Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.01 / Н.А. Голярник; АМН України. Наук. центр радіац. медицини. — К., 2006. — 24 с. — укp.

Аннотация: На підставі комплексного клініко-імунологічного дослідження 153-х хворих на дисциркуляторну енцефалопатію (ДЕП) учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, опромінених у діапазоні доз 0,25 - 3,8 Зв, проведеного у віддалений період після опромінення (2000 - 2004 рр.) підтверджено дані щодо пошкодження тимусзалежної ланки імунної системи, змін субпопуляційного складу та функціонального стану T-лімфоцитів. З'ясовано значення ендорфінів як факторів нейрогуморальної регуляції у модифікації антигенної структури поверхні лімфоцитів і розвитку імунної недостатності. Охарактеризовано імуномодулювальні властивості ендорфінів. Вивчено особливості спонтанної та мітогенної активації лімфоцитів. Проведено порівняння впливу ендорфінів на поверхневий фенотип і процеси мітогенної активації. Визначено наявність радіаційних ефектів у опіоїдній регуляції імунної відповіді у віддалений період після опромінення у дозах, більших за 1 Зв та досліджено патогенетичне значення змін чутливості лімфоцитів і ендорфінів у розвитку та проявах імунологічної недостатності за умов ДЕП.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 03.00.01 / І.М. Руднєв; АМН України. Наук. центр радіац. медицини. — К., 2002. — 17 с. — укp.

Аннотация: Виявлено вірогідну квадратичну залежність між рівнем глікемії та отриманими дозами опромінення в діапазоні 10 - 90 сГр, ознаки порушень ліпідного обміну, стану гепато-біліарної системи в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС періоду 1986 - 1987 рр., хворих на цукровий діабет (ЦД). В експериментах на щурах, за умов впливу іонізуючого випромінювання (ІВ) у широкому діапазоні доз (0,1 - 5 Гр) та іммобілізаційного стресу, на 7, 30 та 90 добу після впливу, визначено дозозалежні зміни ендокринної функції підшлункової залози та вуглеводного обміну, активності гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи та інтенсивності процесів ПОЛ у різних тканинах, подібні зрушення в УЛНА, що розглядаються як ознаки підвищеного ризику захворювання на ЦД. Продемонстровано значущість чинника ІВ і стресу в цих процесах.

Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.01 / Д.А. Сутковой; АМН України. Наук. центр радіац. медицини. — К., 2005. — 43 с.: рис., табл. — укp.

Аннотация: Вивчено механізми порушення перекисно-окисного та окисно-фосфорилувального гомеостазу, морфологічних змін у головному мозку та в усьому організмі ссавців за дії радіаційного опромінення. Установлено, що зовнішнє та внутрішнє опромінення за малих і сублетальних доз призводить до активації вільнорадикальних процесів, інгібування антиоксидантної активності крові та мозку, гальмування окисного фосфорилування та морфологічних зрушень. Відзначено, що променеве ураження центральної нервової системи (ЦНС) зумовлене прямим впливом радіації на мозок, що є домінуючим фактором змін про-антиоксидантного (про-АО) статусу та в усьому організмі. Установлено, що реакція на опромінення залежить від типологічних особливостей ЦНС. З'ясовано, що щури з високою локомоторною активністю більш чутливі до впливу радіації. Зазначено, що активація перекисного окиснення ліпідів та гальмування антиоксидантної активності у мозку та крові щурів, опромінених під час спаровування або вагітності, є наявними у їх нащадків. Запропоновано здійснювати корекцію про-антиоксидантного статусу опромінених щурів шляхом введення диметилсульфоксиду та карнозину, проведення гіпокситренінгу, вживання еламіну й екстракту гарбуза. Розроблено та впроваджено методику гіпокситерапевтичної корекції АО-статусу у хворих на пострадіаційну енцефалопатію.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 03.00.01 / М.О. Бомко; АМН України. Наук. центр радіац. медицини. — К., 2005. — 24 с. — укp.

Аннотация: Вперше проведено кількісний аналіз магнітно-резонансних зображень в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема в осіб, яким діагностували гостру променеву хворобу (ГПХ), з органічним ураженням головного мозку у віддалений період опромінення у діапазоні доз 0,05 - 4,7 Зв та проведено нейровізуалізаційні дослідження у випадку їх перевищення 0,3 Зв, які запропоновано розглядати як поріг виникнення радіаційного ураження головного мозку. Одержано залежність "доза -- ефект" і вперше визначено нейровізуалізаційні маркери іонізуючого випромінювання (ІВ) у діапазоні доз 0,3 - 4,7 Зв. Встановлено етіологічну гетерогенність органічного ураження головного мозку у віддалений період опромінення у діапазоні доз 0,005 - 4,7 Зв, з'ясовано роль вікового чинника, цереброваскулярної та соматичної патології, впливу паління та наслідків опромінення у разі перевищення дози більше за 0,3 Зв. Уточнено уявлення про високу радіочутливість головного мозку. На підставі результатів наукового дослідження встановлено імовірність виникнення детермінованих радіаційних церебральних ефектів за дози опромінення, що перевищує 0,3 Зв.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.01 / О.О. Кисіль; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 20 с.: рис., табл. — укp.

Аннотация: Уперше з використанням флуоресцентних зондів різної локалізації в мембрані (1-анілінонафталін-8-сульфонат та пірен) проведено комплексне порівняльне дослідження одноразової (в дозі 1,0 Гр) та хронічної (в сумарно поглинутих дозах 0,3 - 1,0 Гр, за потужності дози 0,72 сГр/добу) дії іонізуючої радіації, окремо чи сумісно з надходженням до організму низьких доз кадмію, на фізико-хімічні та структурно-динамічні властивості плазматичної (апікальної) та мітохондріальної (внутрішньої) мембран ентероцитів тонкої кишки щурів. Показано, що за хронічної дії досліджуваних чинників для мітохондріальної мембрани характерним є збільшення структурної жорсткості білкових молекул та просторова перебудова в мембранах білок-ліпідних комплексів, на що вказують зміни ефективності індуктивно-резонансного переносу енергії в парах флуорофорів різної мембранної локалізації. Для апікальної мембрани ентероцитів виявлено зменшення структурної впорядкованості ліпідної фази за хронічної та одноразової дії випромінювання та кадмію, а мітохондріальної - лише за умов хронічної дії досліджуваних чинників. За результатами досліджень фосфоліпідного складу клітинних мембран ентероцитів визначено зменшення в них відносного вмісту основних фосфоліпідів та підвищення рівня їх лізоформ, а також установлено щодо мембран відмінності у перерозподілі мінорних фосфоліпідів.кадмію. Установлено зміни процесу енергозалежного накопичення <$Eroman Ca sup 2+> мітохондріями за умови одноразової чи хронічної дії досліджуваних чинників. З використанням методу головних компонент математично доведено відмінності структурних перебудов апікальної та мітохондріальної мембран ентероцитів за одноразової чи хронічної дії іонізуючоі радіації, окремо та сумісно з кадмієм.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.01 / Т.М. Дудченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.01 / А.А. Бублик; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2000. — 17 с. — укp.

Аннотация: Вивчено особливості окремої та сумісної дії іонізуючого випромінювання (в дозах 1,0 та 2,0 Гр) і кадмію (1 мг/кг) на структурний стан і функціональну активність клітин слизової оболонки тонкої кишки та печінки щурів. Виявлено прискорення регенеративних процесів тонкої кишки протягом доби після окремої дії радіації у досліджуваних дозах та введення кадмію і гальмування даного процесу за умов сумісної дії даних чинників. Встановлено, що сумісна дія опромінення та кадмію призводить до порушень окисно-антиокисного гомеостазу клітин печінки та слизової оболонки тонкої кишки у результаті зростання швидкості ліпідної пероксидації та накопичення в клітинах продуктів ПОЛ. Визначено пригнічення активності мембранозв'язаних ферментів печінки та слизової оболонки тонкої кишки внаслідок сумісної дії досліджуваних чинників через порушення структури клітинних мембран. Використання методу факторного аналізу у процесі обробки отриманих результатів дозволило встановити найхарактерніші з досліджуваних параметрів, які визначають особливості сумісної дії іонізуючої радіації та іонів кадмію.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.01 / М.В. Соколов; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено кількісний біохімічний аналіз динаміки нагромадження пошкоджень ДНК у сухому насінні та в паростках за умов променевого старіння насіння. Обговорено аналітичні форми залежностей виходу пошкоджень ДНК досліджених об'єктів від тривалості променевого старіння насіння. Розвинуто гіпотезу про значну роль балансу деструктивних і відновно-компенсаторних процесів у механізмах формування віддалених наслідків опромінення. З'ясовано, що за умов дії радіації відбувається неспецифічне прискорення процесів старіння насіння та збільшення "біологічного віку" насіння за типом зсуву у часі в зв'язку з первинно радіаційно-індукованим пошкодженням ДНК. Виявлено, що низькоінтенсивне опромінення в малих дозах модифікує перебіг процесів променевого старіння насіння. Встановлено, що променеве старіння супроводжується впорядкованою фрагментацією ДНК у насінні. Вивчено кінетику елімінації пошкоджень ДНК за умов переходу насіння від стану спокою до активної життєдіяльності у зв'язку з радіаційним старінням. Доведено уповільнення елімінації пошкоджень ДНК під час розвитку променевого старіння за умов опромінення насіння в дозах, які викликають гормезис.

Источник: Автореф. дис. канд... мед. наук: 03.00.01 / Л.Л. Здоренко; АМН України. Наук. центр радіац. медицини. — К., 2002. — 21 с.: рис. — укp.

Аннотация: На підставі клінічних, психометричних і психофізіологічних досліджень розроблено уніфіковану методологію інтегральної оцінки психічної працездатності учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС. Надано характеристику психічної працездатності УЛНА на ЧАЕС з органічними психічними розладами, в тому числі осіб, яким діагностували гостру променеву хворобу. Визначено вплив порушень мотиваційної сфери, особистісних, емоційно-вольових і когнітивних розладів на стан їх психічної працездатності у віддалений період після аварії. Розроблено підходи до адекватної корекції даних порушень в УЛНА на ЧАЕС з органічними психічними розладами.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.01 / О.О. Вечеря; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено та систематизовано комплексні морфологічні та біохімічні дослідження окремої та сумісної хронічної дій іонізуючої радіації (СХДІР) з потужністю дози 0,79 сГр/добу з досягненням дози 0,3 Гр, 0,6 Гр і 1,0 Гр і низьких концентрацій кадмію (250 мкг CdCl₂ на добу) на структурно-функціональний стан клітин печінки та слизової оболонки тонкого кишечнику. Встановлено, що поряд з радіаційним фактором у структурних порушеннях клітин печінки значний внесок належить хронічному впливу кадмію, що, можливо, пов'язано з переважним нагромадженням кадмію у клітинах печінки та його токсичними властивостями. За СХДІР та кадмію виявлено здатність ентероцитів слизової оболонки тонкого кишечнику посилювати процеси регенерації. Доведено, що СХДІР та кадмію за умов досліджень призводить до порушення оксидантно-антиоксидантної системи клітин печінки та слизової оболонки тонкого кишечнику у результаті посилення процесів ліпідної пероксидації та виявляється у дисбалансі нагромадження продуктів перекисного окиснення ліпідів. Виявлено, що застосування методу головних компонент дозволяє визначити найсуттєвіші за умов проведення досліджень показники серед обраних параметрів, які визначають стан клітин печінки даних органів за СХДІР та кадмію.

Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.01 / В.І. Чорна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001. — 37 с.: рис. — укp.

Аннотация: Вивчено механізми функціонування лізосомально-вакуолярного апарату клітин ЦНС за умов дії надлетальних, малих доз іонізуючого випромінювання, гіпоксії та пухлинного процесу. Встановлено, що зміни активності, компартменталізації та фізико-хімічних властивостей лізосомальних цистеїнових катепсинів B,L,H у функціонально і морфологічно різних структурах головного мозку, сироватці крові свідчать про характерні відмінності в системі протеолізу за умов дії радіації у дозах 50, 100, 200 Гр; одноразовому та фракціонованому опроміненні за дози 25 сГр. Визначено, що у разі дії малих доз радіації (5 - 25 сГр) з низькою потужністю проблема пошкодження мембран є першочерговою. Тотальне рентгенівське опромінення за дози 25 сГр індукує зміни поліпептидного складу розчинних і мембранозв'язаних білків головного мозку. Встановлено деградацію нейроспецифічних білків очищеними цистеїновими катепсинами B,L,H головного мозку. З'ясовано роль гемічної гіпоксії у розвитку радіобіологічних ефектів ЦНС під впливом малих доз радіації статевозрілих щурів і щурів-нащадків у ранньому періоді постнатального розвитку. Вперше встановлено, що опромінення батьків спричиняє різний ступінь активації катепсинів у структурах головного мозку нащадків першого покоління залежно від того, хто з батьків був опромінений і терміну онтогенетичного розвитку. Променевий вплив, комбінована дія рентгенівського опромінення та гіпоксії спричиняють протилежну спрямованість змін активності катепсинів у пухлині та тканинах щурів-пухлиноносіїв і визначають залежність даних змін від дози та режиму опромінення, стадії пухлинного росту та ефекту променевої деструкції пухлини. Розроблено схему індукованих радіацією, пухлинною інвазією та гіпоксією ушкоджень лізосомально-вакуолярного апарату клітин ЦНС за змінами рівнів різних форм активності катепсинів, їх фізико-хімічних властивостей.

Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.01 / Н.О. Мазник; АМН України. Наук. центр радіац. медицини. — К., 2005. — 46 с. — укp.

Аннотация: Досліджено цитогенетичні ефекти у репрезентативних вибірках осіб, які зазнали пролонгованого радіаційного впливу у зоні аварії на ЧАЕС. Визначено особливості формування цитогенетичних ефектів у евакуйованого населення залежно від тривалості перебування у зоні ЧАЕС, а також ліквідаторів - від документованих доз опромінення та термінів роботи у зоні аварії. Одержано детальні відомості про перебіг частоти аберації хромосом і геномних порушень у ліквідаторів та евакуйованих осіб за ранніх та віддалених строків після перебування у зоні ЧАЕС. Показано принципову можливість одночасного врахування стохастичності індукції аберації та рандомізованості розподілів індивідуальних частот аберацій за цитогенетичної біодозиметрії. Одержано біологічні оцінки доз, одержаних ліквідаторами й евакуйованими особами, побудовано ймовірність розподілів поглинутих доз їх пролонгованого та еквівалентно-гострого опромінення. Визначено ступінь відповідності документованих доз опромінення результатам біодозиметрії у ліквідаторів. Одержано задовільну відповідність оцінок доз за рівнем стабільних хромосомних обмінів і даних біодозиметрії за частотою нестабільних аберацій в евакуйованих осіб, ліквадаторів і мешканців радіоактивно забруднених територій. Установлено кількісні параметри елімінації аберантних лімфоцитів у людини з плином часу після пролонгованого опромінення у низьких дозах. Вірогідно показано розвиток віддаленої нестабільності геному в соматичних клітинах ліквідаторів. Установлено співпадіння виходу незбалансованих і збалансованих хромосомних обмінів і даними біодозиметрії за частотою нестабільних аберацій в евакуйованих осіб, ліквідаторів і мешканців радіоактивно забруднених територій. Визначено кількісні параметри елімінації аберантних лімфоцитів у людини з плином часу після пролонгованого опромінення у низьких дозах. Вірогідно показано розвиток віддаленої нестабільності геному у соматичних клітинах ліквідаторів. Виявлено співпадіння виходу незбалансованих і збалансованих хромосомних обмінів на одиницю поглинутої дози in vitro. Оцінено інформативність методу FISH для ретроспективної детекції променевого впливу у низьких дозах за наявності позитивної залежності "вік - ефект" для спонтанної частоти стабільних аберацій.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.01 / О.Г. Голева; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено фактор переносу імунної реактивності (ФП) - біологічно активної субстанції, що бере участь у регуляції імунної відповіді за умов радіаційного впливу. Вперше встановлено здатність досліджуваних препаратів послаблювати променеве ураження у процесі тотального опромінення в експерименті. Підкреслено, що даний ефект ФП полягає у його здатності стимулювати відновлювальні процеси в опроміненому організмі завдяки наявності комплексу гомо- та імунорегулюючих властивостей. Наведено фізико-хімічну характеристику очищених компонентів фактора переносу тваринного та людського походження. Застосування препаратів ФП у модельних системах радіаційного індукованого імунодефіцитного стану (гіпотиреоз та вторинний імунодефіцит) сприяло відновленню імунної реактивності опромінених тварин. Доведено, що препарати стимулювали антистафілококову резистентність опромінених тварин з експериментальною стафілококовою інфекцією. Розглянуто можливі механізми радіомодифікуючої дії ФП. На підставі одержаних даних стосовно впливу ФП на імунокомпетентні клітини опроміненого організму було висунуто припущення щодо механізму дії ФП за умов опромінення, який полягає в активації імунокомпетентних клітин та продукції ними цитокінів, а також відновленні їх рецепторних структур.