. Розроблено комплекс заходів щодо охорони виду.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / Л.П. Кузьменко; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2000. — 18 с. — укp.

Аннотация: Вперше на території північного Лівобережжя України проведено порівняння орнітоценозів територій різного рівня трансформації у такому ряду: слабо змінені (широколистяні і сосново-листяні ліси) - сильно змінені (лісосмуги, дачі) - урбанізовані (житлові квартали міст). Визначено видовий склад орнітонаселення, розподіл птахів за трофічним і топічним показниками та за типом фауни. За умов зростання антропогенного пресу досліджено зменшення числа гніздових видів і збільшення загальної щільності та біомаси птахів за рахунок небагатьох синантропних видів. Детально вивчено і проаналізовано у сезонному та багаторічному аспектах особливості орнітофауни середніх міст досліджуваного регіону на прикладі м.Ніжина.


[0] [1]

Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины