Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Химические науки / Химия высокомолекулярных соединений


Источник: Автореф. дис... д-ра хім. наук: 02.00.06 / Т.Т. Тодосійчук; НАН України. Ін-т хімії високомолекуляр. сполук. — К., 2002. — 34 с. — укp.

Аннотация: Визначено фундаментальні закономірності адсорбції сумішей полімерів на твердих поверхнях. Узагальнено результати комплексних досліджень адсорбції з сумішей сумісних і несумісних полімерів у широкому концентраційному інтервалі з урахуванням критичних концентрацій перекривання макромолекулярних клубків, термодинамічної взаємодії компонентів і процесів молекулярної агрегації в досліджуваних системах. Експериментально доведено селективність адсорбції одного з компонентів суміші для розчинів і розплавів полімерів, обумовлену одночасним протіканням конкуруючої адсорбції обох компонентів. Встановлені закономірності є загальними для всіх пар полімерів, що характеризується певним рівнем термодинамічної сумісності.

Источник: Автореф. дис... канд. хім. наук: 02.00.06 / О.О. Новікова; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1999. — 18 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено синтезу та дослідженню будови, фотохімічних і спектрально-люмінесцентних властивостей нових органічних азидів, похідних ксантону і флуорану з метою використання їх в матеріалах для запису інформації. Досліджена фотоініційована полімеризація метилметакрилату в присутності синтезованих азидів в розчині і масі, методом дилатометрії вивчена кінетика процесу, визначені молекулярні маси продуктів полімеризації. Виявлено ефект "темнової" полімеризації після припинення опромінення. Досліджені азиди можуть бути використані як фотоотверджувачі в фотополімеризаційних композиціях на основі олігоефіракрилатів, як фотоініціатори радикальної полімеризації метилметакрилату, що дають полімер з досить високим значенням ступеня полімеризації, але невисоким виходом, причому процес можна проводити в темряві після попереднього опромінення зразка. При застосуванні синтезованих азидів як світлочутливих компонент були розроблені композиції і одержані зразки фотографічних матеріалів для везикулярного і люмінесцентного процесів запису інформації.

Источник: Автореф. дис... канд. хім. наук: 02.00.06 / Н.А. Бусько; НАН України. Ін-т хімії високомолекуляр. сполук. — К., 2001. — 19 с.: рис. — укp.

Аннотация: Вивчено питання розробки методів синтезу олігомерних азо- та поліазоініціаторів. Встановлено закономірності процесів формування блок-сополімерів заданої будови фотоініційованою радикальною полімеризацією з використанням одержаних олігомерних азоініціаторів, досліджено властивості синтезованих сполук. Розроблено методи синтезу азоацилгідразонів кетонів. Показано, що вони є ефективними фотоініціаторами радикальної полімеризації у синтезі олігомерів. Вперше синтезовано олігомерні азо- та поліазоініціатори радикальної полімеризації на основі азо-біс-ізобутирогідразону циклогексанону та бутадієн-ізопренового каучуку або олігопропіленгліколів. Методом фотоініційованої радикальної полімеризації з використанням олігомерних азо- та поліазоініціаторів синтезовано три- та поліблочні сополімери з різною довжиною блоку стиролу. Доведено, що синтезовані методом фотоініційованої радикальної полімеризації блок-сополімери є двофазними системами. Показано, що за умов двостадійного синтезу блок-сополімерів співіснують дві хаотично взаємопроникні мікрофази, які складаються зі стирольних і дієнових блоків, а під час одностадійного синтезу блок-сополімерів утворюється добре упорядкована, тривимірна гратка ізольованих доменів стиролу всередині дієнової неперервної матриці. Показано, що методом фотоініційованої радикальної полімеризації з використанням поліазоініціаторів можна спростити процес синтезу блок-сополімерів до одностадійного.

Источник: Автореф. дис... канд. хім. наук: 02.00.06 / Галина Володимирівна Токарик; НАН України; Інститут хімії високомолекулярних сполук. — К., 2005.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. хім. наук: 02.00.06 / П.Й. Шаповал; Нац. ун-т "Львів. політехніка". — Л., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Встановлено вплив будови моно- та ди(мет)акрилових ефірів олігометилен- та олігооксиетиленгліколів, їх фізико-хімічних, енергетичних і просторових параметрів геометрії молекул на закономірності фотоініційованої полімеризації у тонкому шарі. Проведено квантово-механічні розрахунки для досліджуваних мономерів. Визначено енергетичні та просторові параметри молекул. Висвітлено елементарні константи швидкостей росту, обриву та ініціювання фотополімеризації у стаціонарному стані та на початку гель-області. Встановлено їх залежність від кількості та типу замісників у гліколевому фрагменті. Виявлено взаємозв'язок густини сітки синтезованих полімерів з енергетичними та просторовими параметрами конформацій молекул вихідних мономерів. Підтверджено ймовірність циклолінійної полімеризації поряд з тривимірною для мономерів з високим ступенем скручування молекул.

Источник: Автореф. дис... канд. хім. наук: 02.00.06 / Н.В. Мніх; Ін-т хімії високомолекуляр. сполук НАН України. — К., 2006.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. хім. наук: 02.00.06 / О.В. Шибирин; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1999. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено закономірності протікання фотоініційованих процесів у поліолефінах різної молекулярної та надмолекулярної структури (поліпропілену, полібутен-1, кополімері етилена-пропілена, надвисокомолекулярних поліетиленових волокнах) та композиційних матеріалів на основі їх сумішей. Показано, що метод фотохімічного зшивання має деякі переваги перед традиційними методами зшивання у відношенні до поліолефінів з розгалуженою будовою і, особливо, до їх сумішей. Встановлено, що методом фотомодифікації вдається сформувати досить щільну сітку хімічних зв'язків у полімерній матриці. Показано можливість регулювання фізико-механічних показників полімерних матеріалів шляхом утворення такої сітки. Перш за все, фотоініційоване зшивання дозволяє значно знизити холодотекучість високоорієнтованих полімерних матеріалів та покращити їх термостабільність і адгезію до зв'язуючих. Шляхом фотоініційованого зшивання вдалося підвищити взаємодію на межі розділу фаз у сумішах поліолефіни (ПО), що запобігає коалесценції дисперсних часток компонентів при тривалій експлуатації композитів при підвищеній температурі (70 С). Завдяки цьому вдається суттєво підвищити температурний інтервал застосування матеріалів. Застосовано оригінальний метод гетерогенної модифікації сумішей ПО, суть якого полягала у селективному зшиванні шару компатибілізатора і граничних з ним компонентів. У результаті локалізації процесу переважно у шарі компатибілізатору деформаційна здатність композицій не блокується суцільною сіткою, і після витримування при підвищеній температурі протягом 7 місяців зшиті компатибілізовані композити виявляють деформаційну здатність вищу, шіж немодифіковані.

Источник: Автореф. дис... канд. хім. наук: 02.00.06 / С.І. Грищук; НАН України. Ін-т хімії високомолекуляр. сполук. — К., 2003. — 20 с.: рис. — укp.

Аннотация: Детально досліджено вплив різних компатибілізаторів на кінетику формування та структуру уретановмісних взаємопроникних полімерних сіток (ВПС). Встановлено значний вплив компатибілізаторів на кінетику формування ВПС, який залежить від типу компатибілізатора та співвідношення швидкостей реакцій формування складових ВПС. Показано, що головний ефект компатибілізатора полягає в зміні часу початку мікрофазового розділення (МФР) в реакційних системах. У граничному випадку за умов використання найбільш ефективного компатобілізатора - монометакрилату етиленгліколю МФР у процесі реакції не відбувається, що вказує на формування однофазної системи. Визначено, що введення компатибілізаторів призводить до розширення міжфазної області. Встановлено, що релаксаційна поведінка компатибілізованих ВПС залежить від кінетичних умов реакцій і типу компатибілізатора. У граничному випадку спостережено лише один релаксаційний перехід, що підтверджує подавлення фазового розділення за допомогою компатибілізатора та формування однофазної системи.

Источник: Автореф. дис... канд. хім. наук: 02.00.06 / Н.Б. Бенедик; Нац. ун-т "Львів. політехніка". — Л., 2002. — 17 с. — укp.

Аннотация: Вивчено кінетичні закономірності процесу полімеризації вінільних мономерів у присутності полівінілпіролідону, визначено енергії активації, порядки реакцій та швидкості полімеризації у зовнішніх енергетичних полях. Встановлено активуючий вплив ультразвукового та магнітного полів на полімеризацію на стадії ініціювання та у процесі формування структури полімерів. З використанням методів інфрачервоної спектроскопії, диференційно-термічного та рентгенофазового аналізів досліджено структуру синтезованих полімерів. Встановлено, що емульсії, синтезовані за умов дії ультразвуку характеризуються високою здатністю до плівкоутворення, а полімери, синтезовані у магнітному полі - підвищеними фізико-механічними та теплофізичними властивостями на відміну від полімерів, синтезованих без впливу магнітного поля.

Источник: Автореф. дис... канд. хім. наук: 02.00.06 / В.О. Овсянкіна; НАН України. Ін-т хімії високомолекуляр. сполук. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено вплив фізичних взаємодій між компонентами на процеси структуроутворення у композитах на основі поліуретанів різної хімічної будови й ацетобутирату целюлози, а також вплив на їх структуру та властивості постійних електричного та магнітного полів. За результатами досліджень питомої теплоємності, надмолекулярної структури та діелектричних властивостей композитів показано високу модифікувальну здатність ацетобутирату целюлози щодо структури та властивостей поліуретанів. Уперше досліджено вплив постійного електричного поля на процеси структуроутворення у композитах аморфного поліуретану й ацетобутирату. Установлено, що внаслідок поляризації відбуваються зміни у надмолекулярній структурі композитів, що відображається на їх діелектричних і термоелектричних властивостях. Уперше досліджено вплив постійного магнітного поля на формування структури поліуретанів на основі простої або складноефірної складової. Показано, що поле не сприяє формуванню далекого впорядкування в аморфному полімері.

Источник: Автореф. дис... канд. хім. наук: 02.00.06 / Андрій Іванович Перехрест; НАН України; Інститут хімії високомолекулярних сполук. — К., 2005.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. хім. наук: 02.00.06 / М.Л. Шекета; Держ. ун-т "Львів. політехніка". — Л., 1998. — 16 с. — укp.

Аннотация: Вперше досліджені закономірності фотополімеризації метакрилових мономерів у присутності гомогенної матриці на основі полівінілпіролідону (ПВП). Встановлена ініціююча роль ПВП і фоточутливість полімер-мономерних композицій на його основі, що обумовило синтез ряду прищеплених кополімерів без використання додаткових фотоініціаторів.

Источник: Автореф. дис... д-ра хім. наук: 02.00.06 / О.Ю. Колендо; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001. — 35 с. — укp.

Аннотация: Досліджено практичні аспекти використання явища внутрішньомолекулярного перенесення енергії збудження в органічних молекулах для синтезу полімерів із заданим комплексом властивостей та "розумних" полімерів. У напівемпіричному наближенні РМ3 висвітлено можливість теоретичного розрахунку значень перших збуджених синглетних і триплетних рівнів pi-електронних систем фрагментів молекул для прогнозування наявності у них ефекту внутрішньомолекулярного перенесення енергії. Синтезовано молекулярні структури зі спрямованим переносом енергії синглетних і триплетних електронних збуджень. Встановлено, що перенос енергії відбувається в модельних сполуках, гетерилвмісних арил(мет)акрилатах, у бічних групах їх полімерів і кополімерів, у кополімерах альтернантної будови. Відзначено, що одним із наслідків явища переносу енергії збудження є його вплив на швидкість проходження фотохімічних реакцій (фотоперегрупувань, фотолізу) органічних сполук,складених з декількох неспряжених pi-електронних систем, повне їх припинення. Висвітлено можливість використання даного явища для створення ефективних стабілізаторів полімерних матеріалів і елементної бази "молекулярної електроніки".

Источник: Автореф. дис... канд. хім. наук: 02.00.06 / С.П. Рогальський; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Встановлено можливості, механізм і особливості протікання електрохімічної відновлювальної деструкції (ЕХВД) полікарбонатів. Вперше висвітлено можливість відновлення та руйнування карбонатних груп полікарбонатів під впливом електрохімічних факторів, які призвели до деструкції полімерних макромолекул і утворення вихідних бісфенолів. Визначено межі стійкості полікарбонатів в електрохімічних системах. Вольтамперометричним методом за електрохімічною активністю полікарбонатів на катоді оцінено їх молекулярні маси, коефіцієнти дифузії. Відзначено, що в апротонних електрохімічних системах паралельно процесу прямої електрохімічної відновлювальної деструкції (ЕХВД) відбувається непряма ЕХВД полімерів під впливом нуклеофільних продуктів електрохімічного відновлення компонентів фонового розчину. Досліджено природу нуклеофілів, що ініціювали непряму ЕХВД у диметилформамідному середовищі. Викладено кінетичні особливості даного процесу для полікарбонатів різної будови. Висвітлено можливість застосування непрямої ЕХВД для цілеспрямованої модифікації властивостей полікарбонатів і рециклінгу полімерів.

Источник: Автореф. дис... канд. хім. наук: 02.00.06 / К. Голец; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: На основі антрахінону, ацетофону, бензофенону та фталевого ангідриду досліджено будову та фотохімічні властивості азидів з метою використання їх в процесах полімеризації та модифікації полімерів. Вивчено кінетику фотолізу модельних азидів та одержано дані, порівняні з теоретичними (квантохімічними). Встановлено можливість використання деяких азидів для фотоініціювання радикальної полімеризації метилметакрилату. Встановлено можливість проведення цього процесу в темряві після попереднього опромінення зразка. З використанням методу ІЧ-спектроскопії доведено можливість фотохімічної модифікації поверхні полімерних плівок з ацетату целюлози, поліетилентерефталату, полівінілхлориду та поліетилену за допомогою азидів антрахінону, ацетофенону та бензофенону. Описано властивості поверхні плівок визначенням змочування, критичного поверхневого натягу та вільної енергії поверхні. Еліпсометричним методом виконано вимірювання кутів змочування для трьох рідин різної полярності (води, формаміду та дійодометану).

Источник: Автореф. дис... канд. хім. наук: 02.00.06 / М.В. Ковіня; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено здатність полімерів на основі акрилонітрилу зі стиролом (АНСТ) та алкілметакрилатами: метил- (АНММА), бутил- (АНБМА), гексил- (АНГМА), октилметакрилатом (АНОМА) підтримувати однорідну орієнтацію рідкого кристалу (РК) в об'ємі РК-системи, що задає орієнтант, та встановлено механізм стабілізації орієнтації. Виявлено, що АНММА, АНБМА, АНГМА, АНОМА та АНСТ з певним співвідношенням мономерів в ланцюгу утворюють високоефективні стабілізуючі підкладки. Проаналізовано поверхневі явища в системі полімер - РК та встановлено будову адсорбційного шару РК. За допомогою досліджень мономолекулярних шарів полімерів з РК визначено здатність РК до сумісності з полімерами. Виявлено, що головними факторами стабілізації є хімічна природа (ко)полімерів та будова насиченого адсорбційного шару на межі полімер - РК. Показано, що дані чинники забезпечують таку взаємодію компонентів системи, за якої агрегати РК не руйнуються та здатні змінювати орієнтацію відносно поверхні.

Источник: Автореф. дис... канд. хім. наук: 02.00.06 / Л.С. Тонкопієва; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 17 с. — укp.

Аннотация: Досліджено процес перебудови структури полімерів та кополімерів за умов дії зовнішніх та внутрішніх факторів, а також розглянуто його механізм. Визначено, що дія електричного поля в процесі відпалення затримує перебудову структури полімеру і кополімеру, або вносить в цю структуру певні зміни у взаємне розташування бічних груп, конформацію, щільність успакування та взаємодію макромолекул. Встановлено, що характер змін полімерів та кополімерів залежить від жорсткості ланцюга макромолекули, кількості та порядку розташування бічних груп, кількісного вмісту та природи низькомолекулярного компонента в системі. Запропоновано механізм впливу електричного поля на полімер, що відпалюється, за яким дію електрополя зведено до кінетичного гальмування електричними силами трансляційного руху сегментів, а також ускладнюється конформаційна перебудова макромолекул та перехід їх в стан з мінімумом вільної енергії.

Источник: Автореф. дис... д-ра хім. наук: 02.00.06 / Т.Т. Алексєєва; НАН України. Ін-т хімії високомолекуляр. сполук. — К., 2001. — 34 с. — укp.

Аннотация: Досліджено кінетичні особливості формування та мікрофазову структуру взаємопроникних полімерних сіток (ВПС) на основі поліуретану (ПУ) та полібутилметакрилату (ПБМА). Встановлено, що зміною кінетичних параметрів формування напів-ВПС і ВПС (швидкості утворення ПУ, швидкості полімеризації БМА, послідовності реакцій, співвідношення компонентів) можна регулювати в'язкопружні властивості, ступінь сегрегації та мікрофазову структуру матеріалу. Показано, що вплив наповнювача (мінерального, полімерного) на кінетику фомування ВПС і в'язкопружні властивості обумовлений двома факторами - впливом наповнювача на кінетику реакції та гальмуванням мікрофазового розподілу (МФР) внаслідок локального підвищення в'язкості поблизу межі розділу з твердою поверхнею, що призводить до зниження ступеня МФР системи в ході реакції. Проведено дослідження впливу потенційних компатибілізаторів на в'язкопружні властивості та кінетику формування напів-ВПС, що дозволило встановити два типи компатибілізуючої дії. В одному випадку введена доміша у вихідну двофазну систему запобігає мікрофазовому розподілу та призводить до утворення потрійної сумісної ВПС. В іншому - компатибілізатор прискорює МФР у ВПС, що починається за низьких ступенів перетворення кожного з компонентів. За даних умов спостерігається один широкий релаксаційний максимум втрат, що є наслідком зміни морфології системи та утворення ВПС типу матриці - включення з малими розмірами мікродоменів одного з компонентів.

Источник: Автореф. дис. канд. хім. наук: 02.00.06 / А.М. Братусь; Нац. ун-т "Львів. політехніка". — Л., 2003. — 18 с.: рис., табл. — укp.

Аннотация: Запропоновано кінетичні моделі стаціонарної лінійної термо- та фотоініційованої полімеризації до глибоких конверсій в оптично тонких шарах із врахуванням мікрогетерогенності системи та проходження процесу в трьох реакційних зонах: рідкій мономер-полімерній фазі, "твердій" полімер-мономерній фазі і в міжфазному шарі на границі їх розділу. Показано, що запропонована кінетична модель фотоініційованої полімеризації кількісно відповідає експериментальним даним. Досліджено кінетику постполімеризації(темнового режиму полімеризації) метакрилатів та запропоновано кінетичну модель постполімеризації в полімермономерній фазі. Отримано константи швидкості лінійного обриву ланцюга метакрилатів, які за порядком величини співпадають з відповідними константами диметакрилатів та діакрилатів, що свідчить про тотожність механізмів їх лінійного обриву. Запропоновано способи та оптимальні умови отримання полімерних мембран, а також новий метод склеювання непрозорих поверхонь на основі постефекту.

Источник: Автореф. дис... канд. хім. наук: 02.00.06 / Г.В. Гафійчук; Нац. ун-т "Львів. політехніка". — Л., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Створено кінетичну модель прищепленої полімеризації, ініційованої від поверхні твердого тіла, яка враховує утворення закріплених до поверхні радикалів, дифузію вільних радикалів в об'єм та додаткове ініціювання в об'ємі. Проведено експериментальне дослідження кінетики прищеплення за методом нуль-еліпсометрії. Зазначено, що модель дозволяє на кількісному рівні оцінити кінетичні характеристики процесу прищеплення та керувати ним у бажаному напрямку з метою одержання полімерних шарів. Показано, що обрив ланцюга для полімеризації на поверхні відбувається за рахунок радикалів з об'єму та передачі ланцюга на компоненти розчину. Додатковим ініціюванням в об'ємі можна регулювати швидкість полімеризації на поверхні та молекулярну масу полімеру. Визначено молекулярно-масовий розподіл прищепленого полімеру. Показано, що відношення середньо-масової до середньо-числової молекулярної маси дорівнює 2 і відповідає експериментальним даним. Завдяки проведенню полімеризації за умов, передбачених кінетичною моделлю, синтезовано прищеплені полімерні моношари в стані полімерних щіток з високими значеннями густини прищеплення.


[0] [1] [2] [3]

Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины