Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.07 / Т.М. Фурзікова; НАН України. Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено питання оптимізації схем використання пробіотиків з аеробних спороутворювальних бактерій роду Bacillus - біоспорину та субаліну. Висвітлено вплив факторів макроорганізму на зазначені пробіотики. На підставі отриманих результатів рекомендовано їх призначення в період між основними прийомами їжі. Виявлено унікальний стимулювальний ефект окремих фітовідварів на приріст біомаси бактерій з біоспорину та субаліну. Продемонстровано можливість запобігання дисбактеріозу у разі сумісного використання даних пробіотиків з хіміотерапевтичними препаратами, які інактивують досліджувані штами. Клінічно доведено ефективність використання субаліну в комплексній терапії менінгоенцефаліту та розроблено схеми його застосування.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.07 / С.І. Войчук; НАН України. Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вивчено чутливість дріжджових організів до впливу неіонізувального електромагнітного випромінення (ЕМВ) радіочастотного діапазону нетермальної інтенсивності. За результатами досліджень встановлено вплив ЕМВ частотою 40,68 МГц, потужністю випромінення 15 та 30 Вт та тривалістю експозиції 5 - 180 хв на фізіологічні, біохімічні та структурні характеристики дріжджів Saccharomyces cerevisiae, Schizosacchamyces pombe та Cadida utilis. На клітинному та субклітинному рівнях відмічено зміни активності окисно-відновних ферментів дегідрогеназ пентозофосфатного циклу та циклу трикарбонових кислот, зменшення проникності цитоплазматичної мембрани. Виявлено, що внаслідок дії ЕМВ відбуваються певні модифікації у характеристиках поверхні клітинної стінки, що відображається у структурних і в'язко-пружних перебудовах і в утворенні полісахаридного шару на поверхні клітин. Одержані дані сприяють з'ясуванню механізмів протекторної дії ЕМВ на біологічні системи.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.07 / Т.М. Полішко; НАН України. Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного. — К., 2001. — 21 с. — укp.

Аннотация: Встановлено, що транспорт фагової ДНК залежить від концентрації внутрішньоклітинної АТФ. Відзначено, що дія фагової ДНК на мембрану подібна впливу канал-формувального антибіотика граміцидину; це вказує на утворення на цитоплазматичній мембрані клітин стафілококів іонних каналів у процесі транслокації фагової ДНК.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 03.00.07 / С.А. Черняєв; АМН України. Ін-т мікробіології та імунології ім. І.І.Мечникова. — Х., 2002. — 22 с. — укp.

Аннотация: Досліджено мофрологічну, фізіологічну та біохімічну гетерогенність аерококів, які представляють основу А-бактерину, розроблено нові пробіотики та методи контролю їх автентичності. Показано відмінності культур аерококів, що мають різне походження, за біохімічними властивостями. Виявлено метаболічний шлях продукції молочної кислоти аерококами через утворення метилгліоксалю. Зазначено декілька біотипів аерококів залежно від оксидазної або редуктазної активності клонів, а також стабільні морфофункціональні мутанти аерококів, які дають гетерогенні ревертанти з різними мофрологічними, біохімічними та фізіологічними ознаками. Розроблено селективно-індикаторні середовища для аерококів, що дозволяють виділити аерококи з контамінованих іншими бактеріями матеріалів, диференціювати їх за біохімічною активністю, дослідити їх біохімічну гетерогенність. Підібрано хіміотерапевтичний комплекс з фармакопейних препаратів "Грамуринетоній", високо антагоністично активний щодо умовно-патогенних і патогенних бактерій, який не інгібує ріст і розмноження аерококів, створюючи для них селективні умови. Розроблено високочутливий лактатоксидазний сенсор для визначення молочної кислоти на базі культур аерококів з підвищеною лактатоксидазною активністю. Удосконалено раціональну схему встановлення автентичності А-бактерину для введення в ФС і ВР виробництва препарату.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.07 / М.В. Кривцова; НАН України. Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено досліження дії пробіотиків, розроблених на основі бактерій роду Bacillus (препаратів "Моноспорин-ПК" та "Біоспорин") на оргнаізм лабораторних тварин за експериментальної цинкової інтоксикації. Встановлено, що 10-денне пероральне введення сульфату цинку у кількості 2 мк/кг призводить до суттєвих змін якісного та кільскісного слкаду мікрофлори кишечнику. Відзначено, що дані порушення характеризуються зниженням кількості облігатної анаеробної мікрофлори, а також підвищенням рівня умовно-патогенних бактерій та дріжджоподібних грибів. Виявлено порушення деяких показників імунного та метаболічного статусу організму у разі інтоксикації цинком. Встановлено, що цинкова інтоксикація супроводжується зниженням рівня тиреоїдних гормонів та зміною концентрації імуноглобулінів сироватки крові. Вперше пробіотики з бактерій роду Bacillus використано як засоби для корекції цинкового отруєння. Показано високу ефективність терапевтичного використання пробіотиків Моноспорин-ПК та Біоспорин для корекції порушень мікробіоценозу кишечнику, спричинених цинковою інтоксикацією. Виявлено тенденцію до нормалізації мікробіоценозу кишечнику у тварин, яким введено бактеріальні препарати з профілактичною метою. З'ясовано, що застосування досліджуваних пробіотиків сприяє корекції показників біохімічного статусу організму, рівня тиреоїдних гормонів та лейкоцитарної формули крові отруєних тварин.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.07 / Н.П. Чорногор; НАН України, Інститут мікробіології та вірусології ім. Д.К.Заболотного. — К., 1998.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.07 / С.В. Олішевська; НАН України. Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено вплив іонів важких металів на мікобіоту сучасних грунтів на території заводів у Запоріжжі, Артемівську (на Донеччині), ділянці мідних покладів у х.Картамиш (на Луганщині) та території стародавніх плавильних гонів у заповіднику "Ольвія" (на Миколаївщині). Показано, що у цих грунтах кількість темнозабарвлених видів мікроскопічних грибів становила 40 - 42,5 %, а у грунтах заповідників "Мамай-гора" і "Михайлівська цілина" - 13,3 - 24,1 %. Виявлено 3 нових для мікобіоти України види: Gelasinospora retiapora Cain, Wardomyces simplex Sugijama і Monodictys asperospora (Cooke et Massee) M.B. Ellis та 12 рідкісних видів. Серед досліджених 34-х штамів 22-х видів 12-ти родів мікроскопічних грибів виявлено 11 високорезистентних (8 видів 6-ти родів), 13 резистентних (12 видів 9-ти родів), 8 чутливих (7 видів 6-ти родів) і 2 надчутливих штами (1 вид) до іонів міді. Розроблено модельну систему, яка дала змогу встановити відстань (4 см), за якої швидкість радіального росту досліджених видів грибів достовірно зменшувалась у 1,5 - 2 рази за дії іонів міді у концентраціях 6 - 10 мМ. Відзначено, що розроблена модельна система дає змогу досліджувати різні види мікроміцетів для визначення прояву цієї ознаки щодо іонів інших металів. Проведено скринінг активних сорбентів іонів міді серед 72-х штамів 29-ти видів 16-родів мікроскопічних грибів, виділених з сучасних і стародавніх грунтів. Визначено 4 найактивніших штами: Cladosporium cladosporioides 77 і C. cladosporioides 716, Stachybotrys chartarum 357 і S. chartarum 424, сорбційна здатність яких становить 71,4 - 83,6 %. Уперше показано, що серед досліджених 7-ми видів 4-х родів (7-ми штамів) мітоспорових грибів найактивнішими біодеструкторами бетону, що використовується для контейнерів, призначених для зберігання низько- та середньоактивних відходів, були штами Cladosporium cladosporioides 3, Alternaria alternata 37 і Aspergillus niger 42.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.07 / Ю.В. Карпенко; НАН України. Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного. — К., 2003. — 19 с.: рис. — укp.

Аннотация: Уперше для характеристики росту міцеліальних організмів застосовано поняття інтенсивності освоєння субстрату (I) на прикладі мікроскопічних грибів. Вивчено ростові параметри ряду мікроміцетів, виділених із зони відчуження ЧАЕС, що дало змогу виявити дві притаманні їм принципово різні стратегії освоєння субстрату: швидкий ріст зі слабким спороношенням та навпаки - досить повільний ріст з утворенням великої кількості дрібних конідій. За результатами дослідження властивості радіотропізму серед широкого кола грибів виявлено адаптивний характер цієї ознаки, яка притаманна лише штамам, виділеним з радіоактивних субстратів. Спостережено реакцію позитивного радіотропізму у меланінвмісних і світлозабарвлених видів, яка проявлялась у штамовому, а не на видовому рівні. Розроблено модельну систему для дослідження впливу слабкого освітлення (1 лк) білим світлом на розвиток грибів та показано їх високу чутливість до такої дії. Виявлено повне співпадання реакцій радіотропізму та фотостимуляції у досліджених грибів. Зроблено припущення щодо універсальності фото- та радіорецепторних систем у грибів. Розроблено та вперше використано оригінальну методику для вивчення впливу перекису водню на їх апікальний ріст.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 03.00.07 / В.Л. Ткаченко; Ін-т мікробіології та імунології ім. І.І.Мечникова АМН України. — Х., 2000.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 03.00.07 / О.І. Брич; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2006. — 18 с. — укp.

Аннотация: Науково доведено доцільність комплексного застосування бактеріологічних та ряду серологічних методів діагностики для виявлення гемофільних інфекцій. Встановлено значний рівень поширення інфекцій, зумовлених бактеріями H.influenzae типу b серед дітей раннього віку та високий ступінь колонізації цими бактеріями носоглотки здорових дітей дошкільного віку. Обгрунтовано необхідність проведення вакцинопрофілактики інфекцій, обумовлених гемофільними бактеріями. Досліджено біологічні властивості штамів H.influenzae, виявлених у здорових дітей дошкільного віку та у дорослих осіб з захворюваннями органів дихання. Визначено переважні біовари досліджуваних культур H.influenzae. Встановлено найбільшу поширеність серед штамів роду Haemophilus, виявлених у дорослих осіб з бронхолегеневими захворюваннями, бактерій виду H.influenzae, менший відсоток становили штами H.parainfluenzae. Показано доцільність дослідження жирнокислотного складу клітин як важливої хемотаксономічної ознаки для підтвердження належності бактерій до роду Haemophilus.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 03.00.07 / Сергій Анатолійович Риженко; Дніпропетровська держ. медична академія МОЗ України; Інститут мікробіології та імунології ім. І.І.Мечникова АМН України. — Д., 2000.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 03.00.07 / Л.В. Дячишина; АМН України. Ін-т мікробіології та імунології ім. І.І.Мечникова. — Х., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто питання діагностики порушень мікробіоценозу кишечнику за умов дії ксенобіотиків (оксалатів натрію, магнію та кобальту), а також видовий склад і популяційний рівень мікрофлори вмісту товстої кішки та слизової оболонки товстої та тонкої кішок за дії різних доз оксалатів натрію, магнію та кобальту. Встановлено зміни порожнинної та мукозної мікрофлори досліджуваних біотопів. Для відновлення мікрофлори кишечнику та корекції змін, що виникли за дії оксалатів, використано полікомпонентний біологічний препарат "біфіформ" ("Ferrosan", Данія), який сприяє нормалізації порушеного мікробіоценозу за рахунок зменшення мікробної контамінації кишечнику факультативними й алохтонними патогенними та умовно патогенними мікроорганізмами, а також збільшенню популяційного рівня автохтонних облігатних фізіологічно корисних мікроорганізмів. Доведено, що біоформ створює умови для контамінації кишечнику дріжджоподібними грибами роду Candida у високому популяційному рівні.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.07 / О.В. Іванко; НАН України. Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного. — К., 2003. — 20 с.: рис., табл. — укp.

Аннотация: Виділено та досліджено колагенази та кератинази стрептоміцетів. Проведено скринінг серед 364 штамів - представників різних таксономічних груп (мікроміцетів, дріжджів, бацил та стрептоміцетів) на здатність синтезувати колагеназу та кератиназу, за результатами чого відібрано два ефективні продуценти ферментів Steptomyces sp. 1349 і Steptomyces sp. 1382. Дослідження гетерогенності популяцій штамів-продуцентів дало можливість відібрати серед колоній дикого типу продуцента колагенази морфологічний варіант, активність якого була в 2,3 рази вищою за вихідну та зберігалася протягом двох років. Установлено, що хлорид амонію та соєве борошно здатні активувати біосинтез колагенази культурою Steptomyces sp. 1349 в 5 - 6 разів, а овеча шерсть або куряче пір'я як єдине джерело вуглецю та азоту в середовищі підвищують вихід кератинази у Steptomyces sp. 1382 майже у сім разів. Із культуральних рідин продуцентів виділено та очищено до гомогенного стану високоактивні препарати колагенази та кератинази. Показано, що колагенолітичну дію мають принаймні три протеази, дві з яких є металопротеазами, а одна відноситься до протеаз серинового типу. Виявлено, що за кератиназну активність Steptomyces sp. 1382 відповідають дві протеази серинового типу. Досліджено фізико-хімічні властивості очищених ферментів, специфічність їх дії. Установлено, що препарати відрізняються за молекулярними масами, компонентним складом, оптимальними умовами дії, чутливістю до катіонів металів і аніонів. Показано, що колагенази проявляють широку специфічність дії щодо білкових субстратів різної природи.нативний кератин шерсті або пір'я, а також один з ферментів проявляє фібринолітичну активність. Установлено, що колагенази Steptomyces sp. 1349 не мають серологічної спорідненості з ферменом, виділеним з Clostridium histolyticum ("Merk"). Показано інгібуючу дію деяких координаційних сполук германію, похідних гаунідину та інгібіторів вірусного протеолізу на колагеназну та кератиназну активність Steptomyces sp. 1349 і Steptomyces sp.1382, що може бути використано у разі створення високоефективних препаратів для лікування захворювань шкіри, які спричинюються колагеназами та кератиназами мікроорганізмів, а також в інших галузях народного господарства.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 03.00.07 / М.М. Мішина; Ін-т мікробіології та імунології ім. І.І.Мечникова АМН України. — Х., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Уперше надано мікробіологічну характеристику штамів бактерій роду Protcus, вилучених від різнопрофільних хворих і з об'єктів зовнішнього середовища стаціонарів Харкова. На регіональному рівні показано, що штами зі значним набором факторів патогенності відзначаються високою резистентністю до більшості протимікробних засобів, що використовуються в лікувальній практиці. Розроблено експериментальну модель гнійно-некротичної протейної інфекції, яка відрізняється від уже діючих пролонгованим перебігом та локалізацією інфекційного процесу, що дало змогу встановити рівень порушення імунного статусу, особливості клітинного метаболізму та морфогенезу. Запропоновано ефективні схеми комбінованого лікування хворих на протейну інфекцію з використанням протимікробних препаратів й імуномодуляторів.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.07 / Андрій Миколайович Остапчук; НАН України; Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного. — К., 2005.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.07 / С.М. Мороз; НАН України. Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного. — К., 2002. — 21 с. — укp.

Аннотация: Досліджено склад клітинних моносахаридів штамів E. carotovora, визначено можливість використання цієї ознаки для ідентифікації та диференціації пектобактерій. Установлено залежність моносахаридного та жирнокислотного складу ліпополісахаридів (ЛПС) від методу їх виділення. Проаналізовано методи екстрагування ЛПС із клітин E. carotovora для вивчення адсорбіційних властивостей каротоворицинів. Визначено моносахаридний та жирнокислотний склад ЛПС, виділених з різних штамів E. carotovora, а також типових штамів чотирьох підвидів. Розкрито природу, досліджено адсорбіційні властивості ЛПС як рецепторів для макромолекулярних каротоворицинів.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 03.00.07 / В.В. Флегонтова; Вищ. атестац. коміс. України. — К., 2004. — 28 с. — укp.

Аннотация: Виявлено видовий склад збудників у разі гнійно-запальних захворювань, досліджено їх чутливість до антибіотиків, зокрема батуміну. Установлено, що у розвитку гнійно-запальних захворювань визначальна роль належить стафілококам. Вивчено імунний статус хворих на гнійно-запальні захворювання, викликані умовно-патогенними бактеріями (УПБ). Визначено вплив УПБ на гуморальні (антикомплементарну, антилізоцимну, антиімуноглобулінову активності) та на клітинні чинники імунітету (фагоцитоз, Т-, В-лімфоцити, натуральні кілери). Досліджено роль структурних елементів грампозитивних і грамнегативних УПБ у прояві їх імуносупресивних властивостей, а також метаболізм циклічних нуклеотидів (цАМФ, цГМФ) у лімфоцитах і його роль у формуванні імуносупресії під впливом УПБ. З'ясовано вплив УПБ - збудників гнійно-запальних захворювань на апоптоз імуноцитів. Проведено порівняльний аналіз імуносупресивної та апоптоз-індукуючої активності видового складу досліджених УПБ.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.07 / Галина Василівна Яворська; НАН України; Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного. — К., 2002.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 03.00.07 / О.І. Поліщук; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2001. — 34 с. — укp.

Аннотация: На підставі тривалого моніторингу формування мікробіоценозів кишечнику новонароджених встановлено значення стану облігатної мікрофлори для оцінки перебігу раннього адаптаційного періоду у дітей та факультативної флори як показника епіднеблагополуччя в акушерських стаціонарах. Встановлено залежність становлення мікрофлори від форми перебування матері та дитини у пологовому будинку, мікробного осіменіння грудного молока, періоду досліджень. Доведено ефективність застосування дібраних за антагоністичною активністю пробіотиків під час спалахів циркуляції госпітальних штамів в акушерських закладах. Показано недоцільність досліджень мікрофлори кишок у практично здорових дітей інших вікових груп та використання поняття дисбактеріоз як клінічного діагнозу. У дітей, які проживають на радіаційно контрольованих територіях, або з обтяженим анамнезом,зміни у складі кишечної мікрофлори та імунологічних показників відображують порушення гомеостазу. Рекомендовано включати до лікувально-профілактичних схем пробіотиків і біорегуляторів-адаптогенів. Взаємозв'язок внутрішнього опромінення радіонуклідами та стану мікробіоценозів підтверджено експериментально.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 03.00.07 / В.О. Пушкіна; АМН України. Ін-т мікробіології та імунології ім. І.І.Мечникова. — Х., 2004. — 21 с. — укp.

Аннотация: Досліджено особливості циркуляції легіонел та їх етіологічну значимість в інфекційній патології людини на території України. Одержано мікробіологічну характеристику регіональних штамів, наведено оцінку ефективності використання засобів хімічної та біотехнологічної дезінфекції для попередження легіонельозу. Встановлено контамінацію легіонелами штучних і природних екосистем. Доведено наявність захворюваності на легіонельоз в Україні. Показано залежність сорбції легіонел від деяких властивостей поверхні полімерів. Розроблено новий спосіб оцінки бактерицидної активності дезінфікуючих засобів відносно мікроорганізмів, сорбованих на полімерних матеріалах, з урахуванням особливостей даного субстрату. За модельних умов показано ефективність застосування біотехнологічного методу дезінфекції для зниження концентрації легіонел у штучних водних системах рециркуляторного типу.