Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Физико-математические науки / Гелиофизика и физика Солнечной системы


Источник: Автореф. дис... д-ра фіз.-мат. наук: 01.03.03 / Н.Г. Щукіна; НАН України. Голов. астроном. обсерваторія. — К., 2001. — 28 с. — укp.

Аннотация: Визначено новий механізм заселення рівнів атомів, названий сифонним. Пояснено причини емісії сонячних інфрачервоних ліній декількох хімічних елементів, які виникають у переходах між рідбергівськими рівнями. Для великої сітки моделей холодних зір розраховано НЛТР поправки до вмісту літію. Розглянуто НЛТР утворення ліній Fe I у незбуреній сонячній атмосфері, плямах, гранулах і міжгранулах, а також атмосфері металодефіцитної зірках гало. Проведено температурну діагностику різних сонячних структур. Досліджено проблему вмісту заліза в фотосфері Сонця та в металодефіцитних зірках. Багаторівневу задачу переносу випромінювання в лініях Fe I розв'язано за допомогою розробленого програмного забезпечення NATAJA.

Источник: Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.03.03 / О.В. Агапітов; НАН України. Голов. Астроном. обсерваторія. — К., 2002. — 20 с.: рис. — укp.

Аннотация: За даними космічного апарату "Інтербол-1" проведено дослідження низькочастотної хвильової активності в плазмовому шарі магнітосфери Землі. Запропоновано алгоритм автоматичного пошуку інтервалів хвильової активності типу Pc 5 на базі кореляційних методів. За період 1995 - 2000 рр. вивчено спектральні та фізичні властивості хвиль типу Pc 5 в плазмовому шарі. На підставі результатів проведених досліджень зроблено висновок про існування ефективного каналу перенесення енергії в хвості магнітосфери за рахунок нелінійних солітоноподібних хвильових пакетів та вихрових структур. Побудовано теоретичну та числову моделі нелінійних хвильових структур у плазмовому шарі магнітосфери Землі.

Источник: Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.03.03 / Ю.В. Кизьюров; НАН України, Головна астрономічна обсерваторія. — К., 1999.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.03.03 / Н. Тунгалаг; НАН України. Голов. астроном. обсерваторія. — К., 2004. — 20 с.: табл. — Бібліогр.: с. 17 — укp.

Аннотация: Проведено фотометричні ПЗЗ-спостереження п'яти астероїдів, за яким оцінено їх періоди обертання та вперше визначено координати полюсу, напрямок, швидкість обертання та форму трьох з них, зокрема, 122 Gerda, 221 Eos та 700 Auravictrix. З використанням комбінованого методу (амплітуда - зоряна величина плюс метод епох) визначено координати полюсів, сидеричні періоди обертання та співвідношення півосей фігури, в загальному для 39-ти астероїдів, а для 21-го з них ці параметри визначено вперше. У процесі визначення параметрів обертання та форми астероїдів з використанням комбінованого методу у фотометричній моделі трьохосного еліпсоїда вперше використано закон розсіювання світла Акімова та фазову функцію, запропоновану В.Г.Шевченком, як найбільш відповідних розсіюючим властивостям поверхонь астероїдів. Систематизовано дані стосовно параметрів обертання та форми 196-ти астероїдів, одержаних іншими дослідниками. За результатами дослідження показано: анізотропія в розподілі осей обертання за екліптичною широтою має місце тільки для астероїдів з прямим напрямком обертання; ступінь анізотропії та переважання прямого напрямку обертання над зворотним зростають відповідно збільшенню діаметрів астероїдів; глибина мінімуму в залежності долі астероїдів зі зворотним обертанням від їх діаметрів для астероїдів M-типу набаго більша, ніж для S типів і, тим більше, для C-типів, що дає підставу зробити припущення стосовно можливої тенденції залежності глибини мінімума від густини речовини астероїдів (зростання її від C та інших низькоалбетних астероїдів з найменшою густиною до астероїдів S-типу і до M-астероїдів, що мають найбільшу густину). Уперше проведено числове моделювання величини зміщення фотоцентра астероїда відносно геометричного для різних законів розсіювання світла (теоретичний та емпіричний закони Акімова, закони Хапке, Дамберта та Ломмеля - Зеєлігера). Показано, що зміщення фотоцентра має величину, яку необхідно враховувати під час існуючих точнісних позиційних спостережень астероїдів.

Источник: Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.03.03 / Нгуен Суан Ань; НАН України. Голов. астроном. обсерваторія. — К., 1999. — 16 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено проблемі визначення рельєфу та оптичних (радіооптичних) параметрів ділянки поверхні планети за серією її некогерентних зображень в оптичному або радіодіапазоні. Запропоновано математичну коректну постановку задачі та метод її розв'язку. Показано, що коректний підхід потребує сумісного розгляду чотирьох задач: визначення рельєфу поверхні, її оптичних характеристик, усунення замиття зображень, зумовленого земною атмосферою та недосконалістю зображуючої системи, та суміщення зображень. Запропонований метод розповсюджено на випадок зображень, одержаних за допомогою радіолокатора з синтезованою апертурою. Можливості метода та його ефективність досліджені експериментально на комп'ютерній моделі. Результати наведені у вигляді карт рельєфу, оптичних параметрів та похибок їх визначення.

Источник: Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.03.03 / Ю.І. Великодський; НАН України. Голов. астроном. обсерваторія. — К., 2002. — 23 с.: рис. — укp.

Аннотация: Експериментально досліджено закон відбиття світла Місяцем. За допомогою теорії, що описує розсіяння світла пористими поверхнями, обгрунтовано відсутність істотного впливу альбедо на широтну залежність яскравості поверхні Місяця. На підставі космічних даних показано, що фактор гладкості деяких рівних морських ділянок, на відміну від решти поверхні Місяця, залежить від альбедо, завдяки слабкому ступеню шорсткості цих ділянок.

Источник: Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.03.03 / С.В. Герасименко; НАН України. Головна астроном. обсерваторія. — К., 2004. — 18 с. — Бібліогр.: с. 14-15 — укp.

Аннотация: Розглянуто умови виникнення і розвитку нестійкості низькочастотних хвиль в плазмі, яка знаходиться в зовнішньому магнітному та паралельному до нього слабкому квазістатичному електричному полі. За допомогою інтеграла Батнагара-Гроса-Крука описано кулонівські зіткнення. Для випадку довгохвильових збурень, які розповсюджуються майже перпендикулярно до зовнішнього магнітного поля, виявлено, що під час виконання деяких додаткових фізичних умов дисперсійне рівняння являє собою поліном четвертого ступеня відносно безрозмірної зведеної частоти. Проведено числове моделювання для значень основних параметрів плазми (густини, температури, напруженості полів), типових для атмосфери спалаху в активній області на Сонці. З'ясовано, що нестійкість деяких коренів дисперсійного рівняння має пороговий характер, тобто відповідна до них хвиля починає генеруватися за певного значення амплітуди повільно зростаючого слабкого електричного поля. Даний факт запропоновано розглядати як виконання однієї з необхідних умов короткострокового прогнозу спалаху в арковій структурі.

Источник: Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.03.03 / Ю.Т. Цап; НАН України. Голов. астрон. обсерваторія. — К., 1999.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.03.03 / М.М. Пасечник; НАН України. Голов. астроном. обсерваторія. — К., 2001. — 16 с. — укp.

Аннотация: Досліджено зміни термодинамічного стану речовини фотосферних шарів активних областей на Сонці під час спалахів на основі спектральних спостережень. Одержано і детально проаналізовано зміни променевих швидкостей та напрямку руху речовини у фотосфері Сонця під час трьох слабких компактних і потужного двострічкового спалахів, а також, для порівняння, у спокійному й активному флокулах. Використано 10 - 34 фраунгоферових ліній, що формуються у різних шарах фотосфери, від 40 до 500 км. Виявлено особливості змін з висотою та часом фотосферного поля швидкостей спалахів. Побудовано напівемпіричні трикомпонентні (гранулу, міжгранульний проміжок і магнітну силову трубку) фотосферні моделі слабкого спалаху 24 травня 1979 р. та флокула, які показують, що фотосферна область спалаху - ряд шарів з температурою, густиною та швидкістю руху речовини.

Источник: Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.03.03 / І.В. Кулик; НАН України. Голов. астрон. обсерваторія. — К., 2005. — 18 с. — укp.

Аннотация: На підставі побудови фазових функцій яскравостей супутників виявлено опозиційний ефект і проаналізовано його параметри. Вперше встановлено, що величини геометричних альбедо Теби, Амальтеї та Метіди систематично збільшуються зі зменшенням відстані від Юпітра. На базі вивчення величин відношень видимих альбедо ведучих і ведених півкуль супутників підтверджено явище оптичної неоднорідності поверхонь супутників і показано, що ведучі півкулі Теби та Амальтеї яскравіші за їх ведені півкулі. Встановлено, що розподіл альбедо до поверхні Метіди однорідний у межах похибок спостережень. Виявлено, що величини асиметрії альбедо ведучих і ведених півкуль супутників систематично змінюються з відстанню від Юпітера. Зазначено, що даний факт свідчить про забруднення поверхонь супутників іонами сірки, які виникають на Io в результаті вулканічної діяльності, що є суттєвим чинником реформування реголітних шарів внутрішніх супутників і поясненням зміни величини асиметрії альбедо всередині системи супутників. На підставі астрометричної обробки спостережень визначено 321 значення відносних положень Теби, Амальтеї, Адрастеї та Методи. Результати наукового дослідження внесено до міжнародних баз даних (у Франції, США, Росії) та надано для широкого використання.

Источник: Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.03.03 / Ю.В. Сизоненко; НАН України. Голов. астрон. обсерваторія. — К., 1999. — 16 с. — укp.

Аннотация: Спостереження комети Веста було використано для одержання розподілу поверхневої яскравості пилового хвоста. Викладено методики поверхневої фотометрії та врахування редукцій фотометрії. Виконано модельні розрахунки розподілу поверхневої яскравості. Результати розрахунків співставлено з розподілом поверхневої яскравості, одержаним по результатам поверхневої фотометрії. Знайдено основні характеристики сукупності кометних пилових часток у хвості комети Веста. Пилоутворення ядер комети під час активних процесів перевищує звичайне в 10 разів. Кращі результати моделювання одержано для анізотропної моделі викиду пилу. Досліджено, що процес підвищеного виділення пилу тривав близько 8 годин.

Источник: Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.03.03 / Л.М. Янків-Вітковська; НАН України. Голов. астрон. обсерваторія. — К., 1999.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.03.03 / О.Г. Фалько; НАН України. Голов. астрон. обсерваторія. — К., 2000. — 14 с. — укp.

Аннотация: З урахуванням скінченності ларморівського радіуса протонів та інерції електронів у динаміці альвенівських хвиль отримано ряд нових каналів розпаду хвиль. Наведено, що врахування скінченності ларморівського радіуса протонів та інерції електронів суттєво впливає на процеси нелінійної взаємодії альвенівських хвиль із іншими типами хвиль. На основі отриманих теоретичних результатів розглянуто механізми генерації низькочастотного електромагнітного випромінювання у магнітосфері Землі, нижньогібридних, кінетичних та інерційних альвенівських хвиль у навколоземній плазмі.

Источник: Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.03.03 / Є.С. Гринько; Голов. астрон. обсерваторія НАН України. — К., 2006. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано закономірності розсіювання неполяризованого світла частинками, більшими за довжину хвилі та напівнескінченними середовищами, складеними частинками на основі комп'ютерного моделювання. Розроблено алгоритми та програмні засоби для розрахування оптичних властивостей частинок різної форми та порошкоподібних середовищ у наближенні геометричної оптики. Висвітлено основні механізми розсіювання, що формують оптичні властивості планетних реголітів, зокрема, тіньовий ефект, одно- та багаторазове розсіювання. Доведено сильне зворотне розсіювання, типове для поверхонь планет на основі моделювання тіньового ефекту. Визначено вплив форми частинок на відбивну здатність середовища. Відзначено схожість кутових залежностей елементів матриці розсіювання для деформованих кубів, сфер і сфероїдів, які грубо апроксимовані за допомогою плоских граней. Вивчено властивості розсіювання частинок, що наближаються до випадкової форми. Описано числову модель переносу випромінювання в щільному тривимірному порошкоподібному середовищі, одновимірну модель спектрального альбедо. Не виявлено зворотного розсіювання та від'ємної поляризації для середовищ, складених напівпрозорими частинками випадкової форми за умови нормального падіння світла. Виявлено властивості ізольованих сфер та кубів у випадку щільних середовищ під час консервативного розсіювання. Досліджено відкритий другий максимум поляризації на великих фазових кутах для середовищ, складених частинками випадкової форми.

Источник: Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.03.03 / І.Г. Міщишина; НАН України. Головна астрон. обсерваторія. — К., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розв'язано задачу релаксації до рівноважного значення температури пилинки, що сублімує і руйнується. Виявлено, що час релаксації має принципово різні залежності від розміру льодяних пилинок у випадку їх забруднення силікатом або вуглецем, досягаючи кількох хвилин на відстані la.o. Розраховано відносні зміни теплового випромінювання пилинок-уламків. Використовуючи метод фазової площини, визначено можливість рівноваги твердих частинок в слабозапиленій кометній атмосфері на основі гідродинамічного моделювання однорідинної сферично симетричної течії газу з приповерхневим шаром. Виявлено, що в атмосфері комети існує дві особливі точки, одна з яких є точкою стійкої рівноваги. Встановлено, що у комети з ядром 2,5 км на геліоцентричній відстані 2 а.о. зона стійкої рівноваги розташована на віддалі 10 - 1 000 км і відповідає фрагментам 4,5 - 0,5 см. З врахуванням особливих точок проведено моделювання траєкторії великих пилових частинок. Розраховано залежності від розміру їх кінцевої швидкості за різних початкових. Визначено параметри частинок, які можуть захоплюватися стійкими точками. Проведено якісний аналіз впливу динаміки атмосфери на траєкторії, під час якого імовірність захоплення зростає у порівнянні з випадком стаціонарної атмосфери.

Источник: Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.03.03 / О.В. Хоменко; НАН України. Голов. астроном. обсерваторія. — К., 2003. — 24 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати наземних та космічних спостережень, а також теоретичного моделювання 5-хвилинних коливань інтенсивності, швидкості та магнітного поля у локальних сонячних утвореннях - гранулах, міжгранулах і плямах. Показано, що у випадку спостережень з високою просторовою та часовою роздільними здатностями вплив хвильових рухів на асиметрію контуру порівняний з впливом конвективних рухів. Виявлено, що амплітуди 5-хвилинних коливань швидкості та інтенсивності ліній над міжгранулами більші на усіх висотах у фотосфері. Показано, що висотна зміна фази коливань швидкості в гранулі менша, ніж у міжгранулі. На підставі теоретичного моделювання продемонстровано, що модуляція 5-хвилинних коливань атмосферою може призводити до спостережної різниці їх властивостей над гранулами та міжгранулами. Застосовано новий метод моделювання розповсюдження хвиль у стратифікованій замагніченій атмосфері, який дає змогу врахувати нахил магнітного поля та його вертикальний градієнт. Показано, що частина спостережуваних коливань магнітного поля у тіні плям - справжні коливання, викликані швидкою магніто-акустичною хвилею.

Источник: Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.03.03 / Н.М. Гафтонюк; НАН України. Голов. астроном. обсерваторія. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: За результатами фотометричних спостережень 32-х астероїдів одержано 82 криві блиску. За цього криві блиску 17-ти астероїдів одержано вперше, а для інших астероїдів вони були одержані за кутів аспекту та фази, за яких раніше спостереження не проводились. Уперше визначено періоди обертання 17-ти астероїдів (12-ти, які наближаться до Землі і 5-ти астероїдів головного поясу. Фотомеричні спостереження дозволили знайти та підтвердити фотометричну подвійність астероїдів 1999 KW4 і 65803 Дідімос, а також показати, що астероїд 31345 1998 PG може теж бути подвійною системою. За результатами аналізу даних спостережень астероїда 4197 1982 ТА виявлено три періоди у коливаннях його блиску. Зроблено припущення про його подвійність. Проаналізовано наявні дані про подвійні астероїди з метою перевірки наслідків мікрометеороїдної моделі утворення супутників у астероїдів.

Источник: Автореф. дис... д-ра фіз.-мат. наук: 01.03.03 / А.П. Відьмаченко; НАН України. Голов. астрон. обсерваторія. — К., 1999. — 36 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено дослідженню варіацій оптичних характеристик та фізичних параметрів атмосфер Юпітера і Сатурна на основі отриманих автором нових фотометричних і спектральних даних за 593 ночі спостережень в 1977-1995 рр. Вперше виявлено існування сезонної перебудови в атмосферах Юпітера та Сатурна, прояв 22,3-річного Хейловського магнітного циклу Сонячної активності, наявність вікових змін абсолютної зоряної величини Юпітера з періодом 180 років. Вперше визначені динамічні і кінематичні параметри і характерні масштаби для глибоких шарів атмосфери Юпітера із дистанційних астрономічних спостережень видимого хмарового шару планети. Запропоновано і реалізовано на практиці методику спостережень та їх обробки, котра дозволила вперше зареєструвати перші дві гармоніки власних коливань вогневогелієвих атмосфер Юпітера і Сатурна. Використання цієї методики дає підставу зазначити про перехід такого напряму в планетофізиці, як сейсмологія планетних атмосфер від теоретичних розробок в практичну площину досліджень. Результати спостережень використані при розробці моделей стандартних атмосфер планет-гігантів.

Источник: Автореф. дис... д-ра фіз.-мат. наук: 01.03.03 / В.М. Івченко; НАН України. Голов. астроном. обсерваторія. — К., 2000. — 30 с.: рис. — укp.

Аннотация: Проведено експериментальні дослідження методами дистанційно-оптичної діагностики штучних і природних плазмових збурень. Одержано свідчення розвитку колективних ефектів під час інжекції електронних пучків в іоносферу. Експериментально (CRRES G-11b) підтверджено гіпотезу про критичну іонізацію потоку нейтрального Ba, що рухається в замагніченій слабкоіонізованій іоносферній плазмі.

Источник: Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.03.03 / С.О. Белецький; НАН України. Голов. астроном. обсерваторія. — К., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено хромосфери Сонця в лініях гелію за спектрогеліограмами у лінії 1083 нм, а також у лінії 587,6 нм D3 за результатами кінематографічних безщілинних спостережень сонячних затемнень. Вперше за результатами спостережень двох затемнень отримано розподіл поверхневої яскравості у хромосферній лінії D3 уздовж усієї частини спостережуваного лімба. Вперше для значної частини сонячного лімба виявлено максимум поверхневої яскравості хромосфери в лінії D3 на висотах, менших, ніж 500 км. За результатами вивчення зображень Сонця у крилах лінії He 1083 нм показано, що сонячний вітер з коронарних дір починає прискорюватися з хромосомних висот. Результати досліджень трьох хромосферних спалахів показали, що за спостереженнями Сонця в лінії 1083 нм можна виявити зв'язок між спалаховими областями в хромосфері та центрами активності, розташованими в короні.


[0] [1]

Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины